Коли в кожного в світі свій богТа відтінки свої темноти,Свій за п'янкістю мрій своїх грог,Свій по трупах шлях до мети,Коли в кожного віра своя,Слова спільні та мова чужаТа біда чужа не своя,Поміж іншим й тобою межа,Над якою височіє стіна,Що не чути ні сміху, ні сліз,І триває щоденно війнаЗа межу - споконвічний каприз...Тоді пеклом є весь цей світ,Розширяємо ми темнотуЧерез вбивства, сльози та гніт,Свою жадібність та глупоту.бог наш - біс, рай наш - ад,Забрехалися іншим й собі,Що тернина колюча -...

Читати далі...

Залишилися ще праведники в світі,Ще люди є що вірно хвалять небеса,Без шанування днів святих не можуть жити,На кожне свято є у них горілка й ковбаса.В день смерті мученика нап’ються до півсмертіТа з запалом веселу пісню промичать чи заспівають,У боротьбі людського і тваринного вони експертиІ перемогу духу зАвжди його смертю відзначать.І хрестяться на кожен хрест та образ зАвжди,У церкві до одної всі ікони обцілують,А у житті від них не вчуєш слова правди,Державу й ближніх лише дурять та...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Тільки не сприймайте те, що написане нижче, як сенсацію, а подивіться на цю справу тверезо. Був у нас прийнятий такий собі закон Савченко. Його текст розміщений на офіційному сайті ВР України http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/838-19Його суть можна звести до одного речення"Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє...

Читати далі...

В міста голосі музику краю далекого чути.Літні сутінки плавно, поволі зливаються з нею.Суєти, метушні та проблем розчиняються пута.Стала музика краю чужого для міста своєю.Звичний шум чужорідним стає та нерідним,Вуха чують його, ну а серце й душа відкидають.Час прожитий, котрий на гармонію бідний,Видається таким, що сенсу і змісту не має.Ти підносишся десь над містом, над світом...По-новОму життя стає тобі відкриватись -В вишині в почуттях і в думках ми всі Божі діти.Нам тут в мирі би жити та...

Читати далі...

Нам, щоб думати, потрібен час, Щоб пізнати щось, потрібен розум, Сюди дурнем прийшов кожен з нас, Пізнаєм світ крізь сміх та сльози. Вкрай повільно розумнішаєм ми, Цінувати цінне довго вчимося, Поки станемо для себе людьми, Вже сивіє на скронях волосся. Щоб побачити в людях людей, Багатьом і життя бракує. Все для себе - на руках ніби клей. Більш за все нам жадність смакує. Щоб рости, нам потрібен час І є сумнів, що встигнем дозріти, Щоб гармонія й мир...

Читати далі...

Ти тримай в таємниці про те, що гріє. Хай ніхто не загасить вогонь цей тихий. Нехай маслом своїм ніхто не посміє Роз'ятрити його й обпекти тебе лихом.Бережи все те, що для тебе є цінне.Грубій силі чужій не дай зруйнувати,Що притулком для тебе буває надійнимЙ після різних падінь помагає вставати.

Вони любили,Недолю били,Не долю били.Шукали силиВ тому, що миле -Знайшли там крила.Літали, жили,Щастя відкрили,Зла не будили.Тягар впівсилиНа двох носили,Зовсім не нили.Життя прожили.Недолюбили…

Важко добрим ангелам з нами людьми -Нам так легко падати щодня, щохвилини,Легковажно стрибати в глибини тьмиВід подоби Бога-Творця до подоби тварини.Вони тягнуть, як можуть, нас догори, Витягають з багна безглуздя та злобиІ показують світло добра та його кольори.Та не все помічаємо ми рятівні їхні спроби.

Життя, зараз виразно я розумію, Що тратитись я на тебе не вмію: Мої розрахунки ти легко ламаєш, Душевні пориви не все ти сприймаєш. Давало, Життя, ти звичайно багато. Мою прямоту виправляло горбато. Ти завжди робило усе, як хотіло. Плетусь за тобою кудись я невміло. Мене то за руку ведеш, то штовхаєш, Вперед відпускаєш, то чомусь зупиняєш, То змушуєш з всім мене примиритись, То з світом цілим за правду сваритись... У тебе мотиви свої - їх нелегко пізнати. Щось хочеш навчити...

Читати далі...

Клац-клац-клац по буквах і з'являються слова.Ті, яких сокирою не подолати,В них свої обов'язки й свої права -Щось з одного розуму і серця в інше передати.Й залишитись там - в умах й серцяхІ своїми стати або ж пролетітиПовз, далеко, ніби перелітний птах,Та кудись в незнаний вирій відлетіти...Дуже різними бувають ці слова:Є - мов ліки, є - немов хвороба,Є - наче вогонь, є ніби злива дощова,Є - як мотлох, а буває на якихось проба,Девальвовані бувають, як купон,Є такі, яким ціни немає,Є як класика, ...

Читати далі...