Зустрічаються якось Геббельс та Табачник...

Зі зведень матеріалів донесень німецької поліції та СД під час Другої світової війни (на базі фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України):	Дмитро Табачник, міністр освіти і науки, молоді та спорту:
«Київській «Просвіті» вже вдалося розгорнути енергійну діяльність. Створено хор. Драматичний і художній гуртки. Крім того створено: ляльковий театр, курси шиття для дівчат, школа креслярів, лабораторія для наглядних посібників, хореографічний гурток (…) Поліція безпеки неодноразово висловлювалася проти існування «Просвіти», так як існує небезпека, що «Просвіта», як організація розповсюджена по всій Україні стане притулком для нелегальних націонал-українських груп спротиву»	"Действующая власть успела перекрыть не все краны незаконного финансирования националистических организаций (вроде «Просвіти») из бюджета, но бурный поток стал тонким ручейком, готовым в любой момент пересохнуть" Газета «2000»
«Німецьке цивільне правління дійсно проводить культурну політику спрямовану на знищення української культури. Це переконання призведе до того, що все більші кола будуть переходити до радикального табору і радикального руху, який спочатку був винятково експортованим явищем, принесеним сюди західними українцями та емігрантами, які проникнули на ці землі разом з німецькою армією, а тепер поступово захопить українське населення і стане впливовим. (…) Німецький пропагандистський апарат слід якнайшвидше очистити від українських націоналістичних елементів. Українські провінційні газети досі перебувають під керівництвом радикальних українських ультра-націоналістичних елементів»	«Украину, с ее великим прошлым, неразрывным с общей российской и советской историей, оранжевые компрадоры пытаются превратить в колонию Галичины, где столетиями проводилось уничтожение сторонников православно-славянского единств. (…) Для выполнения поставленных целей культивируется ложь на государственном уровне, превращающая народ Украины в «воображаемое сообщество», лишенное исторической памяти, а значит ориентиров настоящего и будущего. Видя бездарность навязываемой лжи, крайне важно осознать реальность угрозы, не обманываться тем, что лобовая пропаганда безопасна». Газета «2000»
«Українська інтелігенція у всіх напрямках використовує слабкість німецьких позицій. Зростає шовіністичний націоналізм, який прагне до самостійності. ОУН Бандери звертає головну увагу на саботаж відправки робочої сили до Німеччини з допомогою усної пропаганди»	«Бандера и Шухевич останутся в истории как националисты и организаторы массовых убийств, но при этом они ещё и будут навечно запятнаны коллаборационизмом». Сайт Партії регіонів
«Широкі кола української інтелігенції та напівінтелігенції в Києві та інших містах, як правило під впливом західноукраїнських підбурювачів, використовують всі труднощі та помилки, яких неможливо уникнути, щоб розповсюдити чутки, які повністю отруюють можливість українсько-німецької співпраці»	"Галичане практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане. У нас разные враги и разные союзники. Более того, наши союзники и даже братья – их враги, а их «герои» (Бандера, Шухевич) для нас – убийцы, предатели и пособники гитлеровских палачей" Газета «Известия»