взрослая сказка про колобка)))

Якось бабі дід сказав: - Я голодний , як удав Хочу їсти, хочу пити. Щось бодяж, бо буду бити Баба зразу очканулась, Підірвалась, уїбнулась, Через час несе дідулі Хавчик прямо у каструлі. Облизався дідуган, Лисий, чахлий уїбан. Відкриває казанок – В казанкові колобок. - Що це бабо за хуйня, Я не поняв ніхрена. Кругле, з носом і вухами, З рилом, ротом і баньками. Баба каже:” Це дідок, Дуже вкусний колобок. Хавай, падло, не пизди І скоріше спать іди” Тільки дід хотів вкусить, Чує матом хтось пиздить - Хулі ти розкрив їбало Чмо поморщене, хуйко. Дід усрався з переляку, Вмить закрив свою ротяку. Колобок бігом стрибнув І в ліси десь пизданув. Котить лісом круглий хер Тут виходить дикий звєрь Ой, пробачте, я збрехав – Зайчик, йобар, прискакав. Каже: „Падло ти і чмо, Кругле, печене дєрьмо Зараз тебе затопчу, Потім сяду й подрочу” Колобок немов здурів, Каже:”Що ти охуїв? Косоокий уїбан, Тупорилий, блядь, баран” Заєць зразу замовчав, Яйця в жменю тай помчав. Покотився в будяки, Погубивши кізяки. І попиздив наш кругляк У центр лісу на п’ятак, Де тусуються тварини І нема ніде людини. Котить, чує – щось ричить, Лізе, кашляє, пиздить. Глянув – бєшаний вовчара Шкірить зуби, от сучара. Каже:”Йобаний ти в рот, Хлібобулочний урод. Щас захапаю тебе І мене їбе це мало” Колобочок не злякався Посміхнувся, облизався І почав грузить вовчару Тупорилу, бля, сучару. Каже:” Я тебе зарию, В гроб положу і закрию. Поняв, сіра ти собако? Геть, бо виїбу у сраку” Вовк, облізлая собака, Затулив руками сраку І поплентав десь у ліс, Сіре падло, дикий біс. Далі валить колобок. За ліском десь вже гайок, У гаю пташки співають І дерева обсирають. І почув як незабаром Потянуло перегаром, Це здоровий медвежара Нализався, як сучара. Каже:” Йди, шарко, сюди Бо отримаєш пизди. Хватить, круглий, тормозить - Мені треба закусить” - Не пішов би ти у сраку, Косолапий дебіляка? Атвічає колобок: „От’їбись, тупий мішок В мене настрою немає, І тебе грузить ломає. Я вже вовка загрузив. Хоч тебе – шоб попустив.” Міша каже:” Я поняв, Я пішов.” – і уїбав. - Дуже добре, йди Мишко, Бо напху кілків в очко. Далі котиться наш м’яч, Із муки солодкий квач. Бачить: Чухає лиса – На лобкові волоса. Колобок розкрив їбало, Щоб було, то шось би встало. Він і справді здивувався І в мурашник уїбався, А лисиця на весь ліс Голий бацає стриптиз. Розбудила увесь ліс Псів, котів, тхорів і кіз І повівся колобок, Очі вивалив, втикнув І до рижої потнув. А вона його, дибіла, Ухопила й замочила. Об’їбала цю хлібину,

Рижа, хитра, блядь, скотина

извиняюсь за ошибки и за плохие слова)