Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (8 день )

  • 09.12.15, 13:55
Боржава - Манява

Д ень перший...   день четвертий...   день сьомий...
ень другий...     день п'ятий...
ень третій...      день шостий...

Д ень восьмий.

Ніч виявилась дуже холодною. Зібравши намет я пішов до перевалу Околе, а далі до джерела Чорна Тиса, хоча з місця де я ночував була пряма тропа до джерела, але вона була заросша травою, пробираючись через яку я добре б намок. Дорога до перевала була гарною, тільки каміння давило через шльопки. Вийшовши на перевал я побачив двоповерховий будинок з вікна якого виглядував Микола і пропонував зайти на чай, я спочатку відмовився, але коли він запропонував посушити взуття з радістю прийняв запрошення. Він запитав чого я не прийшов ночувати до нього, і чи чув як він йшов вночі та співав я послався на втому і не дійшов до перевалу і що коли він йшов я вже спав. Дівчата з Запоріжжя прокинулись, я з однією сходив по воду (згідно wikimapia.org біля перевалу є колодязь, але там погана вода), добре що пішов не сам бо я довго б шукав де можна набрати води. Потім я запропонував тушонку та гречку, дівчата зробили смачний сніданок, після якого я пішов далі до витоки Чорної Тиси, а дівчата збирались на масив Свидівець.

Фото у джерела Чорна Тиса не вийшло, на ньому видно (чи не видно) що вода з труби не тече - дуже посушливе літо. Вода витікає нижче з землі.

Зверху галявини були розташовані намети.

Далі мені на г.Братківська та с. Бистриця.
Підйом на г.Братківська виявився легшим ніж я очикував.

На вершині дув сильний вітер, було прохолодно, хотілось тут трохи побути, але через вітер вирішив шукати спуск до низу.

Я пройшовся вздовж старого Чехословацько-Польського кордону, де хотів побувати ще в першому поході по Карпатам, але тоді побував лише в с.Чорна Тиса з підйомом на полонину Погарський. дивитись фото

Спускатись довелось через густий жереп. Вийшовши на вирубку лісу пішов по кращий дорозі, але потім вона перетворилась в багнюку, хоча я планував трохи лівіше піти. Про багнюку мені розповіли туристи ще у джерела Чорної Тиси.

Потім вийшов на галявину яка вся була в багнюці, поруч лежали спиляні дерева, по одному такому дереву вирішив пройтись, але впав у багнюку, на взуття жахливо було дивитись. Вирішив пройти вздовж річки і це мені вдалось. Далі дорога була гарна.

Нарешті я вийшов до села Климпуші де я купив морозива, а далі ще квас, та пішов до с.Бистриця.

В с.Бистриця добре скупившись пішов в сторону підйома на гору Ведмежик. Вечеріло тому треба вже шукати місце ночівлі, але на підйомі не було гарних ділянок. Далі виходжу на чиєсь господарство, а поруч чудове озеро. Запитавши у господарів чи можна зупинитись біля озера, втомлений намагаюсь розкласти намет. Зараз жалкую що не сфотографував озеро на закаті. Біля озера були сліди від трактора, це збираються робити більшу дамбу та поглиблювати озеро. Господиня пригостила мене творогом, та молоком та запросила ввечері до будинку. В будинку було тепло, тільки світла та електрики нема, а так дуже чудове місце. Ми трохи поспілкувались, поїли молочний рис, виявилось що у них є ще колиба трохи вище в гору, а до села Бистриця 9км, куди вони їздять на мотоциклі.

Пройдено - 33.52 км.
Середня швидкість - 8.2 км/г



Д ень дев'ятий...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (7 день далі)

  • 08.12.15, 15:22
Боржава - Манява

Д ень перший...    день третій...                день п'ятий...
ень другий...      день четвертий...      день шостий...

Д ень сьомий продовження.


На вершині дув сильний вітер та через низьку хмарність була погана видимість.

Через погану погоду вирішив по масиву Свидівець не йти, а спуститись до озера Апшинець

Після озера почав спускатись ще нижче, вздовш дороги росла малина, поївши, продовжив спуск, попереду були видні колиби деякі вже були розламані. Дорога мене вивела до хати де хтось жив, вийшов хлопець у якого я запитав чи правильно йду на полонину Ворожеска. Так, я правильно йшов і попереду мене чекав стрімкий підйом. Нарешті я вийшов на дорогу в лісі і дорога стала кращою.

Тільки зфотографувавши полонину з лісу вийшов чоловік з хлопцем та коровою, їхні собаки побачили мене і з лаєм кинулись в мою сторону. Потім одна послухавшись хазяїна повернулась, а друга добігла до мене і лаяла. Хлопець повів корову, а чоловік маше мені щоб я продовжував йти, але коли перед тобою пригає лаючий вовкодав то бажання йти не має. Трохи постоявши я зробив шаг вперед, собака відпригнула, а так вона мене боїться і я потихеньку пішов, поки хазяїн не забрав пса. Щось мені сьогодні не везе на собак.

Після полонини почався стрімкий спуск.

Далі почув звук дзвіночків, це паслись корови, а вздовш дороги подекуди була малина.

Спустившись нижче я вийшов на непрацюючий гуртожиток Апшинець, недалеко від нього розташована База географічного факультету КНУ імені Т.Шевченко.

Далі дорога проходила через Усть-Околи, дорога була розбита лісовозами - суцільна багнюка. Зустрів туристів які шли в протилежному напрямку до смт. Ясіня їх коротким шляхом вів Коля, який запропонував мені зупинитись у нього в будинку, де вже зупинились дівчата з Запоріжжя. Він збирався мене ще наздогнати, але до Ясіня десь 20км. Невже він встигне мене наздогнати.

Пройшовши ще кілька кілометрів вийшов на галявинку де і розбив намет, будинку по дорозі не зустрів тільки вагончики лісорубів.

Пройдено - 27.09 км.
Середня швидкість - 5.9 км/г



Д ень восьмий...




Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (7 день )

  • 08.12.15, 15:08
Боржава - Манява

Д ень перший...    день третій...                день п'ятий...
ень другий...      день четвертий...      день шостий...

Д ень сьомий.

Ранок почався дуже приємним сонцем хоча і було прохолодно. Вийшовши з колиби я просто офігел від пейзажу, вчора нічого не було видно лише силуети гір. Повісивши одяг сушитись проти сонця, вирішив сфотографувати цю красу. Зібрав речі і вирушив далі.

Ось я підходжу до розвилки, виявляється я перед самим підйомом на гору пішов трохи не туди, ні навпаки саме туди, бо ця колиба мене врятувала від дощу. Взуття мокре то я йду в шльопках, дорога нормальна-грунтовка.

Піднімаючись на г.Підпула 1634м.нрм мені відкрився чудовий вид до Американської хати та на колибу де я ночував.

По дорозі зустрів пастухів з величезною отарою овець. Жаль не встиг всю отару зфотографувати на склоні гори. Побалакавши з пастухами я рушив далі. Собаки пастухів почали лаяти та бігти в мою сторону, але послухали господарів та повернулись до них.

Далі на мене чекає підйом на г.Трояска 1702м.нрм.

Д ень сьомий продовження...




Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (6 день )

  • 02.12.15, 12:13
Боржава - Манява

Д ень перший...    день третій...               день п'ятий...
ень другий...      день четвертий...

Д ень шостий.

Піднявшись на г.Свидова 1424м. я побачив американську VIP-колибу (місцеві розповідали що американець хотів побудувати гірсько-лижний спуск) де мені радили переночувати, але сюди ще довго довелося йти, да і срач в середині був. Звідси мабуть відкривається гарний вид, впереше бачу будинок на вершині гори. Далі дорога шла вниз де я зустрів пастуха зі змішаним стадом.

В деяких місцях моросив дощ. Перед г.Берляска я пішов вліво, на навігаторі чомусь дорога обривалась далі, подумав що просто не намалювали :-). Пішов так, бо хотів зрізати, я не збирався підніматись на масив Свидівець, а хотів пройти по низу до витоки р.Чорна Тиса. Але дорога закінчилась саме там де на навігаторі, довелось повертатись трохи іншою тропою, але там далі виявилось багато трави, намок по коліна зате смачної малини поїв. Вийшов на дорогу з якої звернув і продовжив путь. На г. Підпула я не збирався йти (мокро та на висоті холодно), а перед нею повернути вліво і піти по низу. Ближче до розвилки погода погіршилась, видимість стала дуже поганою, і коли я побачив дорогу на ліво я пішов по ній, хоча вона вела трохи назад. Йшов вже нормальний дощ, але дорога йшла паралельно тій на котру мені потрібно було потрапити. Нарешті я виходжу на галявину на якій розташована колиба. Думаю, попрошу хоч дощ перечекати, але в колибі нікого нема. Вирішую тут зупинитись. Розкладаю мокрі речі, а сам залажу в спальник щоб відігрітись, поки йшов тепло було, а в колибі став замерзати. Саме важке пів дня і всю ніч тут пролежати...

Пройдено - 14.97 км.
Середня швидкість - 6.65 км/г



Д ень сьомий...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (5 день )

  • 25.11.15, 15:36
Боржава - Манява

Д ень перший...    день третій...
ень другий...      день четвертий...

Д ень п'ятий.

Ранок був прохолодним та хмарним. Зробивши собі сніданок на сухому спирті з мівіни та домашньої тушонки я добре зігрівся. Потім швидко зібрався, потепліше одягнувся і пішов.

Ось я вже на г.Сиглянский обернувся і побачив дорогу попереднього дня, а ще видно вишку мобільного зв'язку(якшо клацнути на фото).

Весь час мене цікавило питання води, група котру я зустрів напередодні сказали що вода є на траверсах гори. Фото нижче знято на траверсі гори де були дрова і протікав струмок, тут не було вітру, а краєвиди захоплювали дух.

Ще один траверс гори, але тут вже джерело воно таке яскраве було зі смачною водою.

І знову американські гірки. Відразу пригадалась Боржава, але вибору нема треба йти.

Раптом зі склону гори вийшов кінь подивився хто тут ходе і пішов назад до інших.

Далі ще були коні.

А потім ще більше коней з малечею, яких я обережно обходив.

Загнутий вказівник на Усть-Чорна мене трохи сплутав, якшо б в ту сторону була дорога я б пішов, хоча розумів що мені потрібно по іншу сторону хребта йти. Запитав у збиральників чорниці вони підказали куди йти. Було два варіанти дороги: більш полога по червоному маршруту і більш стрімкий спуск по жовтому, я вибрав жовтий. По дорозі ще трохи поблукав, мабуть цією дорогою значно меньше ходять, бо тропа губиться. В стороні с. Усть-Чорна гриміло, я бігаю по лісу і шукаю тропу, хочеться до початку дощу спуститись в село. Найшов нарешті маркер і почав спуск. Ноги були в постійній напрузі від сильного ухилу, навіть не знаю як тут спускатись в дощ або взимку.

Втомлений, та не за 1.5години(як було вказано на вказівнику), а за 3години я вийшов на дорогу. Дорога була в жахливому стані, суцільні ями та каміння, в шльопках було важко йти тому я трохи пройшовши перевзувся. Поруч протікала річка Тересва.

Майже на початку смт.Усть-Чорна звертаю на ліво по дорозі в с. Лопухів, трохи пройшовши почався дощ. Деякий час просидів під деревом, коли дощ трохи стих пішов далі. Неабияк промокши доходжу до магазину, там вперше за похід продавець радить що краще купити, купую ще кави та йду шукати переправи через річку Брустурянка. А дощ весь час моросить, починаю підйом до гори Свидова. Попереду з'являються хатинки чи колиби, але вони зачинені йду далі. Через деякий час виходжу на полонинку, дорога йде через колибу де мене зустрічають собаки, виходить господиня, я запитую куди мені далі йти вони мене трохи проводжають і я продовжую підніматись в гору. Вечеріє сил майже не лишилось, весь час дивлячись на навігатор думаю коли вже вершина гори буде. Виходжу на галявину, трохи проходжу і бачу колибу про яку мені казали - без вікон без дверей та ще вкрита тентом який подекуди протікає. Починається сильніший дощ тому вирішую залишитись тут. Доставши ковбаси і помідорів я добре перекусив та запивши квасом ліг спати...

Пройдено - 31.96 км.
Середня швидкість - 1.74 км/г



Д ень шостий...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (4 день )

  • 24.11.15, 16:15
Боржава - Манява

Д ень перший...    день третій...
ень другий...

Д ень четвертий.

Дощу вночі не було тільки роса мочила взуття. Спуск в с. Колочава виявився легким. По дорозі зустрів будиночок. А перед самим виходом на асфальт трошки обмився в струмку.

Трохи пройшовши по асфальту я вийшов до музейного комплексу "Лінії Арпада" — оборонна лінія, що створювалася угорськими військами в Східних Карпатах у 1943 — 1944 роках проти наступаючої Червоної Армії і простяглася майже на 600 кілометрів...

Далі вийшов на роздоріжжя запитавши о котрій годині відкриються заклади харчування(сьогодні неділя, всі в церкві і до обіда все зачинено) я пішов вліво в сторону с.Негровець. Але мені пощастило кафе у Швегана працювало (Адреса: с. Колочава, ул. Шевченко 80, 097-777-43-06, 096-583-90-97, 063-276-30-83, Координати: 48°25'34.82''N, 23°41'50.88''E данні взяти з інета не перевірял)

Добре поснідавши-пообідавши-повечерявши на 130грн і зарядивши планшет та акумулятори для фотоапарата я повернувся на роздоріжжя.

Далі мені на хребет Красна - г.Климова - с.Усть-Чорна. На г.Тяпеш я ночував цю ніч.

Далі дорога йшла по гарному асфальту, ось я дійшов до музею архітектури і побуту "Старе село" - відкритий 14 червня 2007 року. На території музею відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів... Поруч розташований музей «Колочавська вузькоколійка» та Долина крокусів. Тут у березні/квітні розцітає сотні рідкісних рослин — Шафран (крокус) Гейфеля , але я пішов далі по дорозі (в музей загляну іншого разу) весь час дивлячись на навігатор щоб не пропустити поворот до підйому на хребет Красна.

Навігатор мене вивів на чудовий вид на частину села Колочава. По переду гриміло та хмарилось. Далі дорога стала важче, мене перегнали хлопці на мотоциклах які поїхали в сторону хребта.

Вирішив наверх не виходити, та встановив палатку на підйомі. Розклав палатку, відпочив 1-1.5 години, а доща все нема, вже і хлопці на мотиках повернулись з хребта. До ночі ще є час і я швиденько збираю палатку і піднімаюсь на хребет. Після відпочинку йти було легче, хоча підйом був важкий.

Від вказівника підйом був не сильно важкий, лише перед ретрансляційною станцією став важким. Далі знову легка ділянка і знову підйом після якого я спустився по хребту нижче і заночував.

Пройдено - 16.75 км.
Середня швидкість - 4.8 км/г



Д ень п'ятий...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (3 день )

  • 22.11.15, 12:43
Боржава - Манява

Д ень перший...
ень другий...

Д ень третій.

Пройшовши по с. Лозянський вийшли до смт. Міжгір'я Олег відразу сів на автобус та поїхав додому, а я пішов в протилежну сторону до центра Міжгір'я.

Накупивши солодощів, я направився по трасі Міжгір'я-Хуст в Вучкове, там є джерело мінеральної води, та єдиний в Україні гейзер. До того як я там побував, думав ну що там такого, б'є вода вгору ну і що, але все змінилося коли я його побачив на власні очі та окунувся в солоно-залізну воду(залізо добре видно на землі).

Треба йти далі - в центр села Вучкове, а далі на г.Тяпеш, а потім в с.Колочава.

Набравши холодної води я пройшов повз поворот до містка, довелось повертатись.

Перейшовши річку виявилось що дорога маркована, але вона веде не туди куди показує навігатор, пішов маркованою, бо вона краща. Пройшов декілька кілометрів і вийшов на розгалуження дороги: вліво треба було переходити через річку і йти по камінням, а вправо йшла добра грунтовка і вона була ближче до дороги що вказана на навігаторі, пішов вправо. Йшов та йшов да ось в тупик прийшов, виявилось що це дорога лісорубів. Повертатись якось не хотілось, тому вирішив лізти вгору, як би тоді знав як я буду лізти, то не поліз. Перед самою вершиною ще наткнувся на дуже густий молодняк та ще з малиною чи ожиною.

Ну хочь зверху краєвиди порадували, але погода псувалась і треба йти вперед і шукати де поставити палатку.

Тільки почав спуск з вершини нашов непогану галявинку як раз під розмір одномістної палатки, а гриміло все ближче і ближче, але встиг розкласти палатку до того як почав накрапати дощ.

Пройдено - 28.62 км.
Середня швидкість - 4.43 км/г



Д ень четвертий...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (2 день )

  • 20.11.15, 18:02
Боржава - Манява

Д ень перший...


Д ень другий.

Поснідавши вирішили йти далі полониною, до водоспада потрапимо іншого разу, коли людей буде меньше і води більше. Трохи спустившись вниз ми вийшли на тропу яка нас вивела наверх.

Про г.Гимба можна прочитати на Вікіпедії

Про г.Магура-Жиде можна прочитати на Вікіпедії

Перед перевалом ми зустрілись з дощем, який нас поливав хвилин 20.

Мені чомусь казалось що після перевала вже близько до Міжгір'я, але я помилявся. Ми ще вийшли до американських гірок (це назва Олега з ІФ). У мене не було бажання під великим ухилом йти вниз, а потім ще стільки підніматись, ми вирішили йти вліво в с. Лозянський. Ближче до початку села ми зустріли таксі (начеб то ми не викликали таксі), а на нашій стороні річки стояв автомобіль, виявилось що сигналізація заблокувала авто. Олег комусь подзвонив і порадив що треба зробити. Авто завелось і задоволений хазяїн довіз нас в село до місця де можна заночувати.

Пройдено - 25.23 км.
Середня швидкість - 4.5 км/г



Д ень третій...


Найкращий похід по Карпатам - серпень 2015р. (дорога та 1день )

  • 15.11.15, 10:07
попередній похід: http://blog.i.ua/user/251136/1815086/
Боржава - Манява

В се почалось з Трускавця, коли я оглядав запропоновані екскурсіїї, так як я не прихильник масовок, то звісно не поїхав, а самому добратись туди (на полонину Боржаву) і повернутись за день думаю не можливо(власного авто в мене нема). По приїзду додому я вивчав інформацію про цю полонину яка простягається більш ніж на 50км., і з кожним разом все більше хотілось побувати там. Проходить десь 1.5 місяця і в мене настає така можливість. Я запропонував другу сходити по маршруту: Боржава - Міжгір'я - Синевир - Осмолода - Бистриця - вдсп. Кудринець - Манява (або Яремче). Він погоджується і ми плануємо початок поїздки після 20 серпня, але коли прийшов час купувати квитки на потяг він відмовляється і я швиденько їду на вокзал і купую квитки до Львова - на 12 серпня, а назад - на 25 серпня. Так як Боржава і водоспад Кудринець головні об'єкти мого походу виходить приблизний маршрут: Львів - Вовчий(9:10-13:54) - г. Стій - хребет Боржава - Міжгір'я - Вучкове - Колочава - полонина Красна - Усть Чорна - Лопухів - масив Свидовець - г. Братківська - Бистриця - хребет Довбушанка - вдсп. Кудринець - Яремче, або (Пасічна - Букове - Манява) - Івано-Франківськ - Стрий - Львів. Сподіваюсь мені вистачить 13 діб на маршрут.

Д орога до початку маршрута заняла близько 23 годин. З Дніпропетровська до Львова можна доїхати 3 поїздами Дніпропетровськ-Трускавець, Маріуполь-Львів, Новоолексіївка-Львів, останні два прибувають до Львова після 13 години, а ще треба їхати до Воловця (Вовчого), а Дніпро-Трускавець прибуває о 6 годині. Далі думав сісти на приміський ПОЇЗД № 6187 ЛЬВІВ - МУКАЧЕВО до Вовчого 9:10-13:54, але щоб не чекати стільки часу у Львові думав доїхати приміським поїздом до Стрия і там прогулятись. В касі мені запропонували квитки на поїзд 827Д ЛЬВІВ - МУКАЧЕВО 7:10-10:12(у Воловці), до Стрия вирішив вже не їхати, а прямо до Воловця, у Вовчому ций поїзд не зупиняється (звісно 6187 поїзд відправляється з Приміського вокзалу, а поїзд 827Д з Головного і робить меньше зупинок), ось і перші зміни у маршруті. Ну, думаю, доберусь до Воловця далі до Пилипця, а там і водоспад Шипіт недалеко. В поїзді було повно людей і сумок, я якось втулив рюкзак в проході і ми поїхали. Ось приїхали вже в Стрий, далі дорога була трохи знайома по Трускавцю, коли їздили на водоспад на р. Кам'янка (с.Дубина-с.Кам'янка, р-н Сколе), ближче до Сколе пішли вже гори і стало цікавіше їхати, людей потроху ставало менше і можна було пересісти. Потім почались тунелі, а десь за 20-30 хвилин до Воловця їх стало ще більше, а поїзд почав важко їхати в гору, здавалось що ми їдимо повз вершин, по бокам були величезні обриви - суперове відчуття. Так як поїзд мало робе зупинок то наступна зупинка після Воловця - Свалява я почав переживати щоб не проїхати свою зупинку, бо сусіди не знали про цей населений пункт, все ж таки знайшов хлопця який сказав, що це велике селище (Воловець - смт.). Виходячи з поїзда виявилось що ще один турист йде сам на Боржаву. Вирішили йти разом.

Д ень перший. Ми познайомились, виявилось що на Боржаву підуть два Олеги один з Дніпра другий з Івано-Франківська. Набравши води на станції та розпитавши куди краще йти, ми вирушили по червоному маршруту

Ось і перший відпочинок, та нагода зфотографувати.

На підйомі протікав струмок з якого я так жадібно напився води, що почало тошнити. Потім почались зустрічатись кущі чорниці без чорниці, мабуть її хтось з'їв.

Про г.Темнатик можна прочитати на Вікіпедії

Про г.Плай можна прочитати на Вікіпедії. Поблизу г.Плай є закинута сироварня, а ще розтошована метеостанція.

Сюди я повинен був прийти якщо б маршрут почався з с.Вовчий - г.Стій, Олег теж збирався з Вовчого починати, але прийшлось би їхати другим поїздом і набагато пізніше починати похід. Тепер під питанням і вдсп. Шипіт, тому що потрібно було спускатись вниз, а потім підніматись на гору, можна звісно скористатись підйомником який знаходиться на склоні г.Гимба(вартість підйом та спуск приблизно 40грн)

Вже треба думати про ночівлю, було декілька варіантів ночівлі але всюди треба було спускатися вниз, ми вирішуємо спускатися вліво в напрямку водоспада Шипіт. Хоча далі була дорога ми почали спуск відразу спустившись з вершини(десь в районі підсвіченої галявини на фото вище), пробиратись через густі кущі чорниці в шльопках було важко(так і не перевзувся після поїзда), потім почався сильний ухил і стало ще важче, боявся щоб шльопки не порвались. Якось добрались до джерела, вирішили тут зупинитись на ночівлю, нижче протікала річка, а десь внизу грала музика. Повечеряли і лягли спати.

Пройдено - 14.26 км.
Середня швидкість - 0.82км/г



Д ень другий...



82%, 14 голосів

18%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
3
4
5
6
попередня
наступна