Новітній яничарський марш

АБО ПОЛІТИЧНА ЗАЯВА В РАЙВНО ГРИЦЬКА ІВАНОВИЧА ПРИДУРЧЕНКА, ХОХЛА ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ

Здравствуй, дорогоє наше районо! 
Я пишу заяву і смотрю в окно: 
Це ж моєй дитинє скоро сьомий год, 
Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.
Но вмешалась сила сатанинськая, 
Бо ближайша школа — українськая! 
Що ето такоє — спрашиваю вас, 
Нікуди дитину вести в первий класі
Пнулись я і жінка з яслєй-садіков, 
Щоб була дитина, як в начальніков. 
Бо какой начальній, рило свинськоє, 
Скажеть вам хоть слово украінськоє.
В українську школу я б дітей не вів, 
Їх учебнік школьний весь би посадив. 
Там хотя б Шевченка прочитайте зміст — 
Ето же отпєтий націоналістці
Як сприймьот дитина все натурою — 
Піде неодмінно за Петлюрою!
(Сам я українську закончів давно,
Так казали: "Грицька — будущий Махно".)
Хто там ще за мову, що за голоса? 
А по мнє била би в доме ковбаса. 
І щоб хата скраю, і щоб самогон — 
Ой лунала б пєсня — ото всех сторон!
Ми пойдем всє хором в саму свєтлу жизнь! 
А заклеймим позором націоналізм. 
І спайом, как Сталін научил нас петь: 
Гаркнем — "Україну з України геть!"

1990

Едуард ДРАЧ