Європа втомилася від Росії

                                                                                                                          Газета.Ru (Росія) // 15:23 10-06-2011

ЄС і Росія обмінюються люб’язностями, насправді нічого не чекаючи від своїх відносин. Саміти ЄС – Росія стали нецікаві й безперспективні. Це наразі влаштовує обидві сторони. Однак не оптимістично характеризує розвиток Росії протягом останнього десятиріччя – пише Аркадій Мошес у статті, яку опублікувало російське інтернет-видання «Газета.Ru».

«Саміти Росія – ЄС давно вже стали рутинними заходами, що не викликають жодного інтересу», – пише Аркадій Мошес. У ЗМІ знову йшлося про необхідність скорочення кількості таких щорічних заходів із двох до одного. А один із європейських експертів зауважив доцільність відеоконференції чи просто обміну письмовими заявами – з метою економії коштів платників податків.  Нагальним питанням було хіба що ембарго на імпорт овочів із ЄС. А роль Євросоюзу у процесі модернізації, що нібито триває у Росії, взагалі не очевидна. Щодо безвізового режиму, то вже йшлося про те, що у найближчі 10-15 років його не запровадять. Автор зауважує, що проблема, звісно, не в самітах. У 1994 році, коли їх вирішили проводити раз на шість місяців, майбутнє відносин Росії та ЄС видавалося дуже динамічним. Тепер – інакше. Сторони навіть звикли до стагнації у відносинах. Тим часом річ тут не у наближенні так званого краху європейського проекту, який зовсім не є аксіомою. Насправді криза ЄС – насамперед криза лідерства. Хоча зсередини це відчутно не так. Приміром, Бельгія уже рік живе без уряду, але при цьому там сплачуються податки, виплачуються пенсії. Водночас усе ж необхідні політичні рішення стосовно хоча б імміграції. Вони не приймаються через небажання брати на себе саме політичну, а не технічну відповідальність. На зовнішній політиці відсутність лідерства та довгострокового бачення ситуації позначаються більше. ЄС має два фундаментальні питання – відносини з Росією та з мусульманським світом. Їх Брюссель намагається вирішити бюрократично, завдяки незначним коштам і деклараціям, а не стратегічно. Цей підхід Європа наразі не може змінити. Навряд чи Кетрін Ештон, керівник нової зовнішньополітичної служби ЄС та водночас британський єврокомісар, має час між візитами реально планувати політику. Від Росії ж є певна втома – просування у відносинах немає. Домовленості, яких досягнуто ще кілька років тому, не виконуються. Брюссель із часом відмовився від бажання домагатися змін у Росії. Справу тепер мають з Росією – такою, яка вона існує насправді. Від цієї держави нічого особливого не чекають. Проблеми Грузії вирішили за потрібне залишити Вашингтону. А за темпами розвитку Росію залишила позаду Азія, яку наздогнати практично неможливо. Однак в усій цій ситуації і ЄС, і Росія почуваються цілком комфортно. Москва приймає і надсилає запрошення на урочисті вечері, а формальне висловлення стурбованості з тієї чи тієї причини ігнорує, при цьому – жодного наближення Росії до євростандатів.

Цікаво, що у 2003 році на саміті у Санкт-Петербурзі Росія та ЄС домовилися створити чотири спільні простори: економічний, у сфері зовнішньої безпеки, правосуддя і внутрішніх справ, а також науки, досліджень і культури. Усього вісім років тому інтеграція Росії та ЄС була цілком реальною, хоч і віддаленою метою. Тепер сприйняття ситуації інше. Тож історичний відрізок, який Росія пройшла за останні десять років не спонукає до оптимізму, наголошує автор статті.

(С)

Оригiнал матерiалу: http://gazeta.ru/comments/2011/06/10_x_3658765.shtml…