Максим Олександрович Чайка (1 березня 1988, Одеса - 17 квітня 2009, Одеса) — український студент, активіст молодіжної організації «СіЧ», вбивство котрого у квітні 2009 р. в м. Одесі отримало значний розголос у вітчизняній та закордонній пресі.[Приєднана картинка] Максим Чайка був студентом четвертого курсу відділення журналістики Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, належав до громадської організації «СіЧ» (Слава і Честь). Одночасно навчався у військову ліцеї і незадовго ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Серед гір, там де віє буревій, Вільний птах кохану там шукав. Серед гір, ніч та люту заметіль "Де ти є? Озвися!" - він чекав А вона мовчала, бо ображена На нього чомусь вона була. І хто знав у чім була його вина Очі то є, очі то так... правда одна Серед гір зійшло зорею в небесах Крізь туман невиплаканих сліз Він летів до неї, мов до дому птах, І любов їй у долонях ніс Він літав, а сил вже майже не було А була лютая зима, тай згадав він...

Читати далі...

Гарна місячна ніч. Місяць такий великий і світить так ясно, що важко знайти прихисток серед вербового гілля. Моя машина заглохла посеред безлюдного степу, і тепер я ковиляю на шпилях у порваних колготках. Бреду не знаючи куди, все одно допомоги чекати не скоро, вже смеркає. Чорт, невже доведеться ночувати у машині? Згадались малі роки, коли я кожного літа їздила у село до прабатьків. Зачмелене мале дівча з розпатланим волоссям з патичком в руках пасе курчат на...

Читати далі...

На початку 30-х років упокорена репресіями та голодом Україна вже лежала під чоботом Сталіна. Після вбивства Кірова,1 грудня 1934 року, Сталін особисто підготував, а ЦВК СРСР схвалив постанову, за якою на все слідство по звинуваченні в тероризмі або його підготовці відводилося 10 діб. Участь захисника, прокурора, та й самого звинувачуваного, оскарження вироку та клопотання про помилування не предбачалися, а сам вирок виконувався негайно після його винесення. Уже через три дні ...

Читати далі...

"... Це було приблизно 4-5 липня 194?. Я із своїм братом побігли в тюрму. ... На подвір'ї тюрми ми [Приєднана картинка]підійшли до розритої ями. В ямі лежали трупи людей... Коли я відійшов від ями, то з братом побігли дивитися по камерах тюрми. В одній із камер було дуже багато крові. Там ще було декілька трупів, що були приперті до стінки. До другої камери коли ми прибігли, то люди говорили, що то була катівня. На столику, що був біля стінки, лежали якісь інструменти. Люди ...

Читати далі...

Ми, українські революціонери і повстанці, боремося проти большевицьких гнобителів, врешті, тому, що вони переслідують нас за наш патріотизм, за нашу любов до України, за те, що вони палять українські хати, руйнують господарства, вивозять на Сибір український народ, мордують, спалюють живцем українських патріотів, відрізують жінкам груди, пробивають штиками дітей, розпинають на парканах, волочать по дорогах, прив'язавши колючим дротом коням до хвостів, наших впавших друзів-революціонерів...

Читати далі...

Ми, бандерівці, називаємо себе націоналістами тому, що центральне місце в нашій ідеології займає вчення про націю. Згідно з цим вченням ми, націоналісти, в протилежність марксистам і большевикам, уважаємо іменно, що: а) народ, нація є найвищий і найміцніший тип людської спільноти – вищий і міцніший, ніж суспільна кляса; б) в міжнародному розрізі суб'єктом історії є народи, нації, а не суспільні кляси; в) народи, нації не є явище історично перехідне, властиве тільки епосі капіталізму, але явище, ...

Читати далі...

Бандерівці [Приєднана картинка] Як часто чув я цю назву під час мого довголітнього перебування в неволі. Скільки гордості було в ній, коли її вимовляли вороги Москви й комунізму, скільки ненависті, коли цю назву викрикували чекісти! Бандерівці! – це був для нас бойовий клич, гасло. Бандерівці – звалося полум’я, що його не могла згасити найстрашніша буря терору. Я Бандерівець! Хто міг таке твердити, цей був найхоробріший з хоробрих. Бути бандерівцем означало бути „привілейованим“. Але...

Читати далі...

Звернення учасників Шостої науково-практичної конференції «Буття Українців» до українців усього світу. Київ, 22 березня 2008 (7516) р. [Приєднана картинка] Буття Українців - 6: Радійте, українці! Ваше світло хай побачать усі! (фото НО) Радіймо, українці! В Україні і в розсіянні, дорослі й малі, земні й небесні! Після зими настає весна, новий ранок неминуче перемагає морок ночі. На тисячолітньому годиннику України — шоста ранку! Ніч була важкою, але ми — живі! Сто разів...

Читати далі...

При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізається в нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у трамваї... На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?... Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без'язиких і безликих постатей? І дати на це одразу, без вагань, виразну відповідь ми тоді вагаємось. Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що...

Читати далі...