З Новим роком!
Влада все робить для того, щоб зіпсувати нам свято, але я переконаний, що ми впевнено повинні йти у новий рік, тому що це рік нашої перемоги.
Прошу всіх, коли будете піднімати святкові келихи, підійміть їх також за Юлю та за нашу перемогу, перемогу світла над темрявою.
З Новим роком, роком перемоги!
Олександр Турчинов.
Почему, ну почему так ноет, так болит сердце?! Оно переполнено состраданием к одинокой в своем мужестве женщине, не побоявшейся бросить вызов и оказавшейся в своей дерзкой смелости сильнее, чем сотни мужчин. Сильнее тех, кто предал и тех, кто еще предаст. «Если враг не сдается, его уничтожают», - провозгласил пролетарский писатель во время наивысшего пика репрессий и массовых убийств, развязанных «отцом народов» в 30-ых годах. Буревестник революции с подрубленными страхом крыльями этой фразой надеялся выторговать у кремлевского палача еще несколько лет бесславной жизни. А может, он просто боялся потерять сытый стол и многочисленную челядь, прислуживающую его семье? Очень надеюсь, что люди, которые пишут комменты в стиле «наконец-то, так ей и надо» под публикацией «Тимошенко в инвалидной коляске этапировали в колонию под Харьковом», просто боятся потерять жалкий кусок горького хлеба, которым власть оплачивает их постыдный труд. Потому что если ЭТО приветствуется искреннее, то наше общество поражено неизлечимым недугом, и мы действительно достойны той власти, которую имеем. Сразу после выборов Санникову, как и большинству значимых оппозиционеров, дали сроки. Саму Халип осудили условно – с отсрочкой выполнения приговора. «Гуманный» суд принял во внимание наличие маленького сына, которого – пока родители мыкались по СИЗО – органы опеки пытались отобрать у дедушки с бабушкой. Чтоб уж окончательно добить.
Эта история тогда всколыхнула мировые СМИ. Журналисты частенько упоминали: сын Санникова и Халип Даня – такого же возраста, как любимый отпрыск Лукашенко, Коля.
После СИЗО Ирина несколько месяцев провела под домашним арестом. Все это время в ее квартире неотступно прибывало несколько КГБшников, а «арестантка» не могла подходить к окнам, дверям, пользоваться любыми средствами связи. Объяснить сыну, почему не может с ним выйти погулять, в магазин выйти, что тут делают чужие дядьки – тоже не могла.
Сегодня к Ирине, ежедневно, ровно в 22:00, наведывается участковый – проверить, на месте ли. «Не так давно был случай: мне долго не удавалось его уложить и он стал невольным свидетелем визита милиции. После этого - категорически отказался засыпать. Сказал мне: «мама, если мы уснем, то можем не услышать, как придет милиция и тогда проснемся уже в тюрьме». Вдумайтесь! Четырехлетний ребенок не призраков боится, не нечистой силы, а милиции и тюрьмы!», - рассказала в интервью.
Любопытная деталь: близким другом четы Санников-Халип является глава украинского МИД Константин Грищенко. «Рождение Данилы нам напророчила супруга Константина Ивановича, Наталья Грищенко. Сказала: у Андрея еще обязательно будет сын. Хотя, он уже особо не надеялся – на момент рождения Дани, ему исполнилось 53 года. …Сказала: если появится сын – Андрей станет Президентом. Так что у нас еще все впереди!».
«С нашей колокольни украинский парламент кажется местом разгула демократии»В начале октября вы написали открытое письмо первым леди России – женам Путина и Медведева. Аналогичные послания направили женам руководителей США, Франции, Польши. Суть – просьба помочь защитить вашего мужа, лидера белорусской оппозиции, экс-кандидата в Президенты республики, Андрея Санникова, пребывающего ныне в тюрьме. Помочь, посредством давления их супругов на господина Лукашенко. Получили ли вы в ответ какую-либо реакцию, предметный результат?
Предметной реакции пока не было, но мне почему-то кажется, что она все равно последует. Сразу после публикации письма в российской «Новой газете», главному редактору позвонили из Кремля - затребовали оригинал документа. Так что, незамеченным, надеюсь, это не останется.
Понимаете, в данной ситуации неуместно рассуждать: зря что-то делается или не зря. При подобных обстоятельствах нельзя сидеть, сложа руки. Иначе останется лечь на диван, накрыть голову подушкой, попытаться уснуть, проснувшись, когда весь кошмар закончится. Этого я, как и жены многих других политзаключенных, себе позволить не могу.
В одном из интервью вы сказали, что Лукашенко считает Санникова личным врагом. Если так, разве способен на него кто-то повлиять, хоть даже Путин с Медведевым?
На него способен повлиять только рубль. Вернее доллар. Никакими резолюциями уважаемых международных структур тут не поможешь. Плевать он хотел на эти бумажки, с ним можно разговаривать только с позиции силы, конкретно - экономических санкций. Если б, допустим, Евросоюз ввел санкции – по причине разворачивания политрепрессий - против «Белнефтехима», все политзаключенные мигом вылетели б из тюрем, как пробки из бутылок шампанского.
Почему, на ваш взгляд, этого не происходит? Диктатура впритык к границам ЕС – не самое приятное явление.
Во-первых, Евросоюз не является абсолютно монолитной структурой, отстаивающей единую позицию во всех аспектах. Так, например, имеем жесткую реакцию Германии и Великобритании. Но вот Литва заинтересована в том, чтобы белорусские грузы транспортировались через Клайпедский порт, а не через Лиепайский, к примеру. Ради этого для них допустимо немного поступиться какими-то общеевропейскими принципами.
Во-вторых, в подобных вопросах Европа всегда была, если можно так выразиться, неповоротлива. Для того, чтоб перейти от политики осуждающих резолюций к конкретным действиям, требуются, порою, годы. Извините, но так все мы рискуем попросту сгнить в тюрьмах.
В третьих, Лукашенко искусно играет на страхе Европы относительно нашего сближения с Россией. Поэтому Европа часто действует по принципу: «давайте мы поможем Беларуси, иначе им поможет Россия».
[ Читати далі ]
Видатна українська письменниця Ліна КОСТЕНКО та її донька, літературознавець, Оксана ПАХЛЬОВСЬКА підписали спільну заяву української інтелігенції з приводу невизнання рішення Апеляційного суду Києва у справі екс-прем’єра, лідера опозиції Юлії ТИМОШЕНКО.
Про це повідомляється на сайті Ю.ТИМОШЕНКО.
При цьому у повідомленні зазначається, що Л.КОСТЕНКО принципово ніколи не підписує спільних звернень і заяв. Цей випадок є винятковим.
Л.КОСТЕНКО та О.ПАХЛЬОВСЬКА обурені тим, що "влада прийняла садистське рішення етапувати Юлію ТИМОШЕНКО з Лук’янівського СІЗО в колонію, тим більше, що це демонстративно робиться напередодні Нового року".
"Це схоже на цинічний розрахунок на те, що суспільство у приємних передсвяткових турботах забуде про людину, яка вміє принципово і послідовно сказати "ні" знущанню над державою і за це сьогодні йде царсько-сталінським етапом у колонію", - вважають вони.
Як повідомлялося, раніше група української інтелігенції звернулася з відкритою заявою, в якій засудила рішення Апеляційного суду і закликала не визнавати вирок, оскільки він є несправедливим, протизаконним і аморальним.
"Ми, представники української інтелігенції, заявляємо, що не визнаємо несправедливе рішення підконтрольного чинному Президентові Апеляційного суду Києва у справі Юлії ТИМОШЕНКО та сподіваємося, що воно найближчим часом буде скасоване в Європейському суді з прав людини", - йшлося в заяві.
Якщо люди й далі виходитимуть на акції протесту, то є висока ймовірність, що президент Віктор Янукович дасть наказ стріляти в них. Про це в інтерв`ю "Газеті по-українськи" сказав народний депутат-"нунсівець" Тарас Стецьків.
"З таким способом думання і підходом, який він продемонстрував за два роки при владі, він здатен на що завгодно. Правоохоронні органи очолюють наближені до сім`ї президента. Вони візьмуть до виконання будь-який наказ. Питання в тому, чи виконають його прості вояки. Якщо на вулицях будуть мільйони, автомати розвернуть в інший бік. Якщо вийдуть тисячі — команда може бути виконана", - зазначив нардеп.
Високою є імовірність втручання в українські справи російських спецслужб, вважає Стецьків.
"Вони не упустить можливість поставити на коліна Україну, яка зіпсувала стосунки з Європою. Для Путіна принципово втягнути нашу країну в Євразійський Союз. Сигналом до цього є непоступливість Росії в ціні на газ. Компроміс буде тільки взамін на повну капітуляцію. Януковичу треба дешевий газ, щоб Бойко з Фірташем мільярди заробляли і ділилися з "сім`єю". Щоб Ахметов далі купував пентхауси в Лондоні за 200 мільйонів фунтів", - наголосив депутат.
"Я — за дорогий газ. Треба змусити олігархів не виводити гроші в офшори, а запроваджувати енергозберігаючі технології. Хай продають заводи розумнішим інвесторам. Хай запросять американські компанії видобувати газ на нашому шельфі", - сказав він.
Стецьків підкреслив, що Янукович уже не зміниться.
"Совковий менталітет, замішаний на кримінальних підходах до управління державою, не дозволить йому стати інакшим", - зауважив нардеп.
http://www.unian.net/ukr/news/news-477472.html
УНІАН виділив найважливіші події року, що минає, і дуже втішений тим, що ми як і раніше можемо робити це чесно, без зайвої обережності і озирання на політиків.
ВИРОК ТИМОШЕНКО
Ця подія стала ляпасом не тільки нашим співвітчизникам, половина яких голосувала за Тимошенко. Не тільки європейському політикуму, для яких суд на опозицією – головна ознака згортання демократичних свобод. Вона оголила страшні виразки української судової системи. Журналісти, які по п`ятнадцять годин працювали на судовому процесі над Тимошенко, спостерігаючи етичний, інтелектуальний і професійний рівень звинувачення і суддів, з особливою гостротою відчули, наскільки легко формується репресивна державна машина, і наскільки незахищені перед нею, і ВІП-в’язні, і прості люди.
ЗРИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Українці, які розділяють європейські цінності, розраховували на диво, адже економічна частина Договору про асоціацію (по ЗВТ з Європою) зусиллями влади був готовий, а незалежні аналітики підкреслювали, що ніколи двері в європейське співтовариство не були відкриті для України так широко. Але посли європейських держав не дарма разом із журналістами просиджували на процесі над Тимошенко. Вони не висловлювали своєї думки публічно, але пізніше за глав їхніх держав майже просили наших керівників: реформуйте судову систему. Лідери західних держав пояснювали українському керівництву, що до Європи не можна йти частинами, спочатку економічно, а потім політично. Головний їх стандарт – демократія. Наше керівництво не послухало. Чи закрилися двері в ЄС? Ніхто не скаже точно. Хочеться вірити, що від нас із вами ще щось залежить.
ЛІКВІДАЦІЯ ПІЛЬГ І БУНТ БІЛЯ ПАРЛАМЕНТУ
2011 рік став роком боротьби з соціальними пільгами. Влада всіляко прагнула зробити журналістів своїми союзниками, пояснюючи, що система не реформувалася з радянських часів, що там панує корупція, що потрібна серйозна інвентаризація й урізання. Чому найвдумливіші видання (паркетна журналістика не рахується) не стали союзниками влади? - Тому що реформи пільговиків проходили на тлі зростаючої розкоші перших осіб держави. Урізання пільг проходило в декілька етапів, із застосуванням різних законопроектів та інстанцій, останньою з яких став давно безвідмовний Конституційний суд, який дозволив своїм рішенням фактично розподіляти пільги в ручному режимі. Статтю Конституції, згідно з якою джерелом влади в країні є народ, теж можна було переглянути. Якби не одне «АЛЕ». Цей рік став роком, коли після одного з головних народних протестів 20 вересня народні обранці з числа тих, які до крові билися з опозицією за ратифікацію Харківських угод, відвойовуючи російському флоту право ще 25 років сидіти в Севастополі, дуже злякалися людей під парламентом. Так злякалися, що навіть бігом зняли й заховали депутатські значки.
Минулого тижня Апеляційний суд Києва залишив у силі вирок Печерського суду Юлії Тимошенко, що визначає їй, як міру покарання сім років позбавлення волі.
Розгляд скарги супроводжувався принизливими жестами українського правосуддя - спробами зачитати в залі суду діагноз, всю історію хвороби, появою в Інтернеті ролика з камери, де сидить (точніше лежить Тимошенко), уточненнями прокурора Фролової, що хоч вона і хвора, але навіть капці у неї на платформі. Типу, хворий, а на каблуках ходить.
Зараз справа Тимошенко розглядатиметься в Європейському суді з прав людини. Нагадаємо, що від Європейського суду чекає рішення захист і Юрія Луценка. Адвокати колишнього міністра переконані в майбутньому позитивному рішенні європейської судової інстанції. Як проходить розгляд українських справ у Євросуді, які перспективи у процесу після прийняття рішення по українських увязнених, ми попросили розповісти адвокатів, які представляють там інтереси Юрія Луценка і Юлії Тимошенко.
Ігор Фомін, адвокат Юрія Луценка:
У Євросуді є різний порядок розгляду справ. Він може бути публічний, за участю адвокатів. А може бути самостійний розгляд справи суддями. Публічний розгляд, за участю сторін, здійснюється лише за клопотанням сторін. Ми у справі Луценка таких клопотань не заявляли. Ми подали скаргу - і відбулися комунікації Євросуду з державою Україна у справі Луценка. Представники держави виклали позицію, ми виклали свої зауваження, і ми вважаємо, що судді Страсбурга здатні винести постанову без публічного розгляду по суті цієї справи. І нас це цілком влаштує. Наша правова позиція настільки зрозуміла, настільки детально викладена, що наша участь не є обов`язковою. Нагадаю, що ми надіслали скаргу, в якій пояснили, чому порушено справу проти Юрія Луценка і оскаржили питання його незаконного арешту і його право на захист. Ми долучили всі документи, які свідчать про порушення цього права (рішення суду, рішення апеляційного суду) і які свідчать, що ми вичерпали всі національні способи свого захисту. Мене іноді питають журналісти: чи грає якусь роль реакція західних посольств і громадськості? Хочу підкреслити: Євросуд - дуже специфічна організація, ми надаємо тільки юридичні документи, незалежні моніторинги. Ми долучили моніторинг Ради Європи як точку зору незалежних спостерігачів і листа пані Карпачової як персони, яка здійснює нагляд за дотриманням прав людини в Україні. Її листи свідчать про те, що арешт був застосований без наявності на це підстав. Європейський, як будь-який суд, дуже болюче реагує на те, коли на нього чиниться тиск, навіть найменший. Тому тиск громадськості або використання публікацій у пресі виключені. Навіть самі спроби комунікацій з суддями можуть виглядати, як тиск. Я намагався по електронній пошті з`ясувати, коли розглядатиметься наша скарга, і навіть не одержав відповіді.
Чи виконає українська влада рішення Європейського суду? Опитані нами адвокати, що мали досвід комунікацій з правовою інстанцією Страсбурга, в цьому не впевнені. Рішення Євросуду не означатиме закінчення процесу, поділився з нами один із юристів, закінчення його у будь-якому випадку залежатиме від однієї особи. Які наслідки може потягнути невиконання українським судом рішення Європейського суду? - цікавилися ми? - Іміджеві втрати і виключення України з ПАРЄ.
Маша Міщенко
http://www.unian.net/ukr/news/news-477065.html
