Вже догорає небокрайІ злітає жовтий лист - Моя печаль. Вже ідуть від неба до землі, Ідуть дощі, як скрипалі, У синю даль. Скрипка грає, серце крає, Наше літо догорає. Скрипка грає, плаче гірко, То кохання гасне зірка. Вже полум’яні солов’ї Не повернуться у гаї В розмай дібров. Вже у полоні хмарних днів, Наче музика без слів, Моя любов. Скрипка грає, серце крає, Наше літо догорає. Скрипка грає, плаче гірко, То кохання...

Читати далі...

Навіяно  мріями Білого  вечора, Насичено  щастям Буденного  сну І  пальцями  хмар Білосніжно  обіцяно, Обіцяно  небо, Ніби  весну, Якого  всі  барви Розтанули В  білому, Біло-духмяних Вечірніх  словах, Такому  романсі Веснянки Наївному, Наївно-безпечних Весняних  часах. Візьму  ті  часи, Що  від  білого  вечора, Вечора-мрійника, Романса-весни... Знову  буденність Казково-обіцяну Втілю  у  слово Веснянки-краси. І ...

Читати далі...

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить. Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній, І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.   Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі, І душею своєю я вас, як умів, причащав. Але видно Господь мені краще життя напророчив, І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.   На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною...

Читати далі...

Тече вода, тече бистра, А куди не знає; Поміж гори в світ широкий Тече, не вертає. Ми зустрінемось з тобою Біля водограю І попросим його щиро, Хай він нам заграє. Ой водо-водограй, грай для нас, грай. Танок свій жвавий ти не зупиняй. За красну пісню на всі голоси, Що хочеш, водограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна. Дзвінкість дарує їм осінь ясна. А ми заграєм на струнах отих — Хай розіллють вони радісний сміх. Подивись, як в сіру скелю Б'є вода іскриста, Ти зроби...

Читати далі...

Може в житті хтось принаду підкине У чарівничих, звабливих очах. Тільки родина, як зірка єдина, Твій порятунок – надійний причал. Ні, не шукай в своїм серці причину, Якщо зневіра тебе обпече... Тільки родина у прикру годину Схилить надію тобі на плече. Приспів: Родина, родина – від батька й до сина Від матері доні добро передам. Родина, родина – це вся Україна З глибоким корінням, з високим гіллям. В морі спокуси є хвилі великі, Та не забудь у захопленні ти, Що лиш родина –...

Читати далі...

Сміються, плачуть солов'їІ б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!   Ти не дивись, що буде там — Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.   На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море.   Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся, І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.   Поглянь, уся...

Читати далі...

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні, Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить. Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній, І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.   Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі, І душею своєю я вас, як умів, причащав. Але видно Господь мені краще життя напророчив, І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.   На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче...

Читати далі...

Музика: Володимир Верменич  Слова: Микола Сингаївский   Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою.   Приспів. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку. Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька.   Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні.   Приспів. Як на ті чорнобривці погляну...

Читати далі...

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, 1 засмучені очі хороші, блакитні...

Читати далі...

Був зорепад і зелен сад, І ми були у парі. По тім саду без тебе йду, Коли горять стожари. Приспів: Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари, Так хочу стріти кохання наяву. Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, Коли я з вами і мрію, і живу. Як маків цвіт в полях горить, - Так зорі квітнуть ясно. Впаде зоря і вмить згора, Моя ж любов не згасне. Приспів Зірки горять, а де ж зоря, Що долею озветься? Я кличу знов свою любов...

Читати далі...