МІСЯЦЬ

Місяць дивиться на мене –
Кругла сирота.
Ніби й зорі біля тебе
Шир та висота,
Все одно такий холодний
Невеселий ти,
Й на твоєму лобі срібнім
Ріжуться брати.
Біля тебе хмар перини,
Інших блиск світів,
Та ніхто тебе, напевно,
Так і не зігрів.
Серед світла-мерехтіння
Тисячі зірок
Ти самотній-одинокий,
Мов аскет-інок.
І неволя, і недоля,
Нудно, далебі,
Що нема у висі пари,
Місяцю, тобі.
Чим мені тебе розрадить,
І утішить як?
Тим хіба, що, як і ти я
Грішний одинак.
Ти на небі не знаходиш
Долю ув імлі,
І я теж не бачу сяйва –
Зірки на землі.
Чи завити-заспівати
Вовком перед сном?
Але чи від того легше
Стане нам обом?

Луцьк,
2005 р.

Валерій Гнатюк

претендент

МІСЯЦЬ

Останні статті

Коментарі