Дорослі питання з дитячих вуст

Чим живуть сьогодні Збройні Сили України? Як і кого набирають до служби? Отримати ґрунтовні та правдиві відповіді на ці запитання слухачі Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату вирішили напряму у військовослужбовців. Власне тому і запросили до себе в гості на горнятко чаю двох досвідчених бойових пілотів 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації – командира авіаційної ланки капітана Олександра Єнушевського та льотчика авіаційної ланки лейтенанта Максима Вовковінського.

-         Збираючись на цю зустріч, ми, звичайно, готувались до цікавих і несподіваних запитань, - зазначив капітан Олександр Єнушевський. – Однак діти все ж здивували нас.

На початку зустрічі пілоти розповіли про свою бригаду, про те, як служиться пілотам та технічному і аеродромному складу, які особливості бойових літаків тощо. І тому перші запитання про те, як стати військовим льотчиком, чи які іспити потрібно складати до Харківського університету повітряних сил, були для них цілком прогнозованими. Та коли, піднявши руку з місця, встала тендітна дівчинка і поставила наступне запитання, в залі на кілька секунд запанувала тиша.

-         Скажіть, а яким критеріям має відповідати дружина військового? Як ви вибираєте своїх жінок? – дещо несміло спитала вона.

-         Своїх дружин ми обирали серцем, - після невеличкої паузи відповів капітан Олександр Єнушевський. – Я, напевно, здивую вас, але не існує якогось математичного шаблону чи ознаки, якою можна описати властивості офіцерської дружини. Однак, дівчина, яка наважиться зв’язати своє майбутнє життя з військовим, має знати, що в житті її чекатиме чимало переживань за свого коханого. Та разом з тим вона може бути впевнена, що поряд з нею надійний мужній чоловік.

-         А наскільки віра в Бога допомагає вам у виконанні бойових завдань? – поправляючи окуляри , поставив запитання стрункий хлопчина.

-         Людина без віри, власне кажучи, є людиною без душі та прагнень, - відповів лейтенант Максим Вовковінський. – Офіцери і солдати наших Збройних Сил не є бездушними машинами. Багато хто є глибоко віруючими людьми, служба в армії не заважає ходити до церкви чи, скажімо, дотримуватись посту. І взагалі набагато легше захищати Батьківщину, коли маєш у серці і душі міцне підґрунтя.

Також хлопці і дівчата багато розпитували про соціальне забезпечення військовослужбовців, як воно змінилось останнім часом; досить на високому рівні вели дискусію про порівняння бойових та льотних характеристик винищувачів різних типів та озброєння літаків. Замість запланованих двох годин, розмова затягнулась до пізнього вечора. Та вона була цікава і корисна всім, бо майбутніх патріотів держави можуть виховати лише ті, хто зараз сам є патріотом.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.