СЕГОДНЯ МОЙ ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ НА I.UA!!!

Я в глазах твоих читаю Любовь,

Каждый миг себя в тебе раскрываю.

Мой любимый человек дорогой,

Я свой мир и жизнь с тобой разделяю.

Я тепло твоей души сберегу,

Светлым лучиком твой путь озаряя.

С тобой рядом по нему я пойду,

Солнцем нежности в сезон дождей согревая.

Самый ласковый и самый родной,

В твоём имени весна расцветает.

Твоё сердце излучает Любовь,

Что звездой надежд над нами сияет.

У радости привкус ванильный,

Она золотистого цвета.

Дарящяя людям крылья,

Лучами Любви обогрета.

У радости нет условий,

Не просит она награды.

Дар Божий и счастья основа,

К унынью и грусти преграда.

У радости искренность в голосе,

Небес чистота во взгляде.

И жизнь в разноцветные полосы

Раскрасить она будет рада.

Откройтесь душевной сладости,

Не бойтесь ней с миром делиться.

К сердцам, излучающим радость,

Стократно она возвратится.

                                                                         Посвящается моим друзьям.

Две души, стоящие пред Богом,

Облачённые в сияние Любви…

На двоих теперь у вас одна дорога,

Жизней линии соедините вы свои.

Под небесный гимн Хранителей крылатых

Пусть забьются в унисон ваши сердца.

Сам Господь благословит десницей благодатной

Символ вечности и счастья – два кольца.

В небесах святое Таинство вершится,

Чистые сердца объединяя на земле.

Из двоих единая душа творится,

Укрепляет её верности целительный елей.

Торжество святой Любви под куполами…

В этот миг на вас Дух Божий снизойдёт.

И ликуют Херувимы вместе с вами,

Ангел мира вас в жизнь новую введёт.

Сонце втомлено впало за обрій,

Ніч-красуня в вікно заглядає.

Забирає тривогу й неспокій,

Покривалом із снів огортає.

Вуст коханих солодкий дотик,

З серця ллється молитва за рідних.

Вмить щезають кудись всі турботи,

В душі радість трояндами квітне.

Щебетання пташОк на світанні,

Щире слово малої дитини…

Новий день несе нОві бажання

І складає з них щастя картину.

І не треба блукати світами,

Щоб це щастя знайти й зрозуміти.

Воно тут – зовсім поруч із нами –

В серці нашому, в кожній миті.

Поміж жовтим золотом колосся

Розцвітуть волошки, мов частинки неба.

Сонця промені вплітаючи в волосся,

Українське літо вже спішить до тебе.

Пристрасним вогнем червоних маків,

Сніжно-білою цнотливістю ромашок,

Ніжністю розквітлої фіалки

Зачарує літо серце ваше.

Незабудки, наче зоряні краплинки,

Рідну землю синім кИлимом покриють.

І малюючи у душах радості картинки,

У країну мрій небесних двері вам відчинять.

Не знайти краси такої більше в світі –

Знають істину цю навіть малі діти.

Світлом сонячним й теплом сердець зігріті

Подарунки Бога-Українські квіти.

Він прийшов із минулої осені

Із букетом нездІйснених мрій.

Цвіт весняного щастя розносили

У той час по землі солов’ї.

Він прийшов десь із зАкутків пам’яті,

Щоби зорі знайти у очах,

Щоб зігріти те серце поранене,

Що колись він тримав у руках.

Він прийшов із єдиною іскрою,

Що так довго у грудях ховав,

Від гарячого полум’я чистого,

Яке сам загасив й розтоптав.

Він прийшов, від думок утікаючи,

Від нав’язливих спогадів-снів.

І, сторінки кохання гортаючи,

Шукав втрачений свій оберіг.

Він прийшов… Але час невблаганний

У майбутнє його не впустив.

В руках келих гіркої правди –

Не зберіг, запізнився, не встиг…