Профіль

Oll@

Oll@

Україна, Тернопіль

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Свіжі шпалери



Креативний букет із листя

  • 21.10.11, 17:35

Знайшла в неті ще один цікавий вид саморобок з осінніх листків. Думаю, цікаво і актулаьно буде для тих, хто полюбляє робити вироби своїми руками. Ось фото

Виходить от такий цікавий осінній букетик. Нескладно, дешево, а головне - оригінально і красиво.

*****

  • 20.10.11, 22:45

 Горе тому, хто любив тільки тіла, форми, видимість! Смерть відніме у нього усе. Намагайтеся любити душі, і ви знайдете їх знову ... Віктор Гюго

Красиво

  • 18.10.11, 23:20

             Приголомшливі роботи професійного дитячого фотографа Олени Карнєєвой.

 

                           

***

  • 17.10.11, 22:23

       Випадковостей не існує - все на цьому світі або випробування, або покарання, або нагорода, або передбачення. (Вольтер)

Чудеса трапляються

  • 16.10.11, 12:40

Чудеса трапляються, коли ти ризикуєш усім заради мрії, яку окрім тебе не бачить ніхто. Треба просто вірити. (Клінт Іствуд, фільм "Малятко на мільйон")

* * * * *

  • 15.10.11, 13:05

Вже починають падати горіхи,

Ступає осінь м'яко по листках,

І шелестять вони. Темніють мокрі стріхи

В музеї просто неба на хатках.

По Україні так барвисто ходить осінь...

І я ходжу, а десь мо' поруч, - ти.

Чому ж ми не зустрілися і досі?

Чом цілий рік - це осінь самоти?

Ти сам-один. І я сама. Без тебе.

Шукала щастя, - а знайшла полин -

Пожухлий, сірий, як осіннє небо...

Ну, хто коли щасливим був один?

Вмирає листя, а любов безсмертна.

Душа вмирає - а любов жива!

"Бодай з собою треба буть відвертим..." -

Відлунюють прогірчені слова.  (с)

Спогади

  • 12.10.11, 21:25

Спогади - це єдиний рай, з якого ми не можемо бути вигнані.


Фотографія

  • 11.10.11, 16:05

Страшніше за фотографію в паспорті буває тільки її ксерокопія.


Жагуча осінь


Вечірній сон закоханого літа
і руки, магнетичні уночі.
Вродлива жінка, ласкою прогріта,
лежить у літа осінь на плечі.

Дозріла пристрасть до вогню і плоду.
Пашить вогнем на млосному щаблі.
І торжествує мудрий геній роду
всього живого на живій землі.

Ще літо спить, а вранці осінь встане —
в косі янтарній нитка сивини,
могутні чресла золотого стану,
іде в полях — вгинаються лани.

Близнята-зерна туляться в покоси,
біжить юрба червонощоких руж,
сплять солодко черкуси-негритоси,
біляві яблука і жовта раса груш.

Рве синій вітер білі посторонці.
А в серце літа — щедрий сонцепад.
І зливками розтопленого сонця
лежать цитрини, груші й виноград.

Загусне промінь в гронах перегрітих.
А ляже сніг на похололі дні —
жагучий сон закоханого літа
в холодну зиму бродить у вині!

*****

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.
 Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій...

Ліна Костенко

Пишіть листи...

  • 09.10.11, 12:05

Почула по радіо, що сьогоні - Всесвітній день пошти, і зразу згадались старі добрі часи, коли поштар приносив напередодні свят вітальні листівки, адресовані тобі від рідних, друзів, знайомих. І не обов'язково, щоб вони жили далеко, просто тоді було прийнятим вітати ще й листівкою. А як часто ми листувались, чекали з нетерпінням на невеличкий конвертик з відповіддю, і з завмиранням серця тримал його в руках, передчуваючи насолоду від прочитання листа, особливо коли був він від коханої людини... А потім перечитували його ще багато-багато разів, вбираючи кожне слівце до заучування напам'ять...

            Зараз, на жаль, листи приходять все рідше і рідше. Сучасні електронні листи приходять швидко і вчасно. Інтернет та мобільний зв'язок майже витіснили поштову переписку. Але вони не змогли замінити отого передчуття очікування листівки, написаної власною рукою, куди вкладалась твоя енергетика, частинка твоєї душі... Тому, як казала Ліна Костенко:

Пишіть листи і надсилайте вчасно, Коли їх ждуть далекі адресати, Коли є час, коли немає часу, І коли навіть ні про що писати. Пишіть про те, що ви живі-здорові, Не говоріть, чого ви так мовчали. Не треба слів, навіщо бандеролі? Ау! — і все, крізь роки і печалі.