Місто Ярослава Мудрого

Серед значної кількості міст, заснованих великим князем Ярославом Мудрим, лише чотири він скромно назвав на честь себе. Два – Юр’єв (чому? бо під таким іменем його хрестили), це сучасні Біла Церква і Тарту. А також Ярославль в Росії і Ярослав у східній Галичині.

В останнє із перелічених ми і відправляємось. Зараз це провінційне польське містечко на 40 тисяч населення, але при цьому концентрація різноманітних пам’яток тут просто зашкалює і зробила б честь і центру воєводства.

Від вокзалу вирушаємо в центр. Іти недалеко, вулиці гарні.

 

Костьолик втулився впритул між будинками. Розташовувався за межею міських мурів як каплиця при лікарні для бідняків.

Будинок товариства «Сокіл», певно, один із найгарніших у Польщі.

У центрі площі Ринок, само собою, ратуша. Барокова від початку, в процесі перебудов набула неоготичних та ренесансних рис. У суботу під її стінами розмістилась барахолка.

 

Кам’яниці на Ринку яскраві і різноманітні. У підвалі цього будинку є вхід у міські підземелля.

 

Арочні проходи – не тільки красиво, а і практично. Вважалось, що раз житлові приміщення над аркою не займають місце на площі, то і не оподатковуються.

Північна сторона:

Під час реконструкції 1965 року виявили середньовічний колодязь та відновили його.

З цього кута можна пройти на сусідню площу Малий Ринок. На відміну від просто Ринку, багатого архітектурою, це зелена зона. Пам’ятник Едварду Кіферлінгу, відомому за місцевими мірками художнику.

Тут же – оглядовий майданчик, із якого зокрема чудовий вид на один із оборонних монастирів.

На схід від ринку – греко-католицька церква 18 ст.

Тобто, по суті, українська. Українців майже всіх вислали у 1945-47 роках, але парафія зараз діюча. Можливо, хтось уникнув вигнання, хтось повернувся, та і заробітчани мають бути.

Місцевий колорит:

 

 

 

Тепер пройдемось по монастирям Ярослава. Їх багато і всі вони вражаючі. Найближчий до центру – єзуїтський, у якому виділяється колегіум та костьол Божого Тіла (1591-94), найстаріший єзуїтський у Польщі.

 

 

Вражає розмаїття скульптур:

 

Вражають навіть двері:

І само собою, інтер’єр та вітражі.

 

 

 

На півночі міста розташований оборонний монастир бенидиктинок (саме його видно з Малого Ринку). Найбільш атмосферний: оточений потужними мурами з 8 вежами, повноцінний замок по суті.

 

 

Масивна вхідна брама:

Всередині дуже затишний парк. Сильно поруйновані у світові війни споруди монастиря відбудовані і знаходяться у зразковому стані.

 

 

 

Над кляшторним будинком виділяються шпилі костьолу св. Миколая та єпископа Станіслава (1624). Споруди буквально зрослись між собою.

 

 

Портал та стеля у передбаннику:

 

До наступного монастиря треба пройтись кілометри півтора на захід міста. Дорогою трапиться ще кілька цікавих кам’яниць.

 

Монастир домініканців, також явно оборонного характеру. Його домінантою є масштабна базиліка Соборної Божої Матері.

Всередині готувались до весілля.

І пора закруглятись. Мурал на честь Міхала Чарторийського, князя і за сумісництвом педагога й архітектора, а також блаженного римо-католицької церкви.

Мурал на честь котиків:

І чудесний дерев’яний будинок, знайдений по дорозі до вокзалу.