"В Киеве милиция сорвала большой музыкальный концерт при участии групп «Тартак», «Скай», «Танок На Майдані Конго» (ТНМК), который должен был состояться сегодня, 20 мая, в 19:30 на Софийской площади в рамках IV литературно-художественного фестиваля «Киевская Баррикада» имени Юрка Покальчука.
Об этом сообщил сегодня на пресс-конференции председатель оргкомитета фестиваля народный депутат Украины Олесь Доний..."
Національне радіо відмовилось від прямих включень з Укргідрометцентру через те, що начальник відділу метеорологічних прогнозів розкритикувала ситуацію в країні в прямому ефіру.
Про це "Українській правді" повідомили джерела у Національній радіокомпанії.
Так, 12 травня під час прямого включення Людмила Савченко почала говорити про погоду зі слів про красу природи. Але потім заговорила про ситуацію в країні.
"Не можна залишатися байдужим до цієї краси, що доповнюються ніжними запахами бузку та конвалій, мелодійними трелями птахів. Часом здається, що такі чудові дні дарує нам природа як компенсацію за той безлад, беззаконня та несправедливість, що відбуваються в нашій країні", - сказала Савченко.
"Незрозуміло, як можна не любити цей райський куточок на землі, цю країну, український народ, щоб так знущатися з нього. Поки що нас пестить лише лагідне весняне сонечко. Воно і завтра зігріватиме теплом жителів усієї України – від сходу до заходу, від північних областей до Криму", - продовжила Савченко.
"І хоч погодні умови в цих регіонах часом бувають різні, та єдиний український народ і дай Боже, щоб нас ніколи і нікому не вдалося роз'єднати" – зазначила вона і далі заговорила про погоду.
Після цього ефіру було прийнято рішення випускати прогнози погоди виключно в текстовому режимі або ж в запису.
Прямих включень з Укргідрометцентру, як це практикувалося впродовж кількох десятків років, не буде, а начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко усунена від ефіру.
Всі матеріали від Укргідрометцентру будуть попередньо прослуховуватися та редагуватися випусковими редакторами.
"Українська правда" звернулася за коментарем до першого заступника гендиректора, директора дирекції інформаційного мовлення НРКУ Романа Чайковського.
Він підтвердив, що тепер прогнози погоди виходять в запису.
"Ключовий момент – якщо людина говорить про погоду, вона має говорити про погоду. Це не та тема, яка варта уваги. Коли людина говорить про погоду, вона має розповідати про погоду оперативно, кваліфіковано, якісно, дотепно, але погоду. От і все", - пояснив Чайковський.
Як відомо, генеральним директором НРКУ є колишній прес-секретар Януковича Тарас Аврахов, призначений на цю посаду минулого року.
Нещодавно на НРКУ припинила своє існування Всесвітня служба "Радіо України".
Українська правда
******************
20.05.2011.
Продовження історії - Глава Гідрометеоцентру намагається запевнити, що "ситуація із переслідуваннями" пані Людмили "надумана"...
Думаю, що кожен сам може оцінити міру правдивості цієї заяви:
http://www.from-ua.com/news/2927fef4e993a.html
Открой окно! Влечу... как вихрь.
И, облачённый... в ветра тогу,
К твоим губам припав... в тот миг,
Я промурлыкаю историю.
Master http://blog.i.ua/community/2051/652440/
Ко мне в окно сегодня вихрь влетел
И с нежностью погладил по щеке...
Морозным воздухом дышал, был свеж и смел,
И рисовал рисунки на стекле...
О тайнах мира тихо нашептал,
Об Антарктиде и о ледяной коре,
О том, как он любовь свою искал -
В пустыне, в море, и в степи - везде...
Нашел ли? Говорил, что - да,
Что встретил Свет Он на своем Пути,
Что Свет его манил всегда,
Что ныне - снова он любим...
Пусть будет так. И пусть найдет свои
Окно, и Свет, Любовь всяк быстый вихрь.
И пусть дождется та, что ждет Любови,
Ответных чувств - вселенских, на двоих...
1.03.2011
(Иллюстация - "Вихрь любви", автор Йонг)
Я хочу любить тебя, но не держать тебя
Я хочу ценить тебя без рассуждений.
Я хочу присоединиться к тебе, но не вторгаться в тебя.
Я хочу пригласить тебя, но не требовать тебя.
Я хочу критиковать тебя, но не обвинять.
Я хочу помогать тебе, но не попрекать в неумении
И если я смогу получить от тебя то же самое – мы сможем встретиться и по-настоящему обогатить друг друга.
Вирджиния Сатир.
Текст листа має у своєму розпорядженні «Дзеркало тижня». У листі письменниця заявляє про початок політичного переслідування після виходу її останніх книг.
Наводимо текст відкритого листа:
«Шановний Генеральний прокуроре України!
Події, що розгорнулися навколо мене з кінця минулого року з «благословення» Генеральної прокуратури України та міністерства внутрішніх справ і тривають досі, змушують мене публічно звернутися до Вас із низкою запитань, оскільки я є відомою публічною людиною в Україні та поза її межами, а сферою зацікавлення прокуратури та міліції стала моя публічна діяльність, а саме – письменницька творчість.
Нагадаю, що 17 грудня минулого року із посиланням на доручення Генеральної прокуратури України працівники Шевченківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова (відділ боротьби з організованою злочинністю) розшукували «громадянку Марію Матіос» у приміщенні львівського видавництва «Піраміда» з метою вилучення з продажу моєї книги «Вирвані сторінки з автобіографії», яка, до речі, визнана «Книгою року-2010». Працівники видавництва пояснили співробітникам міліції, що письменниця М.Матіос мешкає в Києві і попросили надати бодай якісь документи для пояснення причини розшуків. Після телефонних перемовин із своїм начальством міліціонери відмовилися показувати документи, які мали при собі, лише з відстані продемонстрували якесь доручення та ксерокопії сторінок моєї книжки.
Історія незалежної України не знає жодного факту намагання вилучити книжки Шевченківського лауреата з продажу силами правоохоронних органів та ще в такий «оригінальний» спосіб!
Отже, мене як письменника і звичайного громадянина цікавить: яке засекречене доручення Генеральної прокуратури України виконували працівники Шевченківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова, що з ним заборонено було ознайомити працівників видавництва, автором якого я є вже дев’ятий рік і де я видала більше 13 книжок, які здобули усі найвищі літературні та державні нагороди в Україні, перекладені за кордоном та мають незмінний попит читача?!
Мене цікавить, який стосунок до мене та до моєї творчості мають правоохоронні структури України, зокрема, міністерство внутрішніх справ, дільничні інспектори якого із посиланням на розпорядження Генерального прокурора України опитують мешканців тих будинків у Києві, де моя родина мешкала свого часу, змушуючи їх підписувати відповідні свідчення щодо мене?
Так, 11 січня цього року, працівник міліції Печерського району у м. Києві робив обхід 9-поверхового будинку, в якому наша родина наймала квартиру ще за «царя гороха», і розшукував «громадянку М. Матіос», як розшукують злочинців, та демонструючи розпорядження Генерального прокурора та ксерокопії сторінок моєї книжки (цю інформацію надаю за згодою одних із багатьох «опитаних», колишніх моїх сусідів по найманій квартирі – лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, ветерана Великої Вітчизняної війни, письменника Анатолія Андрійовича Дімарова та його дружини Євдокії Несторівни).
Такі дії працівників правоохоронних органів мають всі ознаки шантажу та безпідставного психологічного тиску. І я їх розцінюю як неприпустимі з точки зору здорового глузду та професіоналізму їхніх виконавців, а також як такі, що принижують мою людську честь, гідність і моє письменницьке ім’я, створюють дискомфорт моїй родині та близьким.
Я не потребую додаткової відомості подібними засобами. У будь-якого письменника є безвідмовний промоутер його творчості – його читач, а не така одіозна «підтримка багнетами» чи, боронь Боже, силами «Альфи», яка, на мій подив, останнім часом входить у моду в Україні.
Таких речей не розуміють і мої літературні агенти та перекладачі в Америці, Німеччині, Франції, Ізраїлі та інших країнах, які про ці дії правоохоронців знають із преси. А вони без найменшої підтримки з боку Української держави роблять усе, щоб про Україну світ дізнавався із перекладів відомих українських книжок, а не із скандальної хроніки навколо українських письменників.
Якщо Генеральна прокуратура України чи міністерство внутрішніх справ мають бажання чи потребу обговорити зі мною літературні чи будь-які інші теми, думаю, немає необхідності збурювати сторонніх людей, вдаючись до мого «всеукраїнського» розшуку. У час новітніх технологій та високопрофесійних українських «шерифів» у Києві у кліп ока можна знайти відому людину, без демонстрації м’язів і психологічного тиску на людей, які не мають жодного стосунку до сфери його діяльності.
Шановний Вікторе Павловичу!
В усій цій історії мене непокоїть одна-єдина думка: як довго і якими силами українські правоохоронці розшукують зниклих без вісти українських громадян, а також тих, що потрапили в біду і потребують справжньої опіки правоохоронних органів, якщо ці стражі порядку вже місяць влаштовують лови на людину, робочий кабінет якої знаходиться на Хрещатику, про що легко довідатися з будь-якої газети чи іншої публічної інформації?!
Буду вельми вдячна за відповідь по суті».
Главную составляющую заповедника "София Киевская" - Софийский собор - могут передать Лаврскому заповеднику, который, в свою очередь, может полностью перейти в собственность Украинской православной церкви Московского патриархата.
Как пишет издание "Газета по-киевски", с предложением присоединить "Софию Киевскую" к Национальному заповеднику "Киево-Печерская Лавра" выступила заместитель главы Администрации Президента Анна Герман на заседании Гуманитарного совета. Речь идет не обо всем комплексе "София Киевская", а именно о Софийском соборе.
акція солідарності 20.12.2010 15:5723 грудня 13.00 Києво-Печерська Лавра (вул. Івана Мазепи, 21) Уряд викидає з Лаври українські музеї. Якщо ми це не зупинимо, втратимо назавжди: Музей історичних коштовностей України зі знаменитою Скіфською Пектораллю Музей декоративного мистецтва з унікальними колекціями Катерини Білокур, Марії Примаченко, зібраннями української писанки та вишивки Музей книги й друкарства з історією нашої книги, стародруками Петра Могили, Йосипа Тризни, Лазаря Барановича, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, заснований Лесем Курбасом, з експонатами подарованими Марією Заньковецькою, Амвросієм Бучмою, родиною Старицьких Музей мініатюр з вражаючими експонатами Всі ці музеї можуть опинитися на вулиці вже в найближчі дні, бо на догоду Москві влада хоче знищити в Лаврі український дух. Саме тому на чолі Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» поставлено людей, які прагнуть віддати національну святиню під повний контроль московської церкви. Музейним працівникам наказали пакувати валізи. Знаних науковців виганяють з роботи чи переводять на посади двірників. Унікальні фонди розтягувати відомі «музейні злодії» від влади, в кращому разі – гноїти в запасниках. Влада руйнує Київську Лавру як культурну пам’ятку світового значення, внесену в каталог світової спадщини ЮНЕСКО. Проблема не тільки в тому, що музеї виселяють в нікуди, тобто знищують, як раніше знищили Музей історії Києва. Влада має нахабство виганяти осередки української культури з української святині. Що це, якщо не злочин проти власної країни? Століттями в Київській Лаврі поруч з келіями та храмами діяли братства і школи, друкарні й бібліотеки. Музеї Лаври продовжують цю традицію, зберігаючи в національній святині український дух і живу історію християнства на нашій землі. Ці музеї не можуть заважати людям, що сповідують вчення Христа. Вони заважають лише дикунам, що ненавидять Україну, її культуру та історію. Це дикунство і ненависть не прикриєш ні рясою, ні міністерським портфелем. Цих дикунів можемо зупинити лише ми – українські громадяни, від імені яких чиняться злочинні дії. Перший крок – акція солідарності 23 грудня о 13.00 Ми разом відвідаємо музеї, які влада хоче викинути з Лаври, засвідчимо їм свою підтримку, поставимо підписи на підтримку Лаврських музеїв і оголосимо про наступні кроки. Прийди, приведи друзів, подивися на наші реліквії, скажи своє слово на захист музеїв! Акція не є мітингом чи пікетом і проходить без партійної символіки. Ніхто не може заборонити людям зібратися разом і піти на екскурсію в улюблені музеї. Якщо ти будеш байдужим, цих музеїв завтра не буде – ні для тебе, ні для твоїх дітей. ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВЯТИНІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ! Рух добровольців «Простір свободи» тел. (093) 574-69-92, [email protected]
Тільки-но на каналі "Культура" подивилась кадри знищення цим літом кінотеатру імені Довженка...
Це повна версія фільму кінорежисера, сценариста Юрія Іванова «Пам’яті кінотеатру ім. Олександра Довженка».
Прем’єра скороченої версії стрічки відбулася 24 жовтня в київському Будинку кіно. Повну ж версію фільму про те, як влітку цього року поспіхом, у дві зміни, відбулося знищення першого кінозалу Києва - показали сьогодні.
Знищення кінотеатру відбувалося не один рік: певний час залишене напризволяще приміщення орендував нічний клуб «Шамбала», потім з’явився надпис, що кінотеатр перебуває на реконструкції (!!!!!!!!!!!), а вже тепер на місці зруйнованого кінотеатру планують збудувати ще один розважально-торгівельний комплекс — про все це розповідають герої фільму «Пам’яті кінотеатру ім. Олександра Довженка».
...бо комусь закортіло побудувати тут прибутковий черговий торгівельно-розважальний центр...
А ім'я ж Одександра Довженка відоме у світі... А тут - сплюндрували...
Чого заслуговують ті, хто робить таке з нашим містом, з нашою культурою, з нашим спадком?
