Тихий диптих

Тихий диптих

Блакитний день, свобода і земля,

За виднокругом ходить незбагненне,

Як мати ніжно пестить немовля,

Так сонце ніжно дивиться на мене.

Печале – згинь, мої тривоги – цур!

Я вирушаю в зовсім інший вимір,

Де в тишині пасеться чорний тур,

Він точно є, я знаю, він не вимер.

                     ***

 Чогось собі задумався і жду,

Чого – не знаю, може, просто ночі,

Де вітер любить тишу молоду,

Яка лежати каменем не хоче.

А там і я за тишею услід,

До спокою, до простоти, до Бога,

І зоряний у небі стане рід

Показувати вірную дорогу.