Завіса привідкривається.

За версією автора розслідування, журналіста «Шпiгеля» Свена Бекера, наприкінці 2011 року Аваков, на той момент соратник Тимошенко по партії «Батьківщина», встановив контакти з берлінськими лобістами, які повинні були допомогти звільнити екс-Прем’єра України з-під варти. Серед тих, на кого вийшов Аваков, були екс-прем’єр НДР Лотар де Мезьєр і зареєстрована в Берліні піар-фірма з англомовною назвою German PR and consulting group (GPRC), котру очолюють якісь Костянтин Пановко та Ігор Побережський.

«Шпiгель» стверджує, що 20 грудня 2011-го підконтрольна Авакову фірма Investor Italia переказала 250 тисяч євро на рахунок GPRC. Ще 250 тисяч «згідно з договором» повинні були надійти пізніше, повідомляє видання. Метою кампанії було визволення екс-Прем’єра України до парламентських виборів 2012 року. Тепер глава МВС України не відреагував на запити німецького журналу, а Юлія Тимошенко відмовилася від коментарів із цього приводу. «Дойче веллє» також звернулася до Арсена Авакова по коментар, однак він не зумів оперативно відповісти на запит.

Обличчям піар-кампанії стала Євгенія Тимошенко — донька найвідомішої жінки в українській політиці. Вона повинна була «уособлювати гуманітарний та емоційний аспекти», підтримувати «співчувальний настрій ЗМІ» і зробити випадок Тимошенко «трендовою темою», цитує «Шпiгель» «дорожню карту» кампанії, яка отримала назву «Свободу Юлії Тимошенко».

Тижневик нагадує, що наприкінці 2011 року Україна не була на порядку денному німецької та європейської політики, тому першим кроком лобістів стало позиціонування ситуації з Тимошенко в ЗМІ. Так, 12 грудня 2011 року в найпопулярнішій газеті Німеччини «Бiльд» вийшло інтерв’ю з Євгенією Тимошенко під заголовком «Моя мама помре, якщо їй ніхто не допоможе!».

А місяць потому, 12 січня 2012-го, Євгенія Тимошенко виступила в ефірі одного з найбільших німецьких телеканалів ZDF. Політичний консультант, який організував те телеінтерв’ю, розповів «Шпiгелю», що він охоче посприяв «звільненню політв’язня». Видання підкреслює, що, зрозуміло, не всі ЗМІ цікавилися випадком Тимошенко саме з подачі піарників.

До слова, донька ув’язненої пізніше удостоїлася навіть зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Однак у німецькому уряді «Шпiгель» запевнили, що діяльність лобістів не вплинула «ані на політику уряду щодо України», ні на дії «в ситуації ув’язненої на той час Юлії Тимошенко». Водночас, за інформацією тижневика, в електронному листуванні GPRC йшлося про те, що Лотар де Мезьєр нібито діяв у випадку Тимошенко зі «схвалення» уряду Німеччини.

Колишній прем’єр НДР, зокрема, вів переговори про долю ув’язненої із заступником Генпрокурора України Ренатом Кузьміним. Крім того, він встановив контакт із берлінською клінікою «Шарiте», лікарі якої кілька разів відвідували Юлію Тимошенко в Харкові. «Лікарі приїжджають, повідомляють, що Юлія Тимошенко серйозно хвора, — і більше нічого. Журналісти та політики зроблять свої висновки», — цитує «Шпiгель» електронні листи GPRC. Саме це насправді й сталося.

У результаті піарникам удалося привернути увагу європейських політиків до долі екс-Прем’єра України. З червня 2012-го Тимошенко неодноразово відвідували колишній голова Європарламенту Пет Кокс і екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський. «Дойче веллє» попросила ірландського політика розповісти про їхні візити до Юлії Тимошенко і про участь професійних піарників у її звільненні.

Пет Кокс запевнив «ДВ», що ніколи не чув про фірму GPRC, про панів Пановка і Побережського, а також нічого не знав про проведення оплаченої піар-кампанії з визволення Тимошенко, коли відвідував її в госпіталі. Ірландець зазначив, що вони разом із Кваснєвським діяли в рамках очолюваної ними моніторингової місії Європарламенту, яка відстежувала кримінальне переслідування Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та Валерія Іващенка в Україні.

У березні 2012 року глава GPRC Костянтин Пановко, згідно з матеріалами «Шпiгеля», привітав колег із тим, що «в найкоротші терміни було проведено операцію, яка не має аналогів на західноєвропейській політичній сцені, що зробила долю Юлії Тимошенко центральною темою ЗМІ та політиків». «Тиск на Київ зростає», — констатував Пановко. Однак сприяти звільненню екс-Прем’єра України вже до парламентських виборів у жовтні 2012 року, як це від початку планували, лобістам усе ж не вдалося.

Зате пізніше тема визволення Тимошенко стала одним із каменів спотикання в переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А це, у свою чергу, призвело до революції на Майдані й повалення Віктора Януковича з поста Президента України, нагадує «Шпiгель».

«Дойче веллє» не вдалося зв’язатися з фірмою GPRC. По телефону, вказаному в інтернеті, «ДВ» відповіли, що не знають про таку компанію. Кореспондент «ДВ», що відвідав будівлю за адресою в Берліні, за якою зареєстрована GPRC, також не знайшов жодних розпізнавальних знаків, які б вказували на існування цієї фірми. При цьому GPRC досі є в німецькому реєстрі юридичних осіб. Фірма була зареєстрована в січні 2011 року, за кілька місяців до початку піар-кампанії «Свободу Юлії Тимошенко», а остання згадка про неї в реєстрі відноситься до 2013 року.

УМ