Та, що у білій сукні, З бурштину намисто вдягла І з вітром гуляла під руки, У вальсі з теплом відбула; Перлинами краплі ловила, Щоразу до неба молилась, Веселку тримала за край, Збирала вчорашній врожай. І знову вона полетіла Кудись, в невідомі світи, Тримаючи птаха за крила... Ах осінь, бешкетнице біла, Своє загубила намисто, Бурштином гуляла по місту, Години лічила, хмарини, Чіплялася за горобини... Бешкетнице, осіне біла...

Ти диви, як смачно позіхають зірки! Вони солодко заколихують діточок своїх, Наспівують колискові для них Диханням дерев, Заповідають їм тишу як скарб, Вмивають їх перед сном росами босоніж. Так чому ж находить така ностальгія При багряно-сивих хмаринах На їх останньому подиху? Адже завтра народиться вже нове життя.

Синіми нитками На тлі бездушності Вишито холодне життя. То не примара До тебе примружилась. То осінь несе Чуже каяття. Не хочу зітхати, Що знов мені прикро, Втома болюче зника... Та завтра ввімкну Знову світло - До вимикача Потягнулась рука. Синіми нитками? Може то хмарами Тоне прозора імла... Зеркало блиснуло... Може і правда? То осінь-примара прийшла...

Смакую вірші. Ням! Духм*яні, свіжі, Лишень зчитані з блокноту, Які апетитно надихають На спокусу дня. За столиком життя У затишній кав*ярні Меню сьогодення. Зачитаюсь свіжими творами... Час бігти. Проте... Можна мені ще феліжанку Гарячої прози?

Пише мелодію тихо й повільно,Так ненав*язливо краде тепло.Пісня за піснею,Небо вже плаче,Осінь пробралась стихією в душу,Крапає музика там за вікном.Я зачиняю і знову забудуОбіцянки літа, вишиті сонцем...Крадене щастя мінором востаннє,Я залишаю для інших.Іду до мажора.ID: 369464автор: ...

Читати далі...

Ти диви, як смачно позіхають зірки!Вони солодко заколихують діточок своїх,Наспівують колискові для нихДиханням дерев,Заповідають їм тишу як скарб,Вмивають їх перед сном росами босоніж.Так чому ж находить така ностальгія При багряно-сивих хмаринах На їх останньому подиху?Адже завтра &nbsp...

Читати далі...

Дівчинка-розбишака Розкидала хмаринки краплями На землю, Зі сміхом прокотилась На блискавках, Упереджено грала мажор На кларнеті пожовклих дерев. Пустувала забутим парком На розкиданих хмаринах, Власноруч вязала Веселку край неба... Це вона, Панночка Осінь, Вічна бешкетниця. ( присвячую своїй донечці Софійці)

Пробач, що догоріла квітом маку влітку, Що не змогла пробачити собі. Була тоді я щастя твого свідком, А потонула у самотності й журбі І колосом, мов жито, збагатила ниви твого життя, Там, де мене нема. Пішла за обрій тим туманом синьо-сивим, між...

Читати далі...

Пишу ім*я твоє Мелодією скрипки Страдиварі Мінорно та мажорно Водночас. І музика хай лине До душі твоєї, Щоб чути було Пісню скрипаля. Як сумно й радісно, Що нам даровано Багато спільного обом, Що струни скріплюють Дивацький наш союз. Навіщо ж свічкою Читала я твоє ім*я? Щоб чути той мінор-мажор У скрипаля? Пробач, та іншою Не зможу бути, Щоб збудувати Інші принципи в собі. А що союз між нами дасть - Ніхто не...

Читати далі...

Може в житті хтось принаду підкине У чарівничих, звабливих очах. Тільки родина, як зірка єдина, Твій порятунок - надійний причал. Ні, не шукай в своїм серці причину, Якщо зневіра тебе обпече... Тільки родина у прикру годину Схилить надію тобі на плече. Приспів: Родина, родина - від батька до сина Від матері доні добро передам. Родина, родина це вся Україна З глибоким корінням, з високим гіллям В морі спокуси є хвилі великі, Та не забудь у захопленні ти, Що лиш родина...

Читати далі...