Двоїстість — жахливий спосіб існування

Може хтось помічав, що ми живемо наче на хвилях? То все добре, то все погано;  то постійно щастить, то одні невдачі. Це продовжується  постійно та ніколи не припиняється. Сьогодні я літаю від щастя, а завтра в мене стається якесь лихо і мені стає неймовірно погано… Але найдивніше те, що люди навіть не задумуються над цим, вони сприймають такі коливання як належне. Ще прикро й те, що якщо задуматись над цим цікавим явищем, можна вирішити багато особистих труднощів, але ніхто не хоче міркувати про свої недоліки та завжди шукає причину в комусь іншому, не в собі.

А до чого тут ця двоїстість? Двоїстість — це стан свідомості, при якому людина прикрашає все, що присутнє в її житті якимось своїм особистим ставленням, не зважаючи на дійсність. Наприклад, ми можемо зневажати якусь дуже добру людину або, навпаки, поважати якогось негідника. Чи вплине така упередженість на моє життя? Подумайте самі — поважати негідника, це вже саме про себе все каже. Коли ми поважаємо когось, не зважаючи на те, як він себе поводить, що він робить, ми ризикуємо навчитись сприймати негідну поведінку людини як звичну та прийнятну. Незабаром ми можемо стати такими ж негідниками і навіть цього не помітимо.

А хвилі в житті? До чого тут двоїстість? Вона має пряме відношення до цього. Знаєте чому нас «носить» у житті? Бо ми надаємо багато значення тому, що взагалі не важливо. Ми можемо придбати якийсь дорогий жовтий (але рідкісний) шматок металу, який чіпляють на вуха і трястися біля нього, наче від нього залежить все наше життя. А якщо загублю? Це вже траур на половину року!!! Але чи потрібно так себе «накручувати» через якийсь дріб’язок? Чи не задумувалися ви про те, що через дрібнички жертвуєте найціннішим, що у вас є — вашою життєвою силою, вашим настроєм, вашою тверезістю міркування і справжнім розумінням, як потрібно жити?

Уявіть, ви тупа, перелякана і знервована людина, але із крутою машиною! Нафіга вам та машина, взагалі не зрозуміло, адже без розуму та внутрішньої злагоди неможливо бути щасливим, хоч закладися тим золотом по самі вуха.

Уявіть, що ви розумна, порядна, добра людина, яка трохи всього має та цим задоволена. Чи варто так жити? Адже біля вас будуть близькі люди, яких ви любите та їм довіряєте,  з якими не будете сваритися і все будете вирішувати розумно, мирно;  у вас буде натхнення робити щось таке, що любо вашому серцю, адже у добрих людей внутрішній світ неймовірно різнобарвний та багатий, їм є чим ділитися.

І все це ми обмінюємо на всякі неживі речі, на постійну стурбованість про всякі дрібнички, роздратованість та напруженість через те, що мене там неясно хто не поважає. Знаєте, Річард Бах якось сказав: «Якщо твоє щастя залежить від того, як поводять себе інші, то, напевне, в тебе насправді є проблеми».

Від чого ж залежить широта всіх цих хвиль? Вона залежить від сили почуттів, які ми вкладаємо у накручування себе. Найбільше хвилі двоїстості проявляються у закоханих. Вони настільки себе накручують думками про те, що «без коханої людини я не зможу прожити і миті», що весь їхній внутрішній світ і його злагода залежать від поведінки іншого. Але чи можливо розвивати здорові та міцні стосунки, коли ти так чутливо ставишся до вчинків та слів близької людини? Адже нам всім властиво помилятись. Уявіть, що біля вас людина, яка, якщо ви десь не так щось скажете чи зробите, починає впадати в траур, трохи не до самогубства. Яка настільки високі вимоги перед вами висуває, що неможливо навіть вільно дихати: потрібно поводити себе тільки так, казати тільки так, робити тільки так, щоб, не дай Боже, не зачепити моїх «тендітних» почуттів, я ж «тебе так люблю!». Тобто, іншими словами, ви знаходитесь під прицілом плазмової гармати.

Мудрі люди завжди недвоїсті, вони сприймають щастя та нещастя, страждання й задоволення, честь та безчестя дуже спокійно, їх нікуди не «заносить», вони розумно та легко вирішують всі труднощі, які трапляються на їхньому шляху. Вони сприймають як близьких, так і незнайомих людей спокійно та невимушено, дивлячись тільки на їхні вчинки та поведінку  і роблячи із цього висновок, як потрібно із ними себе поводити. Чи хотіли би ви, щоб біля вас була людина, яка вирішує все спокійно, в якої немає «драм» у житті, яка сприймає вас просто і ні до чого вас не змушує?; людина, яка  ставиться до вас спокійно, не дивлячись  на ваші недоліки та помилки?

Отже, чим більше у нас двоїстості, тим більше у нашому житті помилок, «хвиль» та страждань; чим більше у нашому житті недвоїстості,   тим більше наше життя наповнене спокоєм, мудрістю та щастям.