Кремль-ВБИВЦЯ. ч.2.

Одним iз головних ідеологів диявольського плану провокаційного знищення російського пасажирського літака (з яким погодився і затвердив Путін, що повинно було стати приводом для вторгнення регулярних російських військ в Україну і окупації її східно-південних областей) був заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГРУ генерал-лейтенант Сєргун Ігор Дмитрович, 1957 року народження.

На його рахунку — як підготовка операції захоплення південно-східної частини України, так і окупація російськими спецпідрозділами ГРУ і російськими найманцями-бойовиками окупованих територій Донецької і Луганської областей, які під керівництвом Сєргуна були перетворені на самопроголошені псевдореспубліки «ДНР» і «ЛНР». За анексію Криму президент Путін у квітні 2014 року нагородив Сєргуна орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст., а від міністра оборони Шойгу Сєргун отримав медаль «За повернення Криму». 21 лютого 2015 року президент Путін своїм указом №91 присвоїв Сєргуну звання «генерал-полковник».

3 січня 2016 року, згідно з офіційною заявою Кремля, Ігор Сєргун (будучи абсолютно здоровим, ніколи не скаржився на серце) несподівано помер від серцевого нападу (інфаркт) у Підмосков’ї. Американська розвідувальна аналітична компанія Stratfor повідомила, що, згідно з її даними, Сєргун раптово помер у Лівані 1 січня 2016 року. За інформацією Financial Times, за кілька тижнів до раптової смерті Сєргун за дорученням Путіна конфіденційно відвідав Дамаск, де передав президенту Сирії Башару Асаду послання від президента Росії з пропозицією піти у відставку.

Тижнем раніше, 27 грудня 2015 року, від «раптової зупинки серця» на 53-му році життя помер соратник Сєргуна заступник начальника штабу Повітряно-десантних військ Росії генерал-майор Олександр Шушукін.

Саме Шушукін здійснював бойове планування і командування операцією захоплення Криму весною 2015 року. Брав участь у воєнній агресії Росії проти Грузії, і після анексії Абхазії і Південної Осетії був призначений командиром 4-ї гвардійської військової бази МО РФ на території Південної Осетії (лютий 2009 р. — жовтень 2013 р.). За проведення операції з захоплення Криму Шушукін був нагороджений (як і Сєргун) орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. і медаллю «За повернення Криму».

Військові експерти зазначають: є всі підстави вважати, що після кожної значимої злочинної операції Кремля (Путіна—Медведєва) таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачисток» в апараті вищого військового керівництва Росії. Масштаби воєнних злочинів Російської імперії в Грузії, Україні, Сирії, на Північному Кавказі, проти Польщі дають підставу стверджувати, що «похоронні марші російського генеральського зіркопаду» (генерали Іванов, Шушукін, Сєргун та багато інших — це окрема тема дослідження) тільки починаються.

За моїми даними, за час режиму Путіна—Медведєва понад 20 генералів і полковників, безпосередніх учасників і свідків їх злочинів — ліквідовані. У більшості російських генералів, причетних до злочинів Путіна, є два шляхи: 1. Втеча за кордон із проханням політичного притулку, свідчення Міжнародному воєнному трибуналу всієї правди про злочини Путіна. 2. Стати черговим «парашутистом», «утоплеником» або раптово померти від «інсульту», «інфаркту» чи загинути в ДТП. Вибір завжди є!

Згідно з висновком експертів Міжнародної групи Bellingcat, головну відповідальність за знищення літака «Малайзійських авіаліній» несе президент РФ Володимир Путін разом iз вищим командуванням Збройних сил РФ і лідерами самопроголошених так званих «ЛНР» і «ДНР».

Засновник групи Bellingcat Еліот Хіггінс заявив, що переданий прокуратурі Нідерландів у грудні 2015 року звіт містить достатньо повні дані про російських військовослужбовців 53-ї зенітно-ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, причетних у різний спосіб до збиття малайзійського літака. Пресі передано цензурний варіант звіту, в якому обличчя цих військовослужбовців розмиті і подані їх неповні дані.

«Окрім того, нідерландській прокуратурі передана інформація, яку ще зарано оприлюднювати, але вона необхідна для слідства», — нагалосив Еліот Хіггінс.

Як відреагувала Росія на зазначені висновки розслідування? Як завжди — вона «біла і пухнаста», ні в чому не винна, а у всьому винна Україна, як і Польща — у катастрофі свого літака. МО Росії наполегливо повторює вустами речників, що «жоден комплекс, який стоїть на озброєнні Протиповітряної оборони, російсько-український державний кордон не перетинав».

Слідчі-криміналісти Міжнародної групи, яку очолює нідерландська прокуратура, зібрали і опрацювали понад мільйон документів. Аналіз доказів, на мою думку, дає підстави зробити однозначний висновок: збиття пасажирського літака рейсу МН-17 «Малайзійських авіаліній» Боїнг-777, що призвело до загибелі 298 людей, є терористичним актом, вчиненим Російською Федерацією.

Автор мав можливість вивчити всі матеріали звіту Bellingcat та окремі матеріали, які є в розпорядженні прокуратури Нідерландів і спецслужб НАТО, а також встановити повні установочні дані всіх російських військовослужбовців, причетних до збиття літака «Малайзійських авіаліній». Мною отримані нерозмиті фотографії цих військових та інші матеріали, які підтверджують, що злочинний наказ віддано вищим політичним і військовим керівництвом Росії для провокаційного знищення (теракту) російського пасажирського літака (але помилково збили малайзійський літак), яке повинно було стати приводом для вторгнення російських військ в Україну. Матеріали цієї частини приватного розслідування передані правоохоронним органам Польщі.

Цікаво, як би Путін виправдовував і назвав повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, яке було заплановано ГШ ЗС РФ на 18 липня 2014 року, у випадку навмисного знищення 17 липня 2014 року російським екіпажем «Буку» свого пасажирського літака та вбивство своїх співвітчизників?!

Не врятує Путіна і створена ним, за зразком повішеного іракського диктатора Саддама Хусейна (якого Путін робив спроби врятувати у 2002 році), особиста Національна гвардія у складі 400 000 чоловік. Звичайно, що за вчинені злочини Путін не буде, як Хусейн, повішений, але Міжнародним Воєнним Трибуналом у Гаазі має бути заслужено засудженим до довічного ув’язнення.