Повернути владу українцям

Необхідно забезпечити неухильне виконання законів. Це можливо лише за умови зміни політичної еліти та приходу у владу нового, сучасного, європейського покоління політиків та управлінців. Потрібен великий кадровий стрибок. Про це в інтерв’ю - громадсько-політичний діяч, глава СБУ (2006-2010) Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО.

Валентин Наливайченко народився у Запоріжжі 8 червня 1966 року. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, за фахом – викладач та референт-перекладач із англійської мови. Вільно володіє англійською та фінською мовами. Більша частина його кар'єри пов'язана з роботою дипломатом, на якій він дослужився до рангу Надзвичайного і Повноважного Посла першого класу. Свого часу Валентин Наливайченко був секретарем Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом – у Данії та Норвегії. Потім працював першим секретарем, радником, завідуючим відділом, заступником начальника консульського управління міністерства закордонних справ України.

Валентин Наливайченко також був Генеральним консулом Посольства України в Сполучених Штатах Америки. Пізніше – директором Департаменту консульської служби МЗС України, заступником міністра закордонних справ України.

Ще перебуваючи на посаді заступника міністра, Валентин Наливайченко Указом Президента Віктора Ющенка був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь. За кілька місяців глава держави призначив його першим заступником голови Служби безпеки України. Через півроку Наливайченко призначений виконуючим обов’язки голови СБУ. Впродовж трьох років працював на цій посаді, а в березні 2009 року голосуванням Верховної Ради був призначений головою СБУ. У березні минулого року після приходу до влади Віктора Януковича він був звільнений.

Навесні 2010 року Валентин Наливайченко оголосив про створення та початок діяльності Громадської ініціативи «Оновлення країни». Нині є головою політради «Нашої України».

- Як Ви охарактеризуєте дії теперішньої влади? Чи не схоже, що відбувається згортання усіх демократичних здобутків, які вдалося досягти за останні 5 років?

- Я вважаю, що нинішня влада слабка, тому, що сильна, успішна влада не буде вдаватися до політичних репресій, цензури та авторитарних методів. Згортання демократії для цієї влади – потреба: вона не здатна відповідати за свій обман навіть перед найвідданішими своїми виборцями. Думаю, що те, що нині відбувається – вакцинація України на майбутнє. Проте всього згорнути цій владі не вдасться – у нас уже є досвід перемоги над режимом. Крім того, люди повернули собі почуття гідності і не дозволять знову зробити із себе рабів. Майдан, як метод, зараз упевнено крокує Сходом України. Скоро і там люди змусять владу відповісти за свої дії.

- Ми є свідками того, що влада змінює гуманітарний простір країни. Українська мова, культура та історія витісняються з ефірів, книжок та шкіл. Чому це робить влада і як цьому протистояти?

- Дії влади у гуманітарній сфері є окупаційними. Українофоби у чиновницьких кабінетах ведуть війну на знищення всього українського. Українську уже майже не чути на радіо та на телебаченні. Уже 2 роки Табачник знищує нашу освіту - переписуються підручники з історії, закриваються українські школи.

Неукраїнська влада хоче знищити нашу українську душу, адже людьми без історичного коріння легше маніпулювати. Українці, які мають національну гордість, є небезпечними для окупаційної влади. Режим хоче перетворити націю на стадо «гомосовєтікус», тоді у них легше буде забрати і соціальні, і громадянські права.

Протидіяти українофобському курсу влади треба на кожному кроці. І це не лише політична дія, а, насамперед, громадянська. Я був в українських школах Донецька та Макіївки, які закривала влада, і бачив протести батьків проти свавілля можновладців. Вони не бояться піднятись на захист прав власних дітей навіть у регіоні, де «регіонали» мають абсолютну владу, міліцію, суди та прокуратуру. Ці батьки закликають своїм прикладом: «захищайте свій український дім від окупантів!»

- Соціальна політика влади не влаштовує громадян. Сьогодні ми є свідками соціальних протестів чорнобильців, пенсіонерів та афганців. Яким має бути соціально-економічний курс держави для того, щоб громадяни жили в добробуті і були впевнені у завтрашньому дні?

- Держава має дотриматися слова – розпочати виплати заборгованості і перед чорнобильцями, і перед афганцями, і перед іншим пільговими категоріями. Гроші в країні є. Просто владі треба перестати красти. Через корупцію, нецільове використання коштів та банальний «дерибан» бюджету мільярди доларів осідають в кишенях чиновників. Саме тому не вистачає коштів для виплати пільг.

Гроші швидко можна знайти. На перехідний період має вистачити коштів, що надійдуть від перекритих «дірок» типу кіпрських «оффшорок» чи «вікон» на митниці. Одне з важливих джерел – урізання видатків влади на себе. Це не нормально, коли мільярди витрачають на побудову чиновницьких палаців, покупку шикарних авто та вертольотів, а чорнобильцям кажуть, що грошей немає.

- Щодо майбутніх парламентських виборів. Новий виборчий закон повертає нас у часи Кучми. Чи плануєте брати участь у кампанії і в якому форматі – у партійному списку чи за мажоритарним округом?

- Новий закон про вибори взяв найгірше з обох виборчих систем. Люди, як і колись, не мають жодного впливу на закриті виборчі списки. На мажоритарних округах, нарізаних так, як вигідно буде владі, застосовуватиметься адмінресурс. Втім і у цих умовах можна і треба перемагати. Все залежатиме від стратегії та тактики, яку обере опозиція. Головне - зберегти єдність опозиції та отримати підтримку народу.

- Зараз кожен опозиційний лідер тягне ковдру на себе. Чи зможе об’єднатися опозиція на виборах, адже лише таким чином можна буде очікувати перемоги патріотичних сил? Кого ви бачите серед політичних сил, лідерів своїми партнерами по ідеології та переконаннях?

Як на мене, зараз багато лідерів просто «набивають собі ціну». Чим ближче до виборів, тим амбіції зменшуватимуться, і варті уваги люди об’єднаються. Всі знають, що тільки об’єднані команди мають шанс на перемогу. Оптимально було б сформувати єдиний виборчий список всіх опозиційних сил, оскільки громадяни зможуть обирати за принципом «свій-чужий». Коли цього не вдасться зробити, опозиції необхідно домовитися про непоборення один одного та спільний захист результатів виборів.

Думаю, що на мажоритарних округах необхідно врахувати думку місцевих громад, партійних і громадських організацій, а не механічно в Києві за закритими дверима «нарізати» округа кумам та братам опозиційних лідерів. Я вважаю, що варто провести праймеріз на місцях і висунути тих кандидатів, які отримали найбільшу підтримку виборців.

- Нам відомі Ваші особисті заяви з приводу захисту прав арештованих опозиціонерів Тимошенко та Луценка. Чи не виглядають дії влади щодо них, як помста політичним конкурентам?

- Теперішня влада засліплена бажанням помсти Майданові та прагне усунути своїх політичних конкурентів. Це повернення в тоталітарне минуле, яке зупиняє рух нашої держави у європейському напрямку. Всі ми, і громадяни, і політики, повинні законними і конституційними способами змусити владу звільнити Тимошенко і Луценка.

- Перейдемо до зовнішньої політики нашої держави. ЄС через гучні судові процеси над опозиціонерами вже сумнівається чи приймати Україну, а Росія пропонує Євразійську угоду. На Вашу думку, до якого шляху скеровуватиме Україну теперішня влада і яким шляхом вона повинна йти?

- Авторитарною політикою влада зіпсувала собі стосунки із Заходом, а, відтак, не має жодної можливості для маневру. Росія знову втягує нас у черговий «совок» - Євразійську діру, чи то Митний союз. Все це шлях втрати української незалежності. Для мене є очевидним – європейський вибір України є безальтернативним. Адже Європа – це, передусім, права людини, законність та високий рівень добробуту. Українці є європейським народом. Ми нікуди не просимося, ми повертаємося до свого європейського дому.

- Між владою та громадянами утворилася прірва. Що необхідно зробити, щоб змінити ситуацію?

- Насамперед - змінити ідеологію державного будівництва. Треба усвідомити - країна є власністю всіх громадян. Громадяни наймають владу шляхом виборів та утримують, сплачуючи податки. Громадяни мають повне право керувати цією країною та контролювати дії влади. Завдання №1 – повернути владу простим українцям. Першим кроком до цього буде перемога патріотичних сил на виборах 2012 року.

Наступним кроком має стати зміна законодавства. Закони повинні бути максимально прозорими та зрозумілими для всіх. Совкова спадщина законодавства помножена на закони, прийняті на замовлення окремих олігархів чи політиків, створюють правовий хаос, у якому легко красти та легко уникати відповідальності.

І, нарешті, необхідно забезпечити неухильне виконання законів. Це можливо лише за умови зміни політичної еліти та приходу у владу нового, сучасного, європейського покоління політиків та управлінців. Потрібен великий кадровий стрибок. Досвід Грузії, Прибалтики та східноєвропейських країна доводить, що такий шлях єдино правильний. Без очищення влади від корупціонерів та номенклатурників нічого не вийде.