Меланхолія осіння.

О меланхоліє осіння,

Не тронь душі,

Не затумань очей.

Не стукай в серце так настирно.

Ти не торкайся його навіть,

Відчепись -

У біль закутайся,

У сніг запорошись.

Морозу й снігу

Місцем поступись...

О меланхоліє, 

Лети у слід лелекам.

Короткі біографічні відомості...

"Короткі біографічні відомості

Життя Василя Стуса"... -

Тридцять три дати...

Чи це багато...

...Аби життя твоє

Взяти, брате,

Та спресувати

В тридцять три дати?...

Три - на дитинство.

Одна - на юнацтво...

Чотирнадцять дат -

На роботу й працю.

Дві - на виступи,

Правду й протести.

Ще дві -

Позначують арешти.

Потім шість дат -

На суди, на знущання,

На заслання та на відбування.

Одна дата - 

на одруження.

Одна - на повернення...

Одна - на останнє побачення.

І ще одна - на ніч,

Ту, що смертю позначена.

Є там ще одна чорна дата,

Про яку осоружно й писати!!!

Страшно й боляче уявити,

Як на світі ще можуть жити

Ті, що варті могили палити!?

Та засуджувати не буду:

Всі ми дістанемось

Вищого Суду...

Сорок сім років...

Тридцять три дати...

Друзья уходят

 Друзья уходят

Am Em Am Друзья уходят как-то невзначай, Dm G C Am Друзья уходят в прошлое как в замять, Dm G C Am И мы смеемся с новыми друзьями, Dm Em Am А старых вспоминаем по ночам. И мы во сне зовем их как в бреду, Асфальты топчем юны и упруги, А на прощанье стискиваем руки, И руки обещают нам: "Приду." Они врастают-тают в синеву, А мы во сне так верим им, так верим, А наяву распахнутые двери, И гарь утраты тоже наяву, И боль утраты тоже наяву. Но не прервать связующую нить, Она дрожит во мне и не сдается, Друзья уходят - что же остается? Друзья уходят - кем их заменить? Друзья уходят - некем заменить.

Любителям "Мастера и Маргариты"

Патриаршие пруды
Вадим Егоров

Dm Gm A7
Патриаршие пруды, утки около воды замерли,
Dm Gm A7
Ветер песенку поет, уткам грезится полет за море.
D7 Gm
Уткам скоро улетать, здесь так холодно и так голодно,
С F - A7 A7
Над прудами тает день, тает день витает тень Воланда.


К Патриаршему пруду на скамеечку приду к бабушкам.
ни русалок, ни наяд - лишь стареющий ноябрь рядышком.
В свете меркнущего дня вдруг опутает меня оторопь,
И проступят из воды бывшей Козьей слободы контуры.

И уже я не живу, и как будто наяву снится мне,
Что, летя в желанный ад, маргарита кружит над Сивцевым,
Хвост поднявши, словно меч, Бегемот толкает речь тронную,
И прогнулась у стены под пятой у Сатаны Бронная.

От подобнейших чудес может, кто бы и полез на стену,
Для меня же благодать - да вот только не видать Мастера.
В той долине теневой да пребудут для него зорькие
Патриаршие пруды, как награда за труды горькие.

...Вечер, отходя ко сну, красной по небу мазнул краскою.
Оградят ли от беды Патриаршие пруды нас с тобой?
Оцарапав, как иглой, что-то на сердце легло камушком -
То ли вспомнил про дела, то ли масло пролила Аннушка ...

Веселка.

Червоний - сонце, коли сідає за обрій.

Жовтогарячий - іскристе полум"я вогню.

Жовтий - бліде сяйво зірок.

Зелений - тремтіння листя.

Блакитний - літній дощ.

Синій - бурхливий океан.

Фіолетовий - бузок.

Веселка серед ясного неба -

кохання в моєму житті.

Мить.

Сонце в хмарах

Мляво тліє,

Світить ясно,

Та не гріє.

Листя кволе

Майорить,

У передчутті

Тремтить.

Смуток в серці

Службу править,

Красномовно

Осінь славить.

Сумно

В пам"яті

Бринить

Щастя

Мить.

Со мною вот что происходит(оригинал)

муз.М. Таривердиева сл. Е. Евтушенко, Gm D7 Со мною вот что происходит, G7 Cm Ко мне мой старый друг не ходит, Cm7 A#7 D#7 А ходят в разной суе-те Cm D7 Разнообразные не те Со мною вот что происходит, Совсем не та ко мне приходит, Мне руки на плечи кладет И у другой меня крадет. G#m А |той скажите, бога ради, C#7 D#m Кому на плечи руки класть? С# C#7 C#7 Та у которой я украден G#7 A#7 D7 В отместку тоже станет красть. Gm Не сразу этим же ответит, D#7 А будет жить с собой в борьбе G#7 И неосознанно наметит D7 Кого-то, дальнего себе. Gm Cm F A# О сколько вредных и ненужных связей, G7 G7 Дружб ненужных. Cm F A# Во мне уже осатаненность. Gm Cm F F# О, кто-нибудь, приди, нарушь G7 G7 Чужих сердец соединенность Cm F A# D#7 D7 И разобщенность близких душ. Gm D7 Со мною вот что происходит, Со мною вот что происходит, Со мною вот что происходит.

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба - Гляди ж не проспи! Бо ти на землі - людина, І хочеш того чи ні - Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої- одні.