Папа отзовись !

  • 15.08.16, 13:59
Ищу папу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!tears tears tears tears tears


Пропал много лет назад,когда я маленькой еще была.
Удалось узнать только его ФИО и адресс,по которому он ранее проживал.
г.Одесса
ул.Радостная,55.
Бугаенко Виктор 
дата рождения 11 августа 1957 года.
Помогите,пожалуйста,найти его.Может кто-то что нибудь о таком слышал,заранее благодарна!spasibo cvetok


Adele - Send My Love (To Your New Lover)

  • 10.08.16, 13:10
dancedancedancedancedance

Я бежала - ты шёл...............
Ты не мог угнаться за мной
Ты падал..............................
Вниз ведет лишь одна дорога.

Я отпускаю тебя......................



Платтячко у неї зачотне sila bravo

Законний представник

  • 10.08.16, 03:24
Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.

http://mego.info/

Визнання фіз.особи недієздатною

  • 10.08.16, 03:15
Порядок визнання фізичної особи обмежено дієздатною і недієздатною
Повна цивільна дієздатність настає з 18 років, а в деяких випадках навіть із 16-ти. Але іноді трапляється, що повнолітня людина внаслідок певних обставин (захворювання або згубної звички) не може контролювати свої дії і відповідати за них. Щоб вона не завдала шкоди собі, своїй родині і майну, родичі звертаються до суду для визнання такої людини обмежено дієздатною чи недієздатною. Який порядок визнання фізичної особи недієздатною та обмежено дієздатною, дізнавався Prostopravo.com.uaОбмежена цивільна дієздатність і її правові наслідки

Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи згідно зі ст. 36 ЦКУ можуть бути: психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними; а також зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, якщо при цьому людина ставить себе і свою сім'ю в скрутне матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюють піклування.

Така людина може самостійно здійснювати лише дрібні побутові угоди. Угоди щодо розпорядження майном та інші угоди, які виходять за межі дрібних побутових, здійснюють лише за згоди піклувальника. Грубо кажучи, купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а щоб узяти кредит або продати квартиру, їй необхідна згода піклувальника.

Водночас відмова піклувальника дати згоду на укладання угод, які виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, в органі опіки та піклування або в суді.

Отримання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, і розпорядження ними здійснює також піклувальник. Однак піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно отримувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи і розпоряджатися ними.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, і за шкоду, завдану нею іншій особі.

Недієздатність і її правові наслідки

Недієздатною може бути визнана людина, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними (ст. 39 ЦКУ).

Зазвичай фізичну особу визнають недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Однак якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншої угоди, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого людину визнають недієздатною.

Над недієздатною фізичною особою встановлюють опіку.

Недієздатна фізична особа не має права здійснювати жодних угод. Всі угоди від імені недієздатної фізичної особи і в її інтересах здійснює опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, також несе опікун.

Куди звертатися

Заяву про обмеження цивільної дієздатності або визнання фізичної особи недієздатною подають до суду за місцем її проживання, а якщо людина перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі — за місцем розташування цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначають за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.

Хто має право звертатися

Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть подати члени її сім'ї, орган опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад.

Із заявою про визнання фізичної особи недієздатною може звернутися будь-який член сім'ї, близький родич, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки і піклування, а також психіатричний заклад.

Зміст заяви

У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, або обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, ставить себе або свою родину, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною викладають обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Призначення експертизи

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для визначення психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною, ухиляється від проходження експертизи, суд на засіданні за участі лікаря-психіатра може затвердити ухвалу про примусове проходження судово-психіатричної експертизи.

Розгляд справи

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання її недієздатною розглядають суди в порядку окремого провадження відповідно до Глави 2 Розділу IV ЦПК України.

Суд розглядає справу за участі заявника і представника органу опіки та піклування. Питання про виклик самої фізичної особи, щодо якої розглядають справу про визнання недієздатною, вирішує суд з урахуванням стану її здоров'я.

Судові витрати, пов'язані з провадженням у справі про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, відносять на рахунок держави. Але якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, без достатніх підстав для цього, всі судові витрати стягнуть з нього, а фізична особа, щодо якої було подано заяву, отримає право вимагати від заявника відшкодування моральної шкоди.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна або піклувальника.

Поновлення цивільної дієздатності

Поновлення повної цивільної дієздатності також відбувається за рішенням суду, якщо людина видужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також припинила зловживати спиртними напоями, наркотичними речовинами, азартними іграми тощо. З моменту набуття чинності рішення суду про поновлення цивільної дієздатності опіка або піклування припиняються.

Опубліковано на сайті: 22.04.2013

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/



Нотатки.......

  • 10.08.16, 00:43

Досудове розслідування повинно бути закінчено у строки:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки зазначені у ст. 219 КПК України.

Для того щоб ознайомитись з матеріалами досудового розслідування до його завершення необхідно подати клопотання стороною захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій після чого слідчий, прокурор зобов’язані розглянути дане клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Також слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

Підставами зупинення досудового розслідування відповідно до ст. 280 КПК України є: 

1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи.

Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Кримінальним процесуальним кодексом передбачена можливість закриття кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження. Зокрема, ч. 1 ст. 284 передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

Крім того ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК.

Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Важливе значення має правильна класифікація підстав закриття кримінального провадження.

Також можна поділити на реабілітуючі та нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження. Реабілітація означає, що особа, яка не вчинила кримінального діяння, передбаченого кримінальним законодавством, і як результат має право на реабілітацію. До реабілітуючих підстав закриття кримінального провадження як свідчить ст. 130 КПК  України належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, тягнуть за собою зняття з неї підозри відновлення її гідності, репутації, а також відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно – розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Порушення норм інших галузей права, норм моралі не знімає з держави обов’язку поновити цю особу в її правах.   

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження передбачені п. п. 5-8 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. При їх застосуванні необхідно встановити факт вчинення конкретною особою протиправного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, та не надає права цій особі на реабілітацію.

Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо прокурор відповідно до ч. 1 ст. 340 КПК України в результаті судового розгляду дійде переконання, що пред’явлене обвинувачення не підтверджується і викладе мотиви відмови від державного обвинувачення у своїй постанові, потерпілий також відмовиться від даного йому права підтримувати обвинувачення, або буде підтримувати обвинувачення, але воно не буде доведено (скасовано) ч. 2 – 6 ст. 340 КПК України. Суд зобов’язаний не закрити провадження, як зазначено в законі, а винести виправдовувальний вирок. Таке рішення повністю буде відповідати ч. 1 ст. 369 Кримінального процесуального Кодексу України, згідно з якою судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (обвинувального чи виправдовувального, ст. 373 КПК України).

Огородник Олег Миколайович

Практикуючий юрист, Правозахисник

«Приватна юридична практика»

http://advokat-oon.com.ua/