Сьогодні рівно місяць, як "колективний Янукович" зробив Юлії Володимирівні нібо в клітинку, а друзів у смужку. Протягом цього часу я багато міркував, що для самої Тимошенко це був ніби момент істини: вона (і ми разом з нею) дізналася, скільки людей її реально підтримує - як усередині України, так і в світі. Скільки людей готові жертвувати заради неї: свободою і кров`ю - в Україну, загрозою зіпсувати відносини з офіційним Києвом - серед світової політичної еліти. Цих людей виявилося більше, ніж могло здатися на перший погляд, але явно недостатньо, щоб «колективний Янукович» сильно злякався і відпустив Юлю Володимирівну з миром - до закінчення суду. Водночас з`ясувалося, що більшість прихильників і «штабних» Тимошенко - соціальні імпотенти, не здатні на ефективні й продумані дії в критичній, а тим більше в екстремальній ситуації. Майже всі їхні дії мали спорадичний, необдуманий і «симетричний» характер. З`ясувалося також, що багатьом з цих людей «дівчина з косою» потрібна не на волі, а у в`язниці - так простіше заробляти непогані гроші, виборюючи її свободу. Але сьогодні варто сказати про те, що ця посадка означає не для Юлії Володимирівни, а для Віктора Федоровича Януковича, а також для політичного режиму його імені. Зрозуміло, що політичне переслідування Тимошенко, - це перш за все емоції, а не раціональний вибір. [ Читати далі ]

Чому Юлію Тимошенко політики звинувачують у гігантських крадіжках і навіть зраді Батьківщини (без лапок), а судять – за підпис на папірці, про який зовсім неясно, мала вона право його підписати чи ні? Очевидно, це питання цікавить не мене одного. Відповідь у кожного своя. Моя зводиться до того, що за "серйозні речі" українських можновладців не судитимуть ще довго, бо в "серйозних речах" завжди задіяні високі представники всіх політичних сил, незалежно від партійної символіки. Такий підхід можна назвати песимістичним, бо з нього випливає, що й нинішніх можновладців, коли настане їхня черга, за справді серйозні злочини ніхто не судитиме. Але завдяки "Українській правді" я знайшов саме той варіант, котрий дозволить нинішній опозиції до певної міри відігратися після зміни чинного режиму (неминучої, хоча й не такої швидкої, як декому б там хотілося). Віктора Януковича судитимуть за плагіат. На це в Кримінальному Кодексі України є спеціальна стаття 176 – "Порушення авторського права і суміжних прав". Рекомендую ознайомитись. Якщо вірити УП та численним джерелам, видання вкраденої у цілої низки авторів книги "Opportunity Ukraine", про котру Янукович збрехав, що писав її кілька років власними чесними руками, тягне на ч. 3 згаданої статті КК: "Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів,які спеціально використовувалися для їх виготовлення". Напівжирним шрифтом виділено мною. Бо не маю сумнівів, що найгуманніший у світі Печерський суд врешті-решт видасть порушникам ст. 176 КК санкцію, найбільшу з усіх передбачених законом. Зловживання службовим становищем нардепа, а потім – президента Януковича, довести можна буде без проблем. Наші прокурори й не таке доведуть. Про організовану групу теж усе ясно, чи не так? Щодо матеріальної шкоди "в особливо великому розмірі" примітка до ст. 176 КК роз'яснює: "Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян... а завданою в особливо великому розмірі – якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян". Анумо, який у нас там прожитковий мінімум? А скільки грошей отримало австрійське видавництво, що надрукувало одкровення президента? Захист в суді, звісно, доводитиме, що це не були державні гроші. Але, як ми всі розуміємо, суд ці аргументи не переконають. Відповідні платіжки не будуть долучені до матеріалів справи через "неправильне оформлення". Люди, які давали гроші, свідчитимуть під диктовку слідчих. Всьо будєт Пєчєрск. До речі, не виключено, що в нинішніх опозиціонерів після відсидки нарешті прокинеться почуття гумору, якого їм завжди (ну, крім Луценка) страшенно бракувало. Якщо це станеться, комп'ютер, котрий розподіляє справи в Печерському суді, вирішить, що судити Януковича повинен суддя Киреєв. Якщо гумор буде чорним, Киреєву, котрий зараз їздить у суд і з суду на трьох однакових "Шкодах" (так їздять президенти, щоб потенційний терорист не знав, на яку саме машину скерувати гранатомет), охорони вже не нададуть. Наступним буде суддя Вовк... А Віктор Федорович Янукович тим часом писатиме із СІЗО статті до "Волл-стріт джорнал". І буде вже неважливо, сам він їх пише, чи ні. http://blogs.pravda.com.ua/authors/mykhelson/4e661e9e13451/

Виталий Портников

Против России. Против Запада. Против собственного народа.

Сторонники лозунга "против всех" могут чувствовать себя удовлетворенные.

После сегодняшнего интервью "Коммерсантъ-Украина" в их ряды можно с полным правом записать главу государства. Теперь Виктор Янукович действительно против всех.

Во-первых, он против России. В этой части интервью украинский президент

выглядит обиженным ребенком. Похоже, Янукович действительно верил, что соседняя страна пойдет на уступки и откажется от согласованного премьер-министрами Владимиром Путиным и Юлией Тимошенко контракта только в обмен на красивые слова и дружбе и обещания с украинской стороны. Похоже, считал, что когда российские партнеры говорили ему "посмотрим и пересмотрим", это не должно было предполагать никаких дополнительных усилий с его стороны, согласия со вступлением в Таможенный союз и передачи контроля над украинской газотранспортной системой.

И сейчас, когда российский президент отказался встречаться с ним в Душанбе, Янукович в бешенстве. Он не просто отказывается вступать в Таможенный союз - он обещает присмотреться к нему в будущем, когда члены союза вступят в ВТО, хотя главная цель приглашающих - заставить Украину пересмотреть последствия своего собственного вступления, а присоединение к ВТО такого члена ТС, как Беларусь, не ожидается даже в отдаленной перспективе. Он не просто полемизирует с главой соседнего государства - отвечая на вопрос журналиста, называет его не президентом России, не коллегой, не Дмитрием Анатольевичем, а просто "Медведевым" - как подчиненного. И этого "бригадиру" - а именно так, по слухам, величают Януковича в частных беседах друг с другом российские вожди - в Кремле не забудут никогда.

Во-вторых, он против Запада. Когда Янукович, как мантру, повторяет в этом же интервью слова о своей непричастности к судебным процессам против Тимошенко и Луценко, кого он хочет этим обмануть? Ведь жесткая оценка со стороны западых политиков уже прозвучала и она будет только усиливаться - и повлияет на все ближайшие внешнеполитические перспективы страны в ее отношениях с Европейским Союзом и Соединенными Штатами. Тем более, что если вчера в ЕС могли быть озабочены слишком стремительным сближением новой украинской власти с Россией и готовы были закрывать глаза на художества Януковича и его окружения, то теперь, когда между Москвой и Киевом пролегла пропасть обид и раздражения, чего европейцам опасаться-то?

В-третьих, он против собственного народа. И это проявляется в дикой, по моему мнению, реакции президента на вопрос об аресте бабушки, срезавшей кусок ленточки с президентского венка. Как мне кажется, единственно полезное, чему можно научиться в местах не столь отдаленных - так это любви к ближнему и пониманию испытаний, которым человек подвергается в заключении. И когда Янукович с его жизненным опытом и без устали демонстрируемой набожностью оказывается неспособным понять трагедию старухи, которая пускай по глупости, недомыслию, чему угодно "испортила" венок - это выглядит обыкновенным презрением, даже если прикрыть это чувство заботой о государственных символах. И это уже не презрение к Медведеву, России, Тимошенко, оппозиции, Западу, столь ярко проявившееся в этом интервью. Это презрение к человеку как к созданию божьему.

Потому-то он и против всех. http://rus.newsru.ua/arch/columnists/06sep2011/protyvsih.html

Сповнюється рівно місяць, як Юлію Тимошенко тримають у СІЗО. Суддя Родіон Кірєєв сімнадцятий раз не дозволив її випустити на волю. Екс-прем’єр скаржиться, що не має можливості конфіденційно спілкуватися зі своїми захисниками. По суті, Тимошенко взагалі не має змоги з ними спілкуватися, окрім як у залі Печерського суду. Адже судовий процес триває щодня з 9-10-ї ранку до 19-20 вечора. А о 6-й ранку, о 10-й вечора чи у вихідні до СІЗО адвокатів, як і решту відвідувачів, пускати заборонено. Тож на те, щоб будувати тактику захисту, часу в неї немає.

Бурхливий ранок у Печерському суді

У понеділок Тимошенко на засіданні вся в чорному. Без доньки і чоловіка. І без коси – з гладко зачесаним волоссям, зібраним у пучок. На початку адвокати роблять заяви про відвід головуючого, додаючи до них публікації «Української правди» про зловживання судді Кірєєва під час служіння Феміді в місті Березань на Київщині. Захист Тимошенко також звертається до суду з клопотаннями про призначення додаткової експертизи, про визначення графіку судових засідань і про скасування міри запобіжного заходу.

– Суд неодноразово розглядав заяви про відвід. Такі дії з боку підсудної та її захисту явно свідчать про намір затягнути розгляд справи. Суд вирішив долучити ці заяви до матеріалів кримінальної справи й залишити їх без розгляду, – заявляє Кірєєв.– Ви порушили присягу судді, ви не залучаєте докази, – вступає в боротьбу Тимошенко.

– У судовому засіданні з’явився свідок, – незважаючи на репліки підсудної, продовжує Кірєєв.

–... Ви повністю фальшуєте справу, – не здається екс-прем’єрка.

– Секретар судового засідання, запросіть, будь-ласка, свідка, – звертається суддя до свого помічника, ігноруючи Тимошенко.

Деякий час вони говорять одночасно.

[ Читати далі ]

Дніпровсько-Тетерівське мисливське господарство, більш відоме як Сухолуччя, давно стало закритою зоною для простих громадян. Бо тут, на півночі Київщині у Вишгородському районі, вже багато років любить полювати Віктор Янукович. Ці угіддя ретельно охороняють. Попри те, що самому главі держави за документами тут нічого не належить. Просто так проїхати на територію лісництва неможливо - зупиняє озброєна охорона. Хоча, згідно українського закону, доступ у це лісництво має бути вільним. Але таємничі бійці в камуфляжі стережуть святе: спокій та втіхи головного мисливця країни. Попри все це Дмитрові Гнапу вдалося відзняти і мисливську резиденцію «Острів» для глави держави, і місця його дійсно царських полювань.

Украинцы занимают в банках в лучшем случае под 15–20% годовых, примерно на таких же условиях получают кредиты малые и средние предприятия. Очень крупные компании-экспортеры способны привлечь финансирование под 9–10% на внешних рынках, и это считается большим успехом. Интересно, что можно подумать о заемщике, отказавшемся от кредита на несколько миллиардов долларов под неимоверные 3%? Одно из двух: либо у него денег куры не клюют, либо его вежливо попросили «зайти в следующий раз».

Яростный сторонник первой версии — премьер-министр Николай Азаров. Перенос

сроков приезда миссии МВФ с августа на октябрь он преподнес как победу украинской делегации на переговорах с представителями Фонда в Вашингтоне. О транше, предположительно на сумму $3 млрд, который правительство могло получить уже в сентябре, а теперь, возможно, вообще не увидит до конца года, Николай Янович заявил буквально следующее: «А он нам нужен сейчас? Вот я отвечаю за финансы страны и я отвечаю: не нужен. Так для чего я буду сейчас увеличивать государственный долг? Для чего я буду ухудшать сейчас параметры страны на мировых рынках?» И позже добавил: «Никаких препятствий для получения транша не существует».

[ Читати далі ]

«Украина в течение ближайших лет должна сократить объемы закупок российского газа в три раза, — заявил премьер-министр Николай Азаров — Мы помним, что переводили на газ (с угля. — ред.) наши котельни, а сейчас у нас газ стоит по $400 за тысячу кубометров, и наши коллеги говорят, что он может быть и дороже. У нас нет другого выбора: нужно переходить на то, что мы имеем… Уж если поставили пред собой задачу перейти — значит, мы ее реализуем».

За последние три года Украина уже сократила использование российского газа более чем на 40% — примерно до 40 млрд куб. м в 2011 году. Команда премьера предлагает снизить потребление еще на 26 млрд кубов. «Сокращать потребление газа — правильная цель. Но приведенные цифры нереальны. По самым оптимистичным прогнозам, сократить потребление российского газа в перспективе пяти-семи лет возможно на четверть (10 млрд кубов). При этом потребуется вложить $3–4 млрд в переоборудование ТЭК и переход части промышленных предприятий на угольное топливо», — считает ведущий эксперт энергетических программ Центра Разумкова Владимир Омельченко. Увеличение добычи угля потребует еще больших инвестиций — $6–7 млрд.

[ Читати далі ]

 "Я наполягаю на тому, щоб ви, пане Кірєєв, нарешті припинили злочин і скасували санкцію на арешт і взагалі закрили цю кримінальну справу за Кримінально-процесуальним кодексом як таку, яка не має ні події злочину, ні складу злочину", - сказала Юлія Тимошенко сьогодні у судовому засіданні, підтримуючи клопотання своїх захисників про зміну запобіжного заходу.