Новий тиждень - нові монстрики!

Новий тиждень приніс декілька смішних, але більше сумних новин із світу російсько-українського шоубізу. Тож не будемо гаяти часу і роздивимося ці аналізи продюсерів, кліпмейкерів і самих співаків та співачок.

Почалося все для мене з україноязичної пісеньки у стилі давніх 80-х. Текст у пісеньки просто жахливий, виконана вона ще гірше - вокал а-ля Поплавський, та все таке інше. Але ось сама фанєра, так би мовити, мене заціпила - щось таке є у ній на мій погляд. Але все інше нищить твір як такий.

Російське шоубізнесове звірятко на ймення Елвін Грей має вигляд, наче він у своєму віці випив усе пиво на районі. Підліткове завивання про смерть і кохання, а також страшенний відеоряд робить цю пісню дійсно монстрячою.

А ось колись запорізький, а тепер київський хлопець Нікіта Вішнєв ака Нє ваше дєло рекордз продовжуж свої віджигі. Тепер він мріє про те, як він стане великим репером і йому дасть Лобода :) Якщо продовжувати в такому темпі, такі часи не за горами. Дивимось і ржемо :)


Далі їдемо. Літо - червоні машини, голі дівки, товсті хлопці - все це у мільонах кліпів під дебільні пісенькі типу "Літо, Літо, ти і я, ось такая вот х...ня" :) І "Цвєт Алое" теж віздначилися. Ні про що казати, тупеньке літнє відео.

Юлія Волкова знову взялась за старе, за лесбійську тему. У Росії за це вже можуть присудити до підмитання вулиць :) Пісня у Юлі вийшли дурнуватою, для озабочєних дрочил обох статей. І спавді, чи буде нормальна людина слухати про те, хто як кінчить? Але музика мене вразила. Дуже свіженько, незвичайно, майстерно зроблено. Якби не пісня, було б супер.

Соня Кей - онука Софії Михайлівни Ротару. Могла б не казати, бо за бабусю ніяково. Дівчинка ніяка, пісня ніяка, як її не реміксуй.

А ось - типовий зразок російського попсорепу - безглуздого і нещадного. Кличуть хлоп'ягу Nik1el. ХЗ що це таке, але читає він ніяк і ні про що. І таких т.з. реперів становиться більше кожного дня. А заводи стоять, між іншим.  

А далі на мене чекав приємний сюрприз. Якийсь Олег Дрофа (не знаю про нього нічого) заспівав неймовірну на тлі всього гівна пісню. Це дійсно гарна робота, зважена, майстерно виконана. Бажаю успіху хлопцю у його творчості. Слухаємо, дивимося.


А далі все як і завжди.  DJ Rich-Art & DJ Stylezz feat. MC Shayon  намагажються виглядати модними, але це їм не загрожує ніколи, страхітливі істоти, якіц звуть себе EMOTION із звичайним літнім кліпом, а також, мега-супер-зірки Ділайс, які зробили рімейк з гарної пісні іспанця Paul Cless Suavemente .

На цьому можна було б і фінішувати, але ось ще істеричні волання Єгора Сєсарєва. Його аранжувальник, мабуть, вивчить у войс-тюнері один пресет - самий огидний. 

А от хлопець з Казахстану  Just Damir добре вчив уроки. Він настільки вільно володіє гарноб руською мовою, що російським реперам треба в нього повчитися. Кліп, звісно, здерто у деяких місцях с нового біберівського, але головне - гарна читка, зрозумілий текст, навіть є деякий смисл. Молодець, що й казати.

І головна прем'єра тижня - кліп Юлії Волкової і Діми Білана. Хоча я терпіти не можу цю парочку разом і окремо, треба признати - це хороша робота. І псня, і кліп - все зроблено як треба. Щодо кліпу - все гарно до тих пір, поки не починається кіно у стилі "Вічне сяйво чистого розуму". Тут російські кліпмейкери завжди перетворюють кожний непоганий продукт на серіал. Але взагалі - дуже гарно.

І наостанок жах цього тижня. Навіть казати нічого не буду. 


На додаток - анонс нової пісні Стаса П'єхі. Яка позичена у старезного Пупо. Мабуть, мама навіяла :))

На сьогодні досить. Слухайте гарну музику. Від жахів я вас застеріг :)

Нові враження

От же я бовдур! Поїхав в суботу до Чернігіва. Взяв фотік, все перевірив, акумулятор зарядив. А коли приїхали до цього чудового міста, виявилось, що я забув картку пам'яті. :))

Але ж ми не засмутилися і добре там полазили і смачно поїли дешевше ніж у київських генделях :)

А вчора я взяв аж два фотіки щоб познімати отаку кралечку. Мабуть, буде зіркою. Принаймні, вона так хоче :)))  Ось вам одна з фоточег :)

Кот ученый

Как только папа садится за стол, котик сразу идет помогать :))

Київське літо

Вчора заліз я на свого металевого коняку, та й поїхав поза очі.

І привіз звідти декілька світлин літніх. Хотів більше, але нічого більше в очі не впало.

Киів, спека

Ех, по півасіку

Інь-Янь

Пацани катають тьолочек

Печерськ

Хлопчина про щось дуже замислився. Завтикав майже :))) Не став йому заважати.

Ось і все. Завтра може буде продовження.

Монстри минулого тижня

Мені доводиться кожен тиждень дивитись і слухати нові пісні, які виходять у російських і українсбьких т.з. співаків і співачок.

Тому мені прийшла думка писати про них у свої блоги - російськомовний, і україномовний, який деякий час буде жити тут.

Тож, приєднуйтесь до мене, тут буде багато цікавих регулярних дописів.

Поїхали: огляд минулого тижня.

Якщо хтось думав, що його мине чаша сія, той дуже схибив, бо моя караюча долоня вже зависла над дупками дурних хлопчиків і дівчат, які уявляють себе зірками.

Тож минулий тиждень для мене почався з 24 новин на відеоканалі ELLO. Окрім нової команди Dостучаться Dо Nебес, яка і відкрила для мене моторошний світ пост-совкової попси, там було багато чого.. Жанна Фріске и Анна Семеновіч  з родини реліктових, не зацікавили нічим, як і їх режисери.

Після кучі усілякого лайна, про яке і казати гидко, звернули на себе мою увагу Ед Жульжевскій та Анастасія Волочкова з несподіваним дуетом. Може, в цьому щось і є, але не заціпило мене і більше хвилини я це слухати не зміг. Може там приспів гарний, чи може офігенне соло, але я цього вже ніколи не почую.

Віталій Козловський з вірменьскою екс-стриптизеркою Вардою показали нове відео про літо. Не вперло. Смішно було чути про море і бачити Дніпро і пляж на Трухановому острові в "Ольмеці". Но це ж для режисерів не проблема, дійсно?

А Тімур Родригес маладэс, ай маладэс. Щоправда, має дуже поганий прононс своєї англійської. Але це спільна для російських зірочок проблема. Але пісня в нього нічого така собі.

А ось Тарабарова "умніца". І хоча, як на мене, вокал у дівчини дуже своєрідний і мені не подобається, але тут у цій пісні усе на своєму місці. І відео дуже атмосферне.

Зачот, Світлана. Давай, екранізуй нові пісні. Тільки не про "Виндовз віснєт, молоко кіснєт". Йдемо далі.

Після чергової кучі фєєрічного лайна, дуже непогано виглядають хлопці з Казахстану Medas feat. Кейс. Я ненавиджу весь цей "репчік". Це справжня отрута для малолєтскіх мозків, як на мою думку. Але якщо хтось це робить, а хтось слухає, то і нехай. Принаймні, краще ніж пиво пити біля парадного.

А ось і Venger Collective (ХЗ хто такі) зробили непогану діскуху. Майже як Gorchitza у свій час :))) Далі якісь невідомі мені Єва Анрі и Бєлка вили як вовкулаки на світанку, кидалися на паркани, шипіли, та робили інші члєноврєдітельства :) Далі ще краще - знову якийсь малолітній реп, дівки без одягу і голосу, юзери щаленіють у коментах і таке інше.

Але тут і трапився розрив шаблону. Витвір Алана Бадоеєва під назвою Z.Dance part 3. Остання серія. Усе повинно було розірвати мозки тим, в кого вони ще є. Але не вийшло. Закінчився запал. Але є і приємні сторони. Максік тут не завжди брудний, як у попередніх серіях. Я розумію, що хтось любить "грязних мальчішек" у реальному сенсі. Але мені більше подобаються охайні :)))

І кліп вийшов дуже перевантажений дрібницями, за якими мало не загубилася дуже непогана пісня. І на останнє - ось вам дещо неймовірне.

Гарного дня. Далі буде.

Как жаль что вас там не было. Прощание с летом от ThePollock

Ближе к вечеру 31 августа Киев отчетливо почувствовал дыхание сентября. Весь день что-то теснилось в воздухе, вызывало то сонливость, то неоправданную тревогу. И вот прорвало. Стало ясно – лету конец. Крещатик привычно суетился в еще теплом предвечерьи, везде, как обычно, болтались флаги, черными истуканами стояли стражи порядка, охраняя спокойствие своего начальства от вечно митингующего народа.

И все было бы хорошо, если бы в самом центре этих политических страстей не оказался вход в старейший рок-клуб Киева – “44. А ведь именно там собрались прощаться с летом по-британски две замечательные группы – ThePollock и Yellow Dog. Часы уже отстукивали последние минуты до предполагаемого начала концерта, а народ, отпугиваемый кордонами милиции и обещаниями всех арестовать и едва ли не расстрелять, прибывал медленно.

Харьковчане Yellow Dog грянули как обычно, сразу убедив всех сомневавшихся в том, что рок-это непреодолимая сила. Гранж Догов временами напоминал Perl Jam, порой Linkin Park, и потом они и вовсе спели песню Red Hot Chili Peppers.

Пиво в “44 весьма располагает, и поэтому уже к четвертой песне Yellow Dog народ проникся атмосферой. Харьковчане тоже раскачались, и, отдавая дань месту, спели пару песен по-русски. Но и по-русски все происходящее выглядело как Мит Септембер сейшн в каком-нибудь бирмингемском пабе. Тем временем, в предвкушении выступления Поллоков, народ стал подтягиваться. Заглянула в роковый подвальчик Аня Добрыднева из группы “Пара Нормальных”, в душе истинная рокерша. Зашел Ваня Розин из группы “Gouache”, да и вообще публика выглядела вполне искушенной в музыке и различных способоах ее воспроизведения.

И вот приблизился час волшебства – на сцене показался Сергей “Косарь” Косаренко и провозгласил начало проводов лета. ThePollock на контрасте с Yellow Dog звучали многогранно и почти что нежно. Хотя, парни показали, что и брит-инди-пиано-рок может быть совсем разным – от неоромантики до гранжа.

Звучание ThePollock настолько густое, наполненное гармониями, что хоть пей его со своим Будвайзером, хоть разбавляй им скотч, хоть втягивай в себя вместе с сигарным дымом. Именно оно создает неизменное ощущение магии на концертах Поллоков. Казалось бы, всего три песни отлабали парни, а у всех на лицах уже блаженные улыбки, ноги просятся танцевать, руки сами отбивают ритм… И алкоголь здесь вовсе ни при чем, хотя и придает восприятию своеобразные нотки.

Косарь тоже не стал строить из себя лондонского долгожителя и спел украинскую балладу. А остальное время парни посвятили своим любимым многими ценителями хитам: “Believe me”, “Sad Clown”, “She’s Beautiful”, “2Dollar Secret” и т.д. и т.п. Если бы лето не закончилось так быстро, парни еще пели бы до зимы. Но часы показали, что пора в школу, и пришлось расходиться.

Погода действительно подпортилась, но не фатально. Еще хватит солнечных дней для мимолетной грусти об ушедшем лете и предвкушении осенних вечеров, когда ничего больше не останется, кроме как под темный эль слушать ThePollock, ведь они не уехали в Лондон вслед за летом, а собираются устраивать свои музыкальные спиритические сеансы чаще, чем нам удастся по ним соскучиться.

еще больше фотографий с концерта у меня здесь.

Подгорецкий замок

Много фотографий потрясающего архитектурного сооружения - Галицкого Версаля, и ныне, в заброшенном состоянии производящего неизгладимое впечатление, а также текст о нем - в моем блоге. Добро пожаловать.

А фотографии есть еще и в фотоальбоме I.UA, который мне очень нравится. 

Приглашаю всех встретить конец лета с группой ThePollock

В самом конце лета всего на пару часов в центре Киева откроется телепорт в Лондон. В преддверии осени, обещающей быть по-лондонски туманной и дождливой, киевские «британцы» The Pollock вместе с харьковской гранж-группой «Yellow Dog», решили привнести дух британских пабов в финальный летний день в столице. В культовом клубе «44 31 августа будет царить волшебная атмосфера, которую ThePollock создает на каждом своем концерте, ибо фантазии у участников этой брит-поп-, инди-рок-, пиано-рок-группы всегда с головой хватало на новые песни, музыку и шоу. Интеллигентный брит-поп от ThePollock не оставит равнодушным никого – от эстетов в очках, свитерах от Marks&Spencer и красных кедах, до обычных любителей выпить кружку-другую пива в дождливый вечер в теплой компании. Жесткий саунд и брутальные тексты от Yellow Dog приходятся по душе ливерпульским докерам, бирмингемским сталеварам и несомненно очаруют любого жителя Слобожанщины. Но в коктейле это дает незабываемое ощущение истинного британского духа и оставляет долгое приятное послевкусие, которое очень пригодится для воспоминаний долгими осенними вечерами. Итак, 31 августа, Киев, Клуб «44, Крещатик, 44, 21.00: ThePollock, Yellow Dog билет в телепорт стоит 40 грн.

Продолжение Львова


Даже не знаю, на сколько частей растянется мое повествование, но для Львова не жаль слов и кадров. И в подтверждение этому - второй альбом впечатлений из Львова. Описание и рассказ о путешествии - на моем блоге.