Чергове "зливання" нашої території.

Як зазначала пояснювальна записка до законопроекту, який став тепер повноцінним законодавчим актом,  сам факт: «Прийняття Закону створює підґрунтя для мирного врегулюванню ситуації в Донецькій, Луганській областях та їх розвитку».       

Якщо на секунду повірити, що в Адміністрації Президента почали працювати постмодерністи, які вважають, що істина є лише гра в слова, тоді все цілком гаразд. Отже, кажуть нам, що мусимо очікувати мирного врегулювання.

Найбільш цікавим з цієї точки зору є стаття 3 згаданого закону, де «держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання  осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей». Для тих, хто не дуже розуміється на еклектиці постмодерну пояснимо, що під «подіями» розуміється російсько-українська війна на Донбасі та участь колаборантів у поваленні державної влади.

Наступна стаття 4 взагалі уявляє собою суцільний мовний хорор за формою та змістом, надаючи «право мовного самовизначення кожного жителя в окремих районах Донецької та Луганської областей щодо мови, яку вважає рідною, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність».

З таким самим успіхом ми можемо стверджувати, що кожна жива істота, яка пробігає, проповзає або пролітає над територією України має право обирати саме таку невербальну, символічно-знакову систему спілкування, яку вважає за необхідне. Відповідно, в разі, якщо бобри почнуть кувікати, а коти кумкати, вважати це невіддільним правом бобрів та котів, водночас як і жаб та інших істот.

Якщо без жартів, то вживання української мови, яка вже є де-факто є мовним маркером ворога ДНР та ЛНР для російських колаборантів, це швидкий шлях до підвалу або до розстрілу на окупованих територіях, сором'язливо названих у законі "окремими районами"!!! Наразі не видно жодних гарантій українцям на окупованих територіях, щодо гарантування їхньої безпеки за елементарне вживання української або навіть маніфестування своєї українськості.("Спасибо партии за это!!!") В Донецьку і Луганську діють расистські терористичні організації, для яких знищення свідомих українських громадян є місією, альфою і омегою діяльності репресивних органів. З таким самим успіхом ми могли б гарантувати недоторканість ґвалтівнику, сподіваючись на те, що йому цілком вистачить звичайної свободи, а не звичного для нього насильства. Про це могли б багато засвідчити представники місцевих українських громадських та політичних організацій, які побували в казематах терористів на Донбасі.

"Спіть спокійно, жителі Великої України"!!

Тих, кому це подобається, впевнена, що з часом очікує те ж саме, що даунів Донбасу.

Для найбільш нетерплячих зазначимо, за чий рахунок буде відбуватися бенкет на окупованих територіях. Як зазначає закон, «Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень». Простою мовою, окуповані території отримують від України фіксовану кількість коштів, які закріплюються за ними на рівні Державного бюджету.

Наступна стаття 8 уявляє собою просто зразок цинічного гумору законодавців, бо регламентує співробітництво між органами місцевого самоврядування окупованих територій і відповідних прикордонних територій РФ. Ніякої нової норми щодо транскордонного співробітництва ця стаття не привносить, оскільки спирається на загальні правила визначені іншими законами України.

Бойовики ЛНР та ДНР стають з нагоди рішень міських, селищних та сільських рад загонами народної міліції. Цікаво, що народною міліцією каральні органи терористів себе ще не називали, з таким самим успіхом можна було одразу пропонувати створити народну армію (ми ж пам’ятаємо, що істина – це гра в слова).

Ельбрусом чи пак Говерлою цього історичного для терористів закону України є оголошення позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю, 7 грудня 2014 року.

Українська держава фінансуватиме проведення позачергових виборів на окупованих територіях до місцевих рад, виділяючи кошти за рахунок резервного фонду Державного бюджету.

За фактом: закон провадить амністію терористичній адміністрації окупованих територій, дає терористам статус народної міліції, сплачує кошти колаборантам з російськими окупантами і оплачує проведення місцевих квазівиборів з резервів Держбюджету. Що натомість отримує населення окупованих територій? Втрату останньої надії на те, що українська влада повернеться в скорому часі.

 Тим часом, проект закону України про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, ДОСІ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА РОЗГЛЯДІ ВЕРХОВНОЇ зРАДИ!!! Доля сотень тисяч українців, які втратили власні домівки, цікавить законодавців і Президента ще менше, ніж доля населення окупованих територій, які залишені тепер заручниками в терористів, що з легкої руки ВРУ та Президента тепер стануть місцевою владою!!!!!!! Зрозуміло, що ніяких демократичних виборів на окупованих територіях Донбасу не може відбутися, тим більше, що їх там не було і за мирних часів. Тільки тепер кримінал та терористичний інтернаціонал буде чергувати не під дільницями, а всередині них, від голови ДВК і до останнього спостерігача.

Станіслав Федорчук.

Давайте отдадим Донбасс, там за Майдан не любят нас.

Потом сдадим Москве Херсон – какой-то непристойный он.
Сдадим Одессу и Привоз – зачем нам тех еврейских слез?
Днепропетровск сдавать не будем – там Беня помогает людям.
Но харьковчанам скажем «Брысь!»: там Гепа с Допой родились.
Зачем нам отдавать Сумщину? – потом придумаем причину.
Отдать ли русским Запорожье? – на то пусть будет воля Божья.
Но вроде как-то не с руки – здесь обитали казаки.
А чё - не страшно, твою мать, страну кусками отдавать!
Отдать кремлевским по-приколу набрыдший ЖЭК, родную школу.
Мосты, заправки и парковки, кафе, беседки, остановки,
Подъезды, парки, пиццерии – всё для истерзанной России!
Пускай в окрестную речушку по вечерам блюют титушки.
И Киселев зовет речисто приехать в Киев всех туристов.
Ну, что, друзья, в последний раз давайте отдадим Донбасс?!

©Andrey Shevchuk