- маємо гасло «Відбудуємо Україну!» - а чи усі осягають, який глибокий зміст у цьому?
- кажемо, що торгівельна марка «БудМайстер» гарантує відбудову України, - а чи всі саме так розуміють зміст нашої гарантії?
- а чому не всі? а що треба зробити, аби «всіх» - побільшало?
- а хто ми є? якщо українці – то які вони, ці українці – і якими мають бути, аби відповідати цьому високому імені?
-
і що таке Україна: Богом дана вільним людям вільна земля, а чи простір
для полювання зграй антиукраїнських, антидержавних хижаків?
Почав шукати відповідей, і чим більше знаходив, тим очевиднішими ставали
прості істини: хочеш покращити світ – почни із себе; хочеш стати
українцем – живи по правді, живи у чистоті, не допускай компромісу,
насамперед, із власним сумлінням, а далі – і з цілим світом…
Друга в Україні компанія з виробництва будівельних матеріалів почала на очах
набувати українських форми і змісту… Провідні споживачі продукту ТМ
«БудМайстер» - на Донбасі, тож менеджери компанії з продажу питалися,
чи розуміють співрозмовники українську мову? Мовляв, бізнес є бізнес,
як треба – поступимося, перейдемо на російську…
Аж жодної потреби! – казали донеччани. Навпаки, чим «україннішим» ставав
«БудМайстер», тим більше це подобалося контр-агентам від Криму,
Харківщини і Донеччини - до Волині і Галичини…
З’ясувалося, що українськість компаній «БудМайстер» є ще й напрочуд потужною
рекламою! Змінені упаковка, спецодяг, стиль спілкування, навіть самого
корпоративного буття поширили про ВАТ «Павлограджилстрой», ТОВ «Фабрика
будівельних сумішей» та ТОВ «Фабрика дверей» славу не тільки надійного,
але потужного й шляхетного партнера у справах.
Змінювалися й люди. По підприємствах дедалі впевненіше лунала українська мова, і не
кострубата, калькована з московської, «канцелярита», а вишукана,
питома, правильна! Оновлювалася і приживалася було вже зовсім затоптана
у небуття термінологія, власними силами готувалися посібники з
виробничого навчання для робітників: «Основи економіки», «Українське
ділове мовлення і термінологія виробництва будівельних матеріалів та
будівництва», технологічні регламенти, інструкції, тощо…
Українськими ставали і будні, коли дрескодом компанії став саме національний стиль,
запроваджений і заохочуваний Юрієм Щербаком, і корпоративні та державні
свята…
Люди стали цікавитися історією, шукати правдивих джерел інформації про свій
рід та народ, про себе і свою Україну… Люди почали ставати вільними,
щирими, чесними… Це важкий душевний труд – і не кожному під силу щомиті
«вичавлювати із себе раба»…
Найменше процеси, що відбувалися на підприємствах «БудМайстер» подобалися
наглядовій раді на чолі з Ігорем Слюнковим, сином окупанта і окупантом
України; та у складі акціонерів Олександра Бутенка і Олександра
Пашковського… Настільки не подобалося, що з е-майл дебатів І. Слюнкова
та Юрія Щербака можна написати ще один чотиритомник «Війна за
українську мову на «БудМайстрі» - миру не буде!» – і Лев Толстой
позаздрить обсягам цих томів!
Страшенно не хотілося наглядовій раді, аби люди на «БудМайстрі» ставали вільними
людьми, які, в решті решт, не дозволять тягти зароблені ними гроші або
як позичку «бєз атдачі», або як незаплановані бюджетом компанії
«дивіденди»…
Не дозволяв цього, стоячи на сторожі інтересів розвитку компанії, і Юрій
Щербак. Саме його вимога повернути неправедно, незаконно забрані
акціонерами кошти підприємствам, що мають вберегти своїх людей і
виробництво в умовах економічної кризи, і стала правдивою причиною
війни, що триває вже кілька днів. Юрія Щербака, Володимира Піпу знято.
Неугодних, здатних організувати щонайменший опір сваволі наглядової
ради, звільнено, і силоміць видворено з підприємства. Спроба створити
Раду трудового колективу для організації опору, не вдалася. Перелякана
більшість принишкла. Блоковані зв’язок, комп’ютерна мережа…
Все це триває під снодійно-демократичні співи Ігоря Слюнкова перед
робітниками про те, що «нікому нічого не буде»… Так воно і є! Скоро
зима, а отже, робітників розженуть, в кращому випадку, за свій кошт; в
гіршому – просто скоротять. Так що нікому нічого й не буде…
Що найпікантніше у цій ситуації: Ігор Слюнков – лідер фракції БЮТ у
міській раді, більше того, один з провідників ідей Юлії Тимошенко, один
з найбільших спекулянтів землею в Західному Донбасі.
То ж сваволя «гаспадіна Слюнкова» не тільки від того, що він крутий
мільйонер, але й від опіки над ним та іншими окупантами України мадам
Тимошенко?! Це така нас очікує попереду «щаслива доля», коли українців
за українське, за своє, будуть переслідувати різні чужинці з-під «криши
женщини з косою»?
Є і ще одна – дуже цікава версія! Лібералам страшенно не хочеться
відходити від влади, а рейтинги, які не є надуто-великі, а все-таки
малуваті для повної певності! То ж схоже на те, що біло-сердечні та
малиново-біло-голубі регіонали мусять знайти спільну мову, перемогти
єдиною шоблою народ, і подерибанити доконечно вже усе – і землю, і люд
сердешний, голодом і холодом зморений!
Леонід РОМАНЮК,
керівник навчального пункту ВАТ «Павлограджилстрой»,
очевидець і учасник подій.
