«Кадетка» по-прикарпатськи

 «Я хочу, щоб мій син був мужнім, відповідальним, сильним і душею, і тілом»… З такими приблизно думками більшість батьків приводять своїх дітей до одного з найкращих навчальних закладів Івано-Франківщини – Прикарпатського військово-спортивного ліцею, що знаходиться в райцентрі Надвірна у безпосередньому передгір’ї Карпат. Сьогодні в цьому навчальному закладі навчається 324 ліцеїсти з чотирнадцяти областей нашої держави. Такий показник говорить про багато. Адже батьки знають і довіряють саме прикарпатським вихователям.

Сучасний ліцей розміщений на території колишньої ракетної бригади, яку було розформовано у 2004 році. За всю історію розформувань частин колишнього Прикарпатського військового округу цього разу вперше і, напевно, востаннє військові покидали містечко з сумом і одночасно з радістю. Бо вони знали, що їхню територію не знищать і не віддадуть на розкрадання «мисливцям за металом», а весь комплекс переходить у спадок до «кадетів» – дітей, які вже з тринадцяти років втілюють свою мрію стати захисником Батьківщини. Тому, залишаючи військове містечко, ракетники навіть не спустили на плацу піднятого там на останньому шикуванні Державного Прапору України. Він розвівався на флагштоку, очікуючи нових господарів.

За словами директора ліцею полковника Миколи Мартинюка, така спадкоємність лише додає позитиву у вихованні підлітків – адже вони знають і відчувають, що живуть у СПРАВЖНІХ казармах, навчаються у СПРАВЖНІХ класах, де навчались і жили солдати та офіцери Збройних Сил України. Від попередніх часів тут зберігся і макети ракет перед навчальним корпусом. Тепер це своєрідна візитівка ліцею і улюблене місце фотографування всіх старшокурсників на випускні альбоми. А викладачі вже кілька років збирають документи про військове минуле цього містечка, адже в їхніх задумах – відкриття музею слави ліцею.

Звісно, всі корпуси і споруди, в яких навчаються і живуть сучасні прикарпатські кадети, пройшли значну реконструкцію. Свого часу Івано-Франківська обласна влада, та з державного бюджету було виділено на це понад десять мільйонів гривень. За ці кошти було відремонтовано казарми і навчальні корпуси, вставлені сучасні енергозберігаючі вікна, оновлені туалети та душові. Ліцеїсти сплять на зручних ліжках. У класах, крім усіх необхідних меблів та приладдя, встановлено декілька інтерактивних комплексів навчання.

До речі, в ліцеї найпотужніший Інтернет в регіоні, за словами міських чиновників, навіть їхній віртуальний зв'язок працює повільніше. А потрапити до всесвітньої мережі ліцеїсти можуть або з комп’ютерного класу, або з бібліотеки. Це дуже зручно, адже діти не тільки оволодівають комп’ютерною грамотністю, але й навчаються використовувати Інтернет не як забавку, а як засіб здобуття знань. Надвірнянські ліцеїсти вже звикли шукати необхідні матеріали для занять чи написання рефератів, а дехто навіть веде власні блоги. До речі, один з випускників ліцею створив сайт цього навчального закладу, який тепер вже є його офіційним «обличчям» у всесвітній павутині. І варто лише набрати www.pvsli.if.ua, як ви побачите всю правду про життя юнаків.

 Навчання з більшості предметів тут не багато в чому вирізняється від звичайної загальноосвітньої школи. Так само хлопці вивчають математику  і хімію, так само вчать вірші українською або англійською мовами. А ось що стосується фізичних вправ, то тут цей предмет в особливій шані.

Лише в минулому році вихованці ліцею взяли участь у низці як національних, так і міжнародних турнірів, і до їх честі ніде не пасли задніх. Наприклад, ліцеїст Артем Курган став п’ятим серед тисячі учасників з 32-х країн світу на міжнародному турнірі з тхевондо «Trelleborg open», який проводився в шведському містечку Трелеборг. У березні 2011-го команда ліцею здобула призові місця в турнірі «Балтійський олімпійський кубок», який відбувався в Латвії. Минулого червня команда прикарпатських кадетів виборола почесний кубок на ІІ Всеукраїнській спартакіаді військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-спортивною підготовкою. А під час турніру «Czech open-2011» команда ліцею посіла третє загальнокомандне місце. Під час двох чемпіонатів з пауерліфтингу, що проводились в Тернополі, вихованці ліцею теж здобували призові місця. Такі спортивні досягнення просто вражають. Для того, щоб зміцнювати своє тіло, в розпорядженні ліцеїстів сучасний тренажерний зал, та комплекс вуличних тренажерів. Крім того, ведеться будівництво спортивного залу, а в перспективі будівництво стадіону і навіть басейну.

   Перевершити заняття із спорту тут можуть лише вправи з військової підготовки. Розклад дня у ліцеїстів майже нічим не вирізняється від загальновійськового. Ранковий підйом, зарядка, прибирання території, наряди на КПП чи «тумбочку» – черговими та днювальними роти. Все як у справжнісінькій армії. Навіть однострої і устрій тут армійські, всі хлопці розбиті на навчальні роти і взводи. Між заняттями пересування лише в строю, у вихідні дні – звільнення. До речі, ліцеїсти навіть ходять у свій «ліцейний» патруль.

Така система роботи не тільки дозволяє гуртувати колективи, але й дає юнакам чітку уяву про те, що таке армія, як здобувається лоск парадних погон. І це насправді добре. Бо після вишколу у ліцеї до війська вже не потрапляє «випадкових перехожих». Ідуть лише ті, хто впевнений у собі і своїх силах. Скажімо, з 79-ти випускників минулого року у вищі  військові навчальні заклади поступили 14-ть юнаків, 19-ть до вищих навчальних закладів інших силових структур, інші обрали цивільну долю. І добре, що ці хлопці зрозуміли це ще до вступу у ВНЗ, а не після того, як рік чи два провчились у курсантських погонах, займаючи чуже місце.

До честі керівництва закладу воно проводить чіткий моніторинг своїх випускників, намагається підтримувати з ними контакт і навіть після завершення навчання у вищих навчальних закладах. Запрошує їх на різноманітні зустрічі та відкриті уроки.

Звичайно, в житті ліцеїстів є чимало послаблень та полегшень, адже керівництво ліцею зважає на вік та психологію юнаків. Зокрема, для них організоване п’ятиразове харчування, обов’язково в меню є соки та фрукти. Ніхто і ніколи не каратиме ліцеїста за «всією суворістю статуту», хоча його норми тут виконуються беззаперечно. Всі наряди хлопці несуть лише вдень, вночі їх заміняють чергові вихователі. Так само вихователі несуть нічні чергування в спальних корпусах. До речі, тут немає і ніколи не було такого ганебного явища, як дідівщина, і великою мірою в цьому є заслуга педагогічного складу ліцею.

Як розповів директор ліцею полковник Микола Мартинюк, приблизно на 90-то відсотків виховательський склад – це офіцери запасу. Причому при прийомі на роботу послужний список кожного з них перевірявся неодноразово, і відбирали лише найкращих. Так само сумлінно підбирали сюди і вчителів, адже на відміну від простої школи діти, що навчаються тут, їдуть додому лише під час канікул. Тому вчителі для них і батьки, і мами, і старші товариші. Спеціально для проведення занять з військової підготовки тут обладнані класи з вивчення військових предметів, є плац і навіть тир для стрільби з пневматичної зброї.

    Загалом безпеці вихованців тут приділяють особливу увагу. Периметр закладу надійно охороняється. Нещодавно всі приміщення були обладнанні сучасною пожежною сигналізацією, яка при виникненні задимленості подає сигнал не тільки на пульт чергового вихователя, але й безпосередньо до пожежної частини. Для охорони здоров’я хлопців обладнаний сучасний медичний пункт з лазаретом. А медики щотижня перевіряють стан здоров’я.

 Щоб стати ліцеїстом, потрібно не так вже багато документів. При бажанні їх можна оформити за один день. Головне – мати міцне здоров’я та відмінну спортивну підготовку, а також знання. При поступленні абітурієнти складають іспити з української мови, математики та здають заліки з фізичної підготовки. І на момент поступлення – обов’язково закінчити сім класів загальноосвітньої школи. І тоді двері Прикарпатського військово-спортивного ліцею для юнаків – відкриті!

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.