Феномен 73%

Ніякого феномену. Просто результат багаторічного збидлячування населення.

Відкрив задля цікавості програму підорач на сьогодні.

Міняю жінку, Сімейні мелодрами, чистоньюз, свати, серіали про мєнтів, стосується кожного, усілякі екстрасенси. І ще політичні шоу.

Колупання у чужій білизні, низькопробні серіали, шоу про бидло для бидла. Згадується Носов та його "Незнайка": "Люди читали "газету для дурнів" не тому, що були дурнями, а тому, що хотіли прочитати, що там для дурнів можна написати".
Якщо увесь час читати газету для дурнів, то здурніти можна дуже швидко. Швидше, ніж ви на початку можете уявляти.
Населенню роками засмічували мізки лайном, яке не потребує додаткових зусиль з пережовування. А навіщо починати думати, якщо ось тобі, на блюдєчкє з галубой кайомачкой просте і доступне хрючево. І все зрозуміло - ось тут бухають із сватами, ось тут шоу про сусідку Машку із третього під'їзду (а, нє, це не Машка, але дуже на неї схожа, і її так само лупцює хахаль), а ось тут ууууууу краса - слідство ведуть екстрасенси, ахуєнна штука, треба спитати у екстрасенсів, куди поділася моя заначка. А, ось тут взагалі круто, нарешті чєснава мєнта побачу.

На телебаченні немає освітянських програм.
Від слова "взагалі".
Я був, до речі, дуже здивований, коли побачив "Орла та рєшку", і навіть зрадів - о, невже бидломасам зможуть шось цікаве розжувати про подорожі, і маси хоч трошки зможуть побачити шось більше, ніж розйобаний плацкарт до Генічеська і засрані донбасянами пляжі.
Але виявилося, що навіть і в тій підорачі брешуть.
Немає навіть напівосвітянських шоу на кшталт "ЩоДеКоли" або брейн-рингів.

На телебаченні немає спорту. Майже немає. Два матчі УПЛ (мається на увазі загальнодоступний канал, а не платні Футболи) на тиждень. Один боксерський поєдинок на місяць, і то топових співвітчизників на кшталт Усика чи Ломи.
Гандболу, баскетболу, фехтування, тенісу, волейболу немає. А це ті види спорту, в яких українці займають ой не останні місця.

На телебаченні немає якісного гумору. Телевізійний гумор - це паплюження всього українського, образи політиків та медійних осіб, інтимна тематика.
Коли я ще був малим, я інколи дивився російський КВН. Так, там було достатньо рООснявої ксенофобії у виступах, але там були ТАЛАНОВИТІ люди (і я зовсім не маю на увазі старий квартал). Там демонстрували гідний рівень підготовки у вокальному плані, у театралізованих сценках, та й сам рівень сатири трошки тримався вище плінтуса.
А зараз? Та й у будь-якій правовій державі пан Парубій та пан Кличко могли б відсудити чималу купу грошей за насмішки над фізичними вадами або звичайні обмовки, які не заважали якісно виконувати свої соціально-політичні функції.

На телебаченні немає музики.
Музичні канали втратили свою сутність після масштабування інету, а українського контенту на загальнодоступних каналах немає.
Матері вашій ковіньку, у нас є купа класних виконавців у будь-якому стилі, під будь-якого прихильника. Мар'ян Гаденко або Павло Зібров (от не регочіть, це дуже круті дядьки як виконавці), Мotanka чи Тінь Сонця, Федишин чи Мірзоян, Піккардійська Терція чи хор Вєрьовки, ManSound чи Денис Дудко, ДахаБраха чи Йорій Клоц, Mavka чи Onuka. Та ж Джамала.
Для мене дуже болюча музична тема взагалі.
Ось що ми знали про Василя Сліпака до його подвигу на фронті? А нічого. Взагалі. А це, до речі, досить серйозний пунктик світового визнання. Соліст Паризької опери. Іще раз. Паризької опери.
Навіть я, який варився у цій сфері, одразу не назву вам багато прізвищ українських оперних співаків або диригентів, які зараз тримають марку якісного українця за кордоном.
Фестивалі не транслюються. Ніякі. Зовсім. Починаючи від фестивалю бограча у Виноградові і завершуючи Atlas Weekend або Fayne Misto. А фестивалі забиті якісними, крутими виконавцями, які банально лабухують по низькопробним підвальним пабам або в мільйонний раз беруть участь в дні села Синельникове просто через нерозкрученість.
Я не бачив і не чув жодного разу, щоб на телебаченні крутили оперу. Не треба Моцарта чи Дворжака, це дуже важко. Покажіть людям Леонтовича, Лисенка або Гулак-Артемовського.
Замість цього музичний простір засраний новинами про те, хто у черговий раз виїбав Свєтку Лабуду на автовокзалі Енергодара, чи скільки разів за сьогодні Ані Лорак перетнула кордон з росією.

У людей свідомо відібрали можливість думати, вчитися, розвиватися, гордитися перемогами. Зате замість цього нас самих постійно виставляють тупими, неосвіченими, безкультурними у повному сенсі цього слова хїхлами. І ми самі в це повірили. І вибрали одного з нас. Такого ж самого, як ми.
Радіймо і веселімось.

Milan Zlatic