Вони повертаються!

Я – УКРАЇНЕЦЬ!                     

                                                                       Хохлам і малоросам

                   Я – українець! Цим я все сказав!    

                   Мої батьки та прадіди з дідами –

                   Козацький рід, якийсь колись гуляв

                   Неначе вітер нашими степами.

                                 Я – українець! Русь – це Я – хрестив

                                  І славу їй – Я - здобував мечами. 

                                  Це – Я – колись на Цареград ходив

                                  Й щита прибив – Я – над його вратами.

                   Я -  українець! Довго я терпів

                   Наругу польських панів, що без міри,

                   Та – Я – підвівсь! І волю захистив,

                   І Україну, й православну віру.

                                  Я – українець! Бо Хмельницький – Я!

                                  Звільнив країну й цім себе прославив,

                                  Та як віддався під московського царя,

                                  Своє ім`я  навіки обезславив.

                   Я і Мазепа! І прийшла пора,

                   Щоб визнати свою велику провину,

                   Що не зумів від клятого Петра

                   Звільнити нашу неньку Україну.

                                  Я і Петлюра! І теж я не зумів,

                                  Не дивлячись на величезні втрати,

                                  Спасти країну від більшовиків,

                                  Голодоморів та репресій клятих.  

                   Я і Бандера, що народ веде,

                   Колись водив й продовжує донині,

                   Що німців бив і бив НКВД.

                   Героям слава! Слава Україні!

                                 Я – українець! Це мене Москва

                                  І катувала й нищила безвинно.

                                 Та вижив Я! Й душа моя – жива!

                                 А значить, ще не вмерла Україна!

                   Я – українець. Бо Шевченко – Я!

                   Що був рабом, а потім став великим.

                   Весь світ вшановує його і`мя

                   Й вінчає в бронзі цього чоловіка.

                                 І я колись був також раб Москви,

                                 Та вичавив раба я по краплинці.

                                 Гей ви! Хохли та малороси! Ви!

                                 Коли ж і з вас теж будуть українці?

                                                                 Данильченко А.М.

                                                                 м. Слов`янськ, Донецької обл.