Материнький оберіг на Маріупольській передовій

В Україні напевно немає такої людини, яка б не пам’ятала літню жіночку, що важко спираючись на милиці самотньо стояла посеред чорного майданівського снігу і тримала в руках саморобний, в’язаний прапорець України. Тепер ми знаємо, що її звати Марія Іванівна Лихвар. В часи майдану вона зв’язала прапорець радше від безвиході, адже проросійські режими зробили все, щоб національної символіки в Україні було недостатньо. Тай що казати, чи могла хвора літня жінка виділити з власного пенсійного бюджету бодай 30 гривень на купівлю національного прапора? Звичайно ні. Тому і взяла до рук шпиці та нитки. Майдан скінчився. Почалась важка боротьба нашого народу за право бути вільними на своїй землі. Тисячі юнаків і дівчат вдягнули військові однострої і пішли на захист суверенності України. І Марія Іванівна вирішила, що немає права полишити їх без своєї підтримки. Так – поважний вік і хвороба, не дають її можливості бути ближче до тих, хто захищає нашу державу в зоні проведення антитерористичної операції. І тому вона знову взяла до рук шпиці і нитки. Тепер вже десятки зв’язаних нею прапорців оберігають життя воїнів АТО. Бійці бережуть їх, адже в цих сплетіннях ниток зберігається теплота материнських рук Марії Іванівни. Її молитва до Бога з проханням захистити і вберегти всіх захисників рідної землі.

Один з цих прапорців береже екіпаж бойової розвідувальної машини, який зараз знаходиться на передових позиціях Маріупольського плацдарму. Він гордо майорить попереду бойової машини, як надійний дороговказ і материнське благословення.

Тарас Грень.