Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Елена

46 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 47-57 років

Блеск и нищета цивилизации

  • 26.06.12, 10:08

Человек красив и велик, только если думать о нем, сидя на месте. Стоит спуститься в метро, и мысли о величии уступают мыслям сострадания.Сострадание рождается при виде суетящегося, волнующегося моря голов. Редкая пара глаз в этом море сияет радостью, или вообще сияет.

А ведь должно, казалось бы, быть наоборот. Метро, это ли не очевидное доказательство человеческого гения и коллективного  всемогущества? Но доказательства доказательствами, а сердце не обманешь. Как древний царь по имени Пирр, одерживавший победы столь великой  кровью, что их нельзя было отличить от поражений, наша цивилизация  победила кое-какие земные проблемы, но тоже заплатила слишком много.
Фото: RebelderGirl, photosight.ru

Фото: RebelderGirl, photosight.ru

*

Цивилизация обещала человеку счастье. Но вместо этого подарила ему стиральную машину и оставила несчастным.  Величие изначальных обещаний находится в таком издевательском контрасте с действительностью, что слезы наворачиваются.

*

С тех пор, как человека теоретически и наукообразно приравняли к животным, а обо всем, что «по образу и подобию», стали умалчивать либо разражаться бранью, человека стоит считать теоретически убитым. Или идейно убитым, как кому нравится. Вера в животное происхождение человека со всей логической необходимостью должна предшествовать появлению  газовых камер и абортивных клиник. Нужно на уровне идей лишить человека претензий на вечность, объявить его «случайностью» и «мясом», и все.  Можно уничтожать людей промышленным способом, имея в кармане лицензию на соответствующую деятельность.

*

Уничтожать можно по-разному. Не только при помощи оружия. Вы уверены на все сто процентов, что химическая, фармацевтическая и пищевая  промышленность не являются звеньями в цепи хитропридуманного плана по контролю за численностью населения? С ответом не спешите.

*

Итак, если оставить на время за скобками Литургию, Евангелие и  покаянную боль (а их надо на время оставить за скобками, чтобы понять, как живет большинство наших братьев и сестер), то получится, что человеку можно жить, только ни о чем «таком» не думая. Стоит подумать,  как тут же волком завоешь. Пробуждение души без одновременного утешения  ее Евангелием – дело опасное. Не зря умнейшие люди до Христова пришествия либо с ума сходили, либо самоубийством заканчивали, либо придумывали модели идеальных обществ, очень похожие на апробированные в недавнем прошлом концлагеря.

*

Время ускоряется, темп жизни взвинчивается, и это значит, что  внутренняя энергия человека оскудевает. Мечется пустышка. Мечется,  носимый ветром, пустой целлофановый кулек. Где есть глубина и  основательность, там есть неспешность и неторопливость. Они «поспешают  медленно», эти серьезные люди, и оставляют по себе плоды разумной и  культурной деятельности, которая будет питать следующие поколения. Мы же скачем, как блохи, ничего серьезного не создавая, но только тратя,  проматывая, проедая накопленное.

*

Пирамиды больше построены не будут. Не потому, что «кишка тонка» в  плане денег, машин, технологий. Кишка тонка в плане грандиозности  переживаний, связанных с загробным миром и вечностью. Чтобы строить пирамиды, нужно тысячи лет думать об этом, не отвлекаясь. Мы устанем  думать уже на второй минуте, а может, и вовсе думать откажемся.

Вместо «бесплодного думанья» мы будем фотографироваться. Фотографироваться на фоне сфинкса, Кельнского собора, Ниагарского водопада… Это придаст нашей жизни иллюзию приобщенности к «высокому», а  может и оправдает существование сфинксов, соборов и водопадов…

*

Как давно я хочу высказать все, что думаю о той разновидности любви  человека к «себе ненаглядному», которая называется «любовью к  фотографии». Но не буду. Не буду, поскольку придется рассориться, без  малого, со всем миром. Пока не буду.

*

В детстве, помню, любил древнюю историю. И книжку школьную помню,  даже запах ее. Помню некоторые иллюстрации, например «Разрушение  Коринфа» или бюст Перикла. И еще помню удивление при виде изображения ткацкого станка с подписью «примитивный ткацкий станок». Я смотрел и думал: «Чего тут примитивного? Я б такое в жизни не додумался сделать»

Сколько раз с тех пор я читал и слышал, как люди отзываются о прошлом, очень и не очень далеком, с неизменным презрением. «Посмотрите,какой век на дворе!», — кричат они. Причем громче всего кричат, когда хотят что-то красивое в жизни заменить на гадость, подделку. Хочет, к примеру, вопреки закону Божию, дядя не с тетей спать, а с таким же, как он сам, дядей. Разве он будет кричать о том, что он чувствует мир не сердцем, а задним проходом? Нет! Он будет кричать о магии цифр, о том, какой век на дворе, и на основании хронологии будет требовать отмены  классической морали. Ну не гадость?

*

Розанов говорил, что Европа (современная ему), это постоянное  расшаркивание перед негодяями, постоянная попытка их «понять и простить». Поэтому, говорил он, негодяи то ли «разорвут», то ли  «задушат» Европу. Актуальны ли его слова сегодня, думайте сами, а я в  очередной раз кланяюсь тени Василия Васильевича.

*

Когда мыслители прошлого мечтали о будущей свободе человека, о его предназначении и высоком творчестве, когда они создавали свои прекраснодушные теории, разве могли они предполагать, что любовь к греху в человеке сильней, чем любовь к творчеству? Разве могли предполагать, что хам, лишившийся своих оков, не полюбит тут же весь мир, а станет тыкать волосатым кулаком с фиолетовой надписью «Вася» в морду тем, кто не способен дать сдачи? Не могли предполагать. Поэтому мы на них и не в обиде.

*

Хотя должны были предполагать. Должны были смотреть внутрь и вглубь, а не только по поверхности. Подражая поверхностным мыслителям древности, и нынешние болтуны не утруждают себя анализом, а чертят под линейку хронологию мировой истории так, как бывшие колонизаторы чертили под  линейку границы государств на карте Африки. «В прошлом – тьма, в прошлом – мрак, а у нас – свет, разум, тепло и победа над невежеством». Да поглядите ж вы, что сплошь образованные  туристы рисуют мелом на скалах или вырезают ножиком (!) на деревьях! Вы  хоть раз современные наскальные шедевры видели, оленей, там или бизонов? А ведь рисование в школе все изучали.

Умолчим о том, что вы видели. Так кто дикарь? Кто дикарь, я вас, господ прогрессистов и цивилизаторов, спрашиваю?

*

Суета крутит человеком так, как на центрифуге. Выблюешь все, что съел. Глупость мешает думать масштабно. Что вижу, о том пою. Гордость понуждает любить себя даже в  настоящем виде, хотя по совести, стоило бы стыдиться. Суета + гордость  да + глупость = полное помрачение разума. Царство антихриста будет  питаться этим бульоном.

*

Я читаю жития святых или их поучения. Отрываясь от книги, гляжу в окно. Взгляд у меня, наверно, такой же грустный, как у тех птиц, что давным-давно я видел в зоопарке. Это были мощные птицы в большом, высоком вольере. Они смотрели на всякую мелочь, типа воробьев и галок, которые свободно улетали за ограду и свободно возвращались обратно. Так и мы сегодня — велики, но никуда не летим.

Я могу полететь в Египет, но это никак не приблизит меня к Антонию и Макарию. Можно поехать и в Рим. Но фонтаны, музеи, рестораны, пиццерии будут важнее и интереснее, чем катакомбы. Увы! Можно и в Киеве, проживши многие годы, не знать названия главных храмов и ни разу не спуститься в святые Пещеры.

Но зато у меня есть холодильник! Если поставить его в любую из тех хат, что стоят в Пирогово*, то эффект будет равен появлению вертолета на Куликовском сражении.

Значит, все же я – богач. Все же есть, чем гордиться.

* Пирогово – этномузей под открытым небом в Киеве.

Протоиерей Андрей Ткачев

4

Останні статті

Коментарі

126.06.12, 11:45

Правильна тема і неправильне трактування, яке постійно присутнє в російських мудруваннях, тому що цивілізація ніколи не обіцяла і не гарантувала щастя - вона убезпечила він примітивного нещастя, тобто більш-менш гарантувала стабільність і захищеність життя людини.

    226.06.12, 12:00

    Моя думка інакша: цивілізація робить зміст щастя глибшим і витонченим, а не спрощеним: є що поїсти і де поспати, а як ще й з ким - життя вдалося!
    Цивілізація глобалізує все: як щастя, так і нещастя! Але не можна заперечувати її позитиви виключно переоцінкою негативів. - Так я вважаю.
    А автор допису краще "не мудрствовать лукаво", бо то ясно від кого...

      326.06.12, 12:07Відповідь на 2 від Богдан Бо

      Гарно написано. Прочитав і збирався сам приблизно у тому ж дусі висловитись - ви мене випередили. Так що підтримую цілком і повністю. Від себе додам - стиральна машина не дає щастя, але її відсутність точно робить тебе більш нещасним, ніж з нею

        426.06.12, 12:41Відповідь на 1 від Богдан Бо

        Тут мається на увазі, мабуть, те, що відсоток морально здорових і духовно прекрасних осіб із розвитком науки та техніки не виріс. А оскільки для релігії моральний бік найголовніший, то на цьому й наголошує автор. Можливо, занадто різко. Але він же ж не проти холодильників як таких.

          Гість: R0mmel

          526.06.12, 13:03

          погоджусь з вище написаним в коментарях - прогрес не тільки усуває побутові незручності, але і ПОВИНЕН слугувати духовному і моральному зростанню людини. Якісь "мудреці" кажуть, що постійні негаразди в житті наближують до Бога і очищають душу, а я вважаю це невірним. Найниціші і найжорстокіші прояви людської психології ми бачимо за часів революції, колективізації, всього Совка. А які обличчя були в людей вже після війни, в 50-60 роки - світлі, чисті, красиві. Кажу це, як людина, що обробила за життя сотні старих фото. Коли в людини немає чого їсти, вона сподівається на Бога, але всі думки тільки про їжу. Коли побут налагоджений - є час подумати про речі фундаментальні в житті. Інша справа, що напрямок думок людей у вільний час силою керують через ЗМІ у тваринний бік, та це вже інша тема

            626.06.12, 13:54Відповідь на 5 від Гість: R0mmel

            Згоден щодо феномену 60-их в СРСР, який не можу якось визначити, але він дійсно захоплює інтелектуально-романтичною вишуканістю. Стругацькі, епоха бардів, поетів, мандрівників... Чому все настільки швидко виродилось у деградовані 80-ті? І те, що зараз? Патріарх-шоумен Кирил, а поряд - карлики-правителі... Де ж тут цивілізація?
            Щодо ЗМІ, то вони такі, які є ми - це факт.

              Гість: R0mmel

              726.06.12, 14:11Відповідь на 6 від Богдан Бо

              я думаю, те піднесення було викликане саме поліпшенням умов життя і освітою. Люди з надією дивились у майбутнє, вони ЗНАЛИ, що буде краще, що страхіть і злиднів 20-40 років уже не буде. Здається, це піднесення було загальносвітове. На рахунок ЗМІ - погоджусь лише частково, бо спочатку, в 2001-2003 програма Нагієва "Вікна" шокувала людей. Я ще тоді казав, що це програма по вихованню моральних виродків. Тепер на ТБ є не тільки одне це шоу, а десятки подібних виховують нову психологію мас. І те, що 10 років тому вважалося девіацією, тепер норма сімейних і людських стосунків. Виросло покоління молоді, що не розуміє і не сприймає елементарні етичні і моральні норми, завдяки яким з"явилася і вистояла людська цивілізація

                826.06.12, 15:34Відповідь на 7 від Гість: R0mmel

                Не переоцінюйте вартість ЗМІ: вони продукують те, що люди хочуть отримати - не більше того. Так зване "зомбування" - це все досить відносне. Не знаю, як і що бачите ви, але у нас у Львові молодь дуже гарна і нормальна, як і більшість людей. Був період гірший від сучасного, але в цілому значно краще від того, що я бачив за часи СРСР.
                Я вас прошу спробувати навчитись бачити гарне як в минулому, так і в сучасному. Повторюю досить часто: час такий, які є ми. Ми частинки цього часу і творимо його!

                  Гість: R0mmel

                  926.06.12, 15:56Відповідь на 8 від Богдан Бо

                  я об"єктивно дивлюсь. Молодь в основній масі егоїстична, і крім себе нічого не бачить. Розпуста шокуюча. Коли я вчився, в моїй школі не було дівчат, що почали гуляти з ким попало до закінченя школи, зараз та, що так не робить з 14-15 - майже біла ворона. Не знаю, як у вас там на Західній, а в нас отак. І ці зміни сталися за 10 років. Батьки не такі, але вони відпустили своїх дітей на виховання вулиці, телевізору та інтернету, бо самі зайняті елементарним виживанням. Батьків діти не ставлять ні в що, і не кажіть, що раніше була масовою ситуація, коли молоді люди до майже 30 років ніфіга не робили, сидячи на шиї в рідних, ще й звинувачували їх в недостатній опіці. Краще я теж бачу - наприклад, немає вже отих побоїщ "район на район", але агресія виражається в інших формах

                    1026.06.12, 16:24Відповідь на 9 від Гість: R0mmel

                    Повірте, що я теж не посеред вищої естетики виріс і зараз не дивлюсь на світ через рожеві окуляри, але однозначно бачу позитивність сучасності від минулого. Мене виховала власне вулиця! Дуже жорстоке виховання, але чесне, тому не згоден з вами: порно було, є і буде однаково, як і порядність. Що з того, як дівчата до випускного були цнотливі, а потім ставали супер-блядями власне через тривалу сексуальну інфантильність? Те саме про паразитизм нащадків - це не діти ж винуваті, що батьки такими їх виховують? Чи діти?

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна