Учора християнський світ відзначав одне з головних зимових свят, яким закінчуються Різдвяні святки, — Водохреще. Свято хрещення Ісуса Христа — чи не єдиний день зими, коли у морози на річках та озерах збирається багато охочих скупатися. У народі вважають, що вода цього дня має цілющі властивості, які зберігатимуться протягом усього року. У храмах та біля водоймищ освячують воду, а відчайдухи, які не бояться холоду, купаються у воді й «змивають усі гріхи». Щоправда, священики кажуть: хоч процедура очищення гріхів набагато складніша, чудодійні властивості йорданської води важко переоцінити.

У Києві традиційним місцем купання стали береги Дніпра. У Гідропарку святкування Водохреща відбулося біля каплиці на честь Хрещення Господнього, де цього року було велелюдно. Освячення води за відповідними регламентованими і встановленими канонами здійснив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, Патріарх Київський і всієї України-Русі Філарет. Гарний настрій присутнім дарував Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина», а на станції метро «Гідропарк» задля розвантаження станції запрацював додатковий вестибюль.

Учора звично вiдзначили свято Водохреща вiдомi затятi шанувальники здорової традицiї. Третiй Президент України Вiктор Ющенко, який багато рокiв не пропускає нагоди пiрнути в ополонку, купався в селi Новi Безрадичi на Київщинi, в якому проживає. Разом iз ним Водохреще вiдзначали брат Петро, друзi та всi бажаючi, якi завiтали на ставок вiдпочинкового комплексу «Дача».

Схвалюють моржування й лікарі: «Під час занурення у крижану воду організм отримує стрес, після якого виділяється адреналін. Саме він підвищує загальну опірність організму. Утім бути у воді варто не довше хвилини — це саме той золотий час, коли ви можете занурюватися без ризиків для здоров’я. Усе, що більше, загрожує переохолодженням», — розповідає «УМ» лікар-терапевт Тетяна Самойленко. За словами лікаря, завдяки пірнанню в ополонці поліпшується кровообіг в усьому організмі, а це хороша методика для лікування хронічних захворювань та профілактики застуд.

Зробив подарунок киянам на Водохреще і ПАТ «Київводоканал», який підготував автоцистерни для роздачі містянам свяченої води. Автоцистерни «Київводоканалу» зі свяченою водою упродовж усього дня були розташовані у різних куточках столиці поблизу структурних підрозділів підприємства. Ініціатива підприємства не залишилась без уваги жителів столиці. «Через проблеми з ногами не можу багато ходити. Діти працюють — і немає кому до церкви довести, щоб воду освятити. Сусідка розповіла про акцію, і я з Божою поміччю зранку сходила й набрала літр водички свяченої», — розповідає жителька Дніпровської вулиці, пенсіонерка пані Галина.

УМ

POSTED BY: ZARINCHUK ANDRIY

 СІЧЕНЬ 19, 2016

У столичному «Мистецькому арсеналі» відкрилася виставка «Генотип вольності» знаного за межами України художника Івана Марчука. Представлено 150 полотен із циклів «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Натюрморт», «Нові експресії», «Погляд у Безмежність». Іван Марчук — народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин міст Києва та Тернополя, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Але офіційне визнання на рідних теренах художник отримав не відразу. Навпаки — його творчість за радянських часів сприймали далеко не всі. У 1989-му Іван Марчук емігрував до Австралії, потім жив у Канаді та США. Визнання митця за кордоном послугувало приводом для прийняття художника до Спілки художників СРСР без його відома. «У мене є все, мій стиль одним словом — це «марчукізм», — сказав художник на презентації виставки.

Усі свої роботи — а їх близько п’яти тисяч — нині 79-річний Іван Марчук систематизував в 11 циклів. У його творчості простежуються різні художні напрями й методи — від реалізму до сюрреалізму та абстракціонізму. Не менш широка і жанрова палітра — портрети, натюрморти, пейзажі. Художник, без сумніву, тонко відчуває світ, але зображує його по-різному. На одних полотнах природа реальна, навіть надреальна, тоді як на інших обриси зображуваного часто набувають рис, властивих лише уяві Івана Марчука. Вражають фантастичні сюжети на картинах — данина авангарду. Такі полотна ніби намагаються втягнути глядача в себе, зробити його частиною свого мікрокосмосу.

Секрет енергійності митця, за його словами, в тому, що в нього вдосталь часу для творчості, а також у споживанні їжі «не смачної, а корисної». Іван Марчук малює щодня. Він винайшов цілком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від слова «пльонтати» — плести, переплітати), яка балансує на межі рукотворного та технологічного і через складність філігранного виконання практично не підлягає повторенню.

Картини художника особливі й тим, який вплив справляють на глядача. «Люблю, коли люди плачуть, дивлячись на мої роботи», — зізнається митець. Полотна наповнені символізмом, алегоричними моментами, коли у птахах уособлюються люди, а через один занедбаний будинок художник передає цілком природний і зрозумілий сум про занепад українського села. Іноді підтекст робіт сприймається на підсвідомості і викликає більше емоцій, ніж пряме згадування конкретних подій.

На презентації Іван Марчук розповів, що в літературі йому найближча поезія і згадав мелітопольського поета Олега Гончаренка, який написав 470 віршів на теми його картин. Насправді 2011 року у видавництві «Фенікс» друком вийшла досить незвичайна книжка «Катрени оголошених картин», яка поєднує воєдино два жанри — живопис та поезію і вражає спорідненістю двох українських митців. Вірші збірки Олега Гончаренка навіяні живописом Івана Марчука. Поет надзвичайно професійно, «ерудовано», як зазначає сам художник, та водночас просто і щиро висловлює свої відчуття, роздуми, навіяні картинами. Вражає й охопленість у віршах десяти періодів творчості художника.

Упродовж останніх трьох років полотна живописця експонувалися переважно за кордоном — у Литві, Німеччині, Польщі, утверджуючи місце України в європейському просторі, а європейського мистецтва у контексті світового. Творчість Івана Марчука можна вважати енциклопедією багатьох стилів, які послідовно виникали впродовж років. Без сумніву, сам Іван Марчук — людина-окремий музей, і серед його полотен обов’язково знайдеться те, яке до душі кожному окремому глядачеві.

УМ

Минулого року 19 січня залишки стін Донецького аеропорту не витримали і впали, упродовж двох діб тоді загинуло близько півсотні військових, які захищали летовище.

242 дні та ночі — стільки вдалося простояти «кіборгам», захищаючи Донецький аеропорт. За офіційними даними, там загинули майже 200 військових. Проте навіть через рік є ще ті, доля яких невідома. «Ми маємо їх знайти, це четверо чоловіків із сьомої роти, чиї ДНК не збiгаються із загиблими» — говорить волонтер, організатор заходу Аліна Бондар. — Ми не маємо ніякого людського права просто залишити цю справу. Імена цих «кіборгів» — Бондар Олександр, Ковальов Юрій, Кравчук Олександр і Степанишин Валерій».

Вшанування пам’яті загиблих «кіборгів» започаткували волонтери, цього року влада ніяк не відреагувала на пропозицію відзначати цей день на державному рівні. «Ми виступили з ініціативою до влади, до Президента задля того, щоб визнати 20 січня офіційним днем пам’яті воїнів-«кіборгів», які захищали Донецький аеропорт, але відповіді поки не отримали», — коментує організатор дня пам’яті Олексій Копишинський.

У залі Будинку офіцерів у Києві, де днями вшановували «кіборгів», не було де яблуку впасти. Зібралося близько 140 членів родин загиблих, а також побратими «кіборгів». У заході взяли участь представники бойових підрозділів, що захищали аеропорт. Церемонія нагородження розпочалася з аматорського відео, яке зняли самі «кіборги», у цей момент сліз не стримували навіть чоловіки, які пройшли війну.

Дружина Героя України Олега Міхнюка Ірина, яка представляє координаційну раду платформи «Люди допомагають людям», зазначила, що на заході члени родин загиблих «кіборгів» внесені у спеціально створену базу. За її словами, унікальність цієї ініціативи полягає у тому, що члени родин загиблих героїв можуть напряму отримати адресну допомогу. «У платформі відкривається профайл на кожного члена родини загиблого, відкривається номер банківського рахунку, і всі бажаючі допомогти цим людям, можуть напряму, оминаючи перепони, надати допомогу, — розповіла Ірина Міхнюк. — Також родини можуть спілкуватися між собою та підтримувати одне одного».

«Сьогодні багато хто говорить про перемир’я, амністію, прощення. Я втратила сина. І особисто я не готова пробачити людей, які винні у вбивстві найдорожчої мені людини, знищенні нашої країни. Вони всі мають бути покарані. В іншому випадку, ми ніколи не вшануємо тих, хто поклав своє життя під час цієї війни», — каже Ніна Брановицька, мати загиблого «кіборга».

УМ

А это значит, что средний дефицит бюджета только в аспекте снижения нефтяных доходов — 31,54%.

Теперь, если разница между заложенным в бюджет и текущим курсом
рубля (берем теперь объем доходов бюджета по прогнозному курсу 
рубля) составляет 20,39%, то это потеря $44,24 млрд доходов.

Однако, проявим милосердие. Можно, было бы, эффектно написать, что
бюджет РФ лишился 52% доходов, но это было бы некорректно.

Поэтому используем средний показатель между дефицитом бюджета,
образовавшимся от потери нефтегазовых доходов и дефицитом,
образовавшимся от девальвации рубля только за последние три месяца.

Тогда реальный дефицит федерального бюджета России на данный момент —
25,96% или $98,64 млрд (берем размер бюджета по текущему курсу) или (берем рассчитанный размер ВВП на текущий год) это 10,09% ВВП.

«Ниже, Леша, ниже..— Вот это? «Пора сваливать?»

Но это только верхушка айсберга.

К примеру, по словам Сергея Алексашенко, в доходах бюджета содержится специальный miscellaneous фонд, которым распоряжается лично Путин по своему разумению. В случае обострения социально-политической ситуации, вот как сейчас в Сочи, Краснодаре, Хакассии, Забайкалье и других регионах. Это 500 млрд рублей ($6,36 млрд по текущему), которые трогать нельзя, его источники — конфискация пенсионных накоплений граждан и секвестр расходов. А это примерно 1,67% от общей суммы бюджета или 0,17% ВВП. Как бы мелочь, но не в нынешней ситуации. Однако, раз трогать ее нельзя, значит, ее логично записать в дефицит.

Далее — существует внутренний долг правительства России (преимущественно, облигации федерального займа) в 7 трлн рублей. Правительству выгодно девальвировать рубль, чтобы избавиться от этого долга. Чуть позже мы покажем, как это отразится на инфляции.

Несколько неожиданно — в плане темпов расходования, а не самой необходимости их использования — проявилась тяжелая проблема с Резервным фондом и ФНБ (не зря Кудрин на форуме предложил просто объединить их обратно в Стабфонд, поскольку понадобятся все их средства).

Между 1 декабря 2015 г. и 1 января 2016 г. из Резервного Фонда РФ испарилось $9,4 млрд, и теперь в нем $49,95 млрд. Скорее всего, выбросили на поддержку курса рубля, в очередной раз оказавшуюся бесполезной.

В ФНБ из оставшихся $70 млрд — свободных средств осталось только $48 млрд.

Получается, что всего за месяц (!?) у Кремля (о состоянии резервов мы обстоятельно написали в прошлой статье) осталось всего-то $97,95 млрд при необходимости минимальных (причем только в случае продолжения катастрофы во внешней торговле, как это ни смешно звучит) выплат в:

— $314,3 млрд (гарантирование критического импорта в течение 12 месяцев, выплаты по внешнему долгу в 2016 году и финансирование дефицита бюджета)

— остается лишь $283,95 (остаток двух фондов, резервы ЦБ)

Негативное сальдо баланса — около 10%.

Напомним, что эти расчеты исходят из:
— цены барреля на 16 января
— нынешнего бюджета РФ
— не предусматривают 100-процентной принудительной продажи валютной выручки российскими экспортерами (пока такая мера не вводилась)
— без внимания к коррупционной составляющей

В завершение.

Другие чиновники и банкиры на прошедшем форуме каялись и рисовали картины одна страшней другой — разве что имени Путина не поминали. Но вот что интересно — параллельно шли официальные сообщения такого рода: то Минфин «нашел» 700 млрд не потраченных рублей, то у Банка России«завалялся» триллион.

Похоже, это та же схема, что и с интервенциями Банка России — по сложным схемам крупным корпорациям продаются доллары и это не сразу, а то и вообще не отражается на показателе резервов, поскольку форма интервенции — ценные бумаги. А тут «внезапно» находятся рубли — прямо рядом с «печатным станком».

Поэтому посмотрим на то, что делается в России с денежной массой. С момента начала политической и экономической, а затем и военной агрессии России против Украины, то есть между 1 января 2013 и 1 января 2016 этот показатель вырос как минимум на 21,5% (33 трлн 315 млрд против 27 трлн 405 млрд рублей). Это высокий, но далеко не критичный темп роста денежной массы, хотя и он отражает «подводные» течения в экономике страны.

Ведь понятно, что секвестр расходов бюджета как минимум на 26% — это слишком болезненно. Почему бы просто (представим, что Глазьев все-таки дорвался до ключевой должности — или же Путин к нему прислушался от безысходности) не напечатать денег? Каких-то 7 триллионов 792 млрд и 560 млн российских рублей? Это эквивалент дефицита бюджета в долларах по прогнозному рыночному среднегодовому курсу в 79 рублей за $1.00? Всего-то умножит на четверть денежную массу (М2).

Однако, как известно, рост денежной массы и инфляция кореллируют. Если взять прошлый год, то официальная инфляция равна 12,7%, а рост денежной массы — 8,8%. В таком случае, увеличение денежной массы на 25% приведет к инфляции за 40%, а такую называют галопирующей. Специалисты, которые не доверяют официальной российской статистике, считают что инфляция вышла на уровень галопирующей еще в прошлом году.

Опять-таки, нельзя не увидеть, что Россия повторяет теперь уже и экономическую историю Украины (в плане политической истории Москвазастряла в последствиях 1993 года, так и не осилив планку проведения хотя бы одних равноправных и конкурентных выборов) с задержкой на 1-3 года. Впрочем, в 2014-15 годах галопирующая инфляция была обеспечена Украине ограблением со стороны банды Януковича-Путина и разрушениями, которые совершила в нашей стране российская армия.

Украина пошла тяжелым путем — austerity reforms, как в середине 90-х, но в этот раз при широкой поддержке стран Запада, чьи элиты чувствуют, что и на них лежит ответственность за недооценку рисков со стороны агрессивной России и криминальной природы кремлевского руководства. При всех объективных трудностях, завершение этого квартала и следующий прогнозируются в цифрах, внушающих определенный оптимизм, поскольку структурные реформы Киевом проводятся (тревогу вызывает судьба реформ системных).

Для России, примерно треть населения которой ведет паразитарный образ жизни (охрана и обслуживающий персонал представителей организованной преступности) путь таких реформ на данный момент нереален — он требуетпрогрессистской революции и тяжелого осознания того, что имперские фантазии развеяны.

Галопирующая инфляция и нарастание риска дефолта России по внешним обязательствам в нынешнем году — причина ползучей социальной дестабилизации, каковая происходит уже сейчас, и резкого распространения криминального хаоса, который начал проявляться даже в официальной статистике преступлений и новостной ленте. Экономический крах заставляет Кремль выбирать между внешнеполитической капитуляцией и стихийным распадом страны9, признаки которого в правоприменительной сфере — очевидны даже сегодня.

Одной из моих целей на этот год была такая: отказаться от традиционных коммерческих косметологических средств в пользу натуральных продуктов и изобретений.

И вот что я выяснила: оказывается, одно из самых мощных и нетактичных средств - это яблочный уксус. Найти его можно в любом продуктовом магазине, а преимущества, которые он дает, просто фантастические!

Нефильтрованный, непастеризованный, сырой яблочный уксус - это "мать всех уксусов". И в первую очередь его ценят за антибактериальные и противогрибковые свойства.

Яблочный уксус может улучшить вашу жизнь самыми неожиданными способами. Он может устранить неприятные запахи, очистить тело и вообще уберечь вас от множества болезней.

Вот только самые актуальные примеры.

Яблочный уксус обладает способностью бороться с бактериями и микробами. В следующий раз, когда в горле неожиданно начнет першить, смешайте стакан теплой воды с четырьмя столовыми ложками яблочного уксуса. 

Каждый час полощите горло этим раствором, чтобы убить все бактерии.

Многие людиприбегают к яблочному уксусу, а не к антацидным средствам, чтобы успокоить дискомфорт в груди. Часто жжение возникает из-за пониженной кислотности. Натуральный яблочный уксус восполнит эту недостачу и поможет переварить пищу. Для этого достаточно будет растворить в стакане воды чайную ложку уксуса.

Яблочный уксус прекрасно излечивает назальные инфекции. Дело в том, что в нем содержатся витамины В и Е, а также кальций калий и магний. Все эти микроэлементы помогают очистить носовые полости и успокоить приступы аллергии. 

Когда в следующий раз заложит нос, растворите 1 ч.л. уксуса в стакане воды и выпейте. Можете таким же слабым раствором закапать нос.

Высокая кислотность яблочного уксуса помогает нормализовать pH баланс кожи головы, предотвращая появление грибка и бактерий. Рецепт против перхоти: смешайте уксус пополам с водой и залейте в бутылочку с распылителем. 

Разбрызгивайте смесь на волосы, пока они не станут ощутимо влажными. Заверните голову полотенцем и оставьте на 15 минут. Кстати, от этого волосы станут еще и объемными.

Если у вас часто бывают судороги, это означает, что организму не хватает калия. 

Смешайте 2 столовые ложки уксуса с чайной ложкой меда и стаканом теплой воды. Выпивайте каждое утро стакан такой смеси, и спать станет гораздо легче.

Яблочный уксус - антисептик, обладающий противогрибковым действием. На зудящую кожу он действует как бальзам. Применяйте его точечно в чистом виде, чтобы зуд ушел. 

В небольших количествах рекомендуется даже применять к лечению домашних животных.

Основная причина неприятного запаха ног — это потливость. Сам пот не имеет запаха, он — всего лишь вода, выделяющаяся через кожу, а за неприятный запах ответственны микробы, которые благоприятно в этой среде размножаются. Яблочный уксус нормализует щелочной баланс кожи и убивает бактерии. 

Протирайте ноги перед сном смоченными в уксусе салфетками, чтобы решить эту проблему.

Тема эта довольно щекотливая и неприятная, но игнорировать ее не стоит. Вам поможет чайная ложка уксуса, растворенная в воде, перед каждым приемом пищи. Такой прием поможет “перезапустить” желудочно-кишечный тракт.

В следующий раз перед тем, как выбросить деньги на очередной дорогой освежитель для воздуха, вспомните, что уксус отлично ликвидирует “ароматы”.

Распыляйте смесь уксуса и воды в пропорции 1:1, и тяжелые амбре вас не побеспокоят.

Не только сода, но и уксус могут помочь вам в очистке и уборке дома. Смешанный в равных долях с водой он отмывает жир, сложные пятна и грязь.

Для того, чтобы пробить засорившиеся трубы, совсем не обязательно покупать ядерные химикаты. Погасите 1/2 чашки пищевой соды чашкой яблочного уксуса. А потом вылейте в водосток и оставьте на полчаса.

Чтобы избавиться от плесени, нанесите уксус на заплесневелые поверхности с помощью распылителя или протрите смоченной тряпкой. Через час смойте водой. Для профилактики появления плесени распыляйте уксус каждую неделю на проблемную область.

Смешайте уксус и воду в пропорции 1:3 и залейте в бутылочку с распылителем. Набрызгайте смесь на влажную одежду и дайте высохнуть. Утюг не понадобится!

Если смешать соль и уксус — у вас получиться идеальное средство, которое выведет с мебели пятна.

http://lifter.com.ua/Opustite-nogi-v-yablochniy-uksus--i-stanete-zdorovim-chelovekom-Sami-v-shoke

В Україні лютує грип. Станом на 10 січня 2016 року медики зафіксували 25 летальних випадків від цієї недуги. Причини смертей підтвердили фахівці обласних вірусологічних лабораторій. Найбільша кількість померлих зареєстрована в Одеській області — 15 осіб, Вінницькій — 7, Харківській — 1 та в Києві — 2. Лише за останній тиждень iз них — 12 випадків (11 в Одеській області та 1 у Києві). Серед померлих — одна дитина, 23 особи віком від 34 до 44 років і одна літня людина. В цілому, за даними Центру грипу та ГРВІ «Українського центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України» та Держсанепідслужби України, за перший тиждень нового року в країні захворіли 123,7 тисячі осіб. Із них 61,7% — діти.

Керівник «Українського центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України» Любов Некрасова стверджує: серед зафіксованих штамів грипу переважають тип вірусу A (Califonia), H1N1 та В(Phuket). Водночас епідеміологічний поріг у жодній області не перевищено.

Вірус грипу типу Н1N1 особливо агресивний: здатен провокувати важкі вірусні пневмонії, які найчастіше й викликають смерть. Головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України Ольга Голубовська каже, що особливо небезпечний грип для представників груп ризику — це діти до 5 років (особливо — малюки до 2 років), вагітні жінки, люди, старші 65 років, особи з надмірною вагою, хворі на діабет, серцево-судинні захворювання, на хронічні захворювання легенів та інші важкі хронічні недуги. Надмірно ризикують і ті, хто працює у багатолюдних місцях: медичні працівники, вчителі й вихователі, продавці, водії громадського транспорту.

«В Україні є необхідні засоби специфічної терапії проти грипу, але ефективні вони лише в перші 48 годин захворювання, — зауважує Ольга Голубовська. — Тому в разі появи небезпечних симптомів (а це значне підвищення температури тіла, головний біль, біль у м’язах, у горлі, кашель, нежить, закладання носа) людина має обов’язково звернутися до лікувального закладу, пройти обстеження та при необхідності отримати лікування протягом двох діб iз часу появи симптомів грипу. Вагітні жінки мають викликати свого лікаря або сімейного лікаря телефоном. Для людей із групи ризику грип становить особливу загрозу: стан їхнього організму суттєво зменшує шанс одужати без ускладнень, а часто — вижити».

У Міністерстві охорони здоров’я, проаналізувавши смертельні випадки від грипу, кажуть: усі вони стались через те, що пацієнти несвоєчасно зверталися по медичну допомогу. Хворі прийшли до лікарів лише на 5—6 день від початку хвороби, і пневмонія на той час уже призвела до набряку легенів. Тож лікарі наголошують: при перших симптомах недуги необхідно звертатися в лікувальні заклади. Особливо якщо на тлі захворювання грипом чи ГРВІ у хворого з’являється задишка або затруднене дихання, посиніння губ, нудота та блювота, ознаки зневоднення, судоми, затьмарення свідомості, а також якщо температура дуже висока і не знижується при прийомі жарознижувальних засобів або залишається підвищеною довше 4—5 днів.

Схоже, терпець українців вривається. За даними соціологічної групи «Рейтинг», 70% опитаних співвітчизників переконані, що країна рухається в неправильному напрямку. Подібне попереднє опитування у вересні засвідчувало, що незадоволених станом справ у країні і, відповідно, курсом її керівництва було 68%.

Різко змінилося, відповідно до результатів опитування, і ставлення до політичних персоналій. Так, рейтинг симпатій населення очолює міський голова Львова Андрій Садовий. До нього дуже позитивно ставляться 9% респондентів і «скоріше позитивно» — 32%. На другому місці — одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі з показниками 7% і 28% відповідно. «Бронза» відходить голові Закарпатської ОДА Геннадію Москалю — у нього є 5% прихильників, котрі ставляться до нього дуже позитивно, і 24%, які ставляться «скоріше позитивно». Четверте місце несподівано посідає київський градоначальник Віталій Кличко, він має 4% безумовних фанатів і ще 23% тих, хто ставиться до нього радше прихильно. Замикає першу п’ятірку Президент України Петро Порошенко, у нього наступна статистика: 5% респондентів ставляться до нього дуже позитивно, 22% — «скоріше позитивно»; «швидше незадоволених» ним налічується 27%, а дуже незадоволених — 39%.

У другій п’ятірці представлені наступні політики: Юлія Тимошенко (6,18, 26 і 41 відсоток), Олег Ляшко (4,19, 28 і 43%), Дмитро Ярош (4,17, 23 і 43%), Рінат Ахметов (4,17, 16 і 52%) та Валентин Наливайченко (3, 16, 19 і 33%). Кепські справи у спікера ВР Володимира Гройсмана: до нього дуже позитивно ставляться лише 2% опитаних, «швидше позитивно» — 13%, «швидше незадоволені» — 29% і «зовсім незадоволені» — 38%. Що ж стосується чинного Прем’єра Арсенія Яценюка, то він є справжнім лідером антирейтингу. В загальному списку Яценюк перебуває нижче лідера «Свободи» Олега Тягнибока, спікера Гройсмана, очільника Опоблоку Юрія Бойка та контраверсійного олігарха Ігоря Коломойського. Арсеній Яценюк викликає різко негативне ставлення у 62% опитаних, ще у 21% — швидше негативне. Загалом його роботою незадоволені 83%, а відносно задоволені — 11% українців. Полум’яних симпатиків у глави уряду лише 1 відсоток.

Невдовзі перед тим, як оприлюднити рейтинг персоналій, соціологи ознайомили громадськість iз рівнем підтримки політичних партій, а також ідеї дострокових виборів. З’ясувалося, що 43% опитаних виступають проти «перезавантаження» Верховної Ради (23% однозначно проти, 20% скоріше проти), натомість 41% їх проведення підтримує (18% однозначно підтримують, 23% скоріше підтримують), 17% не дали відповідi. У свою чергу, прийшли б голосувати на парламентські вибори 61% респондентів, 28% висловили однозначний намір, а 33% скоріше б прийшли на вибори.

Серед партій загалом по Україні лідерство тримає «Блок Петра Порошенка «Солідарність», за який, згідно з опитуванням, готові проголосувати близько 15% респондентів, які б прийшли на вибори. Опозиційний блок має підтримку 12%, «Батьківщина» — 11%, «Самопоміч» — 10%, «Свобода» — 6%, Радикальна партія та УКРОП — 5%.

УМ