Женщина-Весы, как лёд и пламя.

В ней и легкомыслие и страсть.

Каждый миг цвета свои меняет,

Равновесие пытаясь сохранять.

Может быть и ласковою кошкой,

И тигрицей властной может стать.

Не нужна любовь ей понемножку,

Лучше в страсти океане утопать.

Мир её фантазией наполнен,

Её сердце – сладкая загадка.

Но уж если для кого его откроет,

То сумеет растворится без остатка.

Она милая и светлая, как фея,

А в душе её цветочный хоровод.

Ну а если её гордость кто заденет,

Вот тогда лучше не лезь, а то убъёт!

Коли люди вмикають телевізор, переживаючи за те, що почують і побачать в наступних новинах…Коли наш новий прекрасний світ хворіє на старі жахливі хвороби – Каїнову ненависть і гордість Вавилонської вежі… Коли надія наша проходить такі складні випробування…

         Хочеться побажати усім попросту РОЖДЕСТВА ХРИСТОВОГО!

Адже неможливо бажати чогось більшого, аніж відвідини самого Господа. Бо коли Він приходить, змінюється увесь світ. Навіть убогі ясла Можуть бути прекраснішими від найбагатшого королівського палацу.

            Коли Він зігріває наші душі теплом своєї всемогутньої і всеохоплюючої любові, ламаються затверділі криги наших сердець, слова лагіднішають, руки простягаються на знак згоди. Коли Він з нами – то хто ж проти нас? Наші оселі чисті і прибрані, ми обмінюємося святковими подарунками і побажаннями, збираємося разом за святковим родинним столом., таємничий Різдвяний настрій охоплює все навкруги. Але ж чому так часто серед усієї цієї суєти ми забуваємо, для кого ж це все? Проте Він, такий Всесильний і безмежний, якому належить увесь Всесвіт, ніколи не забуває про нас…Він приходить у наші серця, не погорджуючи ними…То ж нехай у цей зимовий святковий вечір усі  вдячні і люблячі серця приймуть і зігріють новонародженого Христа. Нехай ясним світлом засіяє для всіх Його Вифлеємська Зірка і нехай веде кожного по дорозі життя, через темінь ночі і морок спокус. Нехай у цей святковий час ми станемо хоч на мить ближче до Нього…

 З   РІЗДВОМ  ХРИСТОВИМ !!! ВЕСЕЛИХ, ЩАСЛИВИХ І ГАРНИХ СВЯТ !!!