Здохне, а надкусить?

  • 06.02.14, 05:07
Цена попытки дестабилизации Украины может стать для России несовместимой с жизнью.05.02.2014 21:52


 

Меня искренне поражает недальновидность российской внешней политики и, в частности, подходы к российско-украинским отношениям.

 

Зачем покупать лояльность какого-то среза украинских политиков? Да еще и за такие сумасшедшие деньги! Нет, я понимаю, что обєщанные 15 млрд.дол.США в России не последние (хотя слухи ходят разные). Но кто сказал, что это последние 15 млрд.дол.США, которые придется потратить на сомнительное дело приобретения Украины? Думаю, что здесь лучше повнимательней изучить пример российско-белорусской «интеграции», сделав существенную поправку на масштабность проекта в Украине.

 

Гораздо дешевле заказать социологическое иследование, которое, даже не сомневаюсь, покажет, что подавляющее большинство украинцев приветствуют более близкие, но равноправные отношения з Россией. Смею заверить, что равноправные отношения с соседями не просто дешевле, они ничего не стоят в финансовом выражении и даже могут приносить сверхприбыль.

 

Политика подкупа правящих украинских элит обречена, поскольку слишком очевидна, что бы быть эффективной. Да и на каком-то этапе к власти в Украине придут люди, которые либо будут боятся своих сограждан больше, чем любить деньги, либо просто в силу своих моральных качеств не будут брать мзду. Нереально? А кто предпологал, что СССР развалится? Все может быть. Во всяком случае мы, украинцы, сейчас над этим работаем.

 

Политика дестабилизации Украины будет иметь отрицательные последствия для безопасности самой России. Нет, Украина не способна и никогда не будет способна угрожать России. Но агрессивная политика в отношении Украины вернет к жизны логику блокового противостояния, в котором Россия не может выиграть. Не может потому, что является технологически отсталой, а любым ослаблением России в результате конфронтации з Западом воспользуется Восток.

 

Цена самой лишь попытки поглощения или дестабилизации Украины может стать для России несовместимой с жизнью. Как минимум, с хорошей жизнью.

 

Bohdan Yaremenko

Римський Статут як панацея для українського «правосуддя».

  • 06.02.14, 04:00
Блог Павла Петренка
Павло Петренко
Народний депутат України
Римський Статут – єдина панацея для українського «правосуддя»?
Фото: odessa.umvd.gov.ua

Європейська спільнота очікує від України дієвих практичних кроків на шляху зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та поваги до прав і свобод людини.

Тому одним з ключових заходів  має стати ратифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, який Україна підписала ще у 2000 році. Загалом нині даний статут ратифікували вже більше 140 країн світу, серед яких – Австрія, Бельгія, Велика Британія, Канада, Німеччина та Франція. Одним словом – ті країни, де поняття «верховенство права» та «пріоритет прав та свобод людини» наповнені реальним змістом.

Але спершу треба розібратися в чому ж полягає специфіка діяльності Міжнародного кримінального суду. По-перше, необхідно наголосити - Міжнародний суд жодним чином не посягає на систему національне правосуддя, він не функціонує у якості певного «монопольного надсуду» для покарання осіб. Але водночас існує одна важлива особливість, яка випливає зі статті 17 Римського Статуту. Цей суд може приймати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава "не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином". Фактично з даного формулювання і випливає основне завдання суду – перешкоджання будь-яким проявам безкарності, спонукання національних органів судочинства притягати винних до відповідальності, надання можливості жертвам домагатися справедливості.

Окрім того, існує окремий перелік злочинів, по яким Міжнародний кримінальний суд може приймати справи до свого провадження. До них належать геноцид, військові злочини, злочини проти людства. З приводу саме останньої категорії хотілось зупинитись більш детально. У розумінні статті 7 Римського Статуту цими злочинами є, зокрема, переслідування за політичними мотивами, знущання та тортури, а також ув’язнення чи інше позбавлення фізичної свободи у порушення основоположних норм права.

Вы как гарант Конституции, в которой декларируется соблюдение прав граждан, декларируете о европейском выборе государства Украина, обещаете подписать Римский статут, какие конкретные шаги вы готовы сделать на сегодняшний день, чтобы прекратить это беззаконие?— Текст обращения Евгении Тимошенко и Ирины Луценко к Виктору Януковичу

Тож виникає слушне запитання: чи додалось би Міжнародному кримінальному суду роботи, якби України все ж таки ратифікувала Римський Статут? І найголовніше, хто саме опинився би на лаві підсудних по цим справам?

Адже, лише за минулий рік від насильства з боку міліції постраждало понад мільйон українців, а це на 300 тисяч більше, ніж 2010-го. А за останні два роки значно збільшилася кількість людей, які загинули в районних відділеннях міліції.

Більше того, існування тортур з боку українських правоохоронців та їх безкарність підтвердив Європейський суд з прав людини. Так, у рішенні "Каверзін проти України" суд засвідчив, що це системна проблема, яка існує на національному рівні, і її необхідно виправити.

Що вже тут й казати про політичні переслідування, які фактично стали візитівкою чинної української влади у міжнародному просторі.

Саме тому подальший розвиток подій щодо ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду стане показовим для чинної влади. Адже те чи є у можновладців політична воля остаточно приєднатися до Римського Статуту засвідчить їхнє бажання чи навпаки небажання відповідати за свої вчинки.

Хто може - допоможіть Людині вирватись з кігтів звіра.

  • 05.02.14, 03:28

Медик, що надавав допомогу на Грушевського, потрапив за грати
Середа, 29 січня 2014, 19:59

26-річний медик Олексій Тутов з Керчі, який надавав допомогу постраждалим на вулиці Грушевського, потрапив за грати.

Про це повідомив координатор медичного центру ЄвроМайдану Олег Мусій.

Відомо, що 22 січня Тутов надавав медичну допомогу постраждалим на вулиці Грушевського. Вночі бійці "Беркуту" намагалися відтіснити мітингувальників. У цей час Тутов перебував на місці подій.

Чоловік був у повній медичній екіпіровці: спеціальна каска з червоним хрестом, біла медична футболка з великим червоним хрестом ззаду і спереду.

Декілька днів лікар не виходив на зв’язок. За словами Мусія, мітингувальники вважали, що Тутов пішов відпочивати. "Ніхто навіть припустити не міг, що могли затримати когось із медичної служби", - зазначив він.

Про затримання повідомив сам Тутов, зателефонувавши з Лук’янівського СІЗО. Під час затримання його сильно побили, у чоловіка не було при собі теплого одягу.

Також стало відомо, що Голосіївський суд присудив Тутову 2 місяці утримання під вартою за напад на спецпризначенців.

Медична служба ЄвроМайдану підписала договір про юридичну допомогу з адвокатом Наталею Лісневською, яка буде опікуватися затриманим.

Українська правда

«Беркут» мстит на своей же базе?

  • 05.02.14, 02:21
Гнедин, Вишеньки… Луценко, Вербицкий, Булатов… «Беркут» мстит на своей же базе?
31.01.2014 0:51 

Нашелся Булатов. Восемь дней пыток. Отрезали ухо, распинали, избивали. Держали в подвале с завязанными глазами. Значит – убивать не хотели. Говорили, якобы, с российским акцентом. Потом выбросили недалеко от Вишенок, в Бориспольском районе, недалеко от Гнедина, совсем недалеко, в том же районе где выкинули Луценко и Вербицкого, тоже после пыток. Вот только Вербицкий не дошел до спасения, замерз. По словам Луценко, тогда похитители говорили на украинском или на суржике.

И вот в связи со всем этим мне кажется, что русские здесь совершенно не при чем. Если после похищения Луценко и Вербицкого говорилось о том, что как-то уж слишком оно гладко получилось, никто из похитителей не засветился, что нашим ментам не свойственно. То после случая с Булатовым мне кажется, что это как раз наши, родные «Беркута» косят под русских и при этом уже допускают «косяки».

Объясню почему. Вишенки и Гнедин находятся совсем недалеко от специфического ментовского района на окраине Киева. На метро «Бориспольская» расположено училище МВД, чуть дальше – огромный санаторий МВД, в том же районе есть и тренировочная милицейская база. А также несколько заброшенных пионерлагерей и санаториев. Если Булатова восемь дней держали в подвале, то маловероятно, чтобы похитители там же и жили. Куда удобнее жить на территории санатория МВД, где сейчас своеобразная база отдыха «Беркута». А «гестапо» можно вполне оборудовать или в одном из заброшенных санаториев или на тренировочной базе. Куда девать после издевательств? Через весь Киев везти – лень, да и засветиться можно. Проще отвезти недалеко в противоположную сторону и там выборосить. С Вербицким не рассчитали расстояние и Булатова выбросили уже в более густонаселенном пункте.

Картография предоставлена Владом Соделем


Почему я думаю, что занимается этим именно «Беркут»? Булатову явно мстили как вообще за деятельность Автомайдана, так и за особенное унижение, когда возле Святошинского суда «Беркут» заставили снять маски. Я бы в первую очередь подозревал тех, кто засветился тогда – их фото есть. В особености интересен вот этот «бройлер». Он активничал еще на акциях возле Печерского суда.

Ось такий пост.

  • 05.02.14, 01:28
Виктор Позументщиков:

"ВАЖНОСТЬ ОСОБАЯ!!!! ПЕРЕПОСТ МАКСИМАЛЬНО!!!!
Итак! Начинаем еще одну рубрику под названием:

"Включи МОЗГИ! ТАЙНОЕ становится ЯВНЫМ!"

Все, абсолютно ВСЕ ГОСУЧРЕЖДЕНИЯ, начиная от районной милиции, налоговой, ЦВК и т.д. - ОФОРМЛЕНЫ НА паспорта ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ!!!

Наше государство никоим образом не создано Конституционно и не имеет никакого отношения к Народу Украины! Этот шлейф тянется еще от Кравчука (откуда его и активность наблюдается)! Когда Вы приходите в милицию, горисполком, ЖЭК или налоговую Вы приходите, фактически, в ООО "Финансовая пирамида государственных предприятий Украины", состоящих из частных предприятий!!!!!" и им до Вашей проблемы нет никакого дела.. и интересует только Ваш кошелек.... А вот сидят они бесплатно в помещениях, принадлежащих Народу Украины!!!
Вот так вот, наивные малята))))!
Наша демонстрация - мирная;)"

Євген Сверстюк про "кухню" Кремля.

  • 05.02.14, 01:21
Євген Сверстюк: Москву не влаштовує мирний протест... 
Колишній радянський політв’язень — про кухню «секретних» провокацій, методи дискредитації суспільних авторитетів та «сіонських мудреців» на Майдані
Ярослава МУЗИЧЕНКО   

Євген Сверстюк.
«Коли порівняємо відомості про допити Тараса Шевченка з ходом допитів шістдесятників та нинішніх політв’язнів — проглядається та ж школа», — каже відомий громадський діяч, філософ і публіцист, головний редактор часопису «Наша Віра» Євген Сверстюк. У розгортанні деяких подій довкола майдану Незалежності також помітний почерк працівників «особливого призначення», який пан Євген за багато років добре вивчив. Мислитель переконаний, що таку працю не можна «не помічати», адже її плодами стають недовіра, роз’єднання в суспільстві, людські втрати. Це те, що в Шевченка: «орють лихом, лихом засівають. А що вродить?..»«Політичних» звинувачували в тероризмі...»

— Пане Євгене, «паралельний світ» спецслужб зберігає секретність перед широким загалом, бо вміє «замітати сліди». Там справді «все про всіх» відомо?

— Свого часу ми, шістдесятники, не вели щоденників — щоб описи нашої праці нікому не зашкодили. Утім були впевнені, що в КДБ «усе є». Але ж ні — їм не потрібно було правдивої історії. Нічого з підслуханого ними до нас не дійшло. Ключові фігури опору 1960–х років, якби вони самі про себе не засвідчили, залишилися б невисвітленими. У матеріалах КДБ збереглися якісь окремі деталі, доповідні з КДБ до ЦК. І в цьому — замітання слідів їхньої машини, яка відповідно до розпоряджень використовує щось із наявних даних, та найбільше покладається на доноси. На закритих судах не потрібні скрупульо­зність і факти.

— Відсікає правдиву інформацію і підсовує натомість деструктив і провокації?

— Звичайно. Найперше — обезголовлює суспільство, позбавляє ключових фігур та розриває їхні зв’язки з активною частиною суспільства. Ще в 1920–ті роки ЧК давала розпорядження: знищити верхівку. У своїх спогадах про Холодний Яр один з українських командирів Горліс–Горський згадує, як перевдягнені повстанці захоплюють більшовицьку машину з документами. Там була рознарядка Дзержинського — скільки людей у якій області треба «із’ять» і знищити. Ті люди мали пропасти — чи так, як композитор Микола Леонтович і видатний учений–садівник Левко Симиренко, чи як заручники. У Києві й Одесі мали розстріляти по вісім тисяч осіб, у Харкові, Полтаві, Катеринославі та Вінниці — по шість...

Окрім цього, сіяли паніку засобами терору. До речі, не так давно наші ЗМІ поширили кадр із голим чоловіком на снігу, над яким познущалися «беркутівці». Хтось із журналістів пояснив: цей сюжет знятий на професійну телекамеру, у ньому спеціально акцентовані деякі речі. Що було потрібно авторам? Пустити ці кадри між протестувальниками і спровокувати їх до помсти. Використати цю провокацію не зовсім вдалося (козак виявився незлобливим), та все ж рівень екстремістських настроїв серед майданівців зріс. Мені здається, що кинуто багато сил, кадрів, «тітушок» донецьких, харківських і російських — для роздмухування протистояння. Бо це сценарій Москви. Його мета — спричинити внутрішній конфлікт в Україні і виступити в ньому «миротворцями» — із танками чи без них. Цілком зрозуміло, що їх не влаштовує мирний протест.

— Яким чином дискредитували активних учасників мирного руху опору 1960—70–х?

— Була підміна аргументації. У пресі йшлося про крадіжки, «тунєядство», зґвалтування, бійку, а не про політичну «невідповідність», неприйняття режиму. Найчастіше намагалися знайти якийсь економічний переступ. Вершина бажань — доларова купюра. Якісь випадкові заробітки, не оформлені квитанціями, оголошувалися «криміналом». Мій попередник на засланні, фізик, доктор Болонкін був засу­джений за те, що відремонтував комусь телевізор і отримав за це 10 рублів. Миколу Горбаля звинувачували у спробі зґвалтування в трамваї. Схоже звинувачення «шили» В’ячеславу Чорноволу. Щодо моїх літературних есе, писаних для преси, застосували підміну визначення: літературну творчість оголосили виготовленням «антирадянських документів» і пропагандистською діяльністю. Так було й зі Стусом. І це теж було замітанням слідів.

У 1930–ті роки «політичних», зокрема, професора Миколу Зерова, академіка–математика Михайла Кравчука, звинувачували у тероризмі. До процесів залучали різних авторитетних людей, яким давали підписувати папірці зі звинуваченнями. Вони сіяли недовіру, страх і ворожнечу в середовищі інтелектуалів.

«Втручання у заборонену сферу називали «наклепом»...

— А ще ж була заборона говорити на певні теми?

— Так. Валерію Марченку, який прямо говорив про Голодомор, погрожували «лікуванням» у психлікарні. Проте майже через усі вироки шістдесятників проходить «наклеп на тему голоду». Література про ГУЛАГ була заборонена. У 1960–ті роки багато людей вийшли з радянських концтаборів на волю, але не оприлюднювали своїх спогадів. Григорій Кочур був нашим однодумцем, але остерігався про це й згадувати. Зрозуміло, що в усіх була підписка про нерозголошення. Навіть у греко–католицького владики Йосифа Сліпого. Якби він почав розповідати все, що бачив у таборах, то далі мав би справу з КДБ. А вони й за кордоном знаходили. Якимось дивом проскочили спогади про лагер одного російського автора у московському журналі. Під час допитів мене запитували, чи я знайомий iз тим текстом. І були дуже невдоволені, що така «злісна наклепницька річ» вийшла друком.

— Вони справді вважали, що то наклеп?

— Вони прекрасно розуміли, що то таке. Просто втручання у заборонену сферу називали «розповсюдженням наклепницької інформації».

— У працівників силових структур та «наближених» є особливий інтерес до всяких «таємних знань» — конспірології, окультизму, теорій про світову змову. Як ви гадаєте, звідки такі захоплення?

— Їх спеціально постачають негативною інформацією. Недовіра і ворожість є їхнім принципом. Під час допитів я був вражений, коли слідчий обурювався: «Як ви можете говорити про людину з такою певністю, що вона не могла б вчинити так–то? Це ж наклеп!». Вони не розуміли, що можна вірити людині. У них поширена література антихристиянського спрямування, яка виключає милосердя, любов і довіру. Варто б дослідити, як вони підбирають і закидають подібні тексти. І таких видань — море... І є розповсюджувачі.

— Якщо в книгарнях порівняти кількість справді наукової літератури про Україну і томи Шилова, Істархова, Лозко, Клімова, Канигіна та багатьох інших — про арійську 20–тисячолітню цивілізацію на наших теренах, то перших буде оберемок, а других — самоскид...

— Ця антихристиянська і антисемітська література видається масовим накладом. І люди на диво обізнані з нею. Я днями читав лекцію про Тараса Шевченка в Товаристві «Знання». Мене вразило, як багато слухачів антихристиянськи, рунвірівськи налаштовані. РУНВіра — це заблокованість. Аргументом не проб’єш. Вони не чують нічого і шукають лише підтвердження своїх переконань. Загал навіть не знає, що їхні писарі користуються совєцькою атеїстичною пропагандою. Цілих 70 років у СРСР над цим працювали цілі інститути, шукаючи способів дезінформації та дискредитації віри в Бога.

— До речі, нещодавно пройшла інформація, що сторінка «Беркута» у Фейсбуці наповнена антисемітською пропагандою: силовиків переконують, що «Майдан організували євреї»...

— Або американці (сміється). Їм таку літературу закидають, і, безперечно, вони її читають. І про «сіонських мудреців», і про «буржуазний націоналізм». Адже і сіоністи, й українські націоналісти є ворогами «темних трибуналів».

«Фашисти — особи, що не дотримуються законів...»

— Мабуть, через ці замовчування та фальсифікації сьогодні мало хто знає, якими ж були шістдесятники і бандерівці?

— Мені не раз доводилося виступати на захист правди про покоління шістдесятників. Розповідати правду про людей, які повстали, і проти чого вони повстали. Таке інформування дає інший погляд суспільству. Багато хто з людей середнього та старшого віку досі бояться чути про шістдесятників. І нині, дивіться, безліч людей прикидаються, що нічого не знають. Так і тоді було. Ці пасивні люди мали мізерну або ж сфальшовану інформацію з офіційних джерел і досі передають її дітям і внукам. Вони нічого не дізналися за ці роки.

— На прикладі «смолоскипної ходи» в день народження Степана Бандери бачимо, що людям, які в школі чи від заляканих батьків не отримали знань про бандерівців, підсовується спотворене уявлення про визвольний рух...

— Причому то не лише жупел «бандерівці», витворений засобами совєцької масової дезінформації, а й підміна визначення фашизму. Фашизм у спотвореному трактуванні — це німці з розв’язними усмішками й кухлями пива. А насправді це групи людей, які всупереч закону встановлюють владу сили і страху. У цьо­му розуміння, класична форма нинішнього фашизму — це «тітушки», які викрадають і вбивають у лісах людей. Силовиків виховують на ненависті. Вони послуговуються ненависницькими гаслами і ярликами, по яких «слід стріляти»: «бандерівці», «западєнци», «свобода слова»... Це старі кадебістські жупели.

— У радянській белетристиці петлюрівці і бандерівці «малювалися» за зразком чекістів та енкаведистів, «червоні» свої злочини перекладали на своїх ворогів. Таке ж враження — від нинішньої «контрпропаганди», де майданівці змальовуються як звірі, що мордують хлопців iз «Беркута»...

— Звичайно, це трафарет. Важливо розкривати ці механізми. Скажімо, коли Романа Корогодського на допиті спитали, хто такий Стус, він відповів: «Це голуб». «Та ви знаєте, як він називає нас?! Фашистами!». Роман сказав, що Стус має рацію. Бо фашисти — це особи, що не дотримуються законів, діють методами залякування і насилля... Нині силовики частково зазомбовані. Ніхто з них чітко не знає визначення фашизму. А фашисти — це озброєні «носороги», які йдуть вулицями, лякають і приєднують заляканих до себе.

ДОСЬЄ «УМ»

Євген Сверстюк народився 1928 р. у с. Сільце на Волині. У 1952 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету, в 1953—1956 рр. — аспірант НДІ психології, де працював у 1959—1960 і 1962—1965 рр. До захисту кандидатської дисертації не був допущений. Був заарештований у січні 1972 р. Засуджений на максимальний термін — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.

Починаючи з літа 1987 р. брав активну участь у роботі напівлегального Українського культурологічного клубу. З 1989 р. — президент Української асоціації незалежної творчої інтелігенції, що присуджує щорічні премії ім. В. Стуса.

У 1993 р. захистив у Вільному Українському університеті (Мюнхен) докторську дисертацію з філософії на тему «Українська література і християнська традиція». Автор численних книг, есе і статей iз літературознавства, психології і релігієзнавства, віршів і перекладів. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1995) та премії ЮНЕСКО «За міжконфесійну та міжетнічну толерантність».

http://www.umoloda.kiev.ua/number/283/0/85631/

Мрії кремлядського карла.

  • 05.02.14, 00:30
Не дозволяйте Путіну захопити Україну!!!
TIMOTHY SNYDER, FEB . 3 , 2014

E -MAIL
FACEBOOK
Твіттер
SAVE
БІЛЬШЕ

ВІДЕНЬ - Як російські лідери , дипломати і коментатори розмірковують про поділ України , ми повинні почати запитувати , що це буде насправді означати .

Якщо нинішня криза закінчується фрагментації української держави , результат буде мати катастрофічні наслідки для всіх зацікавлених , у тому числі Росії . Ризик у тому , що , в умовах хаосу і за відсутності рішучого Західної позиції , Росія могла б за логікою її поточних стереотипів прийти до дуже небезпечних висновків .

На відміну від Європи і США , Росія має чітку позицію по Україні . Надія Володимира Путіна на майбутнє його Євразійський союз , який буде створений в січні наступного року в якості конкурента в Європейський Союз . Білоруські та казахстанським "сильним лідерам" є шанс створити свій клуб диктаторів. Але оскільки ідея має малу народну підтримку в будь-якому місці , євразійська інтеграція може мати місце тільки в умовах російського панування і місцевої диктатури. Для пана Путіна , Євразійський союз не матиме сенсу без України . Євразійський ідеологія є дітищем Олександра Дугіна , який ніколи не замаскований своє захоплення фашизму. Його веб- сайт публікує російських стратегів , які стверджують , що Україна не є суверенною державою.

Нинішня криза в Україні почалася через російської зовнішньої політики. Український уряд на чолі з Віктором Януковичем , здавалося , готова підписати популярний угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Пан Путін вискочив швидко з готівкою і низьких цін на газ для пана Януковича , який потім різко змінив курс , відмовившись підписати угоду . Бо сім'я Януковича накопичив неймовірне багатство під час його президентства , він , можливо , також були стурбовані можливістю того , що Європейський союз принесе правопорядок . Не було б такого ризику в Євразійський союз .

З кінця листопада мільйони українців виступає за про-європейського курсу , тільки на них вішають ярлики екстремістів , іноземних агентів і злочинців. З Російською гроші прийшли російська модель правління . Янукович через парламент незаконно " протягнув " законодавства , які зробили Україну диктатурою 16 січня.

Нові закони , є імітацією російських . Але Україна не Росія . Занадто багато українців вкусили занадто багато свободи занадто довго. Люди чинили опір цю раптову спробу тиранії. Янукович втратив контроль над місцевими інститутами влади , а минулого тижня зробив жести в бік опозиції прийняття відставки непопулярного прем'єр-міністра і звернути назад деякі диктаторські закони. Але прес репресій продовжуються під егідою МВС , тісно пов'язаних з Росією , а керівництво військових робить шуми про «стабільність ».

Якщо Росія не піде на нову інтервенцію, наступний етап може бути внутрішнім переворотом , де проросійські українські політики можуть взяти владу , можливо , зберігаючи Януковича як підставну особу . Українські політики , відповідальні за насильство, залежать від російської інтервенції для їх політичного виживання . Якщо Росія підтримує внутрішній переворот в Україні , опір буде тільки збільшуватися.

В даний час , Олімпійські ігри в Сочі може обмежити російську політику , так як пан Путін не зацікавлений виглядати , як імперіалістичний агресор під час світових ігр. До і під час Ігор , було б доцільно займатися трьома ознаками ескалації : Якщо російська пропаганда наполягає , що українська опозиція нацисти і антисеміти (наприклад маніпулятивної експлуатація пам'яті Другої світової війни вже йде ) , якщо теракти в Росії під час Олімпійських ігор покладають відповідальність на українських націоналістів , і, нарешті , якщо російські війська нібито в південно -західній Росії , щоб забезпечити ігор зібрані не на схід від Сочі , але на заході - уздовж кордону з Україною .

Росія могла б інспірувати переворот в Україні з чистого нервозності і відсутності кращих ідей , в невиразній надії , що Євразійський мрія може бути якимось чином врятувати пана Путіна . Але коли у російських маріонеток нічого не вийде , пан Путін стане перед вибором між збройним втручанням і втратою обличчя . Використання російської зброї в Україні , ймовірно , призведе до масового кровопролиття , але не на сприятливий результат для Москви. Навіть якщо Росія може виграти швидкий війну , хоча навряд , підпілля триватиме.

Європейський союз і справжнє українське керівництво має укласти угоду - і швидко. Решта законів диктатура повинна бути скасована і повний Амністія , надана активістів опозиції. Міжнародні організації , такі як Лікарі без кордонів слід приділяти список заарештованих і дозволили відвідати поранених. Парламентська демократія повинні бути відновлені на моделі української Конституції 2004 року, і нові президентські і парламентські вибори повинні проводитися . Вихід з кризи є повернення до української демократії. Пан Янукович був обраний , але з тих пір незаконно змінили систему таким чином , щоб підірвати його легітимність.

З нового старту і нових виборів , українці могли вирішити для себе , чи воліють вони в Європу чи Євразію . Зі свого боку , Європейський Союз міг би відновити переговори щодо Угоди про асоціацію , і пропонують деякі безпосередні позики . Якщо демократія буде відновлена в Україні , українська економіка , безсумнівно , буде боляче до кінця російських кредитів і російських торгових бойкотів . Але європейські країни можуть купити будь-які продукти, що Росія бойкотує і, в кінцевому рахунку , торгівля з Європою важливіше торгівлі з Росією .

Це тест для Європейського Союзу. Українські лідери , які організовують насильство і зберегають тісні зв'язки з Росією, вже в Європі - з їх дипломатичних паспортів , банківських рахунків , підставних компаній , без передоплати і лобістів. Реальний питання , чи є олігархія чи включення України в майбутнє Європи .

Якщо Європейський союз не діє і є російські спецслужби здійснять внутрішній переворот в Україні , можливі наслідки військової катастрофою для Росії та політичної кризи в Європейському Союзі. Якщо європейські дипломати можуть бути посередником рішення , російські дипломати та експерти будуть протестувати, що українська демократія не що інше , як західне втручання. Але в серцях більшісті росіян , хоч можливо , не всіх , поселиться свобода.

Тімоті Снайдер є професором історії в Єльському університеті та науковий співробітник Інституту наук про людину. Він є автором " Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним ».
http://www.nytimes.com/2014/02/04/opinion/dont-let-putin-grab-ukraine.html?_r=0

Хоч хтось заспокоїв.

  • 05.02.14, 00:16
Про брехню Водолацького:


"НАСТОЯЩИЕ Казаки не пойдут против воли братского Украинского народа!
Клянусь вам браты! Я буду первым, кто выступит против расеянских ряженных!
Водолацкий не казак! Он потомок Азовского ЧК-иста, который расстреливал и грабил настоящих Донских Казаков!
Я буду первым, кто поддержит повстанцев против ряженного расеянского быдла косящих под казаков.
Слава Тихому Дону! Слава вольной Украине! Героям Слава!"http://www.youtube.com/watch?v=wOEDZ5V3Scg РАЗОМ з БОГОМ проти КГБісів ПУТІНА У БОЮ СМІЛО КОЗАКАМИ БУДЬМО )))) Щасливоhttp://www.youtube.com/watch?v=2t9k7cGBQfQ 
СПАСИ БОЖЕ ! СЛАВА УКРАЇНІ!


А ще ось така інфа:
Вчора ввечорі хлопці з Грушевського, які охороняють буферну зону, повідомили що до них підходила людина, яка представляє 30 солдатів ВВ (Внутрішніх військ, строкова служба). Людина повідомила, що у випадку розгортання вуличних боїв активістів з беркутом, велика група ВВ-шників, не бажаючи застосовувати насильство проти мітингувальників і не бажаючи стріляти, бити своїх братів (по ту сторону баррикад), - в будь-який момент готові залишити свої позиції і піти з вулиці Грушевського. За кого битися? (за золотий унітаз) За кого помирати? (за двічі несудимого Резидента? За Кремль?) Із-за кого ставати інвалідами? Навіщо брати такий гріх на душу?
p.s. Питання: чи хтось може дати хоч якісь гарантії безпеки цим хлопцям? Як юридично грамотно оформити свою громадянську позицію? (всі вони розуміють, що будуть кримінальні справи за "самоволку"-дезертирство і т.д.) Якщо в кого є ідеї - пишіть: innocentsua @ gmail.com, 0509475564@ukr.net (с) фото Dmitro Kupriyan
Вчора ввечорі хлопці з Грушевського, які охороняють буферну зону, повідомили що до них підходила людина, яка представляє 30 солдатів ВВ (Внутрішніх військ, строкова служба). Людина повідомила, що у випадку розгортання вуличних боїв активістів з беркутом, велика група ВВ-шників, не бажаючи застосовувати насильство проти мітингувальників і не бажаючи стріляти, бити своїх братів (по ту сторону баррикад), - в будь-який момент готові залишити свої позиції і піти з вулиці Грушевського. За кого битися? (за золотий унітаз) За кого помирати? (за двічі несудимого Резидента? За Кремль?) Із-за кого ставати інвалідами? Навіщо брати такий гріх на душу? p.s. Питання: чи хтось може дати хоч якісь гарантії безпеки цим хлопцям? Як юридично грамотно оформити свою громадянську позицію? (всі вони розуміють, що будуть кримінальні справи за "самоволку"-дезертирство і т.д.) Якщо в кого є ідеї - пишіть: innocentsua @ gmail.com, [email protected] (с) фото Dmitro Kupriyan
Прошу поширити цю інформацію.

Інтнрв'ю лідера Правого сектора.

  • 04.02.14, 23:57
Лидер Правого сектора Дмитрий Ярош: Когда 80% страны не поддерживает власть, гражданской войны быть не можетМустафа Найем, Оксана Коваленко, УП _ Вторник, 04 февраля 2014, 15:59

Лідер Правого сектору Дмитро Ярош – найбільш невідома широкому загалу фігура подій останніх двох місяців. Ще два тижні тому про існування і самого сектору і Яроша знало лише вузьке коло причетних до організації життя Євромайдану. Сьогодні ж описувати події у Києві без згадування Правого сектору неможливо.

19 січня після початку подій на вулиці Грушевського світові ЗМІ вибухнули вогненними кадрами молодих хлопців з коктейлями молотова та балакалавою на обличчі. Дії Правого сектору витиснули зі шпальт словосполучення "мирний протест", але в той же той самий час Правий сектор змусив владу прислухатися до Майдану і скасувати закони 16 січня.

Штаб цього поки що неформального об’єднання знаходиться на п’ятому поверсі Будинку профспілок. Знімати в коридорі тут заборонено, на полу постелені численні матраци, на яких поруч з дерев’яними та залізними палицями лежать підручники – більшість членів Правого сектору це молоді хлопці студентського віку.

Далі читати тут:http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2014/02/4/7012683/

Євромайдан просить про допомогу!!!

  • 04.02.14, 22:58
Євромайдан просить про допомогу: потрібна їжа для хлопця, якому "Беркут" вибив всі зуби
Дата: 03.02.2014, 09:40



Активісти Євромайдану просять про допомогу затриманим та побитим активістам, які зараз перебувають у лікарні.

Вони дуже постраждали від рук "Беркута" і більшість з них не кияни і їм потрібна допомога і підтримка, наприклад, їжа  для активіста якому "беркутівці" вибили всі зуби.

Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуку активістка Лариса Шевчук, передаєЦензор.НЕТ.

"Друзі! Можете приготувати і привезти у лікарню на Братиславській, 3 (БСП) домашню їжу для поранених ув"язнених? - рідка їжа для Андрія зі Львова -в нього вибиті ВСІ зуби беркутами, велике запалення і він не може жувати - м"ясні страви - молочні - сир, молоко, сметана - огірки-помідори - пундики Це треба робити ще довго, так що всі встигнете. 

Телефон Варти у лікарні - 050 738 2968. Вам розкажуть як їхати і куди підносити. 

Також можна приносити воду для чаю, цукерки, свіжу пресу. Людям це потрібно щодня. Киян там одиниці, тому покажемо, що ми всі за одного!", - написала активістка.
 Уклінно прошу поширити інформацію.