Залишайся темною смугою "прошлого" в мені. "Пошлого"? Ні, минулого...Скільки часу тобі потрібно,щоб зібрати свої манатки? Я виганяю тебе зі своєї голови, зі свого життя, а ти збираєшся так довго, неначе пришелепкувата дурепа, у якої речей десь три шафи. Занадто довго. Я не витримую. Я колись спалю те все. Але не зараз. Покищо я боюся, щоб і ти не згорів...Я бачу, як ти вагаєшся у своїх рішеннях, як ти не можеш обрати між двома варіантами.У ці хвилини мені ввижається ніж. Ним ...

Читати далі...

Зовнішні ознаки твого існування вбивають внутрішні ознаки мого"я". На питання, чи мене все влаштовує я за звичкою відповідаю "так". Воно не є щирим, однак і не є лицемірним. Щось посередині.Наші життя завуальовані у всякі повинності, цінності, радості та інші -сті. І їх сотні. Чи лише двісті...Незалежно від твого зовнішнього вигляду твоя душа залишається вірною мені і десь інколи вночі кричить зсередини, що те, зроблене, було неправильним. Ти, щоб не чути її, закриваєш ...

Читати далі...

Метушилися. Не знали, куди йти. Вертали назад, залишаючи сліди напівдорозі. Каялися, що зблудили. Хотіли віднайти дорогу,повернути втрачене. Сподівались відкрити новий шлях.Як Колумб Америку.Не вдавалося. Пробували знову і знову. Обезсилились. Впали у відчай. Писали руками на піску "HELP" і молились. Не всі. Хтось не знав англійської. Хтось перестав вірити в Бога. Наповнились розчаруванням. Читали в очах одні одних болюче визнання поразки. Від того їх пекло усередині...

Читати далі...

Опущені руки.У прямому і переносному значенні.Самостійно я їх не підніму.Це для мене заважко.  Хотілося б опинитися в ляльковому театрі.Там легко.Якийсь Дядько,сіпає за нитки-і ти рухаєшся. Він може підняти мої руки.Для мене Він-Бог.У прямому і переносному... Опущені очі.Чи то на небо ще рано дивитися,чи то щось дуже важке на віях давить-давить і  помалу перемагає.Земля занадто швидко крутиться.Я не встигаю нічого зробити.Неначе мої рухи  уповільнені.Так часто буває у снах.І...

Читати далі...

Ніхто не знає,що буде завтра...Абсолютно ніхто...Навіть ті,котрі запевняють,що знають все.І це незнання породжує в людях найбільшу слабкість,породжує невпевненість,неспокій.  Здається,все добре.Але приходить той рік,місяць,день,година,секунда-і все.А ніхто й не знав,ніхто й не сподівався.Час неможливо повернути.Ніхто не вміє.Абсолютно ніхто.І це ще один недолік...Хоча?!Можна дискутувати... Цар Соломон мав перстень з написом :"Все минає".Коли усе у нього було чудово,він дивився на...

Читати далі...

Ненавиджу,коли люди брешуть...Навіть про щось,здавалося б,незначне.Ненавиджу.  Як казав доктор Хаус: "Всі брешуть..."Очевидно,слід погодитися. Умовно брехню можна поділити на типи,я б виділила основні:те,у що віриш;те,у що важко повірити;те,у що не віриш,а як повіриш,то ти - ідіот! Брехня,у яку віриш...По суті не знаю,що про неї сказати.Вона вже і не брехня для тебе,а для того,хто її городить вона -умовна правда.Люди брешуть з різною метою.Хоча,як на мене,мета ще ніколи не...

Читати далі...

Іноді в голову приходять зовсім не ті думки.Так би мовити "не в тєму"Люди.Їх у моєму житті дуже багато,мабуть,як і у всіх.)))Проте близьких...Не дуже....Маю на увазі людей,які справді відповідають цьому статусу.Згадую своїх однокласників.Ще два-три місяці тому могла кожного назвати своїм близьким другом.Зараз???Зараз не можу,за невеликим винятком.Всі - друзі,але не такі,як раніше.Зникло об"єднувальне середовище-школа,-і все.Це як розсипати з торбинки гудзики:всі ніби разом,але не ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Де сонце у небі,Де квіти рожеві,Там крах моїх мрій та елюзійПро чорний і мій,тільки мій матовий світ.Той світ виринає у сні й наяву,Тривожить і будить уяву мою.Він просить залишитися в нім назавжди,Сховатись від гніву й біди.Немає там тіні,немає тебе,Немає нікого,ніхто не прийде.Так легко буває лише там,Де ніколи не буде місця думкам.Не знаю,чи йти,чи не йти.Не знаю,що далі робити.Ти йдеш?Залишайся тут назавжди.А я вже сховалась від гніву й біди!!!

Есть люди,которые остаются с нами навсегда,не покидая ни на минуту.Мы их уже не видим,но очень хорошо чувствуем,что они рядом.Не все ето понимают.Ето очень сложно понять.Они, на самом деле,действительно рядом,они жывут в нашей памяти,в нашых мыслях,в нашых снах.И не важно то,что со временем мы забываем их голоса,их привычки,их любимые фразы,главное,что мы помним их качества,что ми чувствуем их рядом.И етого уже ничто не изменит.Разве,что когда-то окажемся рядом с ними и нам полегчает.Полегчает...

Читати далі...

Я не сплю — я отдыхаю. Я не ем — я восстанавливаю силы. Я не пью — я дегустирую. Я не флиртую — я оттачиваю мастерство общения Я не играю в компьютерные игры — я размышляю над стратегией. Я не кричу — я убедительно излагаю. Я не ошибаюсь — я принимаю рискованные решения. Я не опаздываю — меня задерживают важные дела. Я не мямлю — я делюсь своими размышлениями. Я не упрям — я последователен. Я не забываю — я не засоряю свою память излишней информацией. Я не лгу — я дипломат. Я не...

Читати далі...