Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (8 день )
- 09.12.15, 13:55
Д
ень перший... день четвертий... день сьомий...
ень другий... день п'ятий...
ень третій... день шостий...
Д ень восьмий.
Ніч виявилась дуже холодною. Зібравши намет я пішов до перевалу Околе, а далі до джерела Чорна Тиса, хоча з місця де я ночував була пряма тропа до джерела, але вона була заросша травою, пробираючись через яку я добре б намок. Дорога до перевала була гарною, тільки каміння давило через шльопки. Вийшовши на перевал я побачив двоповерховий будинок з вікна якого виглядував Микола і пропонував зайти на чай, я спочатку відмовився, але коли він запропонував посушити взуття з радістю прийняв запрошення. Він запитав чого я не прийшов ночувати до нього, і чи чув як він йшов вночі та співав я послався на втому і не дійшов до перевалу і що коли він йшов я вже спав. Дівчата з Запоріжжя прокинулись, я з однією сходив по воду (згідно wikimapia.org біля перевалу є колодязь, але там погана вода), добре що пішов не сам бо я довго б шукав де можна набрати води. Потім я запропонував тушонку та гречку, дівчата зробили смачний сніданок, після якого я пішов далі до витоки Чорної Тиси, а дівчата збирались на масив Свидівець.
Фото у джерела Чорна Тиса не вийшло, на ньому видно (чи не видно) що вода з труби не тече - дуже посушливе літо. Вода витікає нижче з землі.
Зверху галявини були розташовані намети.
Далі мені на г.Братківська та с. Бистриця.
Підйом на г.Братківська виявився легшим ніж я очикував.
На вершині дув сильний вітер, було прохолодно, хотілось тут трохи побути, але через вітер вирішив шукати спуск до низу.
Я пройшовся вздовж старого Чехословацько-Польського кордону, де хотів побувати ще в першому поході по Карпатам, але тоді побував лише в с.Чорна Тиса з підйомом на полонину Погарський. дивитись фото
Спускатись довелось через густий жереп. Вийшовши на вирубку лісу пішов по кращий дорозі, але потім вона перетворилась в багнюку, хоча я планував трохи лівіше піти. Про багнюку мені розповіли туристи ще у джерела Чорної Тиси.
Потім вийшов на галявину яка вся була в багнюці, поруч лежали спиляні дерева, по одному такому дереву вирішив пройтись, але впав у багнюку, на взуття жахливо було дивитись. Вирішив пройти вздовж річки і це мені вдалось. Далі дорога була гарна.
Нарешті я вийшов до села Климпуші де я купив морозива, а далі ще квас, та пішов до с.Бистриця.
В с.Бистриця добре скупившись пішов в сторону підйома на гору Ведмежик. Вечеріло тому треба вже шукати місце ночівлі, але на підйомі не було гарних ділянок. Далі виходжу на чиєсь господарство, а поруч чудове озеро. Запитавши у господарів чи можна зупинитись біля озера, втомлений намагаюсь розкласти намет. Зараз жалкую що не сфотографував озеро на закаті. Біля озера були сліди від трактора, це збираються робити більшу дамбу та поглиблювати озеро. Господиня пригостила мене творогом, та молоком та запросила ввечері до будинку. В будинку було тепло, тільки світла та електрики нема, а так дуже чудове місце. Ми трохи поспілкувались, поїли молочний рис, виявилось що у них є ще колиба трохи вище в гору, а до села Бистриця 9км, куди вони їздять на мотоциклі.
Пройдено - 33.52 км.
Середня швидкість - 8.2 км/г