Брати Капранови, для УП _ Понеділок, 11 жовтня 2010, 10:26

 

Коли життя бере за горло, коли депресія не відпускає, коли світ втрачає барви і песимізм стає незборимим, ми відкриваємо передвиборчу програму Януковича "Україна для людей". 

Бо нічого смішнішого в житті не читали. Спробуйте й ви. Особливо ті сторінки, де йдеться про 500 нових футбольних полів, 50 катків та 50 басейнів на рік. А як вам таке: "Вчитель, лікар, працівник культури, військовослужбовець, міліціонер одержать ключі від квартир при підписанні трудового контракту на 20 років"? А ще нижче - "Одержання житла молодими офіцерами протягом першого року служби" - як же тоді обіцяні раніше ключі при підписанні контракту?? Ян Таксюр разом з Петросяном від заздрощів просто-таки посивіли. А може, саме вони і є правдивими авторами тексту? Дуже піднімає настрій також порівняння обіцянок Януковича із реальними ініціативами нової влади - наприклад пункт про "відкриті виборчі списки". Не кажучи вже про "ліквідацію депутатських пільг" та "виборність суддів". Реформуючи школу, міністерство торгівлі освітою проігнорувало обіцянку боса: "Вступ до ВНЗ за шкільним атестатом для випускників шкіл до 2009 року". А зменшення держзамовлення до ВНЗ, оголошене нещодавно, чітко ілюструє пункт "Доступна і якісна освіта". Зазирніть до бюджету - чи побачите там обіцяне "фінансування медицини не менше 10% ВВП"? Звісно, коли доходиш до "мінімальної пенсії на 20% вищої за прожитковий мінімум", сміх сам собою уривається. Особливо на тлі запланованого підвищення пенсійного віку. Проте, насправді, все залежить від рівня цього самого прожиткового мінімуму, точніше від того, хто і як його рахує. До речі, ви буваєте у магазинах та на базарі? Ви платите за квартиру, за газ? Ну і як це кореспондується з офіційними даними про інфляцію в Україні? А з оголошенням влади, що ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у серпні знизилися на 0,1%? Сміх не вщухає. Звісно, програма писалася на 5 (а дехто каже, що й на 10!!!) років, так що час іще є. А п'ять років сміху - це "Здорові люди - впевнене майбутнє", дивись відповідний пункт програми. Ну, гаразд, посміялися, і досить. Тепер давайте про серйозне. Про першопричини наших теперішніх веселощів. Про те, як все починалося. Десять років тому партія Регіонів, виринувши буквально нізвідки, впевнено відтерла від влади комуно-соціалістичну публіку: симоненківців, медведчуківців, морозівців та вітренківців. Чи не дивно, що партія олігархів, бізнесменів та чиновників заввиграшки "привласнила" весь лівий електорат? Люди, які періодично б'ють себе в груди, називаючись "пролетаріатом" та "робочою кісточкою", сьогодні всі, як один, голосують за "буржуїв-кровопивць" і не натішаться з результатів свого вибору. Ви щось розумієте? Ми - ні. А значить, треба розібратися. Чим же так схожі регіони з комуністами, що електорат легко поміняв одних на інших? Що ж саме взяли регіонали у "щасливому минулому" щоб забезпечити собі "світле майбутнє"? Теорію Маркса пропонуємо одразу відкинути. По-перше, комсомольці-олігархи нею не володіють, по-друге, вона їм за великим рахунком протипоказана. Ну а без Маркса що залишається від комунізму? Перш за все - боротьба. Комуністи завжди боролися, перемагали, йшли в атаку і т.д. Це - дуже цінна теза. Вона дозволяє сприймати "голод і холод" не як побутові негаразди, за які владу треба було б відвести у лісочок, а як елемент боротьби за справедливість. Виховані комсомолом регіонали з легкістю перейняли цю ефективну методику. Ну то й що, що десятикласники вчаться без підручників - зате Бандера не буде Героєм України. Ми перемогли! Хто це "ми", і що "нам" зробив Степан Бандера - справа десята. Головне - перемога. Тому зараз знову вигадуються вороги, супротивники, на всі заставки використовуються заяложені радянські штампи типу "руки Вашингтона", "кривавого націоналізму" тощо. На образ ворога все придасться. З чарівною легкістю виправдовуються і будь-які, навіть найбезчесніші, методи боротьби. Ну то й що, що фальсифікували голосування у "Великих українцях", зате втерли носа галичанам! Не кажучи вже про виборчі підтасовки та порушення, які потрібні саме для того, щоб не допустити до влади клятих ворогів. Ну і друга, найцінніша комуністична методологія - тотальна брехня. Один з провідних ідеологів соціалізму Адольф Гітлер сказав "Широкі маси швидше стають жертвами великої брехні, ніж маленької". Потім цю фразу неодноразово повторював Йозеф Ґеббельс, і до нас вона дійшла вже у вигляді його "крилатого вислову": "Чим більша брехня, тим швидше у неї повірять". Треба зауважити, що цей принцип вигаданий не Гітлером - іще до того, як Жовтневий переворот стали називати Жовтневою революцією, комісари та чекісти використовували брехню як дуже ефективну зброю. Зокрема, одним з найрозповсюдженіших різновидів брехні було приписування ворогам тих злочинів, що їх робили самі комуністи - масових розстрілів, пограбування селян та буржуазії, насильства та терору. Та й пізніше метод не зняли з озброєння. Згадайте звірства, що чинили загони НКВД, перевдягнуті на бійців УПА. Звісно, порівняно з цим, напад на фестиваль "Гайдамака" виглядає дрібницею, але, попри різницю у масштабах, методологія залишається тою ж таки - оголошення, що "унтер-офіцерська вдова сама себе висікла", а "гайдамаки" самі на себе напали. Ну а заяви про "порушення прав російськомовних", які тою ж таки російською мовою, без жодного українського перекладу і навіть без субтитрів оголошують депутати на Першому Національному, державному телеканалі? Для порівняння - у сусідній Росії, де порушення мовних прав немає, законом заборонено використання в ефірі будь-яких мов без перекладу державною. Не варто й літер витрачати, щоб довести повну перевагу російськомовного інформаційного простору в Україні - навіть якщо до "україномовних" зарахувати ті передачі, де ведучий говорить кілька ритуальних фраз державною на початку та в кінці. Очевидність брехні про мовні утиски в Україні грає на руку послідовникам Гітлера-Ґеббельса, а нахабство замінює будь-які аргументи. Подивіться на економіку. Податковий терор називають зниженням податкового тиску, а відверте здирництво - боротьбою з рейдерством. Але у велику брехню легше вірять. І коли підвищення пенсійного віку назвати "турботою про пенсіонерів", масам просто немає куди дітися. Вони вірять. Так само, як і в утиски російськомовних та у міфічне зниження рівня інфляції, про яке оголошує Держкомстат. Ну і нарешті про головне. Політреформу. У якого Сірка треба позичати очі, щоб після п'ятирічного публічного захисту цього потворного дітища Медведчука-Ющенка взяти всі ходи назад? Навіть Олена Лукаш не витримала - уся країна з подивом побачила, що цій записній юристці може бути соромно перед об'єктивами телекамер. Ти диви - 2004-го захищала виборчій безпредєл, і нічого, а тут: "Дякую за увагу", і навтьоки. Усі спроби пояснити справжні причини маніпуляцій з Конституцією не витримують критики. Повноважень Януковичу не вистачало? Зі слухняною коаліцією та Кабміном? Готові посперечатися - якщо Янукович прийняв би рішення про відставку Азарова, той власноруч вибивав би з депутатів позитивне голосування з цього питання. Так само непереконливо звучать аргументи про те, що депутати будуть тепер дешевшими - де це бачено, шановні - усе дорожчає, а депутати дешевшають? Або ж про намагання прикрити незаконне рішення КС по коаліції - як його прикриєш, коли з-під фігового листка все одно стирчить головний аргумент влади? Усе це вигадки. Справжньою ж метою відміни політреформи був державний іспит для членів партії регіонів. Для кожного її спікера та рядового багнета. Іспит на вірність та відданість. Процедура іспиту проста. Треба вийти і публічно - перед усім світом, перед своїми друзями, рідними, батьками і дітьми, собою самим визнати таке: "Я, ім'ярек, є останнім покидьком. Моє слово нічого не важить. Я називатиму чорне білим а біле - чорним, якщо накажуть згори, бо не маю ані честі ані совісті". От що насправді збурило українців у відміні політреформи. Не нюанси політичного устрою 1996 чи 2004-го, а саме цей масовий та відкритий парад негідників. Тепер керівництво партії Регіонів може бути спокійним за своїх членів. Вони публічно попрощалися зі своєю людською гідністю, і шляху назад у світ порядних людей їм немає. Подібні випробування влаштовував свого часу соратникам товариш Сталін. Щоправда, погані оцінки тоді записували у вироках, а відмінникам дуже скоро влаштовували нові іспити. Вивчаючи свого часу в інституті історію КПРС, ми не встигали дивуватися поворотам сюжету. Боротьба з правим ухилом від курсу партії, потім - з лівим, потім - з право-лівацьким. Необхідність писати доноси на соратників, зраджувати, друзів, відмовлятися від рідних... Погодьтеся, що порядній людині пройти цю смугу перепон було неможливо. Тому на посадах залишилися ті, у кого місце честі і совісті посідала відданість партії і особисто її Вождю. Роки кривавих тренувань і смертельних іспитів народили і загартували унікальне політичне формування - партію професійних брехунів. Пам'ятаєте "1984" Орвела? Він дуже прозоро описав методу формування комуністичного світогляду. Цікаво, що Орвел ніколи не жив у Союзі. Але йому полегшило роботу те, що всі комуністи-соціалісти світу, не змовляючись, використовували однакові технології - Сталін, Гітлер, Мао, Кім Ір Сен, Фідель Кастро... І саме тому, позичивши у комуністів дві основні складові їхньої методи, а саме - постійну боротьбу з ворогами та тотальну брехню - ідеологи нового українського капіталізму не помилилися. Вдячні пострадянські виборці віддали їм свої голоси, з легкістю помінявши червоні прапори на синьо-білі. Звісно, таке коротке ситуативне дослідження не може претендувати на вичерпність - науковцям варто вивчити цей феномен докладніше і знайти нові нюанси. Проте для розуміння політичних процесів в Україні цього цілком вистачить. І ще одне - ми згодні, що не тільки нинішня влада використовує комуністичну технологію великої брехні. Але вона робить це найбільш яскраво. І найбільш успішно. Тому саме партія Регіонів може слугувати за приклад, на якому нам із вами треба вчитися. Щоб не дати вкотре себе обдурити. Щоби знову не повторилися розкуркулення, Голодомор, Голокост та інші гено- етно- та лінгвоциди. Бо всі вони починалися з брехні.

У Кривому Розі товарісч Вілкул, губернатор дніпропетровщини, за підтримки ПР, та її симпатиків з "мажорів" будує храм Богородиці. Храм присвячено "російськії переможній зброї". Прикрашений буде іконами, вітражами зі зброєю та орденами російської імперії з двоголовим мутантом-півнем. Перший поверх буде віддано під музей присвячений "подвигам" російської зброї. Над входом планується встановити ікону Спаса Нерукотворного. Так от, коли настоятелю храма запропонували оздобити цю ікону синьою рамкою (а сама ікона на жовтому тлі) він заявив, що націоналізму їм не потрібно. Тобто роосійські орли - це не націоналізм, а українськи кольори - націоналізм. І це в місті, яке по одній легенді пішло від хатинки старого козака на ім'я Ріг. Бідний старий певно в труні перевертається.

ЗІ: Як ганебно виглядають намагання привладнячених дати хабаря Богу, навіть кремлівському.

Андрій Скидан

Віталій Портников

В интервью газете "Комсомольская правда в Украине" глава СБУ Валерий Хорошковский признал, что по школе СБУ "ближе к российской ФСБ и КГБ Беларуси". Судя по тональности, в которой сделано это заявление, для нынешнего руководителя СБУ эта общность школ – скорее преимущество, чем недостаток в работе его ведомства. Но для самой Украины "общность школ" большим преимуществом не назовешь.

И речь тут не идёт о возможности "более тесных" профессиональных контактов украинских спецслужбистов со своими российскими коллегами и о возможности влияния ФСБ на деятельность СБУ. Нет, речь идёт совсем о другом – о том, для чего существовал Комитет государственной безопасности Советского Союза. Возможно, в фантазиях своих бывших руководителей и сотрудников КГБ был неким аналогом западных спецслужб, охранявшим государственные тайны страны и боровшимся со шпионажем. Очевидно, что такая компонента в его деятельности тоже была – только уж слишком незначительная. Основным занятием советских спецслужб была охрана режима, борьба с любым проявлением инакомыслия, уничтожение всего, что могло бы вернуть советским людям человеческое достоинство. Да-да, КГБ СССР прежде всего боролся с человеческим в человеке! И когда в 30-е годы в подвалах Лубянки негде было ногу поставить из-за скопившегося здесь количества трупов невинных людей, обвинявшихся в шпионаже или клевете на самый передовой в мире строй - и уничтожавшихся без суда и следствия пресловутыми тройками. И когда в 70-е КГБ арестовывал диссидентов – тоже по надуманным обвинениям в шпионаже и клевете на советский строй. И когда в 90-е его руководители пытались устроить государственный переворот и остановить демократизацию страны. Каждый день, каждый час в деятельности спецслужбы был направлен на уничтожение человека и сохранение режима. Это не имеет ничего общего с государственными интересами, напротив – это служит деградации государства и его краху. Кто из бывших чекистов мне не верит – пусть попробует отыскать на политической карте мира Советский Союз. Ну как, получилось? Если мы говорим об общности школ – то должны сказать и то, что нереформированная структура продолжает заниматься тем, что умеют ее сотрудники, чему их учили во всевозможных "вышках" - защищать власть и подавлять тех, кто мешает этой власти спокойно жить. Не верьте тем, кто говорит, что можно не реформировать советские спецслужбы и реформировать государство – это ложь. Украина будет находиться на окраине цивилизации до тех пор, пока руководители ее спецслужб будут восхищаться школой КГБ и сохранять ее. В балтийских странах никакого КГБ нет, там созданы новые современные спецслужбы – и эти страны в Евросоюзе, их экономики – при всех проблемах – могут рассчитывать на поддержку соседей, на цивилизованное развитие. А в России и Беларуси ФСБ или КГБ есть – и что? Большие успехи? Украине необходимы новые спецслужбы. Украине необходимы открытые архивы КГБ. И Украине нужны руководители спецслужб с новым мышлением. Новизна этого мышления не должна выражаться в стремлении превратить СБУ в оружие защиты не только интересов власти, но и частных интересов возглавляющего службу бизнесмена, А в стремлении работать на страну, а не на чиновников и бизнес. www.newsru.ua

http://www.youtube.com/v/oK9Jj8vuqig&hl=en_US&feature=player_embedded&version=3%22%20type=%22application/x-shockwave-flash%22%20allowfullscreen=%22true%22%20allowScriptAccess=%22always%22%20width=%22640%22%20height=%22390%22%3E%3C/embed%3E%3C/object%3E

Нещодавно МВС скасувало відділ в департаменті кримінального розшуку, який фактично займався розкриттям злочинів по ст. 161. Діяльність підрозділу фокусувалась на злочинах на ґрунті ненависті. Очевидно високопосадові в міністерстві вважають, що в Україні з цим проблем немає. Вчора представники Української Гельсінської спілки з прав людини отримали змогу переконатися у протилежному. Дівчина, яка звернулась до юридичної приймальні розповіла історію, яка не може не вразити. 15 серпня цього року її хлопець відвідав футбольний матч «Арсенал» (Київ) – «Волинь» (Луцьк). Після завершення матчу він став жертвою неонацистів. Зі слів потерпілого на шляху зі стадіону його з товаришем разом з фанами «Арсеналу» перехопили 50 татуйованих хлопців з голими торсами з числа фанів «Динамо». Атака розпочалась з газових балончиків. Потім вболівальників притисли до стіни і з криками: «Зіг хайль», «Ріж Антифа» почали жорстоко бити. В хід пішли також ножі.

Про результати бійки ультраправі з гордістю повідомили на своєму сайті, примноживши навіть кількість жертв до 60 осіб http://rediski.org/?cat=1

Ігор та Микола* потрапили до лікарні. Один з струсом мозку, без 3-х передніх зубів, інший з трьома ножовими пораненнями. Та найцікавіше почалося в лікарні. До Ігоря прийшли два чоловіка в штатському, які назвали себе міліціонерами. Не продемонструвавши посвідчень вони почали допитувати постраждалого. Хоча так званий допит більше був схожий на спробу переконати Ігоря в тому, що бійка мала договірний характер між фанами клубів. Коли його дівчина стала заперечувати, вимагати дозвіл від лікаря на проведення бесіди та адвоката, їй порадили: «Свалить и не мешать, а то из-за таких вот умных мы их отпустим, и пусть адвокат их ловит». Дізнавшись що Ігор є громадянином Росії, почалися погрози. Люди, які назвали себе міліціонерами, переконували Ігоря та його дівчину, що якщо буде подана заява до відділку, його депортують як нелегала. Чоловіки пішли, а Ігор таки подав заяву. Проте, судячи з усього, у представників правоохоронних органів вже є своя версія подій. Ситуація, про яку йдеться ставить до правоохоронних органів багато запитань. Чому потерпілого намагалися «переконати» у тому, що бійка мала договірний характер? Чи не для того, аби приховати, що на Україні є проблема з фашистськими рухами. І на боротьбу з цим потрібні люди і кошти? Чому міліціонери (якщо це були вони) так перешкоджали поданню заяви? Можливо щоб потім звітувати, що в Україні немає потреби в спеціалізованому підрозділі, що займався б злочинами на ґрунті ненависті? Якщо це були не міліціонери, кому ще вигідно зробити так, аби потерпілі не зверталися до міліції з заявою про злочин? Можна уявити що це неонацисти роблять спроби залякати, але якось на це не схоже. До речі, більшість постраждалих від нападу після футбольного матчу дійсно бояться подавати заяви. Бо, не безпідставно, остерігаються помсти неонацистів, зухвалість яких живиться, не в останню чергу, через безкарність з боку держави. Є також побоювання, що представники ультраправих рухів можуть працювати в правоохоронних органах. Але, повторюся, МВС вважає, що боятися немає чого. І підрозділ, що займався розкриттям злочинів на ґрунті ненависті ліквідовано. Тож не переймайтесь, якщо після футбольного матчу виявиться, що хтось декілька разів штиркнув у вас ножем з криками «Хайль Гітлер». Міліція скаже, що це просто хуліганські витівки опонентів з конкуруючих фанклубів. P.S. Як стало відомо УГСПЛ, люди в штатському таки дійсно були міліціонерами. Одного з них впізнала дівчина постраждалого в Печерському райвідділі міліції. На прохання представитись вона почула у відповідь, що він їй вже представлявся, і більше робити цього не збирається. Не «здали» колегу і міліціонери, які стояли поруч. *З міркувань безпеки імена головних героїв в цій статті змінено. Думка експерта За словами В’ячеслава Ліхачова, керівника програми моніторингу та аналізу проявів расизму та ксенофобії в Україні Конгресу Національних Громад України: «Останнім часом ми бачимо тенденцію збільшення нападів на антифашистів та субкультурних опонентів. Такі напади почастішали та стали більш жорстокими. Особливо це вбачається протягом 2010 року». Автор: Марина Говорухіна, Олег Левицький Джерело: УГСПЛ

Постійна адреса публікації: http://kiev.pravda.com.ua/news/4c6e3e184ad28/ 



За 9 років київська влада "розбазарила" 700 га лісу
20.08.2010 11:34


Фото novostey.com

Потягом останніх дев'яти років столиця втратила понад 700 га земель лісового фонду.

Про це в інтерв'ю Інтерфакс-Україна заявив прокурор Києва Юрій Ударцов.

"Не дивлячись на розпорядження Кабінету міністрів від 2008 року про припинення виділення землі лісового фонду, Київрада займалася таким виділенням", - заявив він.

"Головне управління екології та охорони природних ресурсів та державне управління охорони навколишнього природного середовища КМДА замість того, щоб робити все для збереження лісових ділянок та територій "зелених зон", масово погоджує проекти землеустрою. Тільки за три місяці цього року погоджено було 37 проектів з 45!", - додав Ударцов.

За його словами, з 2005 року площа рекреаційних земель Києва зменшилася більш ніж на 1,8 тис. га.

Ударцов навів приклади зловживань, коли земельні ділянки оформлювалися на підставних осіб.

"Приміром, у Деснянському районі 19 громадян отримали землю площею 0,1 га на кожного і поняття не мали, що всю цю землю одразу нібито від їхнього імені продали одній людині", - сказав він.

Крім того, за його словами, прокуратура завершує перевірку фактів отримання невідомим громадянином більше 100 державних актів на землю в Солом'янському районі на жителів інших регіонів України.

"Як з'ясувалося, частина цих громадян взагалі не зверталися до Київради про виділення землі, інші просто давали свої паспортні дані за незначну грошову винагороду", - заявив Ударцов.

Він зазначив, що такі зловживання можливі, зокрема, через те, що багато земельних питань протягом останніх років виносилися на голосування Київради з голосу.

"Питання, які ставляться на голосування, не завжди підкріплені оформленими проектами землевідведення. Ми на це реагуємо. Ось наочний приклад. На сесії 26 лютого цього року проголосоване питання передачі ТОВ "Баз відпочинку" Чайка "земельної ділянки площею 4,2 га для будівництва оздоровчого комплексу на вул. Набережній (Труханів острів). Проект землеустрою в даному випадку не узгоджувався, не проводилася відповідна експертиза", - сказав Ударцов.

На питання, чи можна притягти до відповідальність за земельні махінації чиновників Київради, прокурор відповів:

"Київрада - це колегіальний орган, і притягти його до відповідальності неможливо. Якщо наші протести на незаконні рішення Київрада відхиляє, ми звертаємося до суду. Проте не завжди суди підтримують нашу сторону: протягом 2009-2010 років у сфері земельних відносин прокуратура пред'явила 248 позовів, з них на даний момент задоволені 123!"
Українська правда. Київ

Постійна адреса публікації: http://kiev.pravda.com.ua/publications/4c29f2538458d/ 



Кияни відстоюють сквер перед... церквою
29.06.2010 16:17

Сквер на перетині проспекту Науки і Тихвинського провулку обнесли високим парканом - УПЦ (Московського патріархату) будуватиме монастир у зеленій зоні Голосіївського району.

Кияни протестують проти незаконного, на їхню думку, будівництва, адже їм тепер ніде гуляти з дітьми, а на зупинку транспорту доводиться йти в обхід, повідомляє радіо "Свобода".

За словами місцевої жительки Лідії Ленчук, коли забудовники проводили громадські слухання, щоб отримати право на будівництво, вони обіцяли киянам зовсім інше. Мовляв, мешканцям сказали, що зведуть маленьку церкву, тож люди це підтримували.

"А коли поставили величезний паркан, забрали в людей сквер, - ми почали обурюватися. До того ж ми від наших батьків та дідів чули, що на місці скверу було поховання хворих на чуму. Днями, коли проводили буріння, із землі вивертали людські кістки", - сказала Ленчук.

Політичні партії, які підтримали протестувальників, виявили й інші порушення. Так, за словами заступника голови київської ВО "Свобода" Руслана Андрійка, сесія Київради 24 травня внесла зміни до свого рішення від 2007 року, тому земля, яка всіма документами була надана ченцям в оренду, несподівано опинилася в їхньому постійному користуванні.

Старі карти підтверджують, що на місці скверу, де зараз будують монастир, були кладовище та поховання хворих на чуму, київська міська санстанція каже, що жодного дозволу на будівництво на цій території не давала. Однак, Київська адміністрація проект монастиря погодила, і будівництво триває.

В управління землевпорядкування Голосіївського району Києва повідомили, що земельну ділянку для монастиря церква отримала законно - за рішенням Київради, і що міська влада не має права перешкоджати жодним діям землекористувача, якщо ці дії не оскаржить суд.

За інформацією радіо, будівництвом Тихвинського та інших монастирів у Голосіївському районі опікується очільник Свято-Покровського Голосіївського монастиря архімандрит Ісаакій, який відмовляється щось коментувати.

Тим часом, працівник канцелярії монастиря отець Паїсій каже, що факт інфекційних поховань на місці будівництва не доведено, а скандал довкола Тихвинського монастиря, мовляв, є політичним замовленням.

Однак, за інформацією радіо, після акцій протесту проти будівництва Тихвинського монастиря у сквері на проспекті Науки місцевим мешканцям почали погрожувати ченці з будівництва та залучені до його охорони молодики спортивної зовнішності.

Не вщухають конфлікти і довкола інших земельних ділянок, на яких будуються церковні споруди.

Зокрема, на вулиці Уманській у Солом'янському районі столиці, у парку імені Стуса у Святошинському районі, біля метро Либідська (спорудження храму та семінарії у сквері), а у мікрорайоні Китаєве.

"Радіо "Свобода"

© 2008-2010, Українська правда - Київ

[30.03.2010 17:35] Лана Самохвалова
 Давайте для начала выдернем сморчка из Мавзолея, а потом доберемся до Бандеры и Шухевича

При Гитлере в Украине голода и людоедства не было, а при кремлевской власти она была… Едет победитель войны на парад в немецком мерседесе, и у него георгиевская ленточка болтается… Самоубийство Фадеева связано с появлением Олега Кошевого…


Виктор Суворов, он же Владимир Резун - писатель и беглый разведчик ГРУ, который был заочно приговорен к смертной казни, и чьи  стали взрывом для советской военной истории. В своих книгах он предложил целый ряд новых научных концепций, касающихся начала и хода Второй мировой войны. В Российской Федерации вышло около двух десятков книг, стремящихся опровергнуть Виктора Суворова. Насколько аргументированы доводы его оппонентов – мнения расходятся. Но вряд ли он хоть один из изданных "антисуворовых" смог приблизится по тиражам к книгам бывшего разведчика ГРУ, который уже более тридцати лет живет в Англии, читает лекции в британских военных вузах. В предверии 65-летия Победы мы связались с Владимиром Богдановичем, чтобы поговорить о прошлой войне и о нашей истории. 

ПРИ ГИТЛЕРЕ В УКРАИНЕ ГОЛОДА И ЛЮДОЕДСТВА НЕ БЫЛО, А ПРИ КРЕМЛЕВСКОЙ ВЛАСТИ ОНА БЫЛА

Владимир Богданович, День Победы в этом году Украина собралась праздновать вместе с Россией. И это было бы понятно, но тут мэр Москвы Лужков собрался развешивать по Москве красные тряпки с портретами Сталина. Говорит, что он сторонник «объективного освящения истории». И поэтому возникают сомнения, сумеет ли новая власть выбрать нужную тональность для этого торжества...

Когда празднуют 9 мая, повторяют: «Победа-победа, мы победили. Гитлер хотел уничтожить Советский Союз, всех нас сделать рабами, а СССР сделать сырьевым придатком Европы». «Победил» СССР, но мечта Гитлера осуществилась: Россия почему-то стала сырьевым придатком Европы. Все боялись того, что Гитлер вывезет русских и украинцев на самые грязные работы. Но сегодня я хожу по Лондону, и вижу, что самую грязную работу в отелях делают русские, украинцы, молдаване. Поэтому, когда мы говорим о победе, то у меня двойственное чувство. Мне говорят: в этой войне речь шла о выживании народов. Помилуйте, но разве наши народы выживают? Ведь идет процесс умирания нации, совершенно жуткий процесс сокращения нации, а населения обеих наших стран, если и увеличивается, то за счет людей, пришедших со стороны. И вот, когда празднуют 9 Мая, я говорю: хорошо. Давайте при этом вспоминать о девяти миллионах людей, которых советская власть истребила преднамеренно. Да, Гитлер плохой человек, но при Гитлере в Украине голода и людоедства не было, а при кремлевской власти она была. Вот когда празднуют 9 Мая, я бы хотел, чтобы это был праздник со слезами на глазах, чтобы люди вспомнили тех, кто погиб на войне. А вот это размахивание флажками - это просто пошлость. Идет по Москве мерседес, в нем сидит народный депутат, потому что Россия не способна производить автомобили. Просто не способна. Произвели эту «ладу» в прошлом году, семьсот тысяч произвели, одну четверть удалось продать. Потому что она никому не нужна. Так вот, едет "победитель войны" на парад в немецком мерседесе, и у него георгиевская ленточка болтается. Вот так и победили. Странный это праздник для меня.

Почему российское общество оказывается восприимчивыми к идеям сталинизма? Или люди просто не отваживаются громко заявить протест против продвижения генералиссимуса?

Люди понимают, что при нынешней системе развития у России нет светлого будущего, поэтому они хватаются за светлое прошлое. А где светлое прошлое? А кого еще вспоминать? Ленина – сифилитика и немецкого шпиона? Берию Лаврентия Павловича? Безумного Хрущева, который чуть весь мир не уничтожил в ядерной войне? Вот генералиссимус и победил. Идеология российского государства находится в тупике, у нас нет положительных героев.

На какие этапы вы бы разбили Вторую мировую войну для школьного учебника?

Действия Советского Союза были направлены на распространение в мире коммунизма. Этот вектор был и до войны, и после войны: Афганистан, Египет, Сирия, Индонезия, Чили. СССР двигался в одном направлении - к мировому господству. Вторую мировую войну я бы начинал с пакта Молотова-Риббентропа. Сталин разделил Польшу, одна половина – Гитлеру, другая – Сталину. И тут же началась тайная мобилизация Красной Армии. Она должна была завершиться войной. Нельзя начинать войну с 22 июня и словами «вероломное нападение». Но надо сказать, что когда они на нас действительно напали…

...то в первый год наше поражение было оглушительным...

Да. Потому, что Красная Армия готовилась к совершенно другой войне. Она готовилась не к обороне, а к нападению. Если бы Красную Армию поставили в оборону, то никто эту оборону никогда пробить не смог бы. Допустим, на Курской Дуге за два-три месяца в чистом поле была создана непреодолимая оборона. У немцев были тяжелые танки, но взломать ее было невозможно. В 1941 году у немцев не было тяжелых танков, но они захватили Киев, дошли за месяц до Ленинграда, к октябрю к Москве вышли. Это оттого, что СССР готовился не к оборонительной войне. Приказ на оборону давался в начале июля. А до этого не было такого приказа.

Если говорить об этапах войны. Первый этап: 1 сентября 1939 года, война СССР и Германии против Европы. Тогда Гитлер в Польше и мы в Польше, Гитлер в Норвегии, а мы в Финляндии, Гитлер в Дании, Голландии, Бельгии, Франции, а у нас - Эстония, Литва, Латвия. Два бандита грызли Европу, а потом один внезапно ударил другого. Вот тогда начинается второй этап, 22 июня 1941 года, когда они стали драться между собой.

Третий этап. Тут я поставил бы Сталинград, 19 ноября 1942 года, когда произошел перелом, и война покатилась в другую сторону. То есть, три основных этапа.

Но дальше я бы добавил, что после этого Красная Армия- освободительница пришла в Европу и решила оттуда не уходить.

УТВЕРЖДАЯ, ЧТО СТАЛИН ГОТОВИЛ ПОКУШЕНИЕ НА ГЕРМАНИЮ, СПАСАЮ ЧЕСТЬ СВОЕГО НАРОДА

Я честно говоря, не понимаю, почему ваше утверждение, что Сталин готовил нападение на Гитлера, вызывает такое возмущение у российских историков.

Да, за это меня пинают ногами. Знаете, какая самая главная глупость советских учебников и всей пропаганды? Это два взаимоисключающих тезиса. Нам подают, что Красная Армия освободила Европу от коричневой чумы. И тут же говорят: мы никого освобождать не хотели, мы на Гитлера нападать не хотели. Если следовать этой логике, мы - освободители поневоле. И если продолжить эту мысль, «вообще, мы – верные гитлеровцы». А почему нет? Мы подписали договор с Гитлером, снабжали его вольфрамом, молибденом, нефтью, никелем, хлебом, салом, кожей Кунгурского завода, шинами Ярославского комбината. Всем этим снабжали, и нападать не хотели. То есть мы были верные гитлеровцы, он просто на нас напал. А нет, так душил бы Гитлер Европу, по Европе - кровь лужами, а мы бы его поддерживали. Когда я говорю, что Сталин готовил покушение на Германию, то тем самым я спасаю честь своего народа, и русского народа, и украинского.

И спасаете при этом свою научную концепцию...

Ну, конечно. Но согласитесь, что она достаточно стройная. Ведь иначе чепуха получается: мы не хотели нападать на Гитлера...

Вы в Англии стали говорить с украинским акцентом?

Правда? А у меня он всегда был. Меня тут отучали. Я всегда говорил гуси (произносит мягкое г).

Публицисты задавались вопросом, почему в первый год войны пропавших без вести было в шесть-десять раз больше собственно погибших. Это объясняют тем, что в первый год было колоссальное бегство, и хоронить людей, когда сзади наступают немцы, было, таким образом, невозможно...

Уже в первый год войны было и бегство, и невероятный героизм. Наш человек такой, если его прижмет, он или стоит насмерть, или бежит.

Я пример такого героизма приведу. 37 армия генерал-майора Андрея Андреевича Власова 71 день защищала Киев, и оставил он Киев не потому, что прорвали киевский укрепрайон, а только потому, что гигантскими клещами из-под Конотопа ударили в тыл, и в районе Кременчуга немцы форсировали Днепр. Две группы армии соединились в районе Лохвица, это не вина Власова. У моего отца много наград, но я очень горжусь медалью за оборону Киева.

Я считаю, что выдающимися полководцами были Ватутин, Черняховский, с большим уважением отношусь к Василевскому. К Жукову я свое отношение изменил. Сначала я его уважал. Мой отец всегда его не любил, считал, что он живодер и истребитель пехоты, тупой сталинский палач. Со временем мне пришлось с ним согласиться, и я жалею, что он не прочел мою позднюю книгу о Жукове, где я изменил свое мнение.

Я очень верю, что героизма и особой нравственности, когда наши ребята с трехлинейкой бросались на танки, когда из под пуль вытягивали иностранных детей, всего этого было больше, чем какой-то тяжелой окопной правды.

Наш народ... Под "нашим" я понимаю и русский (моя мама была русской) и украинский (мой отец был украинец)... Народ - добрый и способный и на подвиги, и на самопожертвование. То, что наш народ может ценой жизни спасти человека, это правда.

Мой отец вступил в войну 23 июня в составе 140 стрелковой дивизии Киевского Особого военного округа, он прошел всю войну. После всего он и Японскую войну отвоевал, его там еще и оставили служить.

В Киев недавно приезжал внук Молотова, открыл Российский центр. Дал интервью и очень хвалил дедушку. Говорил, что он выдающийся дипломат, сравнивал его с Талейраном.

По количеству жертв Молотов превзошел даже Сталина, это установлено документально. Представители той власти выносили списки людей, которых необходимо было уничтожить. И есть статистика, сколько людей своей подписью уничтожили Молотов, Ворошилов, Ежов, Сталин. Молотов превзошел всех. Что касается его дипломатических способностей... В частности, пакта Молотова-Риббентропа, это было выдающееся достижение, но это достижение Сталина. Сталин столкнул лбами всю Европу: Великобритания и Франция воевала против Гитлера, а Сталин находился в стороне. Это не пакт Молотова, это пакт Сталина, капкан для Гитлера. Ну а если говорить о других достижениях Молотова... Возьмем, например, его визит 12-13 ноября 1940 года в Берлин. Этот визит был провален. По воспоминаниям гитлеровских генералов, уехал Молотов из Берлина, Гитлер сказал: будем воевать. Молотов тогда сказал Гитлеру: нам нужны Румыния, нам нужна Болгария, нам нужны датские проливы. Этот визит полностью предрешил войну, после него Гитлер подписал план Барбаросса. Как дипломат он был ничто, в партии его звали «Вячик – каменная задница». Это был очень исполнительный и очень работоспособный бюрократ.

Но и Черчилль трактовал пакт Молотова-Риббентропа как временную необходимость, как то, что России нужно было время, чтобы лучше подготовиться к войне.

Черчиллю нужно было изворачиваться. Были Гитлер и Сталин. Против Гитлера он воюет, но Сталин - это такой же кровавый палач, только хуже. Сталин истребил людей в своей стране. Гитлер в своей стране никогда не устраивал никаких Голодоморов. Чтобы как-то объяснить людям союз Сталина с Гитлером, Черчилль вынужден был рассказать: да, бедный Советский Союз, окруженный со всех сторон врагами, пытался оттянуть время. Это самая настоящая советская пропаганда. Иначе бы английский народ сказал: какая разница? - У Гитлера - красный флаг, и у Сталина - красный флаг, у Гитлера - концлагеря, у Сталина – концлагеря, У Гитлера – гитлерюгенд, у Сталина – комсомол, у Гитлера – одна партия у власти, остальные в тюрьме, у Сталина – одна партия, остальные в тюрьме. В чем разница? Разница - в форме усов. Отчего ты ездил к Сталину в Ялту и сдавал ему Восточную Европу, а против Гитлера воевал? Вся британская пропаганда стоит на том, что Гитлер - людоед, а Сталин – дурачок. Гитлер для меня - убийца, людоед, мерзавец. Но из того, что Гитлер был людоедом, не следует, что Сталин был вегетарианцем.

САМОУБИЙСТВО ФАДЕЕВА СВЯЗАНО С ПОЯВЛЕНИЕМ ОЛЕГА КОШЕВОГО

Давайте вернемся к сегодняшней России. Я считаю, что Александр Литвиненко, который написал книгу «ФСБ взрывает Россию», был самым смелым человеком в этой стране. Но я всегда задавалась вопросом: почему он принял ислам? Потом где-то вычитала, что у россиян, если они изначально нерелигиозны, такое случается, как проявление чувства вины перед чеченским народом.

Не нам судить Сашу Литвиненко. Человека, который медленно и страшно умирал за правду. Когда он умер, я тогда был очень болен, на кладбище меня не было. Меня иногда спрашивают: как охарактеризовать этого человека одним словом? Я отвечаю: д`Артаньян. Он каждый день по десять километров бегал... Он был очень открытый. Мы с Таней (женой) когда ни приедем, у него всегда дом полный. Я еще предупреждал: Саша, поосторожнее.

Ну вот как решить проблему Чечни? Ведь правы те, кто говорит, что отпустишь Чечню, уйдут другие кавказские республики...

Ну и что? Если исторически, этнически и культурно они нерусские?! Почему Россия держит их кровью в составе России?! Зачем кровавой лапой держать чеченцев и ингушей под своим контролем? Если мы говорим, что чеченская мафия – ужасна, то почему бы не отделиться?

А сумеет ли Кадыров, который в таком случае станет контролировать все территории, защитить их от исламского экстремизма?

Ну, это вопрос Кадырова. Пусть он с этим разбирается, просит помощи у России, Европы и Америки, у кого захочет. Те, кто говорит, что дать свободы одному - все захотят уйти, признают, что вся Россия не хочет жить под властью Москвы. Вся Российская Федерация связана на крови и на соплях. Так держали соцлагерь. Хлеба давали этим, газа – другим. Все ненавидели, все хотели разбежаться. И разбежались.

Теперь вопрос об украинской истории. Спрашиваю, рассчитывая на ваш ум разведчика. Говорят, что Олег Кошевой был членом ОУН. Что вы об этом знаете?

У меня доказательств этому никаких нет. Но я совсем недавно вернулся из Америки, и там встречался с людьми, которые занимались этой темой. И там мне рассказали следующую историю. Что якобы Фадеев, автор "Молодой Гвардии" приехал в Америку с какой-то лекцией про мир. И на одной из лекций ему сказали: товарищ Фадеев, мы сейчас вам сделаем сюрприз. И тут заходит человек и говорит: здравствуйте, я Олег Кошевой.

Говорят, что самоубийство Фадеева связано с появлением Олега Кошевого. Я не знаю, как он ушел, то ли с немцами, то ли в лес... Но насчет этой истории у меня нет подтверждения. Это не моя история.

Почему России так тяжело признать Голодомор геноцидом?

Если чекисты, которые сидят в Кремле, признают, что это дело их организации, то получается, что люди, зная о преступлениях прошлого, добровольно пошли служить в эту организацию. Кто же они тогда такие?

Признание Голодомора будет признанием того, что они преступны. Это речь не об истории, это речь об их современной репутации.

Одно из политических требований России: лишить звания героев Степана Бандеру и Романа Шухевича...

Тут бы Украина могла подать встречный иск. Ленин продал Украину кайзеру. Хорошо, что Германия была повержена, но Ленин отдавал Украину навсегда. И вот этот сморчок лежит на Красной площади, и почему бы его оттуда не выдернуть? Почему по всей России стоят памятники Ленину? И почему не переименованы проспекты Ленина? Давайте начнем с Ленина, а потом доберемся до Бандеры и Шухевича. И никто не может совать нос в дела суверенной Украины. Даже, если у кого-то были ошибки и даже преступления.

Расскажите о том, что стало в России с ГРУ.

Я делаю большую разницу между КГБ и ГРУ. ГРУ - часть армии, ее главная задача - уберечь страну от внешнего врага. А у КГБ задача – уберечь режим от своего собственного народа. По большому счету руки ГРУ не запачканы кровью собственного народа, а КГБ запачканы по макушку. ВЧК, ЧК, Голодомор - все на совести КГБ. Куда девалось Главное Разведуправление? Военная разведка - это глаза и уши государства. Если мозг умер, то глаза и уши ему не нужны. Сейчас происходит мощная деградация, как ФСБ, так и ГРУ. ГРУ служила великому СССР, улучшению его невероятной индустриальной, военно-промышленной мощи. Добывали сведения и технологии. Все деньги, которые выручались от нефти, газа, шли в ВПК, а потом попадали в разведывательную организацию. А сейчас все эти деньги идут на приобретение футбольных клубов, яхт, дворцов. Деньги не идут в разведку, а с другой стороны нет заказчика, нет того мощного индустриального комплекса, который бы заказывал такие сведения.

Ваша книга "Аквариум" начинается с того, что живого человека, ГРУ-шника за измену заживо сжигают в печке. Что, так и было?

Представьте: ЦК, Старая площадь в Москве. Там есть отдел административных органов, который контролировал армию, КГБ, дипломатов. Все, кто выходил за рубеж, проходил собеседование в административных органах. Выходит за рубеж семь-восемь тысяч человек разведчиков. Как их удержать? Брать заложников - это уже не работало, потому что половина ребят - это сыновья партийных шишек. С материальной точки зрения, что они могли мне дать? Жигули и квартиру в Чертанове?! Купить не могли. Идеология не работала, в наше время никто не верил в светлое будущее и в то, что всем будет по потребностям. Я всегда смеялся над тем, что всем при коммунизме будет по потребностям. Я при этом спрашиваю: знаете, сколько моей жене нужно пар туфлей? Ну вот такие у нее потребности…И вот придумали один способ, чтобы нас удержать. Какой? Держали нас в страхе. Пугали индивидуально, но так, чтобы запомнить на всю жизнь.

А вы уже в Англии женились?

Нет. Я женился в Советском Союзе. Я хитро сделал: она разведчица, как и я, мы уходили вместе. 13 апреля будет 39 лет, как мы вместе. Она пошла за мной, и я очень этим горжусь.

Вам нужно написать еще одну книгу...

Нет. У меня нет того таланта, чтобы ее описать. Но когда я писал "Контроль", то у меня была возможность с натуры описывать близкого человека.

Вы не хотите приехать в Украину, побаиваетесь?

Нет, я не боюсь. Но мне же Верховная Рада запретила. Они считают, что раз я изменил Москве, то не могу приехать. Разве Украина - верная московская колония?

Надо подкинуть украинской оппозиции идею, чтобы отменить ваш запрет...

А почему бы и нет? Мою Таню спрашивают: у вас такой акцент интересный? Вы – шведка? Она отвечает: да, шведка из-под Полтавы, из Карловки, есть там такой райцентр. Совершенно дикая вещь: эти ваши парламентарии что, верность до сих пор Москве соблюдают? Ну, вот я вышел из состава СССР, Украина последовала за мной. И я после этого нехороший человек, а они хорошие?

Беседовала Лана Самохвалова

постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/rus/news/news-370099.html

Света Гордеева | 19.02.2010 10:02

Знайте, что вероятный будущий президент Янукович – никакой не политик, а жулик и казнокрад до мозга костей. И поэтому не вздумайте приглашать его к себе в гости и, тем более, побрезгуйте подавать ему руку при встрече!

Уважаемые европейцы, американцы и прочие иностранцы, проживающие за пределами постсоветского пространства! Хочу обратиться к вам с тем, чтобы рассказать ужасную правду о первых лицах Украины и призвать вести себя с ними надлежащим образом.

Здесь, в Украине, к большому сожалению, до сих пор не делается даже попыток серьезной борьбы с коррупцией, полностью поразившей весь государственный механизм. Всё потому, что уже давно именно первые лица страны, по сути, являются флагманами этого позорного явления. И все идет к тому, что в следующие как минимум пять лет в Украине ситуация в данном плане будет не только не улучшаться, а лишь ухудшаться.

В частности, знайте, уважаемые лидеры демократических государств, что вероятный будущий президент Украины Виктор Янукович – никакой не политик, а жулик и казнокрад до мозга костей. И поэтому не вздумайте приглашать его к себе в гости и, тем более, побрезгуйте подавать ему руку при встрече!

Также знайте, что покрывали Януковича, а также еще одного высокопоставленного коррупционера и бывшего президента Кучму, нынешний президент Ющенко и его команда. Поэтому не обманывайтесь на псевдодемократические речи последнего и тоже не пускайте к себе даже на порог!

Например, вчера в издании "Украинская правда" была опубликована очередная разоблачительная статья о жульнических действиях Януковича, на этот раз на пару с одной из самых близких к Ющенко соратниц – Верой Ульянченко. http://www.pravda.com.ua/articles/2010/02/18/4786145/

В упомянутом материале приводится информация и копии подтверждающих документов, свидетельствующие о том, как пребывавшая в начале 2009 году на посту руководителя Киевской обладминистрации Ульянченко (сейчас она возглавляет секретариат президента) помогла Януковичу незаконным способом приватизировать 17 гектаров лесных угодий близ села Сухолучье Вышгородского района Киевской области. Рыночная стоимость данного участка, в котором, впрочем, Янукович уже хозяйничает много лет, составляла два года назад около 7 миллионов долларов.

Кроме того, около 25 миллионов гривен бюджетных денег было потрачено на строительство дороги до этого лесного имения. Причем, пользоваться данной дорогой могут не все граждане страны, а только те, кто имеет специальные пропуска (при въезде стоит шлагбаум с охранниками).

Ранее в отечественных СМИ также с предоставлением изобличительных документов рассказывалось, как с помощью махинаций в 2003 году тогдашний премьер-министр Янукович получил от государства в личную собственность квартиру в Киеве – площадью 184 квадратных метра по улице Владимировской, 49-а (кв. N100). Для ее получения он написал в заявлении, что вместе с ним будет проживать сын и теща Валентина Давыдова. Тогда как инвалид первой группы Давыдова на тот момент уже 20 лет передвигалась с помощью инвалидной коляски, и из села Красногоровка Донецкой области, где она жила в подаренном ей Януковичем доме, никуда не выезжала. http://narodna.pravda.com.ua/politics/4b3aefbfef02f/

Наконец, в 2007 году, будучи во второй раз премьер-министром, Янукович путем махинаций "прихватизировал" себе государственную резиденцию "Межигорье" – площадью 140 га и стоимостью в несколько миллиардов гривен. Причем, также есть доказательства того, что эта земля оформлена на его родственников и друзей, о чем рассказывалось в СМИ с обличительными документами. http://www.pravda.com.ua/ru/news/2009/11/26/102463.htm

Однако никакой реакции на данные публикации с доказательствами хищения Януковичем государственного имущества в особо крупных размерах и соответствующие заявления отдельных политиков со стороны Генпрокуратуры не последовало. И понятно, почему – руководитель ГПУ Медведько подконтролен президенту Ющенко и тому же лидеру регионалов Януковичу. Также практически полностью коррумпирована в стране с таким ее руководством судебная система.

Эти два Виктора организовали в Украине круговую поруку с взаимной выгодой друг для друга. К примеру, пока еще действующему президенту Ющенко хватило наглости на недавней пресс-конференции просить у будущего президента Януковича для себя государственную дачу в Конча-Заспе. "Я знаю, что по статусу государственные чиновники Украины определенного уровня согласно закону имеют такое право. Как распорядится будущий президент этим правом относительно меня – вопрос к нему", – заявил президент в ответ на вопрос о возможности передачи ему в собственность госдачи. http://www.president.gov.ua/news/16569.html

Однако это неправда! Нет таких законов, которые предписывают дарение государственных дач в собственность бывших чиновников какого бы то ни было уровня. Все эти подлые делишки всегда проделывались в Украине тайными постановлениями правительства. Например, постановлением правительства Януковича бывшему президенту Кучме была подарена государственная дача и предоставлены многие прочие блага, но в 2005 году премьер-министр Тимошенко отменила его, а в 2006 году премьер-министр Янукович снова восстановил.

Понятно же, Ющенко весьма надеется, что Янукович будет к нему благосклонен и подарит ему дачу в Конча-Заспе. Не зря ведь команда Ющенко, в частности, Ульянченко "старалась" с имением Сухолучье для Януковича? А кроме того Виктору Андреевичу наверняка зачтутся его активные действия против Тимошенко в нынешней избирательной кампании...

Вот такие, господа иностранцы, у нас дела и перспективы в Украине – гнусные и позорные. И ничего поделать мы, простые граждане, с этим пока не можем...

Напоследок хочу вам расшифровать смысл слов в заголовке. Выражение "зашухерить малину" взято мною из популярной в криминальном мире песни "Мурка", написанной в Одессе в 1920 году. В ней, в частности, поется:

"Здравствуй, моя Мурка, Мурка дорогая,

Здравствуй, моя Мурка, и прощай!

Ты зашухерила всю нашу малину,

А теперь маслину получай!"

На воровском жаргоне: "малина" – воровской притон; "шухер" – облава, обыск; "маслина" – пуля; "кодло" – сборище, группа воров

Как живут "слуги народа"? Утром мажу бутерброд -- Сразу мысль: а как народ?

19.08.09 13:35 | картинки - политика



Это вилла Януковича, в Никите, возле Ялты.
У кого установлена программа Google Earth - могут найти это место по координатам:
44°30'16.75"N 34°13'19.57"E

Я без мыслей об народе
Не могу прожить и дня!..

Утром мажу бутерброд --
Сразу мысль: а как народ?
И икра не лезет в горло,
И компот не льется в рот!