Персик

З одного боку, я люблю котів, з іншого – з дитинства маю алергію на тварин (часто кажуть «на шерсть», але шерсть тут ні до чого – алергію викликають виділення шкіри й не тільки). Свого роду, напевно, це карма за те, що дитиною я іноді негідно поводився з котами (і не тільки з ними), сприймаючи їх як іграшки, а не як живих істот, що теж мають почуття.

Лікувати алергію людство поки не навчилося, але придумало АСІТ-терапію, що після довгого й нудного курсу пригнічує реакцію на певний алерген, хоча то індивідуально і не точно. А тут ми з дружиною саме запримітили безпритульне кошеня в одному з сусідніх дворів, руде, як того й хотіли. Що зрештою змусило мене підняти зад з місця й піти до алерголога – якщо не заради саме нього, то хоча б на перспективу.

2. Це не надто вдале фото, але єдине, де я зафіксував усю родину, що мешкала в коробці під звичайним 5-поверховим будинком. Кошенят було двоє, рудий хлопчик та сіра дівчинка (її видно збоку в куточку).

3. Рецепт на АСІТ-терапію я таки отримав, але від домашнього пилу. Проби показали, що саме на котів алергії у мене немає, тож ми не стали чекати, поки рудого забере хтось інший. Кошак обнюхав квартиру, освоївся і завалився спати на ліжку.

4. Кіт отримав дах над головою, символічну дату народження, прописану ветеринаром, та ім'я Персик, а я – невичерпне джерело ідей для фото. Правда, довелося змиритися, що більшість із них будуть безнадійно розмиті.

5. Бо малий, здавалося, не переставав рухатись ні секунди, за винятком моментів, коли спав. Ну і заодно досліджував усе, до чого міг дотягнутися та нищив усе, що міг знищити.

7. Але хіба підніметься рука на таке янголятко, хай воно і розносить квартиру як ураган?

8. Ладно, негативні прояви життя в цивілізації кіт теж на собі відчув smile

Правда, купаємо ми його вкрай рідко, а от необхідні прививки й профілактику паразитів він отримує регулярно.

9. Пробував зняти його в динаміці:

10.

11. Але краще виходило тільки сонного.

12. Навіть моменти, коли він позіхає, і ті не вдалося підловити, як я хотів.

13. А час минав, кошак підростав… Кажуть, домашні тварини схожі зі своїми господарями, і певна частина істини в цьому точно є. Принаймні він такий же нетерплячий, як я, а ще завжди неспокійний, навіть коли жодних приводів для хвилювань нема. А його хвіст взагалі живе своїм життям, іноді показуючи роздратування, навіть коли його власник дрімає. А ще Персик досить говіркий, як для кота, – і цю рису взяв уже точно не в нас.

14.

15. Як же без канонічної любові до коробок?

16. І в якийсь момент із милої дитини він перетворився на худорлявого нахабного підлітка.

17. 5 тижнів і 5 місяців. Зараз він уже за батареєю не поміститься.

18. Як інший мінус життя у квартирі, кіт скоро загубив яйця, але не енергійність. Іграшки постійно треба було докуповувати нові, бо в нього вони довго не жили.

19. І навіть елемент одягу, який він щиро ненавидить, правда. Залишилось десь знайти червоні чобітки.

20. А більшість фото все одно виходила приблизно так:

21. З батьками Персика ми також підтримуємо контакт. Його мама – дуже лагідна бродяча кицька, що постійно жила під одним і тим же будинком, де ми їх і знайшли. Цього року вона десь зникла, як і деякі інші коти того двору. Сподіваюсь, її хтось таки підібрав (бо наші добрі люди могли й вигнати, і отруїти).

22. Шукати батька кошеняти-безхатька – справа безнадійна, але схоже, ми його знайшли. Це наполовину домашній кіт з іншого сусіднього двору, якого ми вважаємо «родичем» не стільки через схожу зовнішність, а радше через такий же неспокійний та непосидючий характер, як і в нашого.

23. Можливо, з генами вуличних батьків, кошаку передалась цікавість до вулиці – гуляти він не просто просить, а іноді вимагає – сідає і верещить під дверима. Колись мені здавалося дивним вигулювати кота на повідці, а тепер розумію, чому це потрібно, бо інакше це дурко десь забіжить і вже не знайдеться.

24. Й обов'язково знайде пригод на свою дупу, бо безстрашна (від відсутності досвіду) тварина бикує на всіх собак, незалежно від їх розміру. З їжаком, правда, познайомився без пригод.

25. З дорослішанням кота навіть стало можливо піймати у кадр моменти, коли він спокійний.

26. Кактус єдиний вижив з усіх хатніх рослин, хоч і літав уже незліченну кількість разів.

27. Ідей для фотографії з ним, здається, нескінченна кількість. Написати цю замітку тільки зараз (коли йому майже півтора року) я зміг тільки тому, що мене досить довго лякала необхідність вибрати небагато кадрів із кількох сотень.

28.

29. А ще, як для кота, він досить розумний, хоча при цьому часто виглядає як єбанько.

30.

31. Іноді – як головний у домі, принаймні себе він точно таким вважає.

32. Але завжди – нескінченно милий. Такий собі валяночок, що з 690 грамів у момент «усиновлення» перевалив за 6 кіло.

33.

34.

35. Ну гаразд, образ єбанька йому все одно личить smile

36. Пара фото, із яких можна було б зробити якийсь мем, але мені лінь.

37. Звісно, не все ідеально, але плюси від появи нової спорідненої душі точно переважають.

38. І від цього іноді водночас дуже тривожно. Банальна приказка про відповідальність за тих, кого приручили, тут дуже доречна. Надто він уже залежить від того, що може трапитись в майбутньому особисто зі мною.

Коментарі

Nech sa paci

116.07.24, 19:11

А ще котячі яйця жалько... Чи йому пофіг?

216.07.24, 19:13

А загалом кумедний кіт. Вони всі кумедні.

316.07.24, 19:23

Дивлюся на Ваші акуратні інтер'єри — а потім на свої... А пофіг — війна йде, нашо ото все, гроші ще тратити... (Самозаспокоєння, що все ОК.)

visnyk

416.07.24, 22:38Відповідь на 1 від Nech sa paci

мені теж шкода, але в квартирі інакше не варіант. сусіди не кастрували кота - сцяниною тхне на весь поверх.
крім того, це була вимога мого лікаря, секрет простати дорослих котів - сильний алерген, і може спровокувати алергію, якої до цього не було.

516.07.24, 22:39Відповідь на 3 від Nech sa paci

то я вибирав фото, де безладу не видно
а так шпалери подерті скрізь, хоча він навіть спеціально їх не дере, просто іноді стрибає на стіни між іншим.

617.07.24, 13:11Відповідь на 5 від visnyk

Але ДО КОТА все було нормально. А в нас і без котів трохи срач. Лише кухня ще більш-менш, бо до 2014 зробили якийсь ремонт. Із 2014 якось ентузіазм упав, хоча були певні дрібні дії.

Дормідонт

717.07.24, 19:25Відповідь на 6 від Nech sa paci

Але ДО КОТА все було нормально. А в нас і без котів трохи срач. Лише кухня ще більш-менш, бо до 2014 зробили якийсь ремонт. Із 2014 якось ентузіазм упав, хоча були певні дрібні дії.По суті правильна позиція це дуже дорого зараз,якщо електрика вода і каналізація зроблені то й досить,а решту коли стане ясно що далі але тоді може ти звикнеш до стилю лофт,бо то не нема ремонту,то стиль такий)

disu