Любити чи кохати?

боятись чи чекати?

Жити, просто жити!

Чи все ж полюбити?

Я знов читаю книжку...

Та зовсім нецікаву...

Ти закрутив інтрижку...

До чаю чи до кави?

Та знов тебе прощаю, 

І знов тебе чекаю...

А ти все не приходиш - 

По вулицях десь бродиш....

І знов моя надія

Вмирає, в'яне, тліє...

І знову я сама....

Квартира ця пуста...

Без тебе мені сумно!

"Вернись!" - прошу бездумно...

І подруги голосять -

Тебе покинуть просять:

"Та він тебе не вартий!

Для нього ти горілки кварта - 

Випив і забув",

І знову десь заснув...

І де завгодно - лиш не вдома...

Мене же зморює утома...

І якби це не було

І боляче, і страшно...

Я знов сама удома

Без тебе... моя пташко...

Ти любиш мене чи ні?

Скажи, будь ласка, мені!

Я вже втомилась чекати,

Не можу більше спати...

Все думаю, гадаю:

"Чи він мене кохає?

Чи просто так торочить,

Щоби замилить очі?"

Що в нього на душі?

Що це за нетрі дорогі?

Дорогі? Так, так, я правильно сказала.

Я у тебе закохалась...

Попала в пута твої...

Чи пара ми з тобою?

Яке у нас майбутнє?

Чарівне й незабутнє,

Як ті хвилини, що була,

Немов туман, немов імла,

З тобою разом,

Як у казці...

Тоді я побувала...

Того нам було мало?

Звичайно, мало, ще хотілось...

Та сказать про це не смілось...

Так скажи мені, будь ласка,

Чи повториться ще казка?

Не кажи своєму другу того, що не повинен знати твій ворог.

А. Шопенгауер

В цьому світі добивається успіху тільки той, хто шукає потрібні йому умови, а якщо не знаходить, створює їх сам.

Бернард Шоу