Усегда готов!

  • 15.12.12, 23:10

 

Правда, похож на одного из наших любимых депутатов? Может, его брат?

Теперь знаем, кому в рожу плевать!

  • 12.12.12, 19:16
Кто перебежал к «регионалам» (СПИСОК)
Сегодня, в 19:01

Фракция Партии регионов составляет 210 человек. Таким образом, партии власти удалось переманить на свою сторону 25 депутатов-самовыдвиженцев.

Это видно из результатов голосования, обнародованных на сайте Верховной Рады.

В частности, регионалом стал брат Виктора Балоги Павел. Сам Виктор Балога, как известно, заявил, что определится с фракцией через 3 месяца.

Во фракцию Партии регионов из самовыдвиженцев присоединились кум Ющенко Давид Жвания, скандальный министр транспорта Николай Рудьковский, завхоз парламента эпохи Кучмы Александр Волков, муж секретаря Киевсовета Галины Гереги Александр.

Вошел во фракцию регионалов человек Пинчука Яков Безбах, которому освободили округ оппозиционеры. Также присоединились к фракции Партии регионов экс-бютовцы Иван Куровский и Сергей Буряк.

Ценой присоединения последнего могло быть обещание возглавить бюджетный комитет.

Человек Порошенко Владислав Атрошенко также вступил во фракцию власти.

Кроме того, регионалами стали следующие самовыдвиженцы: Виктор Бондарь, Антон Киссе, Александр Пономарев, Владимир Развадовский, Владимир Струк, Игорь Марков, Юрий Шаповалов, Олег Кулинич, Владимир Пилипенко, Игорь Молоток, Владимир Мельниченко, Виктор Зубик, Валентин Нечипоренко.

Глорія - сестра Землі?

  • 12.12.12, 14:21

Є така гіпотеза: наша планета має свою сестру-близнючку, і не в далекій галактиці, не в туманності Андромеди, і не в іншій частині нашого Чумацького Шляху. А, можна сказати, зовсім поруч, буквально на відстані двох астрономічних одиниць, лише десь біля 300 мільйонів кілометрів, що в астрономічних вимірах – буквально мізер. То чому ми про неї нічого досі не знаємо? Прибічники привабливої гіпотези досить аргументовано стверджують, що неважко «вирахувати» цю планету, а не виявили її астрономи з тієї простої причини, що вона знаходиться на одній із Землею орбіті й обертається навколо Сонця з такою ж періодичністю, що й наша планета, однак – з протилежного боку від світила. Навіть деякі досить відомі астрономи висловлюють думку про те, що Глорія (таку умовну назву їй дали) може існувати. Один із адептів цієї гіпотези – санкт-петербуржець Ігор Сергєєв навіть книжку про таємничу планету написав. Пропонуємо деякі витяги з цієї книги, а також варіанти припущень щодо теорії про Анти-Землю від інших учених.

Ідея іще однієї Землі, як припускають, йде ще від жерців Древнього Єгипту. Згідно їхніх уявлень, люди при народженні наділялися не тільки душею, а й певним астральним двійником. А оскільки дублер повинен десь мешкати, то й була придумана ще одна планета. Непряме відображення ця ідея отримала у вченні древнього грека Філолая, який, на відміну від попередників, помістив у центрі світобудови не Землю, а якийсь центральний вогонь – Хестну. Навкруг нього обертались усі небесні тіла, включаючи Сонце, котре нібито виконувало роль дзеркала, відбиваючи промені центрального вогню і розповсюджуючи його по всьому Всесвіту. Філолай вважав, що на взірець до земних парних утворень, у космосі також має існувати дещо подібне. І припустив, що десь в діаметрально протилежній точці орбіти, постійно приховуючись від наших очей за «небесним вогнем», обертається якась Анти-Земля. З тих пір багато води утекло, але думка про існування двійника час від часу знову виникає. Наскільки вона виправдана? Спочатку викладемо аргументи «за». 

Дійсно, якщо Анти-Земля справді існує, її не так вже й просто виявити. Чому? Хто хоч недовго дивився на Сонце, прекрасно це знає. Чимало астрономів пошкодили собі зір і навіть осліпли, намагаючись спостерігати за денним світилом. Між тим простір, який воно закриває на небосхилі, цілком достатній для того, щоб там розмістилася пристойна планета…  

Інше міркування ґрунтується на тому, що дослідникам довгий час не вдавалося передбачити розміщення Венери на небосхилі. Капризна «ранкова зірка» ніяк не хотіла дотримуватись традиційних законів небесної механіки. Деякі учені сприйняли це як наслідок впливу на рух планети гравітації якогось не передбаченого розрахунками небесного тіла. Помітили, що таким самим чином час від часу капризує і Марс.

Нарешті, на користь існування двійника Землі говорить низка свідоцтв астрономів минулого. Так, у XVII столітті перший директор Паризької обсерваторії Джованні Кассіні, на честь якого названо відправлений на околиці Сатурна міжпланетний зонд, повідомив, що виявив близько Венери деякий небесний об’єкт, віднесений ним до супутників цієї планети. Однак його існування й досі не підтверджене іншими дослідниками. То чи не вдалося Кассіні спостерігати Глорію? Таке припущення висловив у 1740 році англійський астроном і оптик Джеймс Шорт, а 20 років потому німецький астроном-спостерігач Тобіас Йоганн Мейер, відомий своїми точними таблицями Місяця для визначення довготи на морі.  Довгий час ніхто про ці факти не згадував. Та ось новий сплеск інтересу до міфічної Глорії. Чим він зумовлений?Хтось з уфологів зазначив, що якби така планета існувала насправді, вона могла б стати ідеальною базою для… НЛО. Кораблям, що стартують з двійника нашої планети, дуже зручно приставати до Землі. Не потрібно переходити з орбіти на орбіту, достатньо лише дещо прискорити або пригальмувати політ космічного апарата.

Однак і серйозні астрономи припускають можливість існування двійника. Адже навколо Землі обертається як мінімум іще один Місяць, стверджують вони. А не помічаємо ми його лише тому, що складається він з… пилу і крихітних метеоритних уламків, які групуються у так званій точці лібрації. Згідно законів небесної механіки близько системи Земля – Місяць має існувати деяка точка-пастка, куди поля тяжіння можуть заганяти свою здобич. Подібні точки є і в системі Сонце –Земля, Сонце – Марс, Сонце – Венера… Пилові двійники планет, виходить, не така вже й рідкість у Сонячній системі. От тільки сподіватися, що на них можливе життя, та ще й розумне, не доводиться. Мешкати в хмарі пилу не дуже комфортно…Судячи з усього, остаточно з’ясують картину майбутні польоти міжпланетних зондів-розвідників. Один з них, наприклад, планується спрямувати до околиць Сонця. Можливо, він попутно відповість і на питання про розташування міфічної Глорії.

Як побачити Глорію? Московський винахідник Ігор Богданов пропонував запустити на навколосонячну орбіту почергово декілька штучних супутників, оснащених скануючими телескопами, фотокамерами і передавачами. Якщо їх розмістити на орбітах з таким розрахунком, щоб найбільш віддалений від Землі став сателітом Сонця, то він зміг би відслідкувати Глорію і передати нам інформацію по ланцюжку ретрансляторів, що розташовані на інших супутниках. Розрахунок вказує, що Сонце закриває своєю короною на орбіті Землі  область діаметром приблизно в 10 місячних орбіт або біля 600 діаметрів Землі. Отже, щоб переконатися в існуванні таємничої планети-двійника, супутники мають розташовуватися впродовж дуги приблизно такої ж довжини – близько 8 млн. км. Однак розмітити десь 20 супутників на орбіті – доволі дороге задоволення. Тому спеціалістам варто розрахувати варіант виведення лише одного, але потужного сателіта зі скануючим телескопом та вузько направленою антеною. Завдання, зауважимо, для сучасної космічної техніки цілком реальне. Адже передавалися ж іще «Вояджером» знімки поверхні супутника Урана – Міранди, яка знаходиться від нас на значно більшій відстані.

Можна подумати про запуск супутника не лише у площині екліптики, а й перпендикулярно до неї. Це технічно складніше, але тоді уперше з’явиться можливість оглянути Сонячну систему ніби збоку, а там і Глорію виявити.  На планеті, що знаходиться у тих самих умовах, що й наша, цілком можна очікувати наявність життя. Та навіть якщо його там не виявиться, у нас з’явиться плацдарм для майбутнього розселення людства. Таке завдання рано чи пізно перед нами повстане. Адже ресурси Землі не безкінечні, а чисельність населення безупинно росте…

Та навіть якщо ніякої Глорії не виявиться, запуск супутників (або ж супутника) все одно не буде даремним. Вони, приміром, дозволять здалеку помітити великий метеорит чи астероїд, що наближається до нашої планети з боку Сонця (з Землі це не розгледіти) і своєчасно вжити заходів, якщо він раптом буде загрожувати Землі.

За іще однією гіпотезою – вченого Кіріла Бутусова, астронома і кандидата фізико-математичних наук, на орбіті Землі існує ще одна планета. За словами астронома, за Сонцем має бути лібраційна точка, яка досить нестійка. В цьому місці й може знаходитися Анти-Земля. Наша планета і Глорія обертаються з однаковою швидкістю, тому з Землі її побачити неможливо, її закриває сонячний диск. Однак Глорія може легко зійти зі своєї орбіти через найменший сторонній вплив. У цей момент її можна побачити із Землі.

Скоріше за все, на Глорії є життя, тому що вона має ті ж умови, що і наша планета.

 

Мы не дикие, мы - свободные

  • 12.12.12, 13:20

Кто еще не успел посмотреть - обязательно найдите время и посмотрите полнометражный мультфильм Гарри Бардина "Гадкий утенок". Знаменитый режиссер создал его, критикуя путинскую Россию, и не скрывает этого. Фильм просто чудесный:

http://rusmult.moy.su/news/2011-02-04-274

«Газпром» срочно покупает две украинские партии

  • 10.12.12, 13:00

2013 год станет одним из решающих для Украины. То ли победит здравый смысл и мы начнем добывать сланцевый газ, или победит «Газпром» со всеми вытекающими отсюда последствиями

Польша и такие же крайне зависимые от импорта энергоносителей Украина и Швеция к концу этого года станут первыми европейскими государствами, которые подведут первые итоги бурения запасов нетрадиционного природного газа.

Россия, надеющаяся сохранить свои неосвоенные территории Арктики и Заполярья за счет иностранных инвестиций именно в традиционные запасы газа, относится к «сланцевой революции» с огромным недоверием. Эта страна до сих пор официально не признала преступность разработки традиционного газа с помощью подземных атомных взрывов на своей территории. Но почему-то именно российские компании, научные и иные фонды не на шутку озаботились безопасностью разработки нетрадиционного газа на территории прилегающих к РФ государств.

За сравнительно короткое время, прошедшее со времени утраты Россией статуса мирового лидера добычи газа, счет публикаций российской прессы с критикой новых технологий добычи в других странах уже пошел на сотни.Большинство этих статей делают из технологий гидроразрыва пугало, которое стращает регионы новой добычи перспективой обмеления рек, загрязнения их буровыми растворами, засыханием колодцев, сокращением рождаемости и даже смещением земной коры. Но подобная кампанейщина пока почему-то нисколько не затронула Францию, которая формально решила приостановить разработку месторождений для дополнительной экспертизы новых технологий, а не формально совсем по другой причине — у французских корпораций более чем достаточно источников добычи газа и нефти за пределами страны, благодаря чему у этого государства самая низкая среди крупных стран ЕС доля российского газа в его общем импорте, не превышающая 22%.

Как и во Франции, преимущественно экономические, а не экологические соображения начали господствовать в Болгарии — еще одной из двух стран ЕС, которая решила приостановить разработку сухопутных месторождений нетрадиционного газа. Болгария, как и Франция, тщательно опекает свою атомную энергетику. К тому жеболгарское правительство считает, что для потребностей экономики страны уже через несколько лет будет достаточно традиционного газа из уже разведанных месторождений Черного моря, разработка которых была успешно начата в 2011–2012 годах.

Взятая Парижем и Софией пауза в разведке и освоении месторождений сланцевого газа по целому ряду причин невозможна в Польше, Украине и Швеции. Государственные и частные компании этих стран по вполне объективным историко-политическим причинам не достигли особых успехов в наращивании зарубежных газовых промыслов. И, по сути, у Киева и Стокгольма очень мало инструментов повышения энергетической независимости от импорта энергоносителей, кроме дальнейшего расширения и без того достаточно развитой атомной энергетики, удовлетворяющей 50–60% спроса на электроэнергию. Доля в нем российских государственных монополий или офшорных компаний с российским капиталом в обеих странах достигает критической отметки, после которой начинается либо непрогнозируемые скачки цен, либо газовые блокады. Еще опаснее положение Польши, которая пока вообще не имеет атомной энергетики.

Все вышесказанное может заставить оптимистов предполагать, что Европейский парламент, который 21 ноября с уверенным перевесом голосов провалил попытку «вотума недоверия» технологиям добычи сланцевого газа, сыграл на руку первопроходцам нового сегмента газодобывающего рынка. Но на самом деле европейские законодатели вряд ли руководствовались интересами входящих в ЕС Швеции и Польши либо интересами не входящей в ЕС Украины. Скорее всего, все наоборот — это решение показало стремление Брюсселя объединить различные государственные точки зрения на новые газодобывающие технологии, чтобы уже в самом ближайшем будущем как можно более гармонично распределить активно растущий рынок добычи нетрадиционного газа между теми, кто успел, и теми, кто раздумывал.

Больше всех на этом новом рынке пока успела Польша, которая к осени 2012 года с помощью корпораций США сумела перевести в категорию промышленных запасов более чем 768 млрд. м3 газа из всех своих 11,2 трлн. м3 прогнозных запасов нетрадиционного газа. Украина к польскому рекорду приблизилась почти вплотную, сумев привлечь компании ЕС и США к началу разведки месторождений Днепр-Донецкой впадины и Западной Украины,общий прогноз запасов нетрадиционного газа в Украине достигает 7 трлн. м3. Первая скважина в разведке этих запасов начала разбуриваться на восточно-украинском Юзовском месторождении в начале минувшей осени, на еще двух работы должны начаться в 2013 году. При полном подтверждении запасов и успешном разворачивании добычи на этом промысле запасов только этого месторождения Украине может хватить на несколько десятилетий.Украинская добыча традиционного газа составляет 22–23 млрд. м3 в год при потреблении в объеме 50 млрд. м3, а дефицит достигает 28 млрд. м3. Минимальный прогноз освоения только двух ведущих на сегодня месторождений нетрадиционного газа, Юзовского и Олесского, через несколько лет обещает увеличить ежегодную добычу до 10–15 млрд. м3.

Все это достаточно продолжительное время в страну будет идти поток иностранных инвестиций, минимальная оценка которых составляет в сумме $ 40млрд., но никак нельзя сказать, что это время будет спокойным. Ведь, во-первых, будут помехи, потому что после потери статуса главного производителя газа в мире РФ явно перенацелила главный вектор своего газового натиска с ЕС именно на Украину. И, во-вторых, как отмечалось выше, европейский рынок новой добычи вряд долго будет разделен на тех, кто успел, и тех, кто долго думал. Уже через несколько лет сланцевый бум может загнать до небес ныне твердо обозначившийся рост цен на буровое оборудование нетрадиционной добычи. Привлечение иностранных инвесторов в таком случае станет очень сложным делом.

Именно поэтому в следующем году мы сможем наблюдать бум создания неправительственных общественных и псевдонаучных организаций, эксперты которых будут вещать о вреде добычи сланцевого газа. На этом буме, судя по всему, знатно заработает не одно пиар-агентство — правда, все это счастье обойдется россиянам всего в $5–6 млн. (не считая подкупа чиновников и политиков).

Как уже писали «Комментарии», «Газпром» очень хотел бы взять на финансирование пару влиятельных политических партий, которые будут строить свою политику на рассказах об ужасах сланцевого газа (и здесь цены не выглядят такими уж заоблачными — по мнению опрошенных «Комментариями» экспертов, одна партия не будет стоить дороже $15 млн.). Понимают ли это во властных структурах? Очевидно, нет. Так далеко у нас не принято заглядывать, тем более что Институт стратегических исследований, который должен был бы предупредить о возможном ответном ударе «Газпрома», упорно об этом молчит.

Современная российская оккупация

  • 10.12.12, 12:14

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=nVpu_1XeZsk

Обратите там внимание на комменты. Я не хочу там регистрироваться. Если кто зарегистрирован, ответьте, пожалуйста, что тупая пропаганда - это именно та, которой всю жизнь живет Россия.

"Беркут" в кордебалете или па-де-де Ефремова

  • 07.12.12, 14:03

http://www.youtube.com/watch?v=Ja1QKI3hXJ4

Корейская Народно-Демократическая Республика - "2"

 Согласно Конституции КНДР, власть в стране принадлежит рабочим, крестьянам, трудовой интеллигенции, всему трудовому народу.

 

 Высшие руководители, заботятся о своем городе!

Любимому городу- нашу заботу!

 О мудрые, отважные и прозорливые правители!

Танец преданности и румба покращувачив.dance beat dance beat

И про шо теперь буду блеять апологеты бандовласти?burumburum bazar