Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Написане давно....

  • 07.11.09, 23:58

31 день

 

А знаєш, це неважко.

Ось так забути все і навчитись жити без тебе

Перекреслити мрії, перекреслити думки, перекреслити почуття…

Спробувати раз і назавжди радикально щось змінити…

Не дзвонити…не писати…не любити…

Зрештою, я вмію так…

 

Знаєш, я не зламалась нарешті…

Мабуть, якщо досі не втратила розуму, то маю шанси спокійно жити далі,

будувати своє життя заново,

 думати про своє серце,

 щось відчувати,

чогось прагнути,

от тільки зовсім забути про тебе,

 бо тебе нема…

тебе не стало, для мене

 

Скільки часу минуло??

Мабуть, не пам’ятаєш…

Так от, я скажу тобі…місяць…

Рівно 31 день від мого останнього повідомлення, 31 день від останньої краплі надії, і я живу…

Далі намагаюсь вершити свою долю, йду далі…не озираюсь назад..

Не шукаю тебе…

Лише іноді заглядаю на твою сторінку….

 

Як вчора….

«Минаємо тих, хто найбільше нас любить, бо ми егоїсти…»

12

Останні статті

Коментарі

18.11.09, 00:04

красифоО...

    28.11.09, 00:07

    і я живу…

    Далі намагаюсь вершити свою долю, йду далі…не озираюсь назад..

    «Минаємо тих, хто найбільше нас любить, бо ми егоїсти…»з цим незгоден але це немає значення

      38.11.09, 00:10

      як то знайомо.... але ми сильні, розбите серце вже кільканаццять раз склеяне докупи, але ж склеяне і ще живе... а значить не все втрачено))

        48.11.09, 00:22

        Прочитала про 31 один день, про час, і згадала... Адже я так само рахувала дні, коли була закохана... Смішно, але я добре запам"ятала день, коли до мене прийшло перше кохання (як зараз пам"ятаю, то було 28 грудня... перед Новим роком...), і кожного місяця святкувала 28 число як свято... Рахувала місяці, скільки я вже кохаю... Рахувала і дні в розлуці.. Перший раз його побачила по-новому, закохалася, і потім не зустрічала його 2 місяці... і я рахувала... Місяць.. Два.. П"ятьднів... Знову місяць.. Тиджень... 23 дні.. І все це відмічала у своєму календарі у мобільному... Червоним шрифтом... Як свято.. Іноді навіть боюся перегорнути рік назад і перечитати усі свої записи... Коли я бачила його.. .Коли не бачила.. Потім, пам"ятаю, кожного понеділка відраховувала тижні із іншого дня...

          58.11.09, 00:26Відповідь на 4 від Купідонка

          Дня, коли пішла перша тріщинка на серці... Аж поки кохання не померло.. І то тільки тоді, як дізналася, що має дівчину... Не могла змиритися... Але втратила звичку рахувати дні... І про календар свій забула... Треба не рахувати дні, а жити ними... Не рахувати час, а насолоджуватися тим, що ти маєш цей час.. Ось так.
          Вибачаюся за стільки літер, просто згадалося...

            68.11.09, 08:11

            А мені чомусь важко забути(((

              78.11.09, 10:52Відповідь на 5 від Купідонка

              Рахувати дні простіше, коли ти знаєш, що маєш те, що так шукала....
              але рахувати дні розлуки...я не знала, чи може бути щось після...

                88.11.09, 11:04

                Життя.

                  99.11.09, 01:11

                  Cумно, але це життя

                    109.11.09, 13:15

                    Найважче повірити в "не кохає"........ Це не правда.........І є сили не думати, не дзвонити... І це не я щойно відіслала смс "не мовчи"...........

                    Знаєш, ти гарна, бо ти жива! І це відчувається в кожному слові. Посміхайся)

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна