18 лютого виповнилося 60 років з моменту офіційного запуску тролейбусного руху у Вінниці. З нагоди цього на вихідні 17-18 лютого було організовано покатушку та екскурсію на ЗіУ-5 – найстарішому збереженому міському тролейбусі, відновленому у 2017. Востаннє на маршрути міста така модель виходила ще в 1982 році.
2. Ми потрапили саме на покатушку – 4-годинну поїздку в різні частини міста з фотостопами, орієнтовану в першу чергу на гостей з інших міст, ніж на вінничан. Візуально найбільше гостей прибуло з Києва, звучали також Житомир та Рівне. Тому логічно, що маршрут починався із хаосу залізничного вокзалу. Екскурсійний транспорт несміливо виглядає із-за польського Solaris. Вони з'явилися на міських маршрутах пізніше за будь-які інші, в березні 2023 року.
3. Спершу ми стартували за маршрутом №7, що йде на мікрорайон Тяжилів і охоплює зокрема найстарішу частину тролейбусної лінії у Вінниці. Погода підвела, було похмуро та холодно. Дядько в манишці на кадрі нижче – не організатор, а учасник. Значна частина групи, судячи з розмов, працюють у транспортній сфері.
4. Варто відзначити, що прокладання тролейбусних ліній велось конфіденційно, маскуючись під додаткове вуличне освітлення – не могли отримати дозволу «згори», бо у Вінниці вже ходив трамвай. Перший рухомий склад зібрали теж із того, що було сусідам не шкода, зокрема 4 списані МТБ-82Д подарував Кишинів.
5. І два ЯТБ-4 надійшло з Одеси, правда, один в такому стані, що його одразу ж списали. Ці раритети виготовлялися в 1938-40 в Ярославлі. В 60-х їх майже не лишилося, і саме у Вінниці останній із них виходив на маршрути, до списання в 1965 році. Жодної такої машини не дожило до наших днів, та і ладно – як на мене, це найпотворніші траліки, що будь-коли з'являлися на українських вулицях.
6. Узагалі ж за ці 60 років у місті ходило і ходить близько 20 різних моделей, так що всі й не перелічити. Варто також відзначити, що ЗіУ-5 також збирали (в 1959-72 роках) на території сучасної бліннолопатної скотоублюдії. А саме в Енгельсі, який в останні два роки асоціюється у нас точно не з тролейбусами.
7.
8. Інтер'єр та місце водія:
9.
10. Також заодно фотографували й сучасні тролейбуси, що траплялися нам на шляху. Ось Solaris Trollino III 12, про які я вже згадував. Їх придбали в польському Любліні (судячи з начинки, вони були там у вжтку, хоча виглядають як нові).
11. Також на цій лінії збереглася раритетна зупинка 80-х років з тих часів, коли їх установлювали самі заводи близько до себе. Існують ефемерні плани її реконструкції, але поки вона виглядає не краще, ніж руїни самого заводу на задньому плані.
Загалом лінія на Тяжилів разом з найстарішим фрагментом містить і найновішу ділянку до зупинки «Вінниччина-Авто», де дроти проклали у 2020 році. Також відзначу, що система активно розвивається внаслідок появи тролейбусів із запасом автономного ходу, завдяки чому кількість маршрутів за останні роки збільшилася з 16 до 21. Маршрут №19 фактично приміський, бо проходить по межі сіл Вінницькі Хутори, Щітки та Писарівка.
12. Але повернемося до покатошук, далі доїхали в центр. Сфотографувати троля з історичними будівлями – то святе.
13. А також з іншим транспортом. Швейцарський трамвайчик:
14. Solaris знову.
15. Як видно, кольори муніципального електротранспорту у Вінниці синьо-білі, а от автобуси зелено-жовто-чорні.
16. Далі рушили на кінцеву на вул. Коріатовичів (лінія відкрита в 1997 році). Певно, цей відрізок не заслуговував би уваги, якби не проходив повз пивзавод та його фірмовий магазин (знову ж таки, це для гостей міста більш цікаво, але я там теж іноді затарююсь). Тут зустріли Богдана Т60111. Вони у Вінниці з 2014 року і, якщо не помиляюсь, це друга модель за кількістю штук у місті.
17. Символічні сувеніри на пам'ять.
18.
19. Насамкінець, зазирнули на ще одну віддалену кінцеву зупинку на районі ВПЗ. Це північно-східна околиця, що сформувалася навколо підшипникового заводу, звідки й назва. «Кому в жизні не везе, той живе на ВПЗ» – приказка, що найкраще характеризує місце, куди нас занесло. У вінницьких реаліях це дупа світу, тільки на місці про таке не варто казати:) Пес на зупинці не здох, а просто радіє від усвідомлення, що живе в найкращому районі світу.
20. Історія заводу досить типова – збудували в 60-х роках з розмахом, а в 90-х виявилося, що не так все і добре – щоб розвалити всі процеси було достатньо введення ПДВ на українську продукцію з боку росії, що лишалася основним ринком збуту. Формально завод якось протягнув до 2009 року.
21. Нині це грандіозні руїни з відкритими дверима-вікнами, у які я чомусь досі не лазив. Можливо, тому що сміття та гівна там має бути очевидно більше, ніж чогось цікавого.
22. Лиш наприкінці покатушки мені вдалося захопити в кадр інший ЗіУ, 682. Це досі найбільш часто використовуваний тролейбус Вінниці (і не тільки), різні підвиди якого бігають містом з 1972 року. Сфотографувати разом з ЗіУ-5 вдалося тільки так, бо він чекав на відстані, поки ми поїдемо.
23. Вони споживають набагато більше електрики, ніж сучасні моделі, тому поступово витісняються ними та списуються. Але мені подобаються більше завдяки просторому салону, точніше, проходу між сидіннями. Ну і можливо тому, що це ті самі тролейбуси з дитинства, які я тоді так не любив.
24. Хоча того дня я не зміг сфотографувати, але не можу обійти увагою VinLine – модель, що збирається власне у Вінниці. Випускають їх з 2019 року, нині є 21 машина, частина на автономному ходу. Ось вам їх фото із сонячної карантинної весни-2020.
25. А тепер із транспорту візьму і перескочу на тему стріт-арту. Просто, тому що можу. У 2022 році до Вінниці переїхав вуличний художник Максим Кільдеров. Переїхав не з власної волі, а, тому що його рідну Нову Каховку окупував йобаний смердючий болотний скот. Малюнки художника досить специфічного виду й легко пізнаються з-поміж інших. Того ж року один з проходів у центрі міста обзавівся муралом, присвяченим саме Новій Каховці.
26. Сфотографував я його десь тоді ж, і не дарма, бо згодом той двір разом із проходом закрили воротами. Ну, таке трапляється з дворами у центрі.
27. Художник оселився в хатині по Келецькій вулиці на мікрорайоні Слов'янка, і невдовзі вона теж стала виглядати так:
28. Точно не можу сказати, чи він придбав будинок, чи орендує. Якщо другий варіант, можна позаздрити сміливості господарів дозволити таке. Невдовзі закарлючками обросли сусідні паркани:
29.
30. …та фаст-фуд із шаурмою. Всередину я не заходив, але там і інтер'єр у такому ж стилі.
31.
32. Навіть на трамвайній зупинці з'явився такий фрагмент.
33. Ну і просто символи по сусідству:
34.
Відгуки до таких малюнків бачив різні, від захопливих до дуже зневажливих. Але, певно, головне для художника, що врешті-решт вони не залишають байдужими. А як вам таке мистецтво?
35. Останнє на сьогодні фото – трамвай на тлі закарлючок. Через те, що він на великій швидкості увірвався в кадр, телефон примудрився накласти малюнок із паркану прямо на нього.
Коментарі
The Martian
122.03.24, 19:34
С детства обожаю троллейбусы. Они против старых трамваев были как Крайслер ) Высоко и мягко.
Увы, сегодня одним их экипажей стало меньше на ДнепроГЭСе. Только и того, что он пустой выходил на маршрут и погиб только водитель.
https://www.unian.net/war/rf-atakovala-dneproges-chto-izvestno-foto-12580680.html
The Martian
222.03.24, 19:35Відповідь на 1 від The Martian
журналист Денис Казанский сбрехал, что в момент атаки троллейбус перевозил работников
зачем?
Logic_man
322.03.24, 20:04
visnyk
422.03.24, 23:18Відповідь на 1 від The Martian
так, за сьогодні то найбільш часто бачене фото
Nech sa paci
523.03.24, 01:47Відповідь на 2 від The Martian
Одного точно перевозив. Мабуть, інетом гуляла якась деза-чутка, а він повірив.
Співчуваю Вам і Запоріжжю.
Nech sa paci
623.03.24, 01:51
Творчість Кільдерова має право на існування. В певних кількостях оживляє пейзаж, але якщо заразить усю Вінницю, буде перебір.
Можливо, колись я теж обмалюю паркани своїми жорсткими графіті у стилі "синдром нав'язливих випадкових закорлючок". Якщо остаточно зійду з ґлузду (що не хотілося б).
The Martian
723.03.24, 05:57Відповідь на 4 від visnyk
найбільш то машинные залы... но мне не хватает чего то это смотреть ((
visnyk
823.03.24, 22:09Відповідь на 6 від Nech sa paci
на всю Вінницю його явно не вистачить)