Майстер черпака й гранати

Майстер черпака й гранати

         Для смачного борщу потрібно не так багато інгредієнтів, їх знає кожна українська господиня. Та головне, що необхідно для того, щоб страва набула свого неповторного смаку – це вмілі руки кухара. Шкода, що через літери не можна передати всієї смакової гами справжнього українського борщу, який готує для свого взводу колишній кок, а нині морський піхотинець Євген. 

-         Так трапилось, що свою військову кар’єру, я починав на камбузі підводного човна Запоріжжя, - розповів Євген. – Був коком. Готувати люблю і вмію.

Коли Росія ганебно анексувала Крим, Євген вирішив, що не може просто так, склавши руки сидіти вдома, і тому вирішив стати морським піхотинцем. За штатним розписом він гранатометник. І зі своєю зброєю порається так само уміло, як і з кухонним приладдям. Багато разів він приходив на виручку своїм товаришам, рятуючи їх від ворожих обстрілів. Та його уміння від попередньої служби теж стає в нагоді. Бо готувати за 250 метрів від ворожих позицій хлопцям просто нікому. Тому після чергувань, коли всі інші ідуть відпочивати Євген спускається в один з уцілілих підвалів населеного пункту Водяне. Тут вже цілком його господарство – камбуз. Перше, що вражає це порядок і майже домашній затишок. Всі продукти знаходяться на своїх місцях. Біля столу, де їдять хлопці висить кольоровий телевізор. По ньому транслюються включно українські канали. Адже правдами і не правдами морпіхи здобули та встановили в себе супутникову антену.

-         Я вважаю, що хлопці мають їсти в спокійних умовах, і за той час, що вони мають на обід чи вечерю можна подивитись якісь новини, чи просто фільм, - продовжив Євген. – Це дозволяє переключатись від щоденного напруження несення служби на передовій.

В день мого перебування в гостях у цього підрозділу кок приготував для своїх побратимів смачний український борщ, на друге каша з м’ясом та варені яйця. А на довершення компот або міцний флотській чай. Всі страви він готує з тих продуктів, які централізовано видаються їм тиловими службами. Лише певні приправи докуповує, або просить у волонтерів.

-         Я принципово не додаю до своїх страв якихось харчових підсилювачів смаку, - поділився кок. – Вважаю, що все має бути смачно і так.

До речі, навіть з елементарного «сухого пайка», кок може приготувати до десятка різноманітних страв. І на його думку вони будуть поживними. Головне проявити фантазію, або бажання пошукати в Інтернеті рецепти.

-         Ми стоїмо зараз в селі, яке господарі покинули через постійні терористичні обстріли російських найманців, - розповів Євген. – Та з багатьма з людей, чиї хати тут є нам вдалось познайомитись. І господарі дозволили нам користуватись городиною та подами садів. Вони просять в нас за це лише одну єдину плату – якнайскоріше вигнати ОРДЛОвську нечисть з Української землі.

Також, морпіхи посадили і свій власний город. Цибулька, редис, різноманітна зелень стануть гідним додатком до флотського столу захисників України. Нещодавно, Євген разом з своїми бойовими побратимами склав складний іспит на право носіння чорного берету. Тепер він повноправний член великої міцної родини під назвою морська піхота. І буде гідно захищати свою землю підтримуючи товаришів в бою своїм влучним вогнем, а потім смачними власноруч приготовленими стравами.

Тарас Грень.