Сонет № 91. Мій переклад

  • 14.04.10, 15:54

Сонет №91

Some glory in their birth, some in their skill,                    

Some in their wealth, some in their body's force,

Some in their garments, though new-fangled ill,

Some in their hawks and hounds, some in their horse;

And every humour hath his adjunct pleasure,

Wherein it finds a joy above the rest;

But these particulars are not my measure:

All these I better in one general best.

Thy love is better than high birth to me,

Richer that wealth, prouder than garments' cost,

Of more delight than hawks and horses be;

And having thee, of all men's pride I boast: Wretched in this alone, that thou mayst take

All this away, and me most wretched make.

                                            Вільям Шекспір

Перевод Игоря Фрадкина

Кто родом чванится, а кто умом,

Кто потрясающим покроем платья,

Кто гончей, соколом иль скакуном,

Кто знатностью, кто силою, кто статью -

Бесчисленны пристрастья у людей,

И каждый обрести свое стремится;

Страсть есть и у меня, других сильней,

Вовеки ею мне не насладиться:

Твоя любовь желаннее корон,

Коней, собак иль пышного наряда, -

Тобою я навеки покорен,

Ты - самая желанная награда.

Любовь я пуще жизни берегу:

Стать бедняком в единый час могу.

Мій переклад

Хтось станом пишається гордим,

Багатством - живе тільки ним,

За трендами стежить, щоб здатися модним,

Та все ж залишається знову ніким.

І щастя знаходить він у розвагах,

Що вичитав десь у книжках,

Про все це забуде він скоро,

Коли закохається, як у казках.

Те щастя тепер полонило й мене.

Кричу їй: "Ти щастя моє!

Без тебе неначе світ почорнів...

Побачити знову тебе я хотів.

О, Боже, ну як же боюсь,

Що втрачу тебе, коли доторкнусь!"

Я люблю!

І я люблю...

                           І я живу....

І буду я...

                        І поки вмру...

Завжди радітиму життю...

                          І цьому сонцю...

Квітці й небу....

                       І треба... Треба...

heart Я ТАК ЛЮБЛЮ! heart

Без тебя....

Как всегда...

              Я люблю тебя....

Как всегда....

              Ты любишь меня...

Как всегда....

              Вечер идет после дня....

Как всегда...

              Сижу одинокая...

Ну и что...

               Что любишь меня...

Ну и что...

               Что я люблю тебя....

Все равно... 

                    Я одна....

Все равно.... 

                     Без тебя....

Тебя нет,

                    ты ушол....

Не к другой,

                 а со мной....

Все равно....

                       Тебя нет....

Как чужой.....

Про справжнього ворога

  • 06.04.10, 19:11

Справжній ворог тебе не покине!

Станіслав Єжи Лец

МОЯ МИЛА - Карна

Я вітер, я крила,
Здіймаюсь у повітря.
Я поруч, не бійся,
Минуле за горою.
Я мрію тобою.
Хворію за тобою.
Ти квітка, ти світло.
Без тебе я крижанію.
Весь цей світ
Покладу біля твоїх ніг,
Він для тебе, ти ж моя!
Моя мила!

А знаєш, розумію,
Навколо все темніє.
Ти світло, єдина,
Хто знає, як я сліпну?
За тобою, моя мила,
Піду я, як та хвиля.
З’єднаю я мрію,
Ти квітка, і тому я
Весь цей світ
Покладу біля твоїх ніг,
Він для тебе, ти ж моя!
Моя мила!

Я вітер, я крила,
Здіймаюсь у повітря.
Я поруч, не бійся,
Минуле за горою.
За тобою, моя мила,
Піду я, як та хвиля.
З’єднаю я мрію,
Ти квітка, і тому я
Весь цей світ
Покладу біля твоїх ніг,
Він для тебе, ти ж моя!
Моя мила!

ЗАЛИШИ - Карна

Деколи я був на самому дні,
Босим по дорозі, на обличчі піт.
Поділяв навпіл воду та хліб,
Ворогів і друзів не ділив.
Жив як хотів, без зайвих слів,
Розуміючи сивих вовків спів.
Іноді були тільки скелі крижані,
А деколи я міг перевернути світ.

Залиш мені місяць, залиш мені гори,
Я вже не самотній, світять мені зорі.

Полум’я вогонь, жертва хижака,
Так життя мінялося, як гірська ріка.
Залишив останню спробу жити знов,
Увійди всередину, заповни мою кров.

Залиши мені, залиш мені, залиши мені, залиш мені...

З Великоднем!

  • 04.04.10, 13:12

Ніхто в цей день хай не сумує

Хай лине пісня до небес

І кожне серце хай відчує-

Христос Воістину Воскрес!

Улюблений колір

Кольорова гамма дуже велика... А який колір подобається вам?

10%, 5 голосів

16%, 8 голосів

18%, 9 голосів

12%, 6 голосів

2%, 1 голос

28%, 14 голосів

4%, 2 голоси

2%, 1 голос

0%, 0 голосів

8%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ми - промінчики сонця!

Давай будем разом сміятись!

Давай зустрічати цей день!

Давай будем всім усміхатись!

Щоб раділи мільйони людей.

Давай будем всім дарувати

Сонце, радість, любов назавжди...

Нашу землю будем цілувати,

Що дала нам чудесні плоди!

Давай разом... ми будемо разом

На хвилину, секунду, завжди...

Ми не будем кидатися щастям!

Завжди будем його берегти.

Ми розстанемось? Ну а що потім?

Заметуть всі за нами сліди?

Поставлять пам'ятник нашій роботі

За те, що даруємо світові ми.

Хто ми такі, щоб пам'ятник нам ставить?

Спитається хтось із сторони...

Ми ті, з ким веселі забави

Завжди будуть у сонячні дні.

Ми промінчики сонця - ми діти,

Що дарують безмежну любов

Всім, хто поруч - і тьоті, і дяді,

Усміхаючись знову і знов!

Найкраще в світі!

Просто мріяти і жити!

Просто бути і любити!

Просто плакати й сміятись!

Просто диву дивуватись!

Так все просто: лиш поглянь!

Та яка тонка ця грань!

Крок назад - все чорно-біле...

Ще раз крок - все знову сіре...

Залишайтесь в позитиві!

Крок вперед - ми всі щасливі!

Крок вперед робіть щодня!

Щастя пийте із горла!

Бо наш світ весь кольоровий

Й кожен день у нім чудовий.

Ви радійте сонцю й небу!

Закохатись - також треба...

Усмішку даруйте людям,

Бо момент цей - незабутній!

Все прекрасне на цім світі!

А найкраще - наші діти!  podmig


100%, 14 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.