В'ється, наче змійка, Неспокійна річка, Тулиться близенько До підніжжя гір; А на тому боці — Там живе Марічка, В хаті, що сховалась У зелений бір. А на тому боці — Там живе Марічка, В хаті, що сховалась У зелений бір. Як з кімнати вийде, На порозі стане, Аж блищить красою Широчінь ріки, А як усміхнеться, Ще й з-під лоба гляне: «Хоч скачи у воду!» — Кажуть парубки. А як усміхнеться, Ще й з-під лоба гляне: «Хоч скачи у воду!»...

Читати далі...

Не докоряй коханню за образу, За остаточність почуттів, За чорне й біле- все одразу І голос пісні у митців. Мине останній день хвилини, Мине усе, але одне Залишиться крізь час неспинний: Кохання радісне й сумне. Воно залишить білий попіл На чорнім острові життя, Яскравий, світлий, милий обрій, Як...

Читати далі...

Проторена стежина,Протоптані стежки.Ідеш в життя, людино,І з нього маєш йти.   Твій шлях униз і вгору,А ти вперед ідешІ як свою опору -Доверху хрест несеш.  Твій хрест - то твоя доля,Тобі його нести,Із легкістю чи болемУгору маєш йти.

Хвиля за хвилею, Настрій за настроєм. Світ крижаний. Тоне повітря Крилами ластівки. День несумний. Дуже солодка Кава холодна. Я не п’яна. Просто втомились Зустрічного ноги. Просто весна.

Скронями тихо риплять Дерева у вальсі осіннім, Іноді листям шумлять Стежини багряно-красиві.   Небом останні пташки У вирій летять і співають. Прощання із літом тяжкі – Серця їх зовсім не бажають.   Я танцюватиму вальс В осінньому лісі востаннє. Я зупинила би час На згадку про танець бажання.

Ранком прозорим з відблиском сірим Рухом легким відчиняю вікно. Знову за обрій думки полетіли, Кава холоне досить давно.   Знову дивуюсь: навіщо сваритись З рухом годинника тому невдасі. Вітер розбудить гаряче повітря, З чашкою кави зникаю у часі.   Протяг-бешкетник грається тюлем, Осад від кави лишився на дні. Втомлений день випаде мулом, Спогад солодкий залишить мені.

Постає загублена надія, Зелен смуток обіймає світ. Я для вас – одвічная повія, Я для вас – забутий заповіт.   Розгубились сотні і мільйони,   Сподівання втратили світи,   Залишились жити без законів,   Без потреби важко далі йти. Свіжий вітер принесе надію І вагань моїх терпке вино. Я для вас зерно добра посію, Та не вірю, що зійде воно.   Зелен смуток – попіл у пустелі,   Колосок єдиний на стерні.   Зелен смуток –жорна ...

Читати далі...