Валерій Гнатюк Овець отару випасав пастух на полонині. Не стільки пас, як час вбивав, мусолив день по днині. Лежав-дрімав у курені, погладжуючи пузо, А коло нього й пси його: Сірко, Рябко і Тузик. Лежать собі, на мух плюють, на сонці сонно мліють, Захочуть їсти – поїдять, і далі дупи гріють. Ніхто овечок не глядить, ніхто за них не дбає: І вівці, наче ті коти, де хочуть, там гуляють. Порозбрідалися самі аж ген по всіх усюдах: Брудні, кошлаті, в реп’яхах, як сироти-приблуди. Яку...

Читати далі...

Наш календарь переполнен праздниками. Каких только нет – и церковных, и светских!.. Заглянув на досуге в календарь памятных дат, мы не можем не изумиться тому разнообразию аспектов человеческого бытования в мире, на которые предлагается обратить внимание в «красные» дни.11 февраля, например, в международном календаре – Всемирный день больного. Учрежден он был в 1992 году по инициативе папы Иоанна Павла II. Устанавливая эту дату...

Читати далі...

Ми проходимо по життю, не зупиняючись, як швидкий поїзд мимо полустанку. І всюди нас оточує друковане слово. Літери, складені в слова, у вигляді реклами спалахують навіть вночі, коли, здавалося б, читати неможливо ... Якби в Давньому Римі були газети ... Утому самому Римі, куди вели всі дороги, де люмпенам роздавали безкоштовний хліб від імператорських щедрот, де можна було легко загубитися, наче ти маленька дитина, яка опинилась на східному базарі. Хоча, що значить «якщо б ...

Читати далі...

Валерій Гнатюк Взяла Ворона десь шматочок сиру: Чи тихо вкрала, втершись у довіру,Чи як відкат дістала за роботу, Чи в когось грубо видерла із рота, Чи як хабар втридорога злупила, Чи, мо’, комусь макітру задурила. Коротше, сир діставсь їй не по праву, А дуже легко, тупо, на халяву. Знайшла вона розмашистого дуба Та на гілляку примостила дупу. Сидить собі, у дзьобі сир тримає Та вгору-вниз хвостом перебирає. Сидить, мовчить і каркнути не сміє: Ковтає слину, мружиться, радіє. А ...

Читати далі...

Валерій Гнатюк. У день погожий вихідний По лісу Зайчика несло, Аж, гульк, – високо на сосні Чорніє Ворона крило. Аж на самісінькім вершку Нога на ногу він сидів, Мугикав пісеньку якусь І смачно люлечку палив. Добридень, Вороне, тобі, Зайчисько птаха привітав, Я саме тут по справах біг, В село за морквою стрибав, Як бачу: ти між сосняком, Дай стану, думаю, собі – Потеревеню з земляком, Перепочину хвильку-дві. Тебе спитати хочу я: Як там біжить життєва путь? Як жінка...

Читати далі...

Валерій Гнатюк Хвалилася якось одна Синиця, Що може випити цілісіньку криницю, І так зухвало переконливо співала, Що вірити чомусь усі їй стали. На плечі піднесли і, як годиться, З піснями-маршами принесли до криниці, Та поставали, кліпають, моргають: Криничне дно побачити бажають. На край завзято примостилась диво-птиця І почала хлебтать сиру водицю. Пила-смоктала, жлуктила-ковтала, Але води від того менше не ставало. І врешті поперхнулась-захлинулась, Позеленіла, мало...

Читати далі...

Валерій Гнатюк Одного разу причвалав Ведмідь на берег річки, Щоб спрагу люту втамувать, напитися водички, Аж бачить: течія стрімка несе-везе Мураху І так кружляє і трясе і бовтає невдаху, Що бідний сам до бережка ніяк не добереться, Ще трохи й виб’ється із сил та зовсім захлинеться. Ну, а Ведмідь, хоча й від’їв мордяку страхітливу, Але натуру добру мав і вдачу незлобливу: Комашці згинути не дав, пошкодував бідненьку, Підставив лапу малюку і витяг на сухеньке. Зрадів, під...

Читати далі...

Валерій Гнатюк Жалілася Лисиця Ховрахові, Як важко їй на світі, бідній, жить: Усі її і лають і злословлять, І проклинають на чім світ стоїть. – Я поголосу потерпіла бранка, Невинна жертва збочених пліток, А я, між тим, давно вегетар’янка: Не їм курей, не скубаю качок. Ні гуску, ні куріпку, ні індичку, Помилуй Біг, повік не зачеплю. Жую одну солому і травичку Та соковиту в полі ковилу. Усіх пташок, звіряток і комашок, Немов господар добрий бережу, Люблю всім серцем жаб і...

Читати далі...

Сьогодні мій товариш , відомий вам поет Валерій Гнатюк ( http://video.i.ua/user/1803566/40438/192882/ ), надіслав мені цілу низку своїх байок... З його дозволу я і вас хочу з ними ознайомити... Думаю, сподобаються вам... Раз Муха кепкувала над Бджолою, Сміялась на увесь свій хоботок: – Я дуже, сестро, вражена тобою, Дурна ти, як прибитий колосок. Від рання до смеркання у польоті: Шугаєш поміж стебел і квіток, Без свята й вихідного на роботі, Гребеш нектар, вишкрябуєш...

Читати далі...

Напис на паркані : « Бог помер », підпис - Ніцше, нижче напис : « Ніцше помер », підпис - Бог.