Мировой водный кризис: слишком мало, слишком много или нет плана

  • 04.12.12, 18:39
"Большую часть своей истории жаждущее человечество довольствовалось той влагой, которая падала с неба... Сейчас на планете столько же воды, как и тогда, когда первое земноводное выползло на сушу", - пишет The Christian Science Monitor.

"Тогда почему же ученые, экономисты и инженеры предупреждают о том, что "мировой водный кризис" угрожает стабильности государств и здоровью миллиардов людей?" - задается вопросом автор статьи Уильям Уилер.

Годная к употреблению пресная вода составляет лишь 2,5% объема воды на Земле. Из доступных запасов пресной воды 99% находятся в подземных водоносных горизонтах - некоторые из них не восстанавливаются, а в других, восполняемых, грунтовые воды выкачиваются растущим населением быстрее, чем необходимо для восстановления, поясняет проблему автор статьи.

Но даже если и так, по утверждениям экспертов, проблема, возможно, состоит в том, чтобы использовать этот ресурс эффективно, а не в его нехватке вообще, рассуждает Уильям Уилер.

"Мы используем воду повсеместно: поливаем урожай, снабжаем энергией города, охлаждаем компьютерные серверы; без нее невозможно производство буквально всех товаров - от одежды до автомобилей... Ожидается, что к 2025 году население планеты возрастет на миллиард, что увеличит спрос на все эти функции", - пишет издание.

"С каждым шагом вперед по экономической лестнице людям требуется все больше воды для гигиены, производства, гидроэлектрической энергии и водозатратной диеты, включая предпочтение говядины пшенице, что требует в 10 раз больше воды на килограмм продукта", - излагает проблему автор статьи.

Рабочая группа по водным ресурсам предсказывает, что к 2030 году мировые потребности в воде могут превысить устойчивое использование на 40%. И более половины населения земного шара будут жить в условиях жесткой нехватки воды, приводит издание прогнозы Организации экономического сотрудничества и развития.

"В 2009 году спутники NASA, замерив изменения объема грунтовых вод на севере Индии, получили пугающие данные: чрезмерная ирригация иссушает регион", - отмечает автор статьи.

"Если не принять мер, чтобы добиться устойчивого использования грунтовых вод, последствия для 114-миллионного населения региона могут включать в себя резкое падение сельскохозяйственного производства и жесткую нехватку питьевой воды", - приводит выводы экспертов NASA издание.

"Несколько тысяч лет назад, когда цивилизации развивались вокруг рек, люди заселили те области, в которых они могли использовать запасы грунтовых вод, протекающих на глубине от 7 до 9 метров. В глобальном масштабе это было нормой до начала 1950-х годов, когда энергия органического топлива позволила выкачивать воду с большей глубины. С тех пор человечество все больше приближается к границе возобновляемых запасов воды", - рассуждает автор статьи.

Хуже того, перемены климата, как ожидается, также приведут к нехватке воды во многих частях света.

Автор приводит мнение Ричарда Сиджера, эколога из Колумбийского университета, согласно которому недавняя засуха в США была, по большей части, последствием естественных природных процессов. Но, вероятно, на нее повлиял и общий фон беспрецедентно высоких температур, который отражает уже имеющее место глобальное потепление.

По словам Сиджера, изменения климата также усилили воздействие урагана "Сэнди", способствовав более высокому уровню воды в океане.

"В течение следующих 10 лет многие страны... скорее всего, столкнутся с проблемами с водой - ее нехваткой, плохим качеством и наводнениями, и это будет способствовать риску дестабилизации в государстве и нарастанию межрегиональной напряженности", - приводит автор статьи прогнозы Национального разведывательного совета.

"Ежегодный сток рек и доступность воды в некоторых высокогорных и тропических местностях увеличится на 20-40% к середине века, в то же время они сократятся на 10-30% в засушливых регионах... Это может повлиять на водные ресурсы во многих засушливых и полузасушливых регионах в средиземноморском бассейне, на западе США, в Южной Африке, на северо-востоке Бразилии и на большей части территории Австралии", - указывает издание.

"Проблема состоит не только в нехватке воды. Риск засухи и наводнений увеличится к концу этого века", - полагают эксперты.

В то время как межгосударственные конфликты за воду вряд ли возможны в ближайшие 10 лет, позже вода будет все больше использоваться как средство экономического и политического давления и может даже превратиться в оружие. Так, дамбы могут использоваться, чтобы перекрыть доступ воды соседям, проживающим ниже по течению реки, или затопить их, рассуждает Уильям Уивер.

"Если эти проблемы не решить, запасы продовольствия могут сократиться, риск переносимых водой болезней увеличится и нехватка энергии будет препятствовать развитию", - отмечает автор статьи.

"В то время как прогнозы по растущему водному кризису сильно недооценены, насколько все плохо уже сейчас, то так же недооценен уровень затрат и способов улучшения эффективности использования воды, которые могут сделать адаптацию к такой ситуации проще", - утверждает Упману Лалл, директор Центра по изучению воды Колумбийского университета.

"Можно было бы устранить нехватку воды в Индии, если бы несколько рациональнее распределять, где и какие культуры выращивать", - считает ученый.

"...Государствам предстоит сыграть свою роль в создании определенных экономических установок для развития условий хранения и правильной пропорции зерновых культур и в регулировании доступа в городских и сельских местностях. Дешевые измерители почвенной влажности могут улучшить эффективное использование воды в сельском хозяйстве..., сокращая нерациональный расход воды в ирригационных системах. Повторное использование воды может сохранить миллиарды долларов, а системы по борьбе с наводнениями можно также использовать для хранения воды", - предлагает Упману Лалл способы борьбы с водным кризисом.

В некотором смысле к воде следует относиться как к нефти. Все - от домовладельца, поливающего свой газон, до промышленного предприятия - должны платить больше за воду, приводит мнение ученого журналист.

В то время как существуют технологии и стратегии, позволяющие справиться с нарастающим давлением нагревающейся и все более густонаселенной планеты, Лалл говорит: "Вопрос в том, будем ли мы их правильно использовать?"

Источник: The Christian Science Monitor

Захист клімату: лише розмови не допоможуть

Соніла Занд/ Наталія Соколовська _ Вівторок, 27 листопада 2012, 11:31 

Нестримна спека перетвориться влітку на звичне явище також у регіонах з досі помірним кліматом, рівень моря підніметься, країни, що лежать у тропічній зоні, особливо потерпатимуть від засухи. Ці сумні прогнози справдяться, якщо на планеті не вдасться відчутно зменшити викиди в атмосферу парникових газів, застерігають науковці Потсдамського інституту кліматичних досліджень у своєму звіті, складеному на замовлення Світового банку.

"Якщо не вжити конкретних заходів, щоб знизити рівень викидів парникових газів, середня температура на планеті може зрости на три градуси порівняно з доіндустріальною епохою", - наголошується в дослідженні. Надімірні викиди парникових газів вважаються причиною глобального потепління. Вони затримують у земній атмосфері тепло, яке мало б потрапляти в космос. До "парникових" газів відносять, зокрема, вуглекислий газ, метан та оксид азоту.

Мета: не більше двох градусів

Два роки тому на конференції зі зміни клімату в мексиканському місті Канкун державні та урядові лідери зі всього світу спільно вирішили не допустити глобального потепління більше, ніж на два градуси. Висловлюється сподівання, що це ще допоможе досягти мети, яка міститься в рамковій кліматичній конвенції ООН: запобігти небезпечній зміні клімату на планеті.

Проте, ніхто не очікує, що на кліматичній конференції в Досі, яка відкрилась 26 листопада й триватиме до 7 грудня, пролунають нові амбітні обіцянки щодо зменшення викидів парникових газів. Не в останню чергу, це пов’язано з тим, що багато держав вже зробили такі обіцянки на минулих конференціях, вважає Свен Гармелінґ з міжнародної екологічної організації Germanwatch. "Значна частина країн вже навіть зафіксували відповідні норми законодавчо", - каже він. І тому, на його думку, їм зараз важко робити нові обіцянки, коли вони ще не знають, чи їм вдасться виконати старі.

Кіотський протокол: бути чи не бути?

Успіх конференції в Досі залежить, однак, передусім від того, чи вдасться продовжити дію Кіотського протоколу. У цій угоді, яка набула чинності 2005 року, індустріальні країни зобов’язалися зменшити викиди в атмосферу найважливіших парникових газів на щонайменше п’ять відкотів у порівнянні з 1990-м роком. Це мало статися в період між 2008 й 2012 роками.

Отже, наприкінці року завершується так званий перший період зобов’язань. Експерти, однак, налаштовані скептично. Головний еколог Потсдамського інституту кліматичних досліджень Отмар Еденгофер, називає ситуацію, що склалася нині навколо боротьби з глобальним потеплінням "дипломатичним тупиком" і сумнівається, що дію Кіотського протоколу вдасться продовжити.

Україна "законно" вироблятиме більше шкідливих газів?

Але навіть якщо держави узгодять деталі другого періоду дії, для України це не буде стимулом посилити боротьбу з глобальним потеплінням. Її участь у зобов’язаннях Кіотського протоколу минулого тижня на прес-конференції в Києві прокоментувала експерт Національного екологічного центру України Марія Сторчило. Вона закликає "проявити гнучкість у переговорах" і поплікуватися про те, щоб міжнародна угода справді стала ефективною.

Наразі, як зазначається у повідомлені Національного екологічного центру, Україна викидає не більше 45% від дозволеної квоти. Тому, як припускає експерт, представники офіційної делегації намагатимуться перенести невикористані дозволи на другий період зобов’язань. Збільшивши собі квоту, у новому періоді Україна зможе виробляти у два рази більше викидів, ніж у попередньому. Застосування невикористаних дозволів не стане стимулом боротися з глобальним потеплінням, вважають в організації.


Дрібні неузгодженості

Лідерам країн не вдається погодити окремі деталі. Наприклад, термін другого періоду. ЄС висловився за те, щоб продовжувати кліматичний договір до 2020 року. Інші держави хочуть, щоб Кіотський протокол продовжили на п’ять, а не на вісім років. Свен Гамерлінґ пояснює, що держави, які найбільше потерпають від глобального потепління, хочуть організувати роботу якомога ефективніше і не зацікавлені в тому, щоб розтягувати боротьбу з парниковими викидами на довго. Кліматичні зміни здатні викликати повені і шторми, в результаті яких деякі держави, такі як Гренада, можуть просто зникнути з карти світу.

Політики й активісти з острахом думають про те, що дію Кіотського протоколу не вдасться продовжити. Врешті, лише він законодавчо зобов’язує країни вживати заходів для зменшення викидів парникових газів. Водночас і продовження цього документу – це радше символічний жест. Адже реально зобов’язання на другий період Кіотського протоколу, окрім ЄС, можуть на себе взяти ще, вірогідно, Швейцарія та Норвегія. Разом ці держави викидають в атмосферу не більше 16 % парникових газів. США, які є найбільшим виробником вуглекислого газу серед індустріальних країн, Кіотський протокол досі так і не ратифікували.
© 2000-2012 "Українська правда"

Угольная война в США будет выиграна, но настоящая битва...

"В Америке идет угольная война: цены на это сырье в США падают, угольные электростанции демонтируют. По большей части перемены вызваны добычей сланцевого газа с применением гидроразрыва - эта технология заставляет цены на природный газ падать, падать и падать, - пишет Брайан Уолш в журнале Time. - Это стимулирует постепенный отказ коммунальных предприятий от угля в пользу природного газа, который к тому менее вреден для экологии". Угледобытчики горой стояли за Ромни во время президентской гонки. Но если будущее угля выглядит мрачно в США из-за "сланцевой революции" и прихода президента-демократа, то в остальном мире оно блестящее, полагает издание. Больше трех четвертей новых угольных электростанций в мире собираются построить в Индии и Китае. Поскольку уголь вносит самый большой вклад в глобальное потепление, неконтролируемое строительство электростанций нанесет существенный удар по климату, замечает автор статьи. Вопрос в том, будет ли построено большинство этих электростанций. Автор статьи в The Washington Post Брэд Пламер, например, написал, что "Китай, скорее всего, уже прошел пик угольной экспансии... Там уже не строят по две ТЭЦ в неделю". "Многое будет зависеть от того, решит ли китайское правительство закрепить свой лимит по потреблению угля или будет вести новую экологическую политику", - рассуждает Брайан Уолш. В планах Индии, еще одного большого потребителя угля, значится 450 угольных электростанций. У сотен миллионов индийцев отсутствует постоянный доступ к электричеству, и трудно представить себе, что уголь не сыграет важную роль в преодолении этой проблемы, признает автор. По оценкам Всемирного банка, температура во всем мире поднимется на 4 градуса к 2060 году, если правительства ничего не сделают для того, чтобы уменьшить эмиссию углекислого газа. Это намного превышает крайнюю границу в 2 градуса, которая допустима для существования планеты без катастрофических последствий, говорится в статье. "Настоящая война сейчас идет в таких странах, как Китай и Индия, и вряд ли мы что-то можем сделать, чтобы повлиять на их политический выбор. Очень плохо то, что нам всем придется жить с последствиями этого", - считает Брайан Уолш. Источник: Time

Биоэнергетика оказалась ошибкой

"Выясняется, что добыча электроэнергии и топлива из растительного сырья - экологическая ошибка", - пишет Николай Фихтнер в немецком издании Financial Times. Федеральное ведомство по охране окружающей среды в четверг заявило, что в мире недостаточно сельскохозяйственных площадей, и рекомендовало в долгосрочной перспективе отказаться от биоэнергетики. Однако, напоминает автор, добыча энергии из растительного сырья в течение долгого времени считалась важной составляющей перехода на более экологически чистые источники энергии, несмотря на то, что теперь сомнению подвергается даже более низкий уровень выработки углекислого газа в ходе применения биотоплива. Правительство ФРГ до сих пор требует расширения производства биогаза и биотоплива. Долгосрочный анализ природоохранного ведомства может повлиять и на другие сферы, пишет автор. Так, ведомство порекомендовало автопроизводителям разрабатывать электрокары или другие виды альтернативных двигателей. По словам представителя ведомства, в долгосрочной перспективе альтернатив нельзя найти только для растительного авиакеросина. "Федеральное природоохранное ведомство в своей оценке опирается на анализ посевных площадей. В данный момент в мире существует 5 млрд га сельскохозяйственных площадей, из них 3,5 га - пастбищная, остальное - посевная площадь", - сообщает Фихтнер. По словам представителя природоохранного ведомства, на данный момент проблема голода, которому подвержены около миллиона человек, возникает из-за неравного распределения пищевых продуктов, а не из-за производства биотоплива, однако в ближайшие десятилетия, когда надо будет кормить 9 млрд человек, площадей для выращивания сырья для биотоплива практически не останется. Расширение площадей, по данным экспертов, повлечет за собой ухудшение экологической обстановки, а интенсификация земледелия в долгосрочной перспективе ухудшает почву. По словам представителя германского природоохранного ведомства, единственная возможность расширить посевные площади для производства биотоплива - потреблять меньше мяса, поскольку мясное питание требует больших сельскохозяйственных площадей. Источник: Financial Times Deutschland

Пропозиція ледь задовольняє попит на харчі у світі

Цьогорічна погода не була надто ласкавою для провідних країн-виробників сільськогосподарського збіжжя. Хтось потерпав від посуху, хтось від надміру дощів. Результат один – ціни на харчові продукти повзуть вгору, а уряди країн серйозно занепокоєні «харчовою безпекою», тобто спроможністю нагодувати людей. Є від чого занервувати.
Роль заспокійливого на цьому фоні мала зіграти заява Голови агропромислової організації ООН, Хосе Граціано да Сілви, який минулого тижня заявив, що причин для паніки немає. Втім, задовольнили ці слова далеко не всіх.

ЄС є одним з провідних експортерів зерна у світі. З європейських ланів годуються Близьких Схід та Північна Африка. Тож не лише європейці можуть радіти , що цьогорічних врожай країн ЄС лише дещо поступатиметься минулорічному.

Іншим пощастило менше. В Америці, яка є провідним експортером кукурудзи, цього року сталась найгірша за пів сторіччя посуха. Як наслідок врожай 2012-го року буду найгіршим за 6 років.

У Росії, яка входить до кола провідних сільськогосподарських країн, через небувалу спеку врожай скоротився на четверть. Саме показники Росії примусили багатьох заговорити про харчову кризу у світі та призвели до стрибка цін.
Пітер Хейзел з Імперського коледжу Лондона, експерт харчового ринку. Він каже, що непоганий врожай у країнах ЄС, насправді не вирішує глобальної проблеми
"Європа щороку виробляє близько 300 мільйонів тон зерна. США – 400 мільйонів. Загалом у світі вирощують десь 2,4 мільярди тон. Тож внесок Європи не вичерпує ситуацію, їй треба годувати власне населення, і на експорт іде лише незначна частина продукції. ЄС далеко не найбільший гравець на ринку продуктів", - каже Пітер Хейзел.
За словами Хейзела, найбільше від неврожаю постраждають бідні країни. Чотири роки тому, через стрибок цін, їжа стала банально недоступною для найбідніших.
Продуктова криза дестабілізувала чимало країн та призвела до бунтів. Нині пропозиція ледь-ледь задовольняє попит.
"Все що виробляється – з’їдається майже одразу. Надлишків більше немає. Тож якщо десь посуха – це одразу відчувають всі, бо кризових запасів просто немає", - твердить експерт.
За словами Хейзела, ситуацію можуть змінити країни які мають землі ще не залучені до сільського господарства.

Втім це питання перспективи, а у найближчий час, фермерам європейських країн та іншим традиційним годувальникам планети доведеться не лише працювати в поті чола, а і сподіватись на прихильність погоди.

Голос Америки

Тропики пострадают от глобального потепления

Грозовые комплексы, чреватые наводнениями муссоны и широкомасштабные циклоны…

Говорят, все эти разновидности плохой погоды в тропиках будут встречаться чаще по мере глобального потепления. Насколько?
Именно на этот вопрос и ответили Пол О’Горман и его коллеги из Массачусетского технологического института (США): с ростом температуры на один градус каждое такое событие будет приносить на 10% больше осадков.
Механизм воздействия глобального потепления на осадки не составляет секрета: парниковые газы увеличивают температуру атмосферы, что приводит к интенсификации испарения и росту влажности воздуха. Компьютерное моделирование этого эффекта в средних широтах (прежде всего в США и Европе) даёт примерно одинаковые результаты, а когда дело доходит до тропиков, модели начинают выдавать совершенно разные картины.
Г-н О’Горман объясняет это сравнительно малым разрешением моделей: на поверхность планеты набрасывается довольно крупная сетка. В средних широтах формируются большие погодные системы, поэтому результаты моделей выходят точными. А в тропиках бури намного меньше, и такие модели не могут их отследить.
Исследователи сконцентрировались на спутниковых наблюдениях за ливнями между 30 северной и южной широты за двадцать лет. Данные сравнили с показаниями 18 климатических моделей.
Самым сложным оказалось разобраться, когда на ежегодную изменчивость температуры и, соответственно, осадков влияет Эль-Ниньо — потепление восточной части Тихого океана, а когда — глобальное потепление. Тут-то и пригодились модели, умеющие имитировать и то и другое. Они выдавали аналогичные результаты, заставляя предположить, что осадки коррелируют с потеплением независимо от причины последнего.
Отсюда и указанное выше соотношение одного градуса и десяти процентов. Тем самым становится ясно, что тропики реагируют на рост температуры более чутко, чем средние широты. Но это не значит, что там исчезнут пустыни: зальёт и без того влажные регионы, а сухие области станут ещё суше.

По материалам compulenta.ru

Їжа чи паливо: фермери проти переробки кукурудзи на етанол

  • 23.08.12, 12:00

 Липень став найтеплішим місяцем у сучасній історії Сполучених Штатів. Цьогорічна спека побила попередній рекорд 1936-го року, і середня температура повітря минулого місяця становила понад 25 градусів за Цельсієм. Спека і відсутність опадів на Середньому Заході призвели до суттєвих втрат врожаю кукурудзи, що в свою чергу загострило дебати, чи доцільно використовувати її для виготовлення етанолу. Прихильники кажуть, що переробка кукурудзи на етанол дозволяє стримувати ціни на пальне. Опоненти стверджують, що піднімає ціни на харчі.

«У цьому районі працює три заводи переробки етанолу. Вони утворили конкуренцію на кукурудзу, якої раніше не було»
Алан Бенет
Фермерам Айови пощастило, їх штат не постраждав від посухи так сильно як інші, а ціни на врожай відповідно підскочили. У фермерських містечках, що десятиліттями лише зменшувались, тепер з’являються нові будинки.

У школі міста Ґалва щойно відкрили новий концертний зал на 400 місць. А фермери, як Алан Бенет, закуповують нове обладнання.
Місцеву економіку оживив завод переробки етанолу, що розташований неподалік кукурудзяних та соєвих полів Алана. Сюди фермер і здає свій врожай на переробку.

«У цьому районі працює три заводи переробки етанолу. Вони утворили конкуренцію на кукурудзу, якої раніше не було», - каже фермер.

У 2005-го році Конгрес США прийняв закон, який зобов’язує нафтопереробні заводи використовувати щонайменше 10 % етанолу у пальному. За задумом, це повинно зменшити залежність від імпортної нафти.

«Виробляючи власний етанол, ми зменшуємо нашу залежність від Близького Сходу, де ми очевидно витрачаємо великі гроші на захист наших інтересів», – пояснює менеджер заводи переробки етанолу Ділейн Джонсон.

З часу прийняття закону виробництво етанолу у США значно збільшилось. Тепер щонайменше 25% американської кукурудзи перетворюють на пальне. Саме через це, кажуть економісти, ціна на кукурудзу за цей же період виросла втричі.

Білл Тентінґер вирощує кукурудзу у містечку Ле Марс, в Айові. Частину врожаю він використовую для годування свиней. Виробництво етанолу зайшло занадто далеко, вважає фермер:

«Цей процес створив величезну, ненаситну тварину, з якою нам доводиться конкурувати».

Цього року, коли більшість штатів постраждало від посухи, боротьба фермерів з виробниками етанолу особливо гостра. Ціни на кукурудзу б’ють рекорди. Виробники м’яса вимушені збільшувати витрати на її закупівлю, і можуть не витримати конкуренції. Тож представники індустрії лобіюють Конгрес, аби скасувати обов’язкове використання етанолу у бензині.

«Якщо ми не скасуємо цього закону переробники будуть продовжувати виготовляти етанол і на це піде весь врожай, замість того аби перетворитися на харчі», – говорить Тентінґер.

Відповідно, прогнозує Білл, підстрибнуть ціни на харчі, що вдарить по слабкій економіці. Однак, інший фермер Алан Бенет, вважає, що скасування закону навпаки завдає шкоди, як економіці його містечка, так і країни загалом.

«Це призведе до банкрутства переробного заводу. А це велика проблема. Етанол складає 10% пального в цій країні. Етанол – це добре для Америки», – переконаний він.

Біл Тентінґер не заперечує важливість виробництва етанолу, однак цьогорічна посуха змусила його задуматися.

«Я не був одним з людей, які запекло сперечаються щодо харчів та пального. Але в решті решт, можливо, саме до цього і йде», – визнає він.

Враховуючи, що етанол грає все більшу роль в економіці США, суперечка між його прихильниками та опонентами, напевно лише набиратиме обертів.

Голос Америки 

Голодні бунти у 2013-му дуже ймовірні

 14.08.2012 Кліматичні зміни на планеті призвели цього року до значного падіння врожаїв у світі. У результаті ціни на продукти харчування зростають з дня на день. Таке зростання, на думку експертів, може спровокувати ефект доміно у світі – голод, продуктові бунти та політичну нестабільність. 

Неймовірна спека та відсутність опадів на середньому заході Сполучених Штатів знищили значну частину врожаю. За підрахунками уряду, цього року у США очікуються рекордно низькі врожаї соєвих бобів та кукурудзи. Через кліматичні зміни, результатом яких є низькі врожаї, ціни на продукти харчування у липні цього року у світі виросли на 6%. Експерти прогнозують також зростання цін на м’ясні та молочні продукти.

«Я прогнозую зростання цін на м’ясні продукти на 8%. Ціни можуть зрости під кінець 2013-го року і триматись на цьому рівні у 2014-му році. Подібна картина буде і з молочними продуктами», – каже професор Скот Браун.

«Я прогнозую зростання цін на м’ясні продукти на 8%. Ціни можуть зрости під кінець 2013-го року і триматись на цьому рівні у 2014-му році. Подібна картина буде і з молочними продуктами».
Скот Браун
Однією з головних причин зростання цін на молочні та м’ясні продукти є зростання цін на кукурудзу, яка є головним інгредієнтом харчів для тварин. Ціни на кукурудзу з липня виросли на понад 20%. Щоб не платити таку високу ціну фермери позбавляються худоби.

Експерти називають подібне зростання цін небезпечною тенденцією. Сполучені Штати один з найбільших експортерів харчових продуктів, тому наслідки посухи будуть відчутні по всьому світу. Особливо це відчують країни залежні від поставок харчів у країнах Північної Африки. Зростання цін та нестача харчів також загрожує політичній стабільності.

«Якщо ціни на харчі залишатимуться високими, чи виростуть ще більше, ми можемо побачити заворушення, подібні до 2007- 08-го років – бійки за харчові продукти та навіть повалення урядів як це сталося тоді – каже Гевейн Кріпке з організації «Окфсам».

Бездіяльність може призвести до страху і навіть голоду для мільйонів людей у світі. Кріпке закликає гуманітарні організації бути готовим до найгіршого. «Окфсам» також закликає американський уряд переглянути плани виробництва біопалива. Адже на сьогодні до 40% вирощеної у США кукурудзи використовують для виробництва етанолу.

Скот Браун

Голос Америки

Ученые встревожены скоростью таяния гренландских льдов

Национальное управление США по аэронавтике и исследованию космического пространства (НАСА) распространило спутниковые фотографии, которые показывают, что площадь таяния льда в Гренландии резко увеличилась всего за четыре дня примерно с 50 процентов до 97 процентов в связи с беспрецедентно высокими температурами. Информация об интенсивном таянии льда в Гренландии была настолько необычна, что ученые подозревали ошибку. Однако после того, как Сон Нгием из Лаборатории реактивного движения НАСА сравнил ее с фотографиями, полученными с другого спутника, данные подтвердились: на 8 июля в Гренландии растаяло около 40 процентов площади ледяной шапки, а 12 июля - уже 97 процентов. Даже в районе, известном под названием "Вершина" - высшей точке гренландского ледника, - близкие к нулю температуры привели к таянию льда. Таким образом, в июле этого года на самом большом в мире острове растаяло больше льда, чем за все 30 лет, в течение которых ученые изучают этот регион, комментирует датская "Юлландс-постен". Обычно в летний период в Гренландии тает около половины ледяного покрова, а максимальная до сих пор цифра составила 55 процентов. На возвышенностях большая часть этой талой воды, как правило, быстро вновь замерзала. "Ледяная шапка Гренландии - это обширный ареал с богатой историей изменений, - сказал координатор программы изучения криосферы в НАСА Том Вагнер. - Июльские события в сочетании с другими также естественными, но необычными явлениями, как раскол на прошлой неделе ледника Петермана, - часть этой сложной истории". На прошлой неделе айсберг площадью в 120 кв километров - в два раза больше Манхэттена или Парижа - образовался в Гренландии, отколовшись от северной оконечности ледника Петермана. Это уже второй айсберг отделившийся от ледяного острова. Примерно два года назад от ледника Петермана уже отошла глыба льда площадью в 260 кв километров, которая дрейфует между Гренландией и Канадой примерно в 1 тыс км от Северного полюса. "Ядра льда на "Вершине" показывают, что таяние такого типа происходит в среднем раз в 150 лет, - сказала гляциолог из Центра космических полетов имени Роберта Годдарда в НАСА Лора Кениг, которая входила в группу, анализировавшую спутниковые фотоснимки. - Последнее из них случилось в 1899 году, что соответствует срокам. Однако если мы будет наблюдать подобное таяние и в предстоящие годы, это должно будет вызвать тревогу". Ледник в настоящее время покрывает около 80 проц территории Гренландии и содержит около 20 проц мировых запасов льдов. Если весь гренландский лед растает, по мнению ученых, это приведет к подъему уровня мирового океана на 6,4 метра. Гренландия - крупнейший остров в мире, расположенный между Исландией и Канадой. Она в 3 раза больше Франции, а 80 проц ее территории, большая часть которой лежит за Полярным кругом, покрыто льдом. Гренландия обладает 10 проц запасов пресной воды на планете.

До 1953 года Гренландия была датской колонией, сейчас она имеет статус автономной территории в составе датского королевства. Многие гренландцы однако рассматривают автономию как шаг к полной независимости, так как предполагается, что в окружающих остров водах имеются значительные запасы углеводородов и других полезных ископаемых.

Источники: ИТАР-ТАСС