Всех с праздником!
- 21.09.09, 10:15
ВСЕМ ХОРОШЕГО,ТЁПЛОГО,ПРАЗДНИЧНОГО НАСТРОЕНИЯ!ПРОСТО УЛЫБНИТЕСЬ ДРУГ ДРУГУ И ПОДАРИТЕ ТЁПЛЫЕ ИСКРЕННИЕ СЛОВА!ЖИЗНЬ-ПРЕКРАСНА!
ВСЕМ ХОРОШЕГО,ТЁПЛОГО,ПРАЗДНИЧНОГО НАСТРОЕНИЯ!ПРОСТО УЛЫБНИТЕСЬ ДРУГ ДРУГУ И ПОДАРИТЕ ТЁПЛЫЕ ИСКРЕННИЕ СЛОВА!ЖИЗНЬ-ПРЕКРАСНА!
Я вуличками древніми люблю пройтись,
І посидіти в затишній кав"ярні.
Журбу і смуток прожене умить
Горнятко кращої у світі кави.
І так приємно проблукати день
Стежками мальовничими Шевченківського гаю,
У Стрийський парк,палац Потоцьких,цитадель,
В театр славний наш я знову завітаю.
Над нашим містом горделиво височить
Величний наш старий Високий Замок.
В середньовічний храм обов"язково ви зайдіть-
І душу зачарують звуки древнього органу.
Запрошує гостинно місто Лева вас усіх!
Ласкаво просимо в наш край казковий!
Чекає вас найкраще місто на землі,
Я так люблю тебе,мій рідний Львове!
Чому все так?Питання риторичне...
За що боролись?І чого ми досягли?
Невже безглуздо й зовсім непотрібно
Життя своє віддали наші прадіди й діди?
Ну де ж іще у світі є така країна?
Родючі землі і вишневії сади.
Чому ж оцю красу так безсердечно
Плюндрують,розривають на шматки?!
Не наше гасло:"Розділяй і властвуй!"
Чому ж так сліпо ми за ним пішли?
Ніхто за нас не буде долю нашу обирати,
І перед нами зараз-тільки два шляхи.
Шлях перший-це прийняти чорне гасло,
І душі свої загубити назавжди.
Невже не розумієте,шановні депутати,
Що не встоїть ніщо,розділене в собі?!
А другий шлях-вузька стежина,
Потрібно лиш зажерливість свою перемогти.
І задля спільної мети нарешті руки нам з"єднати
І світлою дорогою в майбутнє нам піти.
Болить за тебе серце,Україно...
Назад шляху нема,вперед немає сили йти,
На Бога лиш надія в нас єдина.
Бо тільки з ним ми зможемо перемогти!
Мы никогда с тобой не будем больше вместе,
И я всё реже вижу облик твой во сне.
Но знаю - каждый раз,когда ты слышишь эту песню,
Невольно твоё сердце вспоминает обо мне.
Нечаянно ты вспомнишь вдруг снежинки на ресницах,
Сияние луны и губ моих тепло.
А помнишь - падала звезда?..И серебристый снег кружился,
И было на двоих у нас желание одно.
Проходят годы...Дни уходят в вечность.
Воспоминания уносит времени река.
Но навсегда осталась между нами эта песня,
И яркая,летящая звезда...
Ты лети,волшебный лепесток,
С западного края прямо на восток!
В славный город на Днепре ты прилети,
Каролишу с Дмитрием найди!
Поздравление ты Диме передай,
Все заветные желанья исполняй!
Подари ты дому их волшебный свет,
И любви сиреневый рассвет!
Счастья,радости,удачи и везенья,
И веселья до изнеможенья!
В мире и согласии прожить без бед
Пусть Господь благословит на много-много лет!
Поднимаю я за вас бокал вина,
За здоровье ваше выпью я до дна!
С ДНЁМ РОЖДЕНИЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Сиянье звёзд...Осенний тёплый вечер...
Я знала,в этот вечер ты навсегда уйдёшь...
И я не задержу...Не быть нам больше вместе...
Ты на прощанье подарил букет прекрасных роз.
Прощальный поцелуй...Минуты-словно вечность...
И умерла мечта...И больше нету слёз...
И нет любви...И потерялось сердце...
Остался лишь букет прекрасных жёлтых роз...
З тобою стрілись ми ну майже випадково,
Алушта,море,золотий пісок...
Та лиш три дні лишалось до від"їзду,
Коли до мене симпатичний мачо підійшов.
Оці три дні для нас були казкові,
Царівною твоєю я була,а ти-прекрасний принц.
З тобою поринали ми у мрії кольорові,
І вірить не хотілось,що закінчиться цей сон.
Дивився ти в мої зелені очі,
Розповідав ти гарну казку про любов.
Та мить розлуки наближалась невблаганно,
Чому ж мене так пізно ти знайшов?!
Та часом у осінні дні негожі
Коли на серці стане сумно знов,
Я згадую три літні дні чудові,
І твою гарну казку про любов...
В этой жизни всё быстро проходит,
Оставляя лишь в сердце след.
И любовь навсегда уходит,
А,быть может,её вовсе нет...
Может,это лишь прихоти сердца,
Лишь желаний пьянящий дурман,
Только часто,в сказку поверив,
Мы находим лишь ложь и обман.
Она яркой звездою вспыхнет,
А потом уплывёт,как вода,
Но однажды разбитое сердце
Не сумеет любить никогда.
Почему иногда так жестоко
Развлекается с нами судьба?
Мы порою находим друг друга,
Чтоб потом потерять навсегда...
Вчера на небе звёзды не сияли,
И даже ночью не взошла луна,
Секунды вечностью казались.
Ведь в этот вечер я была одна.
Часы стучат...И кот прошёлся по квартире...
Очередная чашка кофе в пять утра...
Как одиноко мне в огромном этом мире,
Ведь он не может заменить тебя.
Сегодня снова будешь ты со мною рядом,
Заглянет к нам в окно багряная заря.
В этот осенний лучший в жизни вечер
Твоею я останусь навсегда.
В осеннем вальсе нас любовь закружит.
Мы,словно птицы,в небо воспарим.
И храм сердец никто наш не разрушит,
Мы навека друг другу верность сохраним.
Твої очі-наче два озерця,
Наче неба літнього блакить.
В їх безодні розчиняюсь до останку,
Хай зупиниться оця блаженства мить!
Твої руки-крила лебедині,
А вуста твої солодкі,наче мід.
Я від них п"янію до нестями,
І ця ніч-неначе зоряний політ.
Я у твою пристрасть,як у море поринаю,
І у ніжності вогні бажаю я до тла згоріть.
Може,завтра доля нас назавжди роз"єднає
Та ніколи не забудеш ти блаженства нашу мить...