Профіль

Дормідонт

Дормідонт

Україна, Ічня

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Згадалося...

  • 08.06.24, 21:16
Цю історію я почув від знайомого за посиденьками зимовими вечорами за пляшкою після робочого дня в совковій общазі підприємства.
В 90ті роки молодий офіцер,вчорашній студент,був розподілений в одну з частин Півдня країни.Хто пам'ятає ті роки,то це були роки виживання всіх хто був бюджетником.Нічого не фінансувалося нормально,заводи закривались і люди йшли на вільні хліба але силові структури жевріли на тому що можна вкрасти,продати і пропити та ще на продовольчих пайках для кадрових військових.Отже дали лейтенанту обідрану кімнату в бунгало з ракушняка з мінімумом меблів і зручностей.Хлопець був молодим і неодруженим,в чужому місті та ще й як кажуть в "жопє міра" ,розчарування у виборі професії та безпереспективності змін в подальшому житті,компенсувалось доступністю спирта і консерв з пайка.За деякий час хлопець помітив,що в квартирі насправді він квартирант,бо старий господар величезний щур,який нишпорив по хаті в пошуках їдла,коли нікого не було вдома.Ніяких нор звідки він вилазив хлопець не знайшов,тому виникла думка,що він вилазить з вентиляційного отвору в кухні.Подальша мисливська діяльність з чатуванням з палкою,принесеним котом,розкладанням отрути і капканів принесла лише нерви і нульовий результат.І хлопчина вирішив змінити тактику,він ставив дві миски на кухні-з водою і нехитрим харчем,який отримував на пайок,а щур в свою чергу не лазив по хаті і ніяк не заважав,крім як поїсти і відправитись по своїм справам.Така домовленість тривала не один місяць і наче б то влаштувала обидві сторони конфлікту.Поки не сталась подія,яка все змінила.Лейтенант прийшов додому увечері п'янючий як чіп але щось розумів і відчував голод, тому поставив на газову плиту каструлю з вчорашньою юшкою та приліг в кімнаті поки підігріється.Прокинувся він він болю,відкривши очі він побачив що на грудях в нього сидів здоровенний щур і гриз його за кінчик носа,тільки зараз він його побачив повністю і перед очима.Рефлекторно хлопець ухопив тварину і з силою кинув об стіну,з огидою витер ніс але з рани цебеніла кров і заливала лице.Оговтавшись він зрозумів що в його холостяцькому житлі пожежа,вже горіли занавіски і меблі на кухні але він встиг вискочити на двір.Пожежу побачили люди і викликали пожежну команду частини,які загасили пожежу і ніхто особливо не постраждав.Коли хлопець достатньо протверезів,відійшов від стресу,отримав медичну допомогу і купу матюків від командирів,він зрозумів,що сталось-щур рятував йому життя,бо щурі перші тікають з кораблів,які тонуть чи з палаючих хат п'яних лейтенантів.Але чи то в подяку за столування чи ще з якихось причин,щур врятував життя людині,а вона знищила свого рятівника,про що дуже шкодував,розповідаючи свою історію в шпиталі куди його поклали лікуватись від можливого сказу.Отже питання,до панянки,яка не вірить в "знаки" і все матеріалізує і пояснює закономірністю подій,як ви прокоментуєте цей випадок?

Дівчиножінка

  • 03.06.24, 21:11
Він взяв квиток на потяг класу інтерсіті,щоб менше попутників і максимум комфорту.Ха,таке буває хіба в рекламі інтерсіті.А насправді це совковий купейний вагон поділений на 6 посадкових місць одне з яких було зайняте відносно молодим чоловіком з похмілля,Він сів на своє місце і сусід оцінивши компаньйона,запропонував випити пива,Він відмовився,типу на станції призначення залишив авто, щоб їхати далі.Чувак потягнув пива і йому стало легше.У купе зайшла Дівчиножінка у пуховику у шапці,видно запізнювалась на потяг і штовхалась на ескалаторі,щоб встигнути.Коли зрозуміла,що встигнула і їй нічого не загрожує,посміхнулась,зняла пуховик і виявилось що вона жіночка 30+ худорлява,непримітна для загалу але чомусь вона зацікавила його якимись флюїдами або що то було,бо в нього була жінка і діти вже багато років і Він не вірив у любов,бо вважав що вона існувала у його шлюбі але трохи втомилась і притихла.Але чомусь Дівчиножінка без слів викликала емоції,які вже дано були забуті.
В кінці посадки в купе зайшло дівча років 18,привіталось,зняло верхній одяг і присіло на своє місце.Потяг рушив,всі мовчали півгодини, поки зрозуміли, що з Києва виїхали,ландшафт став одноманітний і нецікавий,тоді підбухнутий сусід запропонував пива дівчатам і доволі запанібратськи,але дівчата відмовились, мовчазно дозволивши чуваку продовжувати бухати у відкриту При всьому цьому Дівчиножінка вела себе адекватно,розмовляючи і сміючись над жартами підпитого сусіда,а Він чомусь сподівався,що вона звертає увагу і на нього,бо в цій ситуації Він ненавмисно був "хорошим поліцейським" .Врешті всі познайомились-Дівчиножінку звали Вікою і вона їхала в Запоріжжя,мала їхала у Дніпро,а він і підпитий сусід,як виявилось земляки і виходили разом на проміжній станції.Подорож стала ще більш веселішою,бо чувак достав чекушку і пив її з горла,розповідаючи кумедні історії життя.Всі сміялись і при всьому Його попередньому бажанні їхати самому в купе,це була весела подорож і Йому хотілось продовжити подорож далі,можливо і до Запоріжжя.Пару годин промайнули на диво швидко,і коли оголосили,що Його станція прибуття буде за півгодини,Він вийшов в тамбур і довелось забрати речі п'яного сусіда,бо чувак вже був неадекватом.Він попрощався з дівчатами і Йому здавалось що Дівчинажінка дивиться на нього особливо,хоча він відчував це ще спочатку подорожі або скоріш за все йому так хотілось.Врешті,коли вже Він сходив з потяга,провідник запропонував Йому його квиток,Він його взяв,поглянув,зрозумів,що це не його,вибрав наступний з Його ім'ям,запхав в кишеню і з сумкою сусіда ступив на перон,де сусід вже п'яно виправдовувався жінці що він не п'яний.Віддавши речі сусіда,Він сів у своє припарковане на стоянці авто і зрозумів,що то був знак,бо квиток який йому віддавав провідник належав Дівчиножінці,з її особистими даними за якими її можливо знайти в соцмережах.І до цієї пори Він намагається зрозуміти що від нього хотів Всесвіт-щоб Він знайшов Дівчиножінку з потягу чи навпаки зберіг сім'ю і шлюб.

Навіщо

  • 28.05.24, 23:24
Навіщо створювати собі тягар в житті придумуючи собі статус,імідж,здібності,статки і т.д яких ти не маєш?Тобто ти народився в родині радянських робітників-селян,провів дитинство в селі чи місті,маючи за радість прості іграшкі і розваги з совка.І ти був щасливим коли вигравав у дворовий футбол або тобі подарували жуйку чи купили картуза-блайзера(мовчу про пройдену супер маріо чи контрстрайк).Далі пту,технікуми і інститути з радянським підходом де випускник-відмінник і випускник-двієшник херячять на одному заводі або в конторі.Теж розваги і спогади майже однакові,маленькі радощі від прогуляних пар,перші сексуальні стосунки і вечірки з бухлішком.І ти теж був щасливий по справжньому.Ок,далі робота,сім'я,діти.Можливість заробляти більше якщо будеш гарувати як кінь або тебе влаштують на якусь посаду впливові родичі або їх гроші.Тепер коли ти став тим ким ти є,навіщо ти придумуєш собі якісь чужі нав'язані стереотипи?Ну наприклад елементарно,навіщо жерти суші,якщо від слизької субстанції,яка повинна бути вугрем,а є що завгодно,крім вугря,тебе нудить.Або купляти підробне віскі,яке огидне за смаком і хвалитись на роботі що ти пив на вихідних саме "віскарь".Далі складніше,навіщо придумувати здібність робити,керувати,продавати якщо ти баран в тому що як воно повинно робитись або керуватись(привіт родичам,які колись влаштували тебе,а не отого розумного задрота з задатками Ілона Маска) Навіщо ставити нікі,цитати мудреців і філософів,які ти не розумієш і останній раз читав книгу про Івасика 40 років тому.Навіщо одягати оті моми і пуховик на три розміри більше,коли ти виглядаєш в тому як вівця-меринос.Навіщо жити чужим життям,нав'язаним рекламою,соціумом,мажорами і їхніми стандартами життя.Врешті-решт,коли прийде час,ти точно згадаєш справжні радощі з життя а не придумане кимось,на яке потрібно витрачати час,гроші,зусилля щоб підтримувати враження для суспільства і оточення, що ти той,ким не є насправді і ніколи не був і по суті не хотів ніколи бути.

Кумедний сітуасьйон

  • 03.09.23, 09:04
Привіт,пора би і мені відмітися якоюсь заміткою за майже вісім років)Отож,розкажу ситуацію,яка щойно трапилась в Києві в людський клоаці,відомою ще під назвою КиївПас.Приїхав в столицю в справах,забрати важливі документи і на наступному потязі звалювати назад в своє село,не люблю Києв,він брудний,галасливий смердючий і після тривалого перебування в мене болить голова.До потяга залишалась година і я взяв каву та посунув до гранітного підвіконня поблизу камери схову,там всі курять і пьють каву.Поряд стояв військовослужбовець-молодий хлопчина і палив,до нього підійшла підбухнута вокзальна міілфа з стандарною фразою "Маладой,красівий нє угостітє даму сігарєткой",парєньок витягнув цигарку з пачки і багіня насипала йому компліментів і повернула в мій бік.Її просування було зупинено моїм "Не курю,дєнєг нєт".Чудо уважно поглянуло на мене і видала фразу,над якою я і сміявся і тепер задумався пишучи цей опус в потязі,вона сказала"А что єщьо ждать от старого і нєказістого".Тобто з мужчини в самому розквіті, мене спустили до статуса старого і нєказістого.Відчуття наче знову дізнався,що Дід Мороз-фейк,легкий смуток від того, що чуда не існує але ж тобі все одно дарують подарунки батьки,які тебе люблять))