Гумористів ДОПЕКЛО!

  • 27.03.13, 16:08
В Одесі сотні націоналістів пройшли маршем, скандуючи: "Москалів на ножі!"


Увечері 26 березня близько 500 українських націоналістів та футбольних фанатів пройшли маршем центральними вулицями Одеси під прапорами батальйону СС "Нахтігаль" і УПА. Вони палили фаєри, скандували "Москалів на ножі!", "Комуняку на гіляку!", "Спасибі жителям Донбасу за президента під...са!", "Свободу чесним, свободу Павличенкам!", "Державне визнання героям УПА!". Також під час маршу його учасники палили фаєри і підривали петарди, при цьому кричали "Революція!".

По закінченню ходи націоналісти публічно спалили прапори Партії регіонів і КПУ біля пам'ятника Тарасу Шевченку, пише "Новий регіон".

Як повідомлялося, в Одесі незабаром після штурму Одеської міськради 21 грудня 2012 активістами "Свободи" і підприємцями місцевих ринків був створений "Антифашистський союз".

"Цивільна безпека повинна бути на більш високому рівні, одесити не повинні страждати від витівок нацистів", - зазначив член оргкомітету "Антифашистського союзу", депутат Одеської обласної ради Віктор Волков.

У створену організацію увійшли декілька десятків громадських, ветеранських та козацьких організацій.

Голова Ради ветеранів Одеси В'ячеслав Добровольський заявив про те, що одеські ветеранські організації, які об'єднують понад 250 тисяч осіб, готові стати ядром створюваного руху. За його словами, щоб запобігти поширенню націоналістичних ідей серед молоді, ветерани активізують свою роботу в школах.

Пізніше в "антифашистському союзі" заявили, що створять дружини, які не будуть битися зі "Свободою", а будуть займатися патріотичним вихованням.

http://newsru.ua/ukraine/27mar2013/nanoji.html

Дякую, Друзі!

  • 25.03.13, 18:04


Дорогі мої, БЕЗЦІННІ Друзі!

Будь ласка, не сприйміть за неповагу чи вибрики "егоїстки" з апломбом екс-місіс Vanderbilt. Я вже трішечки ІНША.podmig , не дарма ж кажуть:"Як ви лодку назвете - так вона і попливе", але я дійсно не вправляюсь з тим ппотоком листівок, що буквально з перших хвилин 24 березня мене приємно вразив, почавши пливти, шикуючись в колонки. Це найкраще підтвердження того, що Ви у мене є, що я Вам не байдужа, що підколки справжніх противсіхів-пересмішників Гев і Хозь, буцімто всі мої зусилля достукатись до свідомості людей марні - всього лиш видавання бажаного за дійсне; бо, в кінці-кінців, мені  не хочеться відповідати Вам банальними смайликами чи сухим "дякую". Я надзвичайно вдячна і розчулена Вашою увагою до мене, адже часто буваю незносною і провокативною, але у Вас вистачає мудрості, мужності, терпіння та розуміння того, що не Вас стосуються мої критичні замітки, не Вас, активістів, обізвав образливим словом президент, якого НЕ МИ ОБИРАЛИ, а мій відчай - це відчай моїх батьків, які бояться не дожити до того світлого дня, коли наша держава дійсно стане не декларативно, а фактично незалежною і суверенною, скине ярмо чужинців, що не просто тут прижились, а наживаються на всіх людських і природних ресурсах України. 
Щиро дякую Вам і Богові за те, що Ви у мене є, що Ви такі близькі і рідні, такі щирі, людяні та доброзичливі. Низький уклін Вам за всі теплі сердечні слова та побажання, за дві доби суцільного, подарованого Вами, позитиву! Ото ж, за нас усіх! bokalibokalibokalibokalibokalibokalibokalibokalibokalibokalibokali


Хоч мій нинішній земляк свариться на мене за любов до російської поезії, але як не реагувати вдячністю і аплодисментами на ось такі іменні вірші?

Грустят с утра глаза...по зеркалу скользя ...
Ведь цифры так предательски !
вприпрыжку ....не трусцой ....
Недели очень быстрые ,
Чуть медленней года ...
Ты замерла в тиши 
Наедине ...с собой .
Ну что ,поговорим ..?
И зеркало всерьез 
протянет свой клубок -
Распутанную жизнь ......
Там счастья нежны шелк
И ночи коротки .
Когда по тишине - 
один лишь только ток ..
Там утро в кружевах, 
Тюльпан чуть -чуть замерз ,
Под мартовским снежком ..
ОН так к тебе бежал !.
Там воздух на двоих ..
Там ссоры не всерьез .

Работа ..дети... дом ...
Ремонт , обед ,аврал...

Так было столько лет !.........
(Не будем уточнять ).
Число всегда одно !.
Тебе ведь 25 ?!
Не врут ведь зеркала .
В свободе -так легка !!!.
Прекрасный Луч Любви .
В глазах всегда Весна!

                        Оскільки скромність нашого шановного Світоча - Віктора Спиридоновича                         не дає можливості всім насолоджуватись його черговим творінням, то                                                      виставляю його вірш тут, в своєму блозі:


Ми шлемо Вам з Галичини
Свої вітання. Щирі й чисті
І цілий сніп Вам слів барвистих,
І жити завжди без війни.

Складайте свої роки в кошик,
Такі щасливі і важкі
І дні свої, як літній дощик
Хвилин життя слова прудкі.

Даруйте людям лиш добро.
За просто так, без заперечень,
Тоді словами добрих речень
Вам повернеться серебром.

Ми вам даруємо слово щире,
Сто побажань і доброти,
Здоров’я, радості і Миру,
Дійти до вашої мети.

Ще раз красно дякую Вам, мої найкращі в світі Друзі!spasibo
Заглядайте частіше до мене в гості, я завжди надзвичайно рада Вам за Вашу підтримку, вчасно сказане слово і пораду.
Ваша Алла.

Особа, особо прібліжонная к ампіратору.

  • 21.03.13, 18:34
Губернатор Закарпаття віддав Медведчуку 63 га лісу на 
майже 50 років
Голова Закарпатської ОГА Олександр Ледида передав в 
користування Медведчуку 63 гектари закарпатського лісу
 строком на 49 років.
Про це повідомляє Закарпаття онлайн з посиланням на
 відповідний документ.

У документі не вказана ціна за довгострокове користування землею. Хоча і сказано, що вона не вилучається у держпідприємства "Воловецкое лісове господарство".

"Воловецкому лісовому господарству" пропонується укласти угоду з компанією "СПОРТ-ТУР".

Як відмічає Закарпаття онлайн, "Інвестиційна компанія "СПОРТ-ТУР" відноситься до сфери впливу Медведчука.

Зокрема, керівник компанії Сергій Гринь є депутатом Симеизского селищної ради від Партії регіонів. А також представником фонду братів Медведчуков.

САМЕ ЦЯ ФІРМА ПРИЧЕТНА ДО ЗЕМЛІ І МАЙНА МЕДВЕДЧУКА НА ТЕРИТОРІЇ КРИМУ, ДЕ ЦЕЙ ПАН ПРИЙМАВ СВОГО КУМА - ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ ПУТІНА.

На Закарпатті на території Ждениїського лісництва вже є дача Медведчука, яка колись будувалася під виглядом бази ФКА " Динамо". Нагадаємо, нещодавно Медведчука звинувачували, що у його дачі дітям з туберкульозом закрили доступ до моря. Проте Медведчук говорить, що не причетний до огорожі, яка закриває хворим дітям доступ до моря.

Джерело: Закарпаття онлайн.

Раз в століття і "Гасова лямпа" "стріляє".

  • 21.03.13, 14:19
Львівському чиновникові, який хотів закрити ресторан "КРИЇВКА", спалили машину.
Post Image
Невідомі підпалили джип Валерія Потюка сьогодні удосвіта біля його будинку.
Жителів містечка Винники, що сьогодні вранці поспішають на роботу, під Львовом зустрічали пожежні машини і рятувальники. Як з'ясувалося, хтось підпалив  машину відомого супротивника мережі тематичних ресторанів, начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОГА Валерія Потюка.
Пізніше міліція почала будити ще сплячих винниковчан і опитувати з приводу ЧП - чи не бачив хто чого підозрілого.
- Сказали, це сталося рано вранці - близько чотирьох годин, - говорить сусідка Валерія Потюка Марія. - Ми нічого не чули, не бачили - в такий час все спимо. Коли уранці чоловік йшов на роботу, бачив пожежні машини і багато міліції.
Міліція допитує винниковчан досі, а під будинком чиновника стоїть патрульна машина і співробітники органів.  Сам Валерій Потюк не знає, хто б міг йому так помститися - признається, що ворогів не має.
- Я не знаю, хто це міг би зробити, нікого не підозрюю, - розповів Валерій Потюк "Комсомольській правді" в Україні". - Машину підпалили в чотири ранку і вона вибухнула. Шкода, я тільки виплатив за неї семирічний кредит. Зараз відновлюватиму автомобіль, а що ще мені залишається?
У чиновника був серибристый позашляховик - японець. Нагадаємо, у кінці минулого року кампанію по закриттю мережі найпопулярніших львівських  закладів Львова - " Криївка", "Гасова лямпа" і "Львівська майстерня шоколаду" - почало управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації. Начальник цього відомства Валерій Потюк вважає, що ці заклади оскверняють пам'ять воїнів УПА.vkaske
З матеріалів "Комсомольської "правди"podmig
P.S. Хто був у цьому чудовому львівському закладі, той може порівняти свої ОСОБИСТІ ВРАЖЕННЯ і те, як бачить замилене раССєйською кремлівською пропагандою, схибнуте бачити ворога в своєму сусідові какцапське око: http://www.youtube.com/watch?v=EjVms0uEhAA smehzomboboxrofl

Виспались? "Похорошєло"? Готуйтесь до ВІЧЕ!

  • 19.03.13, 22:31

У "Свободі" сподіваються, що на всеукраїнську акцію протесту "Вставай, Україно!" у Києві прийдуть більше 50 тисяч людей.

Акция оппозиции, Батьківщина
maps.google.ru

18 травня у Києві відбудеться завершальна акція протесту опозиції "Вставай, Україно!". Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив народний депутат від ВО "Свобода" Юрій Михальчишин.

"18 травня у Києві завершиться всеукраїнська акція протесту "Вставай, Україно!". Ми сподіваємося, що прийдуть більше 50 тисяч людей. Мова розмови з владою буде дуже простою і зрозумілою", - заявив політик.

За словами Михальчишина, на мітинг повинні прийти підприємці, пересічні громадяни, які вважають ситуацію в країні незадовільною.

Раніше опозиція оголосила про початок загальнонаціональної акції протесту "Вставай, Україно!": протягом двох місяців марші і мітинги пройдуть у всіх облцентрах, а на завершення пройде всеукраїнський марш в Києві. За матеріалами: ICTV

Особистість, душа якої належить людству і епохам.

  • 19.03.13, 02:03


«Небагато на цей день є в Україні особистостей, перед якими б так заклякали і журналісти, й політики, і вся українська спільнота. Але таких особистостей і не може бути багато. Це та, вже майже міфічна порода аристократів духу або ж моральних авторитетів, беззаперечність позиції яких не порушується часом, простором, а тим більше «актуальними вітрами» - чи то політичними чи будь-якими іншими (андерграунд чи мейнстрім, постмодернізм чи постпостмодернізм), яким зовсім не лестить увага телекамер і слова яких моментально набувають історичного значення.»
(Цитата із газети "День").

Сьогодні ми всі вітаємо із ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ яскраву талановиту, всіма нами улюблену поетесу сучасності Ліну Василівну Костенко!
І що може краще сказати про неї, як не її чарівні вірші?

Життя  іде  і  все  без  коректур.  
І  час  летить,  не  стишує  галопу.  
Давно  нема  маркізи  Помпадур,  
і  ми  живем  уже  після  потопу.  

Не  знаю  я,  що  буде  після  нас,  
в  які  природа  убереться  шати.  
Єдиний,  хто  не  втомлюється,  –  час.  
А  ми  живі,  нам  треба  поспішати.  

Зробити  щось,  лишити  по  собі,  
а  ми,  нічого,  –  пройдемо,  як  тіні,  
щоб  тільки  неба  очі  голубі  
цю  землю  завжди  бачили  в  цвітінні.  

Щоб  ці  ліси  не  вимерли,  як  тур,  
щоб  ці  слова  не  вичахли,  як  руди.  
Життя  іде  і  все  без  коректур,  
і  як  напишеш,  так  уже  і  буде.  

Але  не  бійся  прикрого  рядка.  
Прозрінь  не  бійся,  бо  вони  як  ліки.  
Не  бійся  правди,  хоч  яка  гірка,  
не  бійся  смутків,  хоч  вони  як  ріки.  

Людині  бійся  душу  ошукать,  
бо  в  цьому  схибиш  –  то  уже  навіки. 



Творчість Ліни Костенко  відкриває читачам потаємні куточки її душі, як жінки, матері, особистості, митця.  Поетеса, як мудра людина, залишається українкою, яка відбулася повноцінно і творчо, осягнула суть буття людей в жорсткому світі, та все ж щиро висвітлює гармонію кохання, єдності людини та Всесвіту. Ліна Василівна як «шляхетна» й «солідарна» особистість  ділиться своїми надбаннями з тими, хто шукає, іде, прагне, любить і творить…
 

Особливою зворушливістю наділена лірика Ліни Василівни:

Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають, як сірі перони.
Чорний букет надвечір’я — ворони —
місту підносить струнка далина.
Що ж, я свій вік одробила сповна.
Що ж, я свій вік одробила по-людськи.
Дні облітають, як чорні пелюстки.
Хочеться чуда і трішки вина.

Доки ж ці пута, пора і звільнить.
Де ж ви, мої золоті пасторалі?
Літо літає і осінь дзвенить.
Розпач накручує чорні спіралі.
Де ж мого слова хоч би хоч луна?
Знову пішла Україна по колу.
Знову і знову, ще раз у ніколи?!
Хочеться чуда і трішки вина. 
© Ліна Костенко

Кожен вірш Ліни Костенко – це комета, що не тримається на небосхилі думки, яка творить, надто довго, проте потім із безконечною самовідданістю може прямувати своїм зоряним шляхом.


І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі коновальня,
що треба мати нерви, як дроти,

А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого й солодкого, як шоколад.

Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим,
холодний степ моєї самоти.

Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!

А по ідеї: жінка ж — тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей.

Була б така чарівна лепетуха,
такі б ото улучила слова,
що як по змісту, може, й в'януть вуха,
а як по формі — серце спочива.

Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!

І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.

***

Ні щастя, ні волі, ні чуда,
ні часу, хоч би про запас.
Живу, все життя не почута,
причетністю вбита до вас.

Ні честі, ні мови, ні згоди,
самі лише смутки і пні.
Коханий мій рідний народе,
ти збудешся врешті чи ні?!
© Ліна Костенко


Ми хочем тиші, хочем храмів. 
Ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
Від хрунів, хряків і вождів.

Ми всі залежимо від хамів!
Від іхніх кланів і сваволь.
У нас немає наших храмів,
У нас немає наших доль.

Нас убиває їхній атом.
А їх все більше, їх орда.
Ми що не виборем, то втратим,
І в цьому вся наша біда.
© Ліна Костенко 

Для Ліни Костенко робота над ліричним віршем - це енергетична концентрація зусиль протягом короткого відтинку часу, це стрімкі гейзери почуттів і миттєвий зблиск-спалах думки, це рельєфний настроєвий органічний малюнок, який практично неможливо передати тягуче-довготривалим вживанням у текст.


БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ 

                                                       "Слово, моя ти єдиная зброє, 
                                                        Ми не повинні загинуть обоє". 

                                                                          Леся Українка 

Півні кричать у мегафони мальв — 
аж деренчить полив’яний світанок… 
Мій рідний краю, зроду ти не мав 
нейтральних барв, тих прісних пуританок. 

Червоне й чорне кредо рукава. 
Пшеничний принцип сонячного степу. 
Такі густі смарагдові слова 
жили в тобі і вибухали з тебе. 

Слова росли із ґрунту, мов жита. 
Добірним зерном колосилась мова. 
Вона як хліб. Вона мені свята. 
І кров’ю предків тяжко пурпурова. 

А хтось по ній прокопував рови. 
Топтав, ганьбив нам поле найдорожче. 
І сниться сон: пасуться корови — 
сім тучних, але більше тощих. 

Скубуть озиме, нищать ярину, 
ще й гидять, гудять, ратицями крешуть. 
Трагічна мово! Вже тобі труну 
не тільки вороги, а й діти власні тешуть. 

Безсмертна мово! Ти смієшся гірко. 
Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі. 
Вони ж дурні, вони ж знімали мірку 
з твоїх принижень — не з твоєї величі! 

Твій дух не став приниженим і плюсклим, 
хоч слала доля чорні килими 
то од Вілюйська до Холуйська, 
то з Києва до Колими. 

З усіх трибун — аж дим над демагогом. 
Усі беруть в основу ленінізм. 
Адже ніхто так не клянеться богом, 
як сам диявол — той же шовінізм. 

Як ти зжилася з тугою чаїною! 
Як часто лицемірив твій Парнас!.. 
Шматок землі, 
ти звешся Україною. 
Ти був до нас. Ти будеш після нас. 

Мій предковічний, 
мій умитий росами, 
космічний, 
вічний, 
зоряний, барвінковий… 
Коли ти навіть звався — Малоросія, 
твоя поетеса була Українкою! 

© Ліна Костенко


Перший млинець грудкою?

  • 17.03.13, 14:27
16.03.2013   Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства



Опозиція в особі політичних партій «Свобода», «Батьківщина» та «УДАР» 16 березня 2013 року провели у Львові акцію в рамках всеукраїнської кампанії «Вставай, Україно!». Однак, цей мітинг немає ніякого стосунку до віче, тому що народне віче – це форма висловлювання та організації народної думки та прийняття рішень. З часів свого виникнення в період Русі-України, віче завжди скликалися для ухвалення життєво важливих рішень.

Натомість ми вкотре бачимо, що зібралась група політиків, які почали виголошувати різні гасла і розпускати пір’я – хто кращий, в кого хвіст гарніший, як у павичів. Скільки можна? Потрібно припинити займатись балаканиною і штампами, від яких тхне нафталіном 20-річної і більше давнини. І не паплюжити саме поняття народного віче, народних зборів, не девальвувати їх. Кожне народне віче завчасно і детально готується, виступати повинні не політики, а делегати,  представники громади. Має бути прийнятий порядок денний, зазвичай виносяться одне-два питання, по яких треба прийняти рішення. Одне – загальноукраїнське, одне – регіональне.

 Загальнонаціональне питання на сьогодні може бути лише одне: Януковича – у відставку, Партію регіонів – усунути від влади, як узурпаторів, саме таке рішення має прийняти народне віче по цьому питанню. Найважливішим регіональним питанням на сьогодні є формування виконавчого  органу обласної ради. Згідно із 5 статтею Конституції народ, як єдине джерело влади в Україні, може доручити обласній раді створити такий орган. Це здійснюватиметься якраз  в рамках Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікована Україною, і відповідатиме духу і практиці місцевого самоврядування в інших європейських країнах.

Саме такими повинні бути дві вимоги, по яких народні віче сьогодні мають приймати рішення. І не потрібно говорити про якийсь травень, про те, що 18 травня всім треба їхати до Києва і лише там починати вимагати відставки Януковича та Партії регіонів, адже на акції у Вінниці, Ужгороді, Львові прийшли десятки тисячі людей, які нічого путнього не почули, окрім заяложених штампів та заїжджених гасел. Тому досить балаканини, у народу вже скоро урветься терпець. Акція у Львові 16 березня ще раз засвідчила, що опозиція не вміє працювати стратегічно і практично. Стратегія подальших дій не розроблена, знову йдуть розмови про якійсь закони, десятки законопроектів, які вже нікому не потрібні. В Україні наприймали тисячі законів, але це не дало ніякого результату.
Сьогодні потрібно не прапорами махати, а здійснювати реальні кроки для знищення режиму і формування справжнього народовладдя на місцях. Оце – два головних завдання на сьогодні, і їм має бути підпорядкована вся діяльність парламентської та польової опозиції. 

Богохулька хоче палку.

  • 15.03.13, 17:57
Народный депутат Инна Богословская (фракция Партии регионов)

снято скрытой камерой за Королевской

 считает, что молодых парней, симпатизирующих партии "Свобода" и рисующих, по ее словам, свастики на памятниках, необходимо пороть и перевоспитывать. 
 Об этом она заявила в минувший понедельник, выступая  в программе "Свобода слова" телеканала ICTV.
 - Я не являюсь апологетом советской власти. Я при советской власти никогда не была членом Коммунистической партии по убеждениям и всегда ждала, когда у нас поменяется советский режим. Но я вам могу сказать, что когда я сегодня вижу на памятниках героям Великой Отечественной войны или на кладбищах свастики там, где звезда героя на памятнике, я хочу этих пацанов, которые, как правило, прыщавые, взять ремень и отлупить, как меня лупили в детстве папиным офицерским ремнем, - добавила Богословская. 
 Она также подчеркнула, что ее в детстве пороли "немало", отвечая на реплику из зала, и считает, что такой способ воспитания пошел ей на пользу. 
 В виду отутствия достоверной информации:  когда, чем, сколько раз, каким образом и кто именно порол свободолюбивую даму, не остаётся ничего другого, как выполннить экстраполяцию весенних взаимоотношений вышеупомянутых героев политического словоблудия на стих Агнии Барто "Первая любовь": 
 
               Каждый может догадаться -
               Ганна cтрашно влюблена!
               Надо ж чем-то заниматься!
               А на улице весна! 
 
               Только звякнет телефон,
               Ганя шепчет:
               - Это он! Мой донецкий чемпион!
               Телефон хватая прытко,
               Просто млеет:
               - Это – Витька! 
 
               Стала ласковой и кроткой,
               Ходит легкою походкой,
               В перьях и пуху, как птица,
               В телеящике резвится,
               Вся заметила страна:
               Ганна  – страшно влюблена! 
 
               Тут, и Инна-молодица –
               Многословская девица,
               Говорит:
               - Пора влюбиться
               И себе в расцвете лет
               Для любви найти объект! 
 
               Толстоухов? Толстощёкий!
               Шуфрич? Ростом маловат!
               Волков? Слишком уж высокий!
               Чересчур богат Ринат,
               Вот и вздумает, наверно,
               Что люблю его за деньги!
               А там ещё фанаток свора
               В майках местного "Шахтёра"! 
 
               Коля всем не плох Азарый,
               Но скупой и сильно старый! 
 
               Есть ещё один старпёр –
               Чечет – местный дирижёр.
               Словно многорукий Шива
               Машет резво и красиво,
               Но несёт порою вздор
               Старый Чечет-семафор. 
 
               Петька-комик - неплохой,
               Но прижился с молодой
               Расфуфыренной подругой –
               Белобрысой журналюгой… 
 
               Есть Серёга – бывший мачо.
               Но подкралась незадача –
               Организм его подорван
               Устремлением к реформам.
               Никому теперь не нужен...
               Даже Александре Кужель... 
 
               Вроде всем хорош Эльбрус,
               Но Эльбруса я боюсь! 
 
               Не боюсь я Литвина,
               Но его же вся страна
               Дружно хочет подловить
               И конкретно «отлюбить»
               У житомирского тына
               Полновесным толстым дрыном… 
 
               Истомилась вскоре Инна,
               Разомлелая дівчина:
               - Что мне делать? Не пойму!
               Снова «джазу дать» в Крыму,
               Где стоит моя любовь –
               Город русских моряков?
               Под матросской бескозыркой
               Снова стать девчонкой Инкой?
               Вновь раскрыть объятья для
               Димы с Вовой из Кремля?
               Водку пить в подводной лодке?
               Это - не для патриотки!
               С матроснёй бросаться в воду?
               Нет уж, дайте мне свободу! 
 
               Постояла, осмотрелась
               И по-женски обомлелась:
               - Вот мой славный паренёк -
               Гарний легінь Тягнибок! 
 
               Як побачила, то знову
               Перейшла на рідну мову:
               - Що зі мною? Як зумію
               Втілить заповітну мрію?
               Як зробить назустріч кроки,
               Мій Олежка тягнибокий?!
               Ти - високий, гарний, статний
               І до любощів придатний!
               В камуфляжі одностроя –
               Просто втілення героя!
               Суперклас і супершок –
               Мій Олежка Тягнибок! 
 
               И тогда решила Инна –
               Обалдевшая девчина -
               Охмырить его на шоу
               В балагане Куликова.
 
 
              Наче та калина-черемшина
              Перед шоу чепурилась Інна.
              Зачіска-примчка.
              Вишита сорочка.
              Жде, дівчина, жде...

              И вот на шоу в сладкой неге
              Инна взглядом вся в Олеге...
              Важный... Очень эпатажный...
              Словно дом многоэтажный...
 
 
              Он понять её не в силах:
              То она глаза скосила,
              То водички попросила,
              Ножку выставила, мило
              Приоткрыв чуть-чуть себя,
              Парня славного любя. 
 
              А Олег дівок москальських
              Избегает как огня,
              Отвечает ей по-хамски:
              - Отодвиньтесь от меня!
              Відчепися, клята баба,
              Та мотай до москвичів,
              Бо мій кум – Семен Кульбаба –
              Добре вила нагострив!
              Будем залюбки юлозить
              Душеклятих москалів –
              Цю кремлівську темну пошесть,
              А чорноротих й поготів! 
 
              И добавил, между прочим
              В очі дивлячись дівочі:
              - Ой, навіщо ти, земля
              Неньки-України,
              Народила від Кремля
              Цю мерзотну Інну! 
 
              Так вот с первого свиданья
              И закончились страданья...

©Клапейрон Durdom in ua 

Тєрпіли, не надійтесь сховатись за своїми дверима!

  • 15.03.13, 17:12
Таке може статись БУДЬ-КОЛИ в БУДЬ-ЯКОМУ МІСТІ, з БУДЬ-ЯКОЮ РОДИНОЮ, на квартиру котрої бандити "поклали око". Доказом моїх слів являються сюжети, відзняті операторами в Києві та інших містах України, які ми не раз бачили по ТБ.


Оператор ИА "Таврия-ньюс" Валерій Миронюк і журналіст Олександр Тарасов 13 березня виконували свої професійні обов'язки і були присутніми при нападі на квартиру, в якій мешкає багатодітна сім'я Сорокиных. 

Включена камера не сподобалася групі невідомих, які згодом ногами вибивали двері в квартиру. Міцні хлопці з короткими стрижками врешті-решт скрутили і побили оператора.

Про це "Херсонські Вісті" повідомив голова Херсонського відділення НМПУ Олександр Тарасов.

Відео, яке встигли зняти співробітники ИА "Таврия-ньюс" в під'їзді будинку № 29-а по вулиці Лавренева в Херсоні.
                                          ©"Херсонські вісті"

В Херсоне избили журналистов


Прокидайтесь, досить спати!

  • 09.03.13, 16:52
"Поховайте та вставайте!
Кайдани порвіте!
І вражою злою кров'ю
Землю окропіте!"


9 березня 2013, 15: 48(мск)  | Політика | ЛІГА.net


Яценюк зібрався йти в народ, щоб піднімати людей.
За словами Яценюка, опозиція з наступного тижня поїде проводити народні віче і піднімати людей.
З наступного тижня опозиція починає проводити по Україні народне віче. Про це заявив Арсеній Яценюк на мітингу опозиційних сил біля пам'ятника Тарасу Шевченку .

"Сьогодні, коли ми говоримо про свободу і волю - це не просто слова. Чи вільні ми, якщо в країні немає роботи, немає пенсії і заробітної плати? Чи вільні ми, якщо наші діти не мають належної освіти? Чи вільні ми, якщо нашу державу тягнуть назад в темне радянське минуле, яке називається Митний союз, а раніше називалося Радянським Союзом. Чи здатні ми це змінити? Так, і ми це зробимо", - заявив він

Яценюк також відмітив, що ще півроку тому мало хто сподівався, що парламент, який був ручним парламентом президента Януковича останні три роки, покаже, що тепер президент не контролює Верховну Раду. "Ми контролюємо парламент, ми блокуємо парламент і не даємо їм ухвалювати антиукраїнські і антинародні закони", - підкреслив він.

"Але цього мало. Ми як опозиція прийняли рішення, що треба йти в народ, потрібно просити вас вставати. Наступного тижня ми поїдемо проводити народні віче, піднімати людей і звертатися до них з одним: "Ніхто нас ніколи не здолає. Ми сильні, і йдемо вперед до перемоги", - сказав він.

Лідери " Батьківщини" і " Свободи" Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок розповіли, що збираються до травня об'їхати усю Україну з акціями проти режиму Віктора Януковича.
"Наступний тиждень пленарний, і ми працюватимемо у ВР. А після цього, в не пленарний тиждень, у нас знову заплановані поїздки. До середини травня ми плануємо об'їхати усі регіони України і завершити нашу акцію маршем в Києві, на День Європи", - повідомив Яценюк.

Тягнибок розповів, що опозиціонери хочуть придивитися до людей, готових в майбутньому боротися за свої права радикальніше.

"Ми збиратимемо інформацію про цих людей, які завтра разом з нами будуть готові до радикальніших форм боротьби. У нас є козирний туз - це народ України, який чекає конкретних дій від опозиційних сил", - вважає нардеп.

До речі, політтехнолог Тарас Березовець вважає, що опозиція не може оголошувати повстання, поки не спуститься до людей.

ПРОКИДАЙМОСЯ 
 Прокиньсь, приспане покоління,
 Спитай себе: куди йдемо?.. 
 Та скинь із себе карму тління,
 Допоки горе не прийшло.
 Забудьмо чвари і розбрати
 Й поміж усобиць злий тягар,
 Бо знов в петлі від злого ката
 Затхнеться волі наш вівтар.
 В нашій історії завжди,
 Хтось каламутить чисту воду:
 То русаки, то прусаки, як тінь біди
 Все ллють багно на нашу вроду.
 А ми все шию в низ згинаємо,
 Мабуть вже звикли жити у ярмі?..
 Та все «месій» нових чекаємо
 Й вмираємо в чужій тюрмі.
 Якась невідома межа 
 Чомусь завжди нас розділяє, 
 І часу проклята іржа 
 Нам душі завжди роз’їдає.
 Прокиньмось браття, хоч на мить
  Поставмо ціль перед собою,
 Бо знову вічно будем жить
 В своїй державі як «ізгої».
 Віктор Бойко.


ТИ ЧУЄШ НАРОДЕ?! 

Ти чуєш, народе?! – сурми нас кличуть.
Нам давно прокидатись пора,
Щоб вимести зграю катів цих безликих
Із нашого з Вами двора!

Піднімаймося, браття, з колін
І забудьмо всі розбрати й чвари.
Хай кличе до волі наш дзвін
Проти зрадників всіх, яничарів.

Хай музика духу свободи,
Нас вперед за собою веде,
Бо більше дивитись не можем,
Як топчуть вкраїнське, святе.

Бо скільки вже можна просити
Бога отого, щоб щастя нам дав,
Тож учімося праведно жити,
Поки знов чужий Бог не приспав.

Прокидайся, народе! Не спи!
І подумай, як завтра нам жити,
Бо заставлять нас «східні» попи
У гулагах кривавих молитись.

Обнімімось хоч раз, назавжди,
В ім’я щасливої долі народу
І попросимо Гордість: «Веди!
Наш народ уперед до свободи!»
Віктор Бойко.

А ось ще одна НОВИНА ДИКТАТОРСЬКОГО РЕЖИМУ: